Постанова № 66788271, 23.05.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2017 року Чернігів Справа № 825/674/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.,

за участі секретаряСтасюк Т.В.,

представника позивачаОСОБА_1,

представників відповідачаОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В:

28.04.2017 Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі ФОП ОСОБА_4М.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі ГУ ДФС у Чернігівській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 22.02.2017 № НОМЕР_1, від 22.02.2017 № НОМЕР_2, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.02.2017 № НОМЕР_3 та рішення №0000531302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Спірні податкові повідомлення-рішення, вимога та рішення про застосування штрафних санкцій прийняті за наслідками проведеної документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, якою встановлені порушення Податкового кодексу України та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", про що складено ОСОБА_5 від 20.12.2016 № 995/13-2982211612 (а.с. 20 - 37).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки відображені в ОСОБА_5 перевірки не ґрунтуються на дійсних обставинах, є неправомірними та необґрунтованими. Зокрема позивач вказує, що на думку ревізора-інспектора сума, сплачена за послуги зв'язку у розмірі 43 640,00 грн була безпідставно віднесена до складу валових витрат за підсумками річного декларування у 2015 році, що призвело до заниження нарахування податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік. Однак, вказана сума не відповідає сумі, що міститься у первинних бухгалтерських документах та у виписках щодо руху коштів в установі банку та є надуманою. Внаслідок викладеного, нарахування військового збору та зобов'язань зі сплати єдиного внеску, виходячи із вказаної вище суми сплачених за послуги зв'язку, є також неправомірним, оскільки є похідними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.

Представник відповідача позов не визнав, надавши свої письмові заперечення та пояснив, що фізична особа-підприємець має право відносити до витрат господарської діяльності витрати мобільного зв'язку (у межах вартості мобільних розмов) у разі: якщо використання мобільного зв'язку безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю та документально підтверджено фактом сплати. Під час перевірки було встановлено, що позивач, зокрема, сплатив за послуги зв'язку постачальнику ПрАТ "МТС Україна" 43 640,00 грн. Зазначені суми були віднесені ним до витрат за підсумками річного декларування за 2015 рік, проте такі витрати не пов'язані з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг даного підприємця.

В ході перевірки документально не підтверджено пов'язаність зазначених витрат з господарською діяльністю позивача, внаслідок чого, відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вимога та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, які на його думку, прийняті на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ФОП ОСОБА_4 зареєстрований Козелецькою районною державною адміністрацією Чернігівської області 28.07.2005, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і перебуває на обліку як платник податків у Ніжинській ОДПІ (Козелецьке відділення).

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є:

49.41 вантажний автомобільний транспорт;

77.12 надання в оренду вантажних автомобілів;

52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Перевіряючи підстави проведення перевірки позивача, судом встановлено, що на підставі повідомлення від 04.11.2015, згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1 ст.75, п.77.1, п. 77.4 ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, відповідно до направлення від 29.11.2016 №296 та наказу від 04.11.2016 № 390, виданих Ніжинською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Чернігівській області, та згідно плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2016 року, головним державним ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи, організації та проведення перевірок суб'єктів декларування в деклараціях про майно доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру управління податків і зборів з фізичних осіб Ніжинської ОДПІ Головного управління ДФС у Чернігівській області ОСОБА_3, проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_4 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, якою встановлені порушення Податкового кодексу України та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", про що складено ОСОБА_5 від 20.12.2016 № 995/13-2982211612 (а.с. 20 - 37).

Перевірку проведено з відома ФОП ОСОБА_4 з 30.11.2016 по 13.12.2016.

В розділі ІІІ "Висновки" ОСОБА_5 перевірки встановлені наступні порушення:

- п.167.1 ст.167, пп.177.1, пп.177.2, пп.177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 із змінами і доповненнями, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік на загальну суму 9 525,00 грн;

- абз.1 п.2 ч.1 ст.7, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010 №2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями, розділу ІІІ п.3.3 наказу Міндоходів України від 09.09.2013 № 455 "Про затвердження Порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у результаті чого занижено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за 2015 рік на суму 22 034,50 грн;

- пп.163.1.1 п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податкового зобов'язання по військовому збору за 2015 рік на загальну суму 952,50 грн.

При цьому, на підставі вказаного ОСОБА_5 перевірки, з урахуванням зазначених порушень та рішення про результати розгляду скарги від 10.02.2017 № 30/ФОП/25-01-10-01-05 (а.с.54-63), відповідачем прийняті:

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 22.02.2017 № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за податковими зобов'язаннями у розмірі 6 546,0 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1 636,50 грн;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 22.02.2017 № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір у розмірі 654,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 163,65 грн;

- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 22.02.2017 № НОМЕР_3 на суму 15 143,00 грн;

- рішення від 22.02.2017 №0000531302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму штрафних санкцій у розмірі 1 514,30 грн, які є предметом даного спору.

Так, в ОСОБА_5 від 20.12.2016 № 995/13-2982211612 вказано, що перевіркою правильності визначення витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених відображених у деклараціях про доходи, за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 в сумі 1 404 789,67 грн, з даними про суми валових витрат, встановленими в ході перевірки, не встановлено їх завищення.

Водночас, в ОСОБА_5 зазначено, що перевіркою правильності визначення витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених відображених у деклараціях про доходи, за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 в сумі 1 760 672,64 грн, з даними про суми валових витрат, встановленими в ході перевірки, встановлено їх завищення на загальну суму 63 500,00 грн. В ході документальної перевірки при наданні первинних бухгалтерських документів за 2015 рік, а саме руху коштів по розрахунковому рахунку №26003051400775 відкритому в Чернігівському РУ ПАТ КБ "Приватбанк" м.Чернігів, ФОП ОСОБА_4 було, зокрема, проплачено в 2015 році послуги зв'язку ПРАТ "МТС Україна", код ЄДРПОУ НОМЕР_4 на загальну суму 43 640,00 грн. Вказане також підтверджено в ході адміністративного оскарження на підставі рішення про результати розгляду скарги від 10.02.2017 № 30/ФОП/25-01-10-01-05 (а.с.54-63).

Також, в ОСОБА_5 перевірки вказано, що перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7 % встановлено порушення. Перевіркою питань щодо пропорційності сплати єдиного внеску одночасно з виплатою доходу, на суми (якого) нараховується єдиний внесок, встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу за 2015 рік, чим порушено ст.11, ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2012 № 2464, що призвело до заниження нарахування та перерахування єдиного соціального внеску за 2015 рік на загальну суму 22 034,50 грн.

Крім цього, відповідач в ОСОБА_5 перевірки також зазначає, що оскільки в ході документальної перевірки, згідно наданих бухгалтерських документів позивачем було занижено оподаткований дохід за 2015 рік, ним також занижено податкове зобов'язання по військовому збору за 2015 рік, чим порушено пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ пп.163.1.1 п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 із змінами та доповненнями, Закон України від 28.12.2014 №71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2015".

Перевіряючи правильність проведення відповідачем перевірки ФОП ОСОБА_4 суд зазначає, що вона проведена відповідно до вимог п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, згідно якого органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Поняття та порядок проведення документальної планової виїзної перевірки, визначені пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 та ст.78 Кодексу, ДПІ у м. Чернігові дотримано. Строки проведення виїзних перевірок, встановлені ст.82 Кодексу, не порушено. Підставою для проведення такої перевірки стала вимога пп.77.4 ст.77, ст.82 Кодексу.

Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобовязання, судом враховано, що згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобовязання", вказаного в пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Кодексу.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 44.3 ст.44 Податкового кодексу України встановлено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у п.44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою підприємцем від провадження господарської діяльності встановлений ст.177 Податкового кодексу України.

Так, п.177.2 ст.172 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

З 01.01.2015 внесено зміни до п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України відповідно до яких до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, зокрема, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в пп.177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Фізичні особи-підприємці на загальній системі оподаткування зобовязані вести книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати (п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України).

Міністерством доходів і зборів України зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за №1686/24218 наказ Міндоходів від 16.09.2013 № 481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення" (далі - Порядок).

Відповідно до п.5 Порядку записи у книги обліку доходів і витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Підпунктом 2 п.6 Порядку визначено, що у графі 2 "Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності" книги обліку доходів і витрат відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

У графі 6 "Сума витрат, повязаних з придбанням товарів (робіт, послуг)" книги обліку доходів і витрат відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо повязані з отриманням доходу за підсумками дня (пп. 6 п. 6 Порядку). У графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг.

З аналізу наведених норм вбачається, що фізична особа-підприємець має право відносити до витрат господарської діяльності витрати мобільного зв'язку (у межах вартості мобільних розмов) у разі: якщо використання мобільного зв'язку безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю та документально підтверджено фактом сплати.

Тобто, підставою для визначення витрат у податковому обліку можуть бути лише первинні документи, оформлені належним чином. Первинні документи повинні мати певний перелік обовязкових реквізитів, які визначені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". При цьому, наявність у платника податку актів прийому-здачі виконаних робіт/послуг, які складені на виконання договорів та доказів оплати вартості отриманих робіт/послуг, є достатніми підставами для формування таких витрат.

При цьому, суд враховує, що відповідно до п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

В ході судового розгляду встановлено, та представниками відповідача не заперечувався факт надання ФОП ОСОБА_4 на перевірку всіх первинних документів (копії яких також містяться в матеріалах справи), що також підтверджується копією опису документів наданих на документальну перевірку (а.с.154).

Отже, дослідивши фактичні обставини та документальне підтвердження витрат, повязаних з господарською діяльністю фізичної особи-підприємця, судом встановлено, що на виконання договору від 21.11.2003 №295378900058/395380211256 (а.с.116-118) ПрАТ "МТС Україна", що надалі іменується "оператор" надавало позивачу замовлені ним згідно з договором послуги мобільного зв'язку в межах України згідно відповідної ліцензії щодо надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку. Так, у відповідності до договору між сторонами у передбачених законом порядку та формі було досягнуто згоди щодо усіх істотних його умов. На виконання умов вищевказаного договору ПрАТ "МТС Україна" були виписані на адресу ФОП ОСОБА_4 акти наданих послуг (а.с.119-130), які були досліджені в ході проведення перевірки, що не заперечувалось представниками відповідача в ході судового розгляду. За виконання умов договору ФОП ОСОБА_5 здійснив оплату на користь ПрАТ "МТС Україна", що була проведена безготівковим шляхом, та підтверджується зазначеними актами наданих послуг, розрахунками за телекомунікаційні послуги з деталізованою інформацією про розрахунки за телекомунікаційні послуги згідно укладеного договору (а.с.68-115) та звітами про дебетові та кредитові операції по рахунку 26003051400775 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 (а.с.131-134, 172-200).

Суд визнає вказані вище документи такими, що повністю відповідають вимогам, встановленим до первинних документів, які предявляються ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (зі змінами та доповненнями), первинні документи складені у відповідності до чинного законодавства та не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, зауваження до складання яких перевіряючим в ОСОБА_5 перевірки не висловлено.

На підставі наданих на перевірку документів, відповідачем було визначено суму оплати за послуги зв'язку у розмірі 43 640,00 грн, яка не підтверджується первинними документами, дослідженими в ході розгляду справи, та за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 позивачем до витрат не включалась. Як вбачається з матеріалів справи та книги обліку доходів і витрат (а.с.155-171) позивачем віднесено до витрат лише 5 958,34 грн. Представник відповідача жодних пояснень стосовно підстав нарахування вказаної вище суми у розмірі 43 640,00 грн, сплаченої за послуги зв'язку не надав, також не пояснив, з яких міркувань він виходив, визначаючись щодо останньої.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач на протязі 2013-2014 років також здійснював оплату послуг зв'язку, що перевіряючим до уваги не приймалось, позаяк ревізор таку суму з витрат зняв лише за 2015 рік, що вказує на вибірковість та необ'єктивність.

Таким чином, на підставі дослідженого, суд встановив, що, висновок, зроблений в ході документальної перевірки при наданні первинних бухгалтерських документів за 2015 рік, а саме руху коштів по розрахунковому рахунку №26003051400775 відкритому в Чернігівському РУ ПАТ КБ "Приватбанк" м.Чернігів, ФОП ОСОБА_4 щодо сплати в 2015 році послуг зв'язку ПрАТ "МТС Україна" на загальну суму 43 640,00 грн, зроблений відповідачем без дослідження та врахування наданих для перевірки первинних документів та не ґрунтується на дійсних обставинах, а сума оплати за послуги зв'язку у розмірі 43 640,00 грн є надуманою та не підтверджується жодним первинним бухгалтерським документом.

Щодо посилань представників відповідача про непідтвердженість використання мобільного зв'язку безпосередньо при здійсненні господарської діяльності, зокрема, угодами, розрахунковими документами, що надаються оператором мобільного зв'язку абоненту, у яких відображається час переговорів, номер адресата, а також вартість розмов, суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме деталізованою інформацією про розрахунки за телекомунікаційні послуги.

При цьому, на думку суду, зазначення номерів адресатів жодним чином не вплине на встановлення мети, з якою використовуються послуги зв'язку. За врахуванням характеру діяльності позивача у сфері транспортних послуг, послугами зв'язку можуть користуватися як водії транспортних засобів під час відряджень, що перебувають у трудових відносинах із позивачем, так і він особисто з метою координації питань господарської діяльності, прийом замовлень, тощо.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене суд дійшов висновку, що наданими ФОП ОСОБА_4 документами повністю підтверджується факт оплати послуг телефонного зв'язку, при цьому, в розмірі, що значно менший від розміру визначеного контролюючим органом, що в свою чергу також спростовує заперечення відповідача щодо правомірності висновку, зробленого за результатами перевірки та прийнятих рішень.

Також слід зауважити, що при подальшому визначенні податкових зобовязань, викладених у податковому повідомленні-рішенні Головного управління ДФС у Чернігівській області від 22.02.2017 № НОМЕР_2, вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 22.02.2017 № НОМЕР_3 та рішенні № НОМЕР_5 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску - здійснювались на підставі неправомірного висновку про заниження нарахування податку на доходу фізичних осіб за 2015 рік (оплата послуг телефонного зв'язку).

З урахуванням дослідженого, визнавши правомірним віднесення суми за послуги зв'язку до витрат, суд прийшов до висновку, що за належних доказів актів наданих послуг, розрахунків за телекомунікаційні послуги з деталізованою інформацією про розрахунки за телекомунікаційні послуги згідно укладеного договору, звітів про дебетові та кредитові операції за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 та книги обліку доходів і витрат, що надавались для перевірки вказане не давало відповідачу підстав для висновку про заниження витрат, а отже відповідно і донарахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору й прийняття спірних вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій. Тому суд погоджується із обґрунтуваннями позивача про те, що висновки відповідача, викладені в ОСОБА_5 перевірки - є безпідставними та необґрунтованими оскільки згідно первинних документів та даних бухгалтерського обліку, фінансово-господарська діяльність відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. І тому виключення суми у розмірі 43 640,00 грн за послуги зв'язку зі складу витрат та відповідно визначення сум податкового зобов'язання є незаконним.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій в частині обставин для донарахування податкових зобовязань зі сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, зобовязань зі сплати єдиного внеску та застосування штрафних санкцій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" свідчить про протиправність винесення за результатами перевірки оскаржуваних рішень, і відповідно враховуючи ст. 19 Конституції України, ч.1 ст.11, ст.ст.71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та податкової вимоги належить задовольнити, оскільки прийняті на підставі висновків ОСОБА_5 перевірки від 20.12.2016 № 995/13-2982211612, які визнані судом як помилкові.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 22.02.2017 № НОМЕР_1 та від 22.02.2017 № НОМЕР_2.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.02.2017 № НОМЕР_3.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 22.02.2017 № НОМЕР_5.

Стягнути з Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул.Реміснича, 11, м.Чернігів, Чернігівська область, 14000, код 39392183) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (вул.Франка, 32, смт.Козелець, Чернігівська область, 17000, ід.код НОМЕР_6) 640,00 (шістсот сорок гривень) судових витрат.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк