Ухвала суду № 66788249, 12.05.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)

У Х В А Л А

"12" травня 2017 р.справа №804/3921/16

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Панченко О.М., перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 р. у справі №804/3921/16

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

встановив:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2017 року відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу відповідача залишено без руху і надано час для усунення недоліків апеляційної скарги до 15 лютого 2017 року, а саме зобов'язано надати докази сплати судового збору в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та повернуто йому апеляційну скаргу.

18.04.2017 року відповідач вдруге оскаржив постанову суду від 29 листопада 2016 року в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач заявив клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. В обґрунтування клопотання відповідач посилається, зокрема, на те, що згідно тимчасового кошторису на 1 квартал 2017 року у відповідача кошти для сплати судового збору не були передбачені. Відповідач не зловживав процесуальним правом на апеляційне оскарження, розуміючи, що відкриття апеляційного провадження по справі без сплати судового збору не є можливим. Апеляційна скарга по справі №804/3921/16 подається до спливу одного року на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч.2 ст.186 КАС України апеляційна скарга апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржену постанову ухвалено у відкритому судовому засіданні за участю представника відповідача 29.11.2016 року. Другу апеляційну скаргу подано відповідачем до суду першої інстанції 18.04.2017 року.

Відомості про отримання відповідачем повного тексту постанови суду від 29.11.2016 року в матеріалах справи відсутні.

В оскарженій постанові від 29.12.2016 року зазначено дату виготовлення повного тексту - 05.12.2016 року.

Отже, про прийняте рішення відповідач дізнався у листопаді 2016 року та мав можливість отримати повний текст цього рішення у грудні 2016 року, проте, своїм правом добросовісно не скористався.

Таким чином, апеляційну скаргу від 18.04.2016 року подано відповідачем з пропуском строку, встановленого ч.2 ст.186 КАС України.

Головним доводом відповідача в обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження є відсутність відповідного фінансування для сплати судового збору на час подання першої апеляційної скарги.

В рішенні по справі "Устименко проти України" (Заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини, зокрема, вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини мають в Україні значення джерела права.

На думку суду, відсутність фінансування суб'єкта владних повноважень не є тотожним майновому стану сторони у справі, а отже не є підставою для відстрочення сплати чи звільнення від сплати судового збору, як це передбачено ст.88 КАС України та ст.8 Закону України "Про судовий збір".

Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов'язання щодо його сплати при зверненні до суду суб'єктів владних повноважень, у тому числі органами фіскальної служби.

Слід зазначити й про те, що одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обовязків, передбачених законами України.

Таким чином, відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів, необхідних для виконання вимог процесуального закону - КАС України в частині надання документу про сплату судового збору, не може бути ні підставою для відстрочення сплати чи звільнення від сплати судового збору суб'єкта владних повноважень, ні поважною підставою пропуску ним строку апеляційного оскарження. Поновлення строку апеляційного оскарження в цьому випадку є порушенням принципу остаточності судового рішення.

Отже, поважних підстав пропуску строку апеляційного оскарження відповідач не навів.

Відповідно до ч.4 ст.189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 р. слід залишити без руху та запропонувати відповідачу упродовж тридцяти днів з дня отримання ухвали вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ст.ст.186, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 р. у справі № 804/3921/16 залишити без руху.

Запропонувати Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області упродовж тридцяти днів з дня отримання ухвали вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 р. у справі № 804/3921/16.

Роз'яснити Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області , що відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 189 КАС України якщо заяву не буде подано в зазначений строк або підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку, визначеному ст.212 КАС України.

Суддя О.М. Панченко