Постанова № 66788219, 12.05.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 травня 2017 року № 826/4132/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доВідділу державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у місті Києві та Жовтневого відділу державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиціїпрозобов'язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач-1) та Жовтневого відділу державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції (далі - відповідач-2) про зобов'язання відповідача-2 внести зміни в актовий запис про шлюб позивача від 08.06.1996 №338, де виправити національність нареченої (ОСОБА_1) із «українка» на «німка».

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишина В.М. від 07.04.2016 відкрито провадження у справі.

У зв'язку з припиненням повноважень судді Данилишина В.М. щодо здійснення правосуддя, в провадженні якого перебувала адміністративна справа та не була розглянута, справу було повторно розподілено між суддями та за результатом повторного автоматичного розподілу передано для розгляду судді Григоровичу П.О.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем-1 безпідставно відмовлено внести зміни в актовий запис про шлюб позивача від 08.06.1996 №338, де виправити національність нареченої (ОСОБА_1) із «українка» на «німка», оскільки походження матері та бабусі підтверджується належними документами. В актовому записі про реєстрацію шлюбу від 08.06.1996 №338 було зазначено національність «українка» замість «німка» на підставі документів позивача, які також містили відомості про національність «українка» з огляду на переслідуваннями представників німецької нації за радянських часів, у тому числі членів родини позивача, що підтверджується довідкою Державного архіву Дніпропетровської області від 25.01.2001 №3.338. За доводами позивача вона прагне відновити етнічне походження свого роду.

В попереднє судове засідання 20.04.2017 та судове засідання представники відповідачів не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №826/4132/16 у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у місті Києві із заявою про внесення змін в актові записи про народження від 19.08.1960 №1959 та про шлюб від 08.06.1996 №338, що складені Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції , де відповідно виправити національність матері та нареченої (ОСОБА_1) із «українка» на «німка».

До заяви ОСОБА_1 надано, зокрема, такі документи:

- витяг з паспорта заявника НОМЕР_3, виданого Жовтневим РУ ДМУ МВС України в Дніпропетровській області 17.08.2001 на ім'я ОСОБА_1;

- копія первинного свідоцтва про народження заявника НОМЕР_1, виданого Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану міста Дніпропетровська на ім'я ОСОБА_2;

- копія свідоцтва про шлюб заявника від 08.06.1996 НОМЕР_2, виданого Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану міста Дніпропетровська на ОСОБА_3 та ОСОБА_1;

- копія актового запису про народження заявника від 19.08.1960 №1959;

- копія актового запису про шлюб заявника від 08.06.1996 №338, виданого Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції;

- копія свідоцтва про шлюб батьків заявника та копію актового запису про шлюб батьків заявника;

- копія свідоцтва про народження матері заявника.

Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у місті Києві було складено висновок №100 «Про внесення змін до актового запису цивільного стану», відповідно до якого:

Відділ вважає можливим відмовити у виправленні національності матері заявника з «українка» на «німка» в актовому записі про народження заявника від 19.08.1960 №1959, у зв'язку з тим, що в актовому записі про шлюб батьків вказано національність батьків «українка» та «українець»;

Відділ вважає можливим відмовити у виправленні національності нареченої (ОСОБА_1) з «українка» на «німка» в актовому записі про шлюб заявника від 19.08.1960 №1959, у зв'язку з тим, що в документах нареченої на час реєстрації шлюбу вказано національність «українка».

Вказуючи на неправомірність відмови відповідачем-1 у внесенні змін до актового запису цивільного стану, позивач звернулася із вказаним позовом до Оболонського районного управління юстиції у місті Києві та Жовтневого відділу державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції про зобов'язання відповідача-2 внести зміни в актовий запис про шлюб позивача від 08.06.1996 №338.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання.

Згідно зі статтею 300 Цивільного кодексу України фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Статтею 3 Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин, ратифікованої Законом України від 09.12.1997 №703/97-ВР, визначено, що кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про національні меншини в Україні» громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Статтею 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.

Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису. У разі зберігання актового запису цивільного стан у державній архівній установі внесення змін безпосередньо до актового запису проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану врегульовано згаданим Законом та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 (далі - Правила).

Відповідно до пункту 2.11 Правил факти, зазначені в заяві, а також записи у свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану та в інших поданих заявником документах, якщо вони викликають сумніви щодо їх достовірності, можуть бути перевірені відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом направлення запитів до відповідних установ, організацій для затребування необхідних документів.

Згідно з пунктом 2.12 Правил на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Відповідно до пункту 2.13.12. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

Судом встановлено, що бабуся позивача ОСОБА_4 за національністю німкеня, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 24.03.2015 та трудовим списком.

Згідно довідки Бундесархіву, дід позивача ОСОБА_5 та бабуся позивача ОСОБА_4 були прийняті до громадянства Німеччини.

До того ж, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 №804/1441/16 зобов'язано Індустріальний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції внести зміни до актового запису про шлюб від 27.12.1958 №502, складеного Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції шляхом виправлення національності нареченої ОСОБА_6 (матері ОСОБА_1) з «українка» на «німкеня».

На підставі вказаного рішення внесено відповідні зміни щодо національності матері позивача, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, що міститься в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, зважаючи на гарантування законодавством України права громадян на збереження своєї національної самобутності та відновлення своєї національності, а також на встановлені судом обставини щодо німецького походження позивача, ОСОБА_1 має право на внесення відповідних змін до актового запису.

В той же час, позивачем не оскаржуються дії чи бездіяльність Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у місті Києві, до якого ОСОБА_1 зверталася про внесення відповідних змін.

Натомість, позивач просить зобов'язати внести зміни в актовий запис про шлюб від 08.06.1996 №338 саме Жовтневий відділ державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, оскільки відповідний актовий запис складався цим відділом та зберігається в цьому відділі.

Проте, зі змісту наведених вище положень законодавства вбачається, що підставою для внесення органом реєстрації актів цивільного стану відповідних змін в актові записи є звернення особи у встановленому порядку із заявою до органу реєстрації актів цивільного стану відповідно до статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не зверталася із заявою до Жовтневого відділу державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції про зобов'язання внести зміни в актовий запис про шлюб позивача від 08.06.1996 №338. Зазначеним відділом не приймалися висновки про відмову чи погодження внесення змін до актових записів цивільного стану.

Таким чином, Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції права позивача не порушувалися.

За таких обставин, позовна вимога про зобов'язання Жовтневого відділу державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції про зобов'язання внести зміни в актовий запис про шлюб позивача від 08.06.1996 №338 задоволенню не підлягає.

Судом відхиляються доводи відповідача-2 про непідсудність вказаної справи адміністративному суду, оскільки з огляду на положення статей 1, 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням того, що орган державної реєстрації актів цивільного стану є державним органом - суб'єктом владних повноважень, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію актів цивільного стану, яка має публічно-правову природу, спори щодо зобов'язання органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи слід кваліфікувати як публічно-правовий спір, що належить до адміністративної юрисдикції.

Відповідно до положень статей 11 та 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович