Постанова № 66787038, 27.04.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2017 року № 810/1165/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 до Броварської ОДПІ ГУ ДФС України у Київській області про визнання протиправними та скасування вимоги і рішення,

В С Т А Н О В И В :

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати вимогу Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування на суму 176214,92 грн. від 22.11.2016р. №0043691304 та рішення про застосування штрафних санкцій від 22.11.2016р. №0043701304.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що вимога і рішення прийняті без врахування фактичних обставин справи та з порушенням закону, а результати документальної планової виїзної перевірки, оформлені актом, є необ'єктивними, необґрунтованими, не відповідають фактичним даним та не містять доказів щодо порушення позивачем вимог закону.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням, в якому просив задовольнити позов і розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, в яких просив у задоволенні позову відмовити.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ФОП ОСОБА_1

За результатами перевірки складено акт від 17.05.2016р. №117/1006-1304/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

1) п.п. 49.18.5 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме: не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік;

2) п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме: неналежне ведення книги доходів та витрат та відсутня реєстрація в Броварській ОДПІ;

3) п. 2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування №435 від 14.04.2015р., п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування», а саме: не подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2015 рік;

4) п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме заниження суми загального оподаткованого доходу на 1779781,81 грн., в т.ч. за 2014 рік 311 793,30 грн., та за 2015 рік 1467988,51 грн., в результаті чого визначено суму податкових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 336371,36 грн., у т.ч.: за 2014 рік 50081,66 грн. та за 2015 рік 286289,70 грн.;

5) п. 1 ст. 1, п. 4, 5 ст. 4, п. 2, 3 ст. 7, п. 11 ст. 8, ст. 9 Закону 25 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування», Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а саме податкові зобов'язання по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування занижені на суму 176214,92 грн., у тому числі за 2014 рік 86219,78 грн., та за 2015 рік 89995,14 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято вимогу про сплату боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування на суму 176214,92 грн. від 17.05.2016р. №0002121304.

Позивач, не погоджуючись з вимогою, 23.05.2016 подав первинну скаргу до ГУ ДФС у Київській області.

Рішенням ГУ ДФС у Київській області 17.06.2016 залишено вимогу без змін, а скаргу - без задоволення.

Рішенням ДФС України від 23.08.2016р. вимога відповідача від 17.05.2016 скасована.

Відповідачем 31.05.2016 прийнято рішення №0004491304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску по сплаті штрафних санкцій на суму 30932 грн.

У подальшому відповідачем прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування на суму 176214,92 грн. від 28.09.2016 №0036791304 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.09.2016 №0036811304.

Позивач, не погоджуючись з даними вимогою та рішенням, звернувся зі скаргою до ГУ ДФС у Київській області.

За результатами розгляду скарги рішенням ГУ ДФС у Київській обл. від 16.11.2016 оскаржувана вимога від 28.09.2016 та рішення від 28.09.2016 скасовані.

Після цього відповідач прийняв вимогу від 22.11.2016 №0043691304 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування на суму 176214,92 грн. та рішення від 22.11.2016 №0043701304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 30932 грн.

Позивачем 13.12.2016 подано скаргу до ГУ ДФС у Київській області на вимогу від 22.11.2016 №0043691304 та на рішення від 22.11.2016 №0043701304.

Рішенням ГУ ДФС у Київській області від 11.01.2017 скаргу позивача залишено без розгляду.

Рішенням ДФС України від 01.03.3017 №2888/Б/99-99-11-02-02-25 скаргу позивача також залишено без розгляду.

Як слідує з акту перевірки. відповідач вважав, що позивачем було безпідставно включено документально підтверджені витрати, які, на думку перевіряючого, не відносяться до витрат операційної діяльності на суму 1779781,81 грн.

Відповідно до ст. ст. 77, 78, 86 ПК України з метою забезпечення єдиного порядку відображення результатів документальних перевірок платників податків - фізичних осіб, наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 №395 затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами (надалі - Порядок №395).

Розділом І Порядку №395 встановлено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.

Водночас, підпунктом 2.3.2.2 Порядку №395 передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Між тим, з описової частини акту перевірки від 17.05.2016 слідує, що зміст встановлених у ході перевірки позивача порушень податкового законодавства зводиться лише до табличного відображення даних платника податків, самостійно задекларованих ним у податкових деклараціях та даних, встановлених у ході перевірки, із зазначенням певних розбіжностей. Будь-яких розрахунків виявлених розбіжностей податковим органом не наведено, як і не наведено посилання на певні господарські операції та відповідні первинно-бухгалтерські документи.

Наведене вказує на порушення норм чинного законодавства при складанні акту перевірки, оскільки викладені в ньому факти не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, що є суб'єктивним припущенням перевіряючих та порушенням відповідачем встановленого законодавством порядку проведення перевірки, а викладені відповідачем висновки в акті позивача зроблено без дослідження належних документів.

Саме до таких висновків дійшов суд при винесенні постанови в справі №810/3661/16.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року у справі №810/3661/16 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 31.05.2016 №0004361304. Дана постанова суду набрала законної сили після винесення ухвали Київським апеляційним адміністративним судом від 10.03.2017р. про повернення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Це в свою чергу вказує на відсутність вказаних в Акті порушень податкових зобовязань зі сплати податку на доходи фізичних осіб, а тому є необґрунтованим донарахування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування як похідного від безпідставно донарахованого податку з доходів.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірність своїх рішень.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, відповідно, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 2071,47 грн. (квитанція від 27.03.2017 № 195).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області підлягають судові витрати у сумі 2071,47 грн.

Керуючись ст. ст. 69-72, 86, 94, 98, 122, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати вимогу Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 22.11.2016р. №0043691304 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування на суму 176214,92 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 22.11.2016р. №0043701304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 30932 грн.

Стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області сплачений судовий збір, згідно квитанції від 27.03.2017 № 195 у сумі 2071 (дві тисячі сімдесят одна) грн. 47 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.