Постанова № 66786821, 13.10.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 р. Справа № 804/3182/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіОСОБА_1, секретаря судового засіданняОСОБА_2, за участю: представника позивача ОСОБА_3, представника позивача представника відповідача-1 ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення пені,-

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС (далі - відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі - відповідач-2) (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх. 22.07.2016 №8892-4016 та від 06.10.2016 №45192/16) про:

- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, 1, код ЄДРПОУ 37988155), яка виразилася у невидачі Публічному акціонерному товариству «Нікопольський завод феросплавів» (53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520) суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за грудень 2015 року шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» у строк, передбачений ст.200 Податкового кодексу України;

- стягнення з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520) пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за грудень 2015 року за період з 05.03.2016 по 27.05.2016 у розмірі 2031239,12 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що у декларації з податку на додану вартість (ПДВ) за грудень 2015 року підприємством була заявлена сума автоматичного бюджетного відшкодування в розмірі 35625528,00 грн., разом з декларацією поданий до податкового органу розрахунок бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування, в яких заявлена до відшкодування на рахунок у банку сума ПДВ визначена у розмірі 35625528,00 грн.

Після проведення камеральної перевірки сума заявлена Публічним акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» (далі - ПАТ «НЗФ») вчасно (у строк до 04.02.2016) не була перерахована на рахунок платника податків, таке зарахування здійснене лише 27.05.2016, тобто з порушенням строку, визначеного ст. 200 Податкового кодексу України, у звязку з чим, за приписами п.200.23 ст.200 ПК України у позивача виникло право на отримання пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення такої пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Всього сума пені станом за період з 05.03.2016 по 27.05.2016 склала 2031239,12 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2016 року відкрито провадження у справі №804/3182/16 та призначено її до розгляду на 23.06.2016 о 08:45. Останнє судове засідання відбулося 13.10.2016.

Відповідач-1 проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях проти адміністративного позову. Відповідач-1 зазначив, що після проведення камеральної перевірки даних, задекларованих ПАТ «НЗФ» у декларації за грудень 2015 року щодо сум автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ, ним було встановлено, що підприємство має право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування у заявленій сумі. З огляду на зазначене, у встановлений законом строк направлено державній казначейській службі відповідний пакет документів, зокрема, і висновок на відшкодування ПДВ у строк до 26.02.2016, таким чином податковим органом виконано в межах встановленого податковим законодавством строку всі дії, які він мав вчинити відповідно до положень ст. 200 ПК України, а тому з боку Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС відсутні будь-які порушення прав позивача.

Відповідач-2 пояснив, що згідно з положеннями ст. 200 ПК України органи державного казначейства здійснюють відшкодування ПДВ підприємствам згідно з отриманими від податкових органів реєстром та висновками.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача - 1 проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні повністю.

Представник відповідача -2 в судове засідання 13.10.2016 не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва платника ПДВ від 28.04.2011 №100334213 ПАТ «НЗФ» зареєстроване як платник ПДВ та перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС.

19.01.2016 позивач подав до СДПІ податкову декларацію з ПДВ за грудень 2015 року, в якій у рядку 23.2 була задекларована сума автоматичного бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 35625528,00 грн. разом із розрахунком цієї суми бюджетного відшкодування та заявою про право на її отримання.

Податковим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПАТ «НЗФ» у декларації за грудень 2015 року щодо сум бюджетного відшкодування, про що складена довідка від 19.02.2016 №39/28-01-47-00186520, згідно якої при відображенні ПАТ «НФЗ» у декларації за грудень 2015 року бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 35625528 грн. (рядок 23.2 декларації) камеральною перевіркою порушень не встановлено.

На підставі даних камеральної перевірки, податковим органом складений висновок від 22.02.2016 №183-20 про повернення суми відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку на суму 35625528,00 грн., який переданий до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, що підтверджується відповідною відміткою відповідача-2 на супровідному листі до реєстру висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, переданих до ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (вх. від 26.02.2016 №8-2057).

Однак після отримання висновку Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області не було здійснено передбаченого ст. 200 ПК України відшкодування на рахунок платника у банку ПДВ у сумі 35625528,00 грн., що за твердженням позивача є бездіяльністю з боку відповідача-2.

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктами 200.7 - 200.9 ст.200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п.200.17 ст.200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок.

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Пунктом 200.18 ст.200 ПК України встановлено, що платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Пункт 200.19 ПК України містить перелік критеріїв, яким мають відповідати платники податку, які мають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування.

Згідно вимог пунктів 200.20 та 200.21 ст.200 ПК України, порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у пункті 200.19 цієї статті, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.

У разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.

Якщо контролюючий орган у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного повідомлення, вважається, що такий платник відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 р. №39.

У відповідності до п. 9 Порядку на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Так, аналіз вищевикладених норм передбачає, що ГУ ДКС у Дніпропетровській області у свою чергу зобов'язане було перерахувати суму автоматичного бюджетного відшкодування з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в банку протягом трьох операційних днів після отримання такого висновку (тобто, до 04.03.2016 включно).

Однак, сума автоматичного відшкодування ПДВ за грудень 2015 року в розмірі 35625528,00 грн. була перерахована на банківський рахунок ПАТ «НЗФ» лише 27.05.2016. Разом з тим, ГУ ДКС у Дніпропетровській області не повідомило ПАТ «НЗФ» про причини порушення строків здійснення автоматичного бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку.

Отже, факт нездійснення своєчасного автоматичного відшкодування ПДВ свідчить про протиправну бездіяльність з боку ГУ ДКС у Дніпропетровській області. Адже, як відомо, бездіяльність субєкта владних повноважень це пасивна поведінка субєкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи (наприклад, неприйняття рішення за заявою особи, не оприлюднення нормативно-правового акта, тощо).

З огляду на зазначене, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності ГУ ДКС у Дніпропетровській області, яка виразилася у ненаданні ПАТ «НЗФ» суми автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за грудень 2015 року шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок ПАТ «НЗФ» протягом трьох операційних днів після отримання висновку СДПІ є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «НЗФ» пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ за грудень 2015 року в розмірі 2031239,12грн. (за період з 05.03.2016 по 27.05.2016), суд зазначає таке.

Відповідно до п.200.23 ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, з 05.03.2016 своєчасно не відшкодована сума ПДВ за грудень 2015 року в розмірі 35625528,00 грн. вважається заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, на яку нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення - 27.05.2015 включно.

Так, за розрахунком пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ за грудень 2015 року, наданим позивачем та перевіреним судом, сума пені в період з 05.03.2016 по 27.05.2016 включно становить 2031239,12 грн. та підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судова практика також відповідає правовій позиції суду з цього питання.

Так, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.05.2013 року по справі №К/9991/53933/12 суд зробив висновок про те, що стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості по ПДВ можливе як до моменту фактичного погашення цієї заборгованості, так і після її погашення.

Окрім того, в рішеннях Верховного суду України та Вищого адміністративного суду України за результатом розгляду аналогічних справ (ухвала Верховного суду України від 16.09.2015 року та ухвала Вищого адміністративного суду України від 05.08.2015 року по справі №К/800/5192/15 (№808/1975/14), постанова Верховного суду України від 03.06.2015 року, постанова Вищого адміністративного суду України від 28.09.2015 року по справі №К/800/53972/13 (№2а/0470/5128/11), ухвала Вищого адміністративного суду України від 24.09.2015 року по справі №К/800/36168/15) суди також дійшли висновку, що неподання податковим органом у визначений законодавством строк до органу казначейства висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та нездійснення у встановлені законодавством строки такого відшкодування є підставою для стягнення пені, нарахованої на таку суму ПДВ.

Згідно з ч.1 ст.244 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Враховуючи наведене вище та з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і доведеність позивачем допущення бездіяльності з боку ГУ ДКС у Дніпропетровській області, внаслідок якої бюджетне відшкодування позивачу не було здійснене протягом визначеного законом строку. У зв'язку з цим для захисту порушеного права позивача необхідним є стягнення з бюджету пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості на підставі п.200.23 ст.200 ПК України за період з 05.03.2016 по 27.05.2016 включно у сумі 2031239,12грн.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 160 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (49000 м. Дніпро, вул. Челюскіна, 1, код ЄДРПОУ 37988155), яка виразилася у невидачі Публічному акціонерному товариству «Нікопольський завод феросплавів» (53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520) суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за грудень 2015 року шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» у строк, передбачений ст.200 Податкового кодексу України.

Стягнути з Державного бюджету України (49000 м. Дніпро, вул. Челюскіна, 1, код ЄДРПОУ 37988155) на користь Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520) пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за грудень 2015 року за період з 05.03.2016 по 27.05.2016 у розмірі 2031239 (два мільйони тридцять одна тисяча двісті тридцять дев'ять ) грн. 12 коп.

Присудити з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 31846 (тридцять одна тисяча вісімсот сорок шість) грн. 59 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18 жовтня 2016 року.

Суддя ОСОБА_1