Постанова № 66786561, 22.05.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2017 року Справа № 803/455/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Хомяк М. І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська фармацевтична роздрібна компанія» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська фармацевтична роздрібна компанія» (далі позивач, ТзОВ «Українська фармацевтична роздрібна компанія») звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі відповідач, ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.03.2017 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 355845,75 грн., у тому числі за основним платежем 302543,00 грн. грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 56465,75 грн. та № НОМЕР_2, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 89526,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 20.03.2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, оскільки виявлені в акті перевірки порушення не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із наведених у позовній заяві підстав, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у письмових запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні вимог товариства не визнав, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ТзОВ «Українська фармацевтична роздрібна компанія» зареєстроване як юридична особа 08.10.2014 року, основним видом економічної діяльності якої є роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 1 а.с. 54).

У період з 26.01.2017 року по 14.02.2017 року посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області проведено виїзну планову документальну перевірку ТзОВ «Українська фармацевтична роздрібна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.10.2014 року по 30.09.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 09.10.2014 року по 30.09.2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 21.02.2017 року № 344/14-01/39431667, яким встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог пп. 14.1.13, пп.14.1.36, пп. 14.1.231 п. 14.1 статті 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України (далі ПК України), Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.19999 року № 318, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 302543,00 грн., в тому числі за 2015 рік у сумі 76680,00 грн., І квартал 2016 року у сумі 132543,00 грн., півріччя 2016 року у сумі 171441 грн.(з них 2 квартал 2016 року у сумі 38898,00 грн.), три квартали 2016 року у сумі 225863,00 грн. (з них 3 квартал 2016 року в сумі 54422,00 грн. (т. 1 а.с. 9-50).

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки від 21.02.2017 року № 344/14-01/39431667, позивачем було подано заперечення від 28.02.2017 року до ГУ ДФС у Волинській області (т. 1 а.с. 51). Листом від 19.03.2017 року № 1820/10/03-20-14-01-14 ГУ ДФС у Волинській області повідомило позивача про те, що висновок перевірки відповідає вимогам чинного законодавства та підстав для задоволення вимог, викладених у запереченні, немає (т. 1 а.с. 52-53).

20.03.2017 року ГУ ДФС у Волинській області винесено податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 355845,75 грн., у тому числі за основним платежем 302543,00 грн. грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 56465,75 грн. та № НОМЕР_2, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 89526,00 грн.(т. 1 а.с. 7-8).

Позивач, не погоджуючись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 статті 14 ПК України (далі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що повязана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України обєктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Базою оподаткування є грошове вираження обєкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (стаття 135 ПК України).

Як передбачено статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів ГУ ДФС у Волинській області, судом при розгляді справи підлягали зясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовано дані податкового обліку, належного оформлення первинних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.2016 року між ФОП ОСОБА_3 як продавцем та ТзОВ «Українська фармацевтична роздрібна компанія» як покупцем укладено договір купівлі-продажу. Згідно умов договору продавець за замовленням покупця виробляє та постачає, а покупець приймає у власність меблі для аптек, які виготовлені за індивідуальними, узгодженими сторонами ескізами (товари), в асортименті, кількості та по цінах згідно отриманих рахунків (накладних). Кожне замовлення покупця оформлюється відповідною Специфікацією, яка є невідємною частиною цього договору. Оплата за замовлений за цим договором товар, здійснюється безготівково в національній валюті України за реквізитами продавця на підставі наданого продавцем рахунку. Строк поставки товарів протягом 60 робочих днів з моменту подання покупцем замовлення. У вартість товарів включена вартість транспортування та встановлення товарів (т. 1 а.с. 121).

03.03.2016 року між продавцем та покупцем було оформлено Специфікації до договору купівлі-продажу від 03.03.2016 року, в яких сторони погодили асортимент, кількість, ціну та адресу поставки товару (т. 1 а.с. 74-77).

На виконання умов вищевказаного договору ФОП ОСОБА_3 у період з 16.03.2016 року по 31.03.2016 року позивачу було поставлено товар (меблі) на загальну суму 514300,00 грн., що підтверджується накладними від 16.03.2016 року № 001 на суму 100000,00 грн., від 24.03.2016 року № 003 на суму 222600,00 грн., № 004 на суму 86700,00 грн. та від 31.03.2016 року № 267 на суму 105000,00 грн. ( т. 1 а.с. 122-125).

Оплата за придбаний (поставлений) товар підтверджується платіжними дорученнями від 23.03.2016 року № 1903, від 18.03.2016 року № 1916, від 01.04.2016 року № 1931, від 08.04.2016 року № 1963, від 15.04.2016 року № 1990, від 19.04.2016 року № 2008, від 22.04.2016 року № 2048, від 11.05.2016 року № 2152, від 13.05.2016 року № 2163, від 20.05.2016 року № 2183, від 16.06.2016 року № 2268, від 17.06.2016 року № 2272, від 15.07.2016 року № 2364, від 22.08.2016 року № 2292, від 22.08.2016 року № 2326, від 07.09.2016 року № 2415, від 22.09.2016 року № 2484, від 26.09.2016 року № 2485, від 24.10.2016 року № 2585, від 25.10.2016 року № 2585, від 31.10.2016 року № 2635, від 28.11.2016 року № 2777, від 30.11.2016 року №2792 (т. 1 а.с. 229-241).

Придбані відповідно договору купівлі-продажу від 03.03.2016 року товари (меблі) були зараховані на баланс позивача до складу основних виробничих засобів та введенні в експлуатацію в аптечних закладах ТзОВ «Українська фармацевтична роздрібна компанія» у містах Володимир-Волинський, Ковель, Луцьк та Івано-Франківськ, що підтверджується наказами від 31.03.2016 року «Про введення в експлуатацію основних засобів та МНМА», актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.03.2016 року (т. 1 а.с. 127-228).

В акті перевірки від 21.02.2017 року № 344/14-01/39431667 (т. 1 а.с. 15) відповідачем зроблено висновок про те, що господарські операції між позивачем та ФОП ОСОБА_3 були здійснені з метою штучного формування валових витрат та не мають реального товарного характеру, оскільки позивачем не надано підтверджуючих документів на транспортування меблів, а також відсутність у ФОП ОСОБА_3 найманих працівників та значний обсяг виконаних робіт ставить під сумнів можливість одноосібно здійснити зазначені операції.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Як передбачено пунктом 2.5 договору купівлі-продажу, укладеного 03.03.2016 року з даним контрагентом, у вартість товарів (меблів) була включена вартість транспортування та встановлення товарів (т. 1 а.с. 121).

Отже, згідно умов вищевказаного договору транспортування меблів здійснювалось ФОП ОСОБА_3, оскільки у вартість товару включена вартість транспортування, відтак на позивачу не лежить обовязок мати в наявності підтверджуючі документи на транспортування цих товарів.

Відсутність у ФОП ОСОБА_3 найманих працівників та значний обсяг виконаних ним робіт не спростовують обставин здійснення господарських операцій з позивачем, так як господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів у спосіб укладення цивільно-правових угод (трудових), однак перевіряючими це питання не досліджувалось.

Таким чином, долученими до матеріалів справи первинними документами підтверджується як реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_3, так і використання придбаних у нього товарів (меблів) у господарській діяльності позивача.

Щодо завищення позивачем витрат по наданих ФОП ОСОБА_4 послугах з питань комерційної діяльності й керування, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 05.05.2004 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, видами діяльності якого є, зокрема, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна та консультування з питань комерційної діяльності й керування, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 101).

06.05.2016 року між позивачем як замовником та ФОП ОСОБА_4 як виконавцем було укладено договір № 1-ФОП про надання послуг, предметом якого є виконавець надає, а замовник приймає та оплачує послуги з питань комерційної діяльності й керування, а саме: 1.1.1. консультування та організаційна підтримка в отриманні дозвільних документів на розміщення торгових обєктів (торгові місця, склади, додаткові приміщення); 1.1.2. консультування та організаційна підтримка в отриманні дозвільних документів на роздрібну торгівлю лікарськими засобами та виробами медичного призначення; 1.1.3. консультування та організаційна підтримка в роботі із запитами Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками; 1.1.4 консультування та моніторинг законодавства України, що регламентують діяльність з обліку лікарських засобів та виробів медичного призначення; 1.1.5. розробка стандарту, консультування та організаційна підтримка щодо роботи торгових обєктів; 1.1.6. розробка стандарту, консультування та організаційна підтримка щодо роботи з лікарськими засобами та виробами медичного призначення; розробка стандарту, консультування та організаційна підтримка щодо кадрової політики. Вартість послуг становить 55000,00 грн. щомісяця. Оплата вартості послуг здійснюється в національній валюті України в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця не пізніше 05 числа місяця наступного за звітним. На підтвердження надання послуг сторонами щомісяця підписується акт про надання послуг (т. 2 а.с. 1).

У акті перевірки відповідачем не заперечується факт надання ФОП ОСОБА_4 у період з травня по вересень 2016 року позивачу послуг з питань комерційної діяльності та керування на загальну суму 247500,00 грн. Документально надання послуг підтверджується актами надання послуг від 31.05.2016 року на суму 27500,00 грн., від 30.06.2016 року на суму 55000,00 грн., від 31.007.2016 року на суму 55000,00 грн., від 31.08.2016 року на суму 5500000 грн., від 30.09.2016 року на суму 55000,00 грн. (т. 2 а.с. 2-6).

На підтвердження факту оплати вищезазначених послуг позивачем надано платіжні доручення від 21.06.2016 року № 2257, від 08.07.2016 року № 2315, від 04.07.2016 року № 2301, від 15.08.2016 року № 2525, від 23.08.2016 року № 2302, від 26.08.2016 року № 2335, від 09.09.2016 року № 2428, № 2430, від 12.09.2016 року № 2438, від 13.09.2016 року № 2447, від 14.09.2016 року № 2454, від 15.09.2016 року № 2482, від 20.09.2016 року № 2470, від 21.09.2016 року № 2476, від 26.09.2016 року № 2484, від 22.09.2016 року № 2485, від 27.09.2016 року № 2499 (т. 2 а.с. 7-23).

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а субєкти підприємництва - підприємцями. У свою чергу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобовязань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (частина друга статті 67 цього кодексу).

Отже, законодавством надано позивачу право як субєкту господарювання на укладення будь-яких угод, які не заборонені законом.

Враховуючи обставини, встановлені при розгляді справи, суд вважає, що отримання послуг від ФОП ОСОБА_4 з питань комерційної діяльності та керування відповідає меті та видам господарської діяльності позивача, зобовязання згідно укладеного договору виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується первинними документами, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що послуги, які надавались ФОП ОСОБА_4 не принесли ТзОВ «Українська фармацевтична роздрібна компанія» одержання додаткових прибутків, а спрямовані лише на нарощення витрат, що в результаті призвело до отримання збитків, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, не підтверджуються належними доказами та спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи. Крім того, відповідачем при проведенні перевірки не було досліджено ринок ціни таких послуг на території України, зокрема у Волинській області, та не доведено завищення ФОП ОСОБА_4 вартості наданих послуг.

Щодо господарських правовідносин між позивачем та ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 згідно укладених договорів піднайму (суборенди), суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2014 року між ФОП ОСОБА_4 (наймач) та ТзОВ «Українська фармацевтична роздрібна компанія» (піднаймач) було укладено договір піднайму (суборенди) № 02-02 нежитлового приміщення, предметом якого є наймач передає, а піднаймач приймає в тимчасове платне користування (в піднайм) нежитлове приміщення загальною площею 93,3 кв. м., що знаходиться на першому поверсі за адресою: Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 57/70, для здійснення господарської діяльності розміщення аптечного закладу з роздрібної реалізації лікарських засобів. Обєкт піднайму знаходиться у володінні та користуванні наймі (оренди) у ФОП ОСОБА_4 на підставі договору найму (оренди) нежитлового приміщення № 201214 від 20.12.2014 року. Обєкт піднайму належить ТзОВ «Торговий дім «Схід-Захід» на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (т. 2 а.с. 24-27).

Згідно акту приймання-передачі до Договору піднайму (суборенди) № 02-02 нежитлового приміщення від 20.12.2014 року ФОП ОСОБА_4 передано позивачу в платне користування позивачу нежитлове приміщення загальною площею 93,3 кв. м., що знаходиться на першому поверсі за адресою: Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 57/70 (т. 2 а.с. 27).

01.10.2015 року між сторонами укладено додаткову угоду до Договору піднайму (суборенди) № 02-02 нежитлового приміщення від 20.12.2014 року, відповідно до якої сторони домовились, що плата за користування піднаймачем обєктом піднайму (суборенди) за один місяць становить 45000,00 грн. Обєкт піднайму знаходиться у володінні та користуванні наймі (оренді) ФОП ОСОБА_4 на підставі договору найму (оренди) нежитлового приміщення № 011015 від 01.10.2015 року. 1/3 частки обєкту піднайму належить ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 06.08.2015 року. 2/3 обєкту піднайму належить ОСОБА_7 на праві спільної часткової власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 06.08.2015 року. ОСОБА_6 отримав право використовувати 2/3 частки обєкта піднайму, в тому числі передавати його в найм згідно договору позики № 1 від 01.10.2015 року (т. 2 а.с. 28).

На виконання умов вказаного договору ФОП ОСОБА_4 у період з січня 2015 року по березень 2016 року надано позивачу послуги по користуванню обєктом піднайму (нежитлове приміщення загальною площею 93,3 кв. м., що знаходиться на першому поверсі за адресою: Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 57/70) на загальну суму 630000,00 грн., що підтверджується актами наданих послуг до Договору піднайму (суборенди) № 02-02 нежитлового приміщення від 20.12.2014 року (т. 2 а.с. 31-46).

Оплата згідно Договору піднайму (суборенди) № 02-02 нежитлового приміщення від 20.12.2014 року проведена у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи (т. 2, а.с. 47-76).

15.03.2016 року між ФОП ОСОБА_4 та ТзОВ «Українська фармацевтична роздрібна компанія» розірвано за взаємною згодою сторін Договір піднайму (суборенди) № 02-02 нежитлового приміщення від 20.12.2014 року (а.с. 29).

Судом встановлено, що ОСОБА_5 26.11.2015 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, видами діяльності якої є, зокрема, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 99).

01.04.2016 року між ФОП ОСОБА_5 (наймач) та позивачем (піднаймач) укладено договір піднайму (суборенди) № 02-03 нежитлового приміщення, предметом якого є наймач передає, а піднаймач приймає в тимчасове платне користування (в піднайм) нежитлове приміщення загальною площею 93,3 кв. м., що знаходиться на першому поверсі за адресою: Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 57/70, для здійснення господарської діяльності розміщення аптечного закладу з роздрібної реалізації лікарських засобів. Обєкт піднайму знаходиться у володінні та користуванні наймі (оренди) у ФОП ОСОБА_5 на підставі договору найму (оренди) нежитлового приміщення № 010416 від 01.04.2016 року. 1/3 частки обєкту піднайму належить ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 06.08.2015 року. 2/3 обєкту піднайму належить ОСОБА_7 на праві спільної часткової власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 06.08.2015 року. Наймодавець отримав право використовувати 2/3 частки обєкта піднайму, в тому числі передавати його в найм згідно договору позики № 1 від 01.10.2015 року. Плата за користування піднаймачем обєктом піднайму (суборенди) за один місяць становить 45000,00 грн. (т. 2 а.с.96-98).

Згідно акту приймання-передачі до Договору піднайму (суборенди) № 02-03 нежитлового приміщення від 01.04.2016 року ФОП ОСОБА_5 передано ТзОВ «Українська фармацевтична роздрібна компанія» в тимчасове платне користування (в піднайм) нежитлове приміщення загальною площею 93,3 кв. м., що знаходиться на першому поверсі за адресою: Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 57/70 (т. 2 а.с. 99).

На виконання умов вказаного договору ФОП ОСОБА_5 у період з квітня 2016 року по вересень 2016 року надано позивачу послуги по користуванню обєктом піднайму (нежитлове приміщення загальною площею 93,3 кв. м., що знаходиться на першому поверсі за адресою: Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 57/70) на загальну суму 270000,00 грн., що підтверджується актами наданих послуг до Договору піднайму (суборенди) № 02-03 нежитлового приміщення від 01.04.2016 року (т. 2 а.с. 100-105).

Оплата згідно Договору піднайму (суборенди) № 02-03 нежитлового приміщення від 01.04.2016 року позивачем проведена у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 2, а.с. 106-112).

Крім того, 01.02.2016 року між між ФОП ОСОБА_5 (наймач) та ТзОВ «Українська фармацевтична роздрібна компанія» (піднаймач) укладено договір піднайму (суборенди) № 11-01 невідокремленої частини приміщення, предметом якого є наймач передає, а піднаймач приймає в тимчасове платне користування (в піднайм) частину нежитлового приміщення (позначене на плані під № 7) загальною площею 72,0 кв. м., що знаходиться на першому поверсі за адресою: м. Луцьк, пр-т Соборності, буд. 38, для здійснення господарської діяльності розміщення аптечного закладу з роздрібної реалізації лікарських засобів. Обєкт піднайму знаходиться у володінні та користуванні наймі (оренди) у ФОП ОСОБА_5 на підставі договору найму (оренди) № 01/02-16 невідокремленої частини приміщення від 01.02.2016 року. Обєкт піднайму належить ОСОБА_8 Загальна сума за користування обєктом піднайму за один місяць становить 43200,00 грн. До складу орендної плати входить вартість комунальних послуг, які повязані з користуванням обєкту піднайму (т. 2 а.с. 77-79).

Згідно акту приймання-передачі до Договору піднайму (суборенди) № 11-01 невідокремленої частини приміщення від 01.02.2016 року ФОП ОСОБА_5 передано позивачу в тимчасове платне користування (в піднайм) невідокремлену частину нежитлового приміщення (позначене на плані під № 7) загальною площею 72,0 кв. м., що знаходиться на першому поверсі за адресою: м. Луцьк, пр-т Соборності, буд. 38 (т. 2 а.с. 80).

На виконання умов вказаного договору ФОП ОСОБА_5 у період з лютого 2016 року по вересень 2016 року надано ТзОВ «Українська фармацевтична роздрібна компанія» послуги по користуванню обєктом піднайму (невідокремлена частина нежитлового приміщення (позначене на плані під № 7) загальною площею 72,0 кв. м., що знаходиться на першому поверсі за адресою: м. Луцьк, пр-т Соборності, буд. 38) на загальну суму 345600 грн., що підтверджується актами наданих послуг до Договору піднайму (суборенди) № 11-01 невідокремленої частини приміщення від 01.02.2016 року (т. 2 а.с. 81-88).

Оплата згідно Договору піднайму (суборенди) № 11-01 невідокремленої частини приміщення від 01.02.2016 року ТзОВ «Українська фармацевтична роздрібна компанія» проведена у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 2, а.с. 89-95).

У судовому засіданні встановлено факт використання орендованих приміщень: нежитлове приміщення загальною площею 93,3 кв. м., що знаходиться на першому поверсі за адресою: Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 57/70 (договори піднайму (суборенди) № 02-02 від 20.12.2014 року та № 02-03 від 01.04.2016 року, укладені з ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 В.) та нежитлове приміщення (позначене на плані під № 7) загальною площею 72,0 кв. м., що знаходиться на першому поверсі за адресою: м. Луцьк, пр-т Соборності, буд. 38 (договір піднайму (суборенди) від 01.02.2016 року № 11-01, укладений з ФОП ОСОБА_5 В.) у власній господарській діяльності, зокрема, згідно ліцензій Державної служби України з лікарських засобів надано позивачу право на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами за вищезазначеними адресами (т. 1 а.с. 102, 108).

Таким чином, господарські правовідносини з ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 підтверджуються договорами піднайму (суборенди), які укладені з позивачем, а також актами наданих послуг та платіжними документам, які підтверджують здійснення оплати за суборенду.

В акті перевірки від 21.02.2017 року № 344/14-01/39431667 контролюючим органом зазначено, що на момент укладення договір піднайму (суборенди) нежитлових приміщень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у трудових відносинах з ТзОВ «Українська фармацевтична роздрібна компанія» (ОСОБА_4 комерційний директор, а ОСОБА_5 на різних посадах (з провізора-інтерна до завідуючого аптекою), водночас вищевказані договори можна було укласти напряму з ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які є власниками цих приміщень, відтак відповідач прийшов до висновку, що позивачем договори укладені з метою нарощення витрат, що в результаті призвело до отримання збитків.

Однак суд не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки, по-перше, чинним законодавством України надано право субєкту господарювання самостійно обирати контрагентів в процесі здійснення господарської діяльності, по-друге, станом на день укладення договорів піднайму (суборенди) нежитлове приміщення загальною площею 93,3 кв. м. (адреса: Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 57/70) та нежитлове приміщення (позначене на плані під № 7) загальною площею 72,0 кв. м. (адреса: м. Луцьк, пр-т Соборності, буд. 38), вже знаходились у володінні та користуванні наймі (оренди) у ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 на підставі договорів найму (оренди) нежитлового приміщення № 201214 від 20.12.2014 року, № 010416 від 01.04.2016 року та на підставі договору найму (оренди) № 01/02-16 невідокремленої частини приміщення від 01.02.2016 року відповідно. Відтак укладення договорів оренди напряму з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 було неможливим, оскільки вказані приміщення на момент виникнення спірних правовідносин перебували у користуванні ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що встановлені під час розгляду справи обставини, які підтверджені належними доказами, спростовують висновки ГУ ДФС у Волинській області, констатовані в акті перевірки від 21.02.2017 року № 344/14-01/39431667, а тому податкові повідомлення-рішення від 20.03.2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, винесені на підставі зазначеного акту перевірки, підлягають скасуванню як протиправні.

Як передбачено частиною першою статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 6680,58 грн., сплачений згідно платіжного доручення від 13.04.2017 року № 3303 (а.с. 62).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 20 березня 2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська фармацевтична роздрібна компанія» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір у розмірі 6680,58 грн. (шість тисяч шістсот вісімдесят грн. 58 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої складено 29 травня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

ОСОБА_9 Андрусенко