Ухвала суду № 66785460, 30.05.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 749/1344/16-к Головуючий у І інстанції Шаповал З. О. Провадження № 11-кп/795/492/2017 Категорія - ч.1 ст. 122 КК України. Доповідач Антипець В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

суддів: Заболотного В.М. Карнауха А.С.

за участі секретаря Оскірко Ю. І.

сторін кримінального провадження:

обвинуваченого ОСОБА_2

законного представника потерпілого ОСОБА_3

прокурора Мозгового С. К.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016270280000323,

щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, неодруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого;

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2 та законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_3 на вирок Щорського районного суду Чернігівської області від 14 лютого 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком ОСОБА_2 засуджений за ч. 1 ст. 122 КК України на 1 рік обмеження волі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КЛПЗ « Щорська центральна районна лікарня» 3191 грн. 37 коп. витрачених на лікування потерпілого.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_3 1 500 грн. матеріальної та 8 500 грн. моральної шкоди, а всього 10 000 гривень.

Питання про долю речових доказів і документів було вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Як встановив суд, 30 вересня 2016 року приблизно о 15 год. 30 хв., в селі Гірськ Сновського району Чернігівської області, по провулку Дальньому, 2 ОСОБА_2, на ґрунті особистих неприязних відносин, побив малолітнього ОСОБА_4 по голові долонею та по ногах взутими ногами, після падіння на землю потерпілого, взутими ногами завдав декілька ударів в ділянку тулубу, по руці та голові.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 114 від 09.11.2016 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми, що включає: закриту травму грудної клітки, крововилив правої половини грудей, крововилив правої навколо очної ділянки, садно лівої виличної ділянки, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, закритий перелом основи першої пястної кістки правої китиці, які утворилися від дії тупих предметів, за механізмом ударів і тертя та які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоровя.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок змінити, помякшивши покарання, шляхом застосування положень ст. 69 КК України, призначення покарання нижчого від найнижчої межі, передбаченої у санкції ч. 1 ст. 122 КК України, мотивуючи тим, що вину він повністю визнав свою провину та щиро розкаявся, своєчасно зявлявся на всі виклики слідчого та суду, раніше не судимий, не перебуває на обліку в лікарів нарколога та психіатра, погодився з цивільними позовами. Після вчинення злочину будь-яких інших протиправних проступків не вчиняв, став на шлях виправлення, не переховувався від слідства та суду, проживає та опікується своєю родиною, що достатньо знижує ступінь небезпечності його як особи.

В апеляційній скарзі законний представник потерпілого ОСОБА_3 просить вирок суду змінити, шляхом обрання обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк, передбачений санкцією статті, мотивуючи тим, що покарання у виді обмеження волі не відповідає особі обвинуваченого, який негативно характеризується за місцем проживання та вчинив злочин щодо малолітнього.

Визначаючи вид та розмір покарання, суд не врахував стан здоровя малолітнього потерпілого ОСОБА_4, який тривалий час перебував на лікуванні, психологічну травму малолітнього та її думку щодо суворої міри покарання для обвинуваченого.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив про помякшення призначеного судом покарання, законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_3, яка просила про посилення покарання, прокурора, який не погодився з доводами апеляційних скарг та вважав призначене судом покарання цілком обґрунтованим та справедливим, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає апеляційні скарги обвинуваченого та законного представника малолітнього потерпілого залишити без задоволення.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_2 в навмисному заподіянні на ґрунті особистих неприязних стосунків малолітньому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, зібраним та перевіреним під час судового засідання доказам, є правильними і ніким не оспорюються.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд першої інстанції в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого, у якого минула судимість погашена, він не перебуває на обліку в лікарів нарколога та психіатра, не працює, негативно характеризується за місцем проживання, прийняв до уваги обставини, що помякшують покарання щире каяття та сприяння розкриттю злочину, а також обставину, яка його обтяжує вчинення злочину щодо малолітнього.

Обставини, на які в апеляційній скарзі посилається обвинувачений, такі як щире каяття та сприяння у розкритті злочину, були враховані судом під час постановлення вироку, а тому не можуть бути повторно враховані апеляційним судом.

Посилання законного представника малолітнього потерпілого на те, що судом не було враховано її думку щодо міри покарання, є безпідставними, оскільки в мотивувальній частині вироку ( на 3 аркуші другий абзац) прямо зазначено, що покарання обране з урахуванням думки представника потерпілого, яка просила про суворе покарання.

З огляду на характер злочину, його обставини, наслідків що настали для малолітнього потерпілого, обране судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів, перехід до більш мякого або більш тяжкого покарання суперечитиме принципам законності, справедливості обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 409, 532 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Щорського районного суду Чернігівської області від 14 лютого 2017 року щодо ОСОБА_2 без змін.

Ухвала набуває законної сили після її проголошення. На неї можуть бути подані касаційні скарги безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.

СУДДІ:

ОСОБА_5 ОСОБА_1 ОСОБА_6