Ухвала суду № 66783314, 29.05.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 521/6208/17

Пр. 2-з/521/208/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2017 року м. Одеса

Малиновський районний суд м.Одеси в складі:

головуючого судді Сегеди О.М.,

при секретарі Тищенко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного нотаріуса Другої одеської нотаріальної контори ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради про скасування реєстрації свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності,

встановив:

У квітні 2017р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Державного нотаріуса Другої одеської нотаріальної контори ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради про скасування реєстрації свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності.

Ухвалою суду від 10 травня 2017р. було відкрито провадження по справі, призначений судовий розгляд (а.с.24).

Через канцелярію суду надійшла заява ОСОБА_2про забезпечення позову, якою остання просила суд в якості забезпечення позову накласти арешт на квартиру № 1, що розташована по вул. Чернишевського,78 у м. Одесі, яка належить ОСОБА_4 на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом; заборонити ОСОБА_4 або іншим особам вчиняти будь-які дії спрямовані на виселення/вселення будь-яких осіб з/до квартири №1, що розташована по вул. Чернишевського,78 у м. Одесі, де проживає ОСОБА_2 до вирішення справи по суті та набрання законної сили рішення суду по даній справі; заборонити ОСОБА_4 або іншим особам вчиняти будь-які дії щодо проникнення до квартири № 1, що розташована по вул. Чернишевського,78 у м. Одесі, де проживає ОСОБА_2 до вирішення справи по суті та набрання законної сили рішення суду по даній справі; заборонити ОСОБА_4, ТОВ «Інфокс», його філіям та відокремленим структурним підрозділам, в тому числі, але не обмежуючись «Інфоксводоканал»; ПАТ Енергопостачальна Компанія «Одесаобленерго», його філіям та відокремленим структурним підрозділам; ТОВ «Одесагаз-постачання» його філіям та відокремленим структурним підрозділам, іншим установам, підприємствам, організаціям будь - якої форми власності та підпорядкування вчиняти будь-які дії щодо відключення від комунікацій (в тому числі, але не обмежуючись) електропостачання, газопостачання, опалення, каналізації, водопостачання квартири АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_2 до вирішення справи по суті та набрання законної сили рішення суду по даній справі.

В обґрунтування своєї заяви позивачка зазначала, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення її прав щодо визнання та реєстрації за нею права власності на частину спірної квартири в порядку спадкування, а також ускладнити та зробити неможливим виконання рішення суду, у разі відчуження спірного майна відповідачем у справі.

Дослідивши матеріали справи та надавши їм належну оцінку,вислухавши думку сторін, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення.

Згідно ст. 152 УПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України вбачається, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

При цьому, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Судом встановлено, що на даний час між сторонами по справі існує спір з приводу скасування реєстрації свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на частину квартири АДРЕСА_2, загальна площа якої згідно технічного паспорту складає 32,6кв.м (а.с.20-22).

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2, належить ОСОБА_4 на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 лютого 2017року, що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.44-45).

Суд вважає, що відчуження зазначеного нерухомого майна відповідачем на власний розсуд, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому, у разі задоволення позовних вимог позивачки, а заявлена позивачкою заява про забезпечення позову в частині накладення арешту на зазначене майно є співмірною заявленим позивачем вимогам.

Арешт майна застосовується для забезпечення реального виконання судового рішення і може полягати, у тому числі, шляхом винесення державним виконавцем постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження (ст.ст.17 ч.1 п.2, ст.57 ч.ч.1,2 п. 3 Закону України « Про виконавче провадження»).

Накладення арешту на майно є підставою для проведення державної реєстрації обмежень прав на спірне нерухоме майно шляхом внесення відомостей до Єдиного державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна та до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна (ст.ст.4,5,19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Оскільки накладення арешту на спірне нерухоме майно є достатнім видом для забезпечення позовних вимог у даній справі, крім того, арешт є також складовою обтяження у вигляді заборони на відчуження обєкту нерухомості, забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_4 або іншим особам вчиняти будь-які дії спрямовані на виселення/вселення будь-яких осіб з/до квартири; заборони ОСОБА_4 або іншим особам вчиняти будь-які дії щодо проникнення до квартири; заборони ОСОБА_4, ТОВ «Інфокс», його філіям та відокремленим структурним підрозділам, в тому числі, але не обмежуючись «Інфоксводоканал»; ПАТ Енергопостачальна Компанія «Одесаобленерго», його філіям та відокремленим структурним підрозділам; ТОВ «Одесагаз-постачання» його філіям та відокремленим структурним підрозділам, іншим установам, підприємствам, організаціям будь - якої форми власності та підпорядкування вчиняти будь-які дії щодо відключення від комунікацій, є зайвим.

З урахуванням даних обставин, суд прийшов до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на квартиру №1, що розташована по вул. Чернишевського,78 у м. Одесі, яка належить на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 лютого 2017 року ОСОБА_4, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

Що стосується інших вимог заяви, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного нотаріуса Другої одеської нотаріальної контори ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради про скасування реєстрації свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру №1, що розташована по вул. Чернишевського,78 у м. Одесі, яка належить на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 лютого 2017 року ОСОБА_4.

В інший частині заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя: О.М. Сегеда