Ухвала суду № 66781190, 26.05.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/10532/17

Провадження №11-сс/772/275/2017

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: Ковальська І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2017 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Ковальської І.А.,

суддівМішеніної С.В., Нагорняка Є.П.,

з секретарем Діденко В.В.,

за участю прокурора Мазуренка В.С.,

захисника ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3,на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2017 року, -

ВСТАНОВИВ:

Цією ухвалою задоволено клопотання начальника відділу СУ ГУНП у Вінницькій області підполковник поліції ОСОБА_4, погоджене прокурором Прокуратури Вінницької області Багрієм Є.А.,та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 16 липня 2017 року до 21 год. 50 хв. щодоОСОБА_3,який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 194, ч. 5 ст. 191 КК України.

СУ ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020000000076 від 06.02.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 194, ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_3, перебуваючи, згідно наказу Державного підприємства «Мурафський карєр» №7-к від 02.02.2015 на посаді заступника директора даного підприємства, а з 03.02.2015, згідно наказу № 9-к від 02.02.2015 тимчасово виконуючим обовязки директора, будучи наділеним відповідно до п. 5.3 Статуту ДП «Мурафський карєр» організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, тобто, будучи службовою особою, яка відповідно до п.п. «а» п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» є субєктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень у період часу з 02.02.2015 по 01.09.2015, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, заволодів майном ДП «Мурафський карєр» каменем вапняковим на загальну суму 2827903,8 грн.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_2 вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді незаконною, а тому просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою змінити міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 з утримання під вартою на особисте зобовязання або зменшити суму застави. Мотивуючи свої доводи тим, що в ухвалі не наведено жодних підстав, при наявності яких обирається міра запобіжного заходу утримання під вартою. Вказує на те, що оскаржувана ухвала постановлена слідчим суддею без належного дослідження доказів та обставин кримінального провадження, з огляду на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення. Крім того захисник зазначає про те, що слідчим суддею, при розгляді клопотання, не було взято до уваги, що ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому злочині визнав частково, раніше не притягувався до кримінальної або адміністративної відповідальності, на його утриманні знаходиться дочка 5 років. ОСОБА_3 страждає на гіпертоничну хворобу і йому необхідний постійний контроль лікаря.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, яка підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі, доводи прокурора про законність ухвали слідчого судді та необхідність залишення її без змін, а апеляційної скарги захисника без задоволення, вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінального провадження з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. 177, 178 КПК України.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

Слідчий суддя в ухвалі зазначив, що підозра у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується вагомими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Крім того слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_3 перебував у розшуку, місце його проживання невідоме, офіційного місця роботи не має. Також інкриміноване ОСОБА_3 правопорушення є тяжким, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю з конфіскацією майна. Крім того кримінальним правопорушенням заподіяна значна майнова шкода.

На обєктивне переконання і колегії суддів апеляційного суду сукупність всіх даних зазначених в ухвалі слідчого судді дає достатні підстави вважати ймовірною підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що є підставою для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді під вартою з метою здійснення подальшого розслідування злочину.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які обєктивно звязують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що в ухвалі слідчого судді відсутні дані про те, що її підзахисний має намір вчиняти тяжкі або особливо тяжкі злочини та немає наміру перешкоджати встановленню фактичних обстави по справі є голослівними та не підтверджуються матеріалами провадження.

Так, слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку про наявність ризиків переховуватись від органів досудового розслідування та перешкоджати кримінальному провадженню.

Колегія суддів вважає, що ризики є очевидними з огляду на особу ОСОБА_3 та його позицію з приводу повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення в ході досудового розслідування.

Обставини викладені в матеріалах кримінального провадження свідчать про переховування ОСОБА_3 від органів досудового розслідування з метою уникнення від відповідальності.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.05.2016 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Доводи апеляційної скарги захисника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Наявність на утриманні доньки віком 5 років та гіпертонічної хвороби у підозрюваного ОСОБА_3, та які на думку сторони захисту не враховані слідчим суддею під час розгляду клопотання слідчого, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати провадженню іншим чином.

На думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, обґрунтувавши при цьому причини, з яких не може бути застосовано жоден із більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді взяття під варту, слідчий суддя на законних підставах визначив йому заставув сумі 1 000 000 (один мільйон)гривень. Такий розмір є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір заставиповинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, тяжкість злочину у вчиненні якого він підозрюється, а тому правильно визначив ОСОБА_3саме такий розмір застави, що відповідає вимогам п. 1-3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

При апеляційному розгляді будь-яких порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасуванняухвали суду, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2017 року, якою обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3 залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом.

Суддя: