Рішення № 66778627, 25.05.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/2096/17

Провадження № 2/415/982/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.05.17 року Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Чернобривко Л.Б.

при секретарі судового засідання Дьоміновій О.М.

за участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

3-ї особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та утримання дружини, третя особа ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та своє утримання, в якому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів відповідача щомісячно та своє утримання у розмірі 1/8 частини всіх видів його доходів щомісячно до досягнення ОСОБА_5 трьох років 12.01.2019 року, посилаючись на те, що він не надає добровільної матеріальної допомоги на утримання дітей, та оскільки вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною, також потребує матеріальної допомоги на своє утримання.

Позивач в судовому засідання позов підтримала, надала пояснення аналогічні обставинам, викладеним в позові, додавши, що спеціально сказала відповідачу про те, що донька ОСОБА_5 не його дитина, оскільки він не займався її вихованням.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що позивачка його повідомила, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 не є його донькою. У звязку з чим, він буде оспорювати батьківство щодо доньки ОСОБА_5. ОСОБА_4 його син. З позивачкою проживали разом з 2009 року по 2016 рік.

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбу з 2007 р. по 2009р. Від шлюбу мають двох дітей, на яких відповідач добровільно надає допомогу, хоча рішенням суду з нього було стягнуто аліменти у розмірі 1/3 частини його доходів. Відповідач не працює, але сплачує допомогу добровільно. Допомагають також батьки відповідача. Позов не визнає, оскільки позивачка сказала, що донька ОСОБА_5 не є дитиною відповідача.

Дослідивши наявні в матеріалах письмові докази, встановивши на їх підставі фактичні обставини та характер спірних правовідносин між сторонами спору, визначивши правові норми, що підлягають застосуванню, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР N 789-XII від 27.02.1991 р., Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У судовому засіданні встановлено, що позивачкаперебувала з відповідачем у цивільному шлюбі з 2009 р. по 2016 р., що не заперечувалося сторонами у судовому засіданні.

Від спільного подружнього життя сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в свідоцтвах про народження яких батьками вказанопозивача та відповідача (а.с.13,14).

Діти мешкають разом із позивачкою за адресою: м.Лисичанськ, селище Гірниче, 18 з липня 2016 року, що підтверджується довідкою голови вуличного комітету від 28.03.2017року (а.с.17).

З довідки № 426 від 29.03.2017р. вбачається, що ОСОБА_1 отримує допомогу при народженні дитини на ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 01.02.2016 р. по 31.01.2019 р. у розмірі 860 грн. (а.с.18).

Станом на 30.03.2017 р. ОСОБА_1 на обліку у Лисичанському міському центрі зайнятості, як безробітна, не перебуває (а.с.20).

Позивач має неповнолітню доньку ОСОБА_6 Олександру, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.22).

З листа Лисичанського відділу поліції ГУНП в Луганській області від 04.04.2017р. вбачається, що 22 червня 2016р. до ЧЧ Лисичанського ВП звернулась ОСОБА_1 з заявою, в якій просить вжити заходів до свого співмешканця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який 21.06.2016 р. приблизно о 15годині спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді «закрита тупа травма живота, забій передньої брючної стінки, закрита ЧМТ, СГМ?, забій лівої половини грудної клітини». Дана інформація була внесена до ЄРДР за № 12016130240001560 від 22.06.2016 року за ч.2 ст.125 КК України (а.с.38).

Добровільно відповідач не надає допомогу на утримання дітей.

Тому, суд вважає, що надані позивачем докази достатні та переконливі, а тому позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дітей підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною 3-х років, то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даних вимог, з таких підстав.

Згідно ч.2ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Частиною 4ст. 84 СК України передбачено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно дост. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Право на утримання має дружина, тобто жінка, яка перебуває у шлюбі. Сторони у зареєстрованому шлюбі не перебували. Тому суд вважає, що у частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1 до виповнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 трьох років слід відмовити.

Судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 640 грн. на підставі ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та ст.ст. 84,180, 181 СК України, керуючись ст. ст. 10,11,60,88, 212-215, 367 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та утримання дружини , третя особа ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, 14 .12.1986 року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідн. НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей : ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів щомісячно, починаючи з 12 квітня 2017 року і до повноліття дітей , але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 «Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)».

Рішення про стягненнях аліментів підлягає негайному виконанню у межах сплати за один місяць.

В частині стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Лисичанський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які не були присутні у судовому засіданні - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.Б. Чернобривко