604/493/16-к
1-кп/604/5/17
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2017 року Підволочиський районний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого судді Сташківа Н.Б.
за участі:
секретарів судового засідання Козак І.Б., Гамана В.Т.
сторони обвинувачення - прокурора Бай А.О.
сторони захисту - адвокатів Місечка В.Й., Колцуняка Ю.В.
потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4
ОСОБА_5,
законних представників : ОСОБА_6, ОСОБА_7
ОСОБА_8
Представника сектору ювенальної превенції : Пекальського В.М.
представника служби у справах
неповнолітніх Колосівської І.О.
представника служби у справах дітей Карпець У.Ю., Антонів О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду сел. Підволочиська Тернопільської області кримінальні провадження зареєстровані у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12016210070000254 від 14 вересня 2016 року, за № 12016210150000283 від 04 листопада 2016 року, за № 12016210150000092 від 14 квітня 2016 року, що об'єднані Підволочиським районним судом у одне провадження, відносно обвинувачених :
ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, учня ДНЗ «Скалатський професійний ліцей», не депутата, не одруженого, раніше судимого 07 серпня 2015 року Підволочиським районним судом за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. ст.104, 75 КК України звільненого від покарання з іспитовим строком 1 рік, судимість за який не знята та не погашена у встановленому законом порядку,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, українця, учня ДНЗ «Скалатський професійний ліцей», не одруженого, раніше судимого 22 грудня 2015 року Гусятинським районним судом за ч.2 ст. 289 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.ст. 104, 75 КК України звільненого від покарання з іспитовим строком 2 роки, судимість за який не знята та не погашена у встановленому законом порядку,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч.3 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця АРК Крим, громадянина України, українця, учня ДНЗ «Скалатський професійний ліцей», не депутата, не одруженого, раніше не судимого, жителя АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
Обвинувачений ОСОБА_13 у невстановлений слідством день, а саме в кінці березня 2016 року, близько 21.00 год., підійшов до території господарства ОСОБА_5, що в АДРЕСА_4, після чого, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його злочинні дії не будуть помічені сторонніми особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перелізши через огорожу, проник на територію господарства. Далі, достовірно знаючи, де знаходяться ключі від вхідних дверей господарського приміщення, оскільки раніше проживав на території даного господарства, використовуючи які, відкрив вхідні двері до господарського приміщення та проник в середину, звідки умисно, таємно викрав бензопилу марки "Stihl", вартістю 1950 гривень та тример марки "Stihl" вартістю 630 гривень, з якими з місця скоєння злочину зник, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 2580 гривень.
Крім того, у невстановлений слідством день та час, а саме в кінці березня 2016 року ОСОБА_13 спільно із ОСОБА_15 та ОСОБА_14, у вечірній час, підійшли до території господарства ОСОБА_5, що в АДРЕСА_4, після чого, переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає та їхні злочинні дії не будуть помічені сторонніми особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і, бажаючи їх настання, ОСОБА_13 разом із ОСОБА_14 перелізши через огорожу, проникли на територію господарства, а ОСОБА_15 залишився чекати їх біля сітки із зовнішньої сторони домоволодіння. Далі, ОСОБА_13, достовірно знаючи, де знаходяться ключі від вхідних дверей господарського приміщення, оскільки раніше проживав на території даного господарства, використовуючи які, відкрив вхідні двері до господарського приміщення, після чого спільно із ОСОБА_14 проникли в середину приміщення, в той час як ОСОБА_15 залишився очікувати їх на вулиці, біля огородженої сітки із зовнішньої сторони, спостерігаючи щоби в подальшому їхні дії не були помічені сторонніми особами. ОСОБА_13 та ОСОБА_14, перебуваючи в господарському приміщенні, винесли на вулицю перфоратор марки "EINHEL" вартістю 1351 гривень та електроточильний станок марки "EUROCRAFT", вартістю 560 гривень, після чого, із вказаними речами ОСОБА_13 спільно з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 з місця скоєння злочину зникли, умисно таємно викравши обладнання ОСОБА_5 на загальну суму 1911 гривень, спричинивши останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, того ж вечора, після вчинення крадіжки електричних інструментів спільно з ОСОБА_15 та ОСОБА_14, ОСОБА_13, у вечірній час, підійшов до території господарства ОСОБА_5, що в АДРЕСА_4, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його злочинні дії не будуть помічені сторонніми особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перелізши через огорожу, проник на територію господарства. Далі ОСОБА_13, достовірно знаючи, де знаходяться ключі від вхідних дверей господарського приміщення, оскільки раніше проживав на території даного господарства, використовуючи які, відкрив вхідні двері до господарського приміщення та проник в середину, звідки умисно, таємно викрав велосипед марки "Mifa" вартістю 1980 гривень, з яким з місця скоєння злочину зник, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 1980 гривень.
Крім того, у невстановлений слідством день та час, а саме на початку квітня 2016 року, ОСОБА_13 спільно із ОСОБА_14 того ж дня, у вечірній час, підійшли до території господарства ОСОБА_5, що в АДРЕСА_4, переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає та їхні злочинні дії не будуть помічені сторонніми особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перелізши через огорожу, проникли на територію господарства. Далі ОСОБА_13, маючи із собою заздалегідь приготовленні ключі від вхідних дверей будинку, оскільки раніше проживав на території даного господарства, використовуючи які, відкрив вхідні двері до приміщення житлового будинку, після чого спільно із ОСОБА_14 проникли в середину приміщення, звідки умисно, таємно викрали зварювальний апарат марки "NUTOOL" вартістю 3472 гривень, акумуляторний шуруповерт марки "Makita", вартістю 1936 гривень, електрорубанок марки "DWT" вартістю 690 гривень та пилу дискову марки "DWT" вартістю 633,75 гривень, з якими з місця скоєння злочину зникли, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 6731,75 гривень.
Крім цього, 03 листопада 2016 року, близько 19:40 год., ОСОБА_14, перебуваючи на території господарства ОСОБА_4, що в АДРЕСА_5, підійшов до житлового будинку, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його злочинні дії не будуть помічені сторонніми особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, умисно таємно викрав належний ОСОБА_4 велосипед марки «Україна», який знаходився біля стіни житлового будинку, вартість якого становить 370 грн., з яким з місця скоєння злочину зник, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на вказану суму 370 грн.
Крім того ОСОБА_14 03 листопада 2016 року, близько 21:00 год., шляхом вільного доступу, у зв'язку із відсутністю вхідних воріт, зайшов на територію господарства ОСОБА_3, що знаходиться у АДРЕСА_6, переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає та його злочинні дії не будуть помічені сторонніми особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, відкривши з допомогою ключа вхідні двері, проник в середину будинку, звідки умисно таємно викрав чоловічий гаманець з написом «CAMEL» вартістю 50,75 грн., в якому знаходились грошові кошти в сумі 500 грн., два металеві кутники довжиною по 1,2 м. кожний розміром 5х5 м. вартістю 60 грн. за 1 м. загальною вартістю 144 грн. та праску без маркування, з написом «УТА 1000-1,8-220, Васильковский завод «Електроприбор»» вартістю 15 грн., які завантаживши на велосипед, з місця скоєння злочину зник, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 709,75 грн.
Крім того ОСОБА_14 13 вересня 2016 року близько 22:00 год., взявши із собою заздалегідь приготовлені знаряддя злочину, а саме пласкогубці та ніж, прийшов на одну із вулиць с. Красне Гусятинського району Тернопільської області, яка не освітлювалась, переконавшись у відсутності спостереження за власними діями з боку інших осіб, піднявся на одну із опор та за допомогою плоскогубців перерізав телефонний кабель загальною довжиною 98 метрів, вартістю 1161,98 гривень, та з місця скоєння злочину зник, чим заподіяв ПАТ « Укртелеком» матеріальної шкоди на вказану суму.
Будучи допитаним у судовому засіданні в якості обвинуваченого, ОСОБА_13 вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнав, та пояснив, що в кінці березня 2016 року він зустрівся з ОСОБА_15 та ОСОБА_14, з якими був знайомий, перебував у дружніх відносинах, оскільки проживали разом в сусідніх кімнатах гуртожитку від Скалатського ліцею, котрі сказали, що потрібно пограбувати будинок, погрожуючи побиттям, на що він розповів про домогосподарство потерпілого ОСОБА_5, котрий являється чоловіком його тітки та у якого він разом із ними проживав з 2013 року близько 2 років. У березні 2016 року на час вчинення крадіжки ОСОБА_5 та його дружина перебували за кордоном та у вказаному домогосподарстві в м.Скалат не проживали, про що йому було відомо, а він проживав у гуртожитку Скалатського ліцею. Після цього близько 21.00 год. він, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 через територію іншого домогосподарства підійшли до території домогосподарства ОСОБА_5, де він з ОСОБА_14 перелізли через металеву сітку, а ОСОБА_15 залишився біля неї з зовнішньої сторони спостерігати щоб ніхто не йшов, оскільки неподалік були сусіди. Повідомив, що проживав на вказаному господарстві, знав де знаходяться ключі від підсобного приміщення, а також речі та електроінструменти. Відкривши приміщення, взяли бензопилу і бензокосу, підійшли до сітки, передали речі ОСОБА_15, а, перелізши, направились на одну із вулиць м. Скалат, оскільки ОСОБА_14 телефонував до ОСОБА_16 та повідомив про те, що у нього є інструменти, після чого вони усі троє направились до виїзду з м. Скалата, де зустрілись із ОСОБА_16 ОСОБА_14, взяв викрадені речі та продав ОСОБА_16, а він із ОСОБА_15 стояли осторонь. За скільки він їх продав йому не відомо і будь-яких грошових коштів не отримував. Також обвинувачений зауважив, що ОСОБА_14 домовлявся з ОСОБА_16 про продаж конкретних інструментів до проникнення на господарство ОСОБА_5, а саме ще в гуртожитку і про те, що він разом із ОСОБА_14 та ОСОБА_15 будуть вчиняти крадіжку знав напередодні її вчинення. Також повідомив ОСОБА_14 про те, які конкретно інструменти знаходяться у господарстві ОСОБА_5 Надалі ОСОБА_13 зазначив, що в кінці березня 2016 року в гуртожитку ліцею зустрівся з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та повідомив їм, що в приміщенні житлового будинку потерпілого ОСОБА_5 є ще багато електроінструментів. Через декілька днів він приїхав до своєї матері в с. Максимівка, взяв ключі від житлового будинку ОСОБА_5, після чого пішли на територію його господарства вчиняти крадіжку. Він з ОСОБА_14 проникли на територію господарства, а ОСОБА_15 залишився стояти біля сітки на території господарства та дивитись чи ніхто з посторонніх осіб не йде. З території горища передавав інструменти ОСОБА_14, а останній вказані речі виносив за хату, а саме зварювальний апарат, болгарку, шуруповерт, гемблярку, циркулярку, перфоратор, після цього вони та ОСОБА_15, який допомагав їм нести вказані речі, направились до виїзду з м.Скалат, де чекав ОСОБА_16 ОСОБА_14 продав йому вказані речі. Також обвинувачений повідомив, що після продажу вказаних речей ОСОБА_14 дав йому певні грошові кошти, однак скільки не пам'ятає. На запитання захисника обвинувачений повідомив, що при вчиненні другого епізоду крадіжок, зі сторони ОСОБА_15 та ОСОБА_14 жодних погроз в його сторону вчинено не було, про те, щоб здійснити другу крадіжку сам запропонував ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які пообіцяли грошові кошти після продажу викрадених речей. Про вчинення крадіжки велосипеда з домогосподарства ОСОБА_5 заперечив та не визнав, велосипеда ОСОБА_16 не продавав, а також не крав з приміщення ОСОБА_5 електроточильного станку.
Будучи допитаним у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_14 вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях визнав частково, та суду пояснив, що проживав під час навчання в гуртожитку Скалатського ліцею разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_15 Близько 27 березня 2016 до нього на вулиці підійшов ОСОБА_13 та запропонував допомогти перенести електроінструменти, сказав, що ще іде ОСОБА_15 та пообіцяв заплатити за це певні грошові кошти. Близько 21.00 год. усі направились в напрямку до домогосподарства, на яке вказував ОСОБА_13, перейшли через стадіон, через сусіднє домогосподарство підійшли до сітки, де ОСОБА_13 сказав ОСОБА_15 залишитись біля неї, а він з ОСОБА_13 перелізли та направились до господарської будівлі, звідти взяли електроточильний станок, перфоратор, підійшли з ними до сітки, де стояв ОСОБА_15 з зовнішньої сторони, передали йому інструменти та перелізли через сітку. ОСОБА_15 ніс електроточильний станок, а він - перфоратор, та направились до виїзду з м.Скалат, де їх чекав ОСОБА_16 ОСОБА_13 передав йому електроінструменти, дав йому та ОСОБА_15 по 50 грн. Також зазначив, що не усвідомлював, що вчиняє крадіжку, думав, що допомагає ОСОБА_13 і що дані речі є його власними, оскільки він там раніше проживав. Водночас повідомив, що на дане господарство пішли в темну пору доби, господарство не освітлювалось, світло не вмикали, позаяк ОСОБА_13 сказав, що в приміщенні немає світла, тому мав із собою ліхтарик, заходили не через вхід до домогосподарства, а перелізали через сітку, як появснив ОСОБА_13 це швидша дорога. Також, повідомив, що домовлявся про продаж речей з ОСОБА_16 саме ОСОБА_13 З приводу показів обвинуваченого ОСОБА_13, що усі разом вчиняли крадіжки пояснити чи спростувати даних пояснень не зміг.
Через 3-4 дні, на початку квітня 2016 року, до нього знову підійшов ОСОБА_13 та сказав, що потрібно допомогти перенести інструменти з того ж домогосподарства, пообіцяв заплатити більшу суму грошових коштів. У вечірній час пішли тією ж дорогою до домогосподарства ОСОБА_5, перелізли через сітку, підійшли до житлового будинку, ОСОБА_13 відчинив двері, піднявся на горище та передав йому електроінструменти, а саме пилу дискову, зварювальний апарат, шуруповерт та електрорубанок, та пішли з будинку до дороги при виїзді з м. Скалата, під'їхав той же бус, що і першого разу, в який вони з ОСОБА_13 загрузили інструменти, за що отримав 200 грн.
По епізоду крадіжки телефонного кабелю та мідного дроту обвинувачений ОСОБА_14 повністю визнав свою вину та пояснив, що 13 вересня 2016 року близько 21.00 год., дочекавшись поки стемніє, знаючи попередньо, що на одній із вулиць с. Красне Гусятинського району можна викрасти телефонний кабель, попередньо взяв із собою пласкогубці та ніж, прийшов на неосвітлену вулицю. Переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, виліз на одну із опор перерізав телефонний кабель та мідний дріт. Після чого пройшовши близько 100 метрів, заліз на іншу опору відрізав той самий кабель, що обвис з однієї сторони. Даний кабель обпалив та продав як металобрухт за ціною близько 400 гривень, які потім загубив. Цивільний позов заявлений ПАТ «Укртелеком» на загальну суму 3462.00 грн. визнав у повному обсязі.
По епізодах крадіжки велосипеда у ОСОБА_4, кутників, праски, а також чоловічого гаманця у ОСОБА_3 обвинувачений ОСОБА_14 не визнав та пояснив, що 03 листопада 2016 року близько 19.00 год. прийшов до ОСОБА_4 та перебував у нього вдома близько півтори години. Після цього разом вирішили поїхати до банкомату, зняти кошти, однак коли виконати дану операцію не вдалося то ОСОБА_4 повідомив, що неподалік проживає його бабця і вирішили до неї заїхати. Коли приїхали до домоволодіння бабці то ОСОБА_4 попросив почекати на вулиці, а сам пішов в середину домоволодіння. Він перебував на відстані 10-15 метрів і до самого господарства не підходив. Через деякий час вийшов ОСОБА_4 дав його кутники, мішок з праскою і гаманець. Пояснив, що дані речі йому дала бабця. Дані речі поставив на велосипед, а ОСОБА_4 пішов назад у приміщенні домоволодіння сказавши, що повернеться, однак так і не повернувся. Більше по даному факту пояснити нічого не може.
Будучи допитаним у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_15 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав частково та пояснив, що орієнтовно 27-28 березня 2016 року, коли він перебував у своїй кімнаті гуртожитку Скалатського ліцею, до нього підійшов ОСОБА_13 та попросив допомогти йому принести електроінструменти з будинку його дядька, де він раніше проживав та до якого має доступ. Ввечері того ж дня близько 21.00 год. коли було темно, він з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 пішли до вказаного домогосподарства, перейшли стадіон, відкрили хвіртку на сусідньому домоволодінні, пройшли по ньому до сітки, яка огороджувала господарство ОСОБА_5 ОСОБА_13 та ОСОБА_14 перелізли через сітку, а він залишився чекати з зовнішньої сторони біля сітки, не проникаючи на територію господарського приміщення. Через 10 - 15 хв. ОСОБА_13 та ОСОБА_14 повернулись із будинку та передали йому інструменти, а саме перфоратор та електроточильний станок для ножів. Після чого вказані інструменти разом із ОСОБА_14 допоміг перенести до автомобіля, де їх уже чекав ОСОБА_16 У подальшому вони залишились чекати осторонь, а ОСОБА_13 підійшов до ОСОБА_16, який йому передав кошти за дані інструменти, після чого ОСОБА_13 підійшов до них та дав їм по 50 гривень і вони пішли до приміщення гуртожитку. Ішов до господарства ОСОБА_5 через те, що ОСОБА_13 казав, що потрібно допомогти з домоволодіння його родини перенести речі. Також, ОСОБА_15 зазначив, що думав, що іде допомагати ОСОБА_13 переносити речі з домогосподарства його родини, що вчиняє крадіжку не знав, отримав гроші за те, що допомагав нести інструменти, біля сітки залишився, через те, що так йому сказав ОСОБА_13 Про те, хто домовлявся із ОСОБА_16 йому не відомо. З приводу показів обвинуваченого ОСОБА_13, а саме те, що усі разом вчиняли крадіжки пояснити чи спростувати не зміг.
Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_13 свою вину у скоєні інкримінованого органами досудового слідства кримінального правопорушення не визнав, обвинувачений ОСОБА_14 визнав частково, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до переконання про повну доведеність обвинуваченого ОСОБА_13 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, ОСОБА_14 у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 та ч.3 ст. 185 КК України, а невизнання вини обвинуваченими щодо вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень повністю спростовуються показами потерпілих, свідків, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні матеріалами кримінального провадження.
Разом із тим органами досудового слідства дії обвинуваченого ОСОБА_15 кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням у інше приміщення, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
На думку суду кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_15 за ч.3 ст. 185 КК України є невірною, з огляду на дослідженні та проаналізовані у судовому засіданні надані учасниками процесу доказами, які не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами у судовому засіданні за даною частиною, яка передбачає кваліфікуючу ознаку проникнення в інше приміщення.
По епізоду крадіжки із домогосподарства ОСОБА_17 електроінструментів та велосипеду вина ОСОБА_14 ОСОБА_13, ОСОБА_15 підтверджується наступними доказами:
Так, будучи допитаним у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_18 суду пояснив, що обвинувачені являються його друзями і знає їх близько півтора року, проживав разом із ними в гуртожитку Скалатського ліцею. З обвинуваченим ОСОБА_15 проживав в одній кімнаті. В один із днів 2016 року, точно не може пригадати коли, прийшов до приміщення кімнати його сусід ОСОБА_34, з яким він проживав та повідомив його, що обвинувачений ОСОБА_13 забрав ліхтарик, який у нього постійно лежав під подушкою, однак його дозволу не запитувався і у подальшому не повернув. Напередодні, перебуваючи під дверима житлової кімнати, де проживав ОСОБА_13, чув, як він спілкувався із невідомим йому хлопцем про вчинення цього ж вечора крадіжки, однак куди саме та конкретно з ким не чув. Із заявою про вчинення крадіжки фанарика не звертався, оскільки не становить для нього матеріальної цінності.
Будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 показав, що з обвинуваченим ОСОБА_13 познайомився через свого швагра, від якого дізнався, що обвинувачений може продати електроінструменти. Через деякий час до нього зателефонував обвинувачений ОСОБА_13 ,якому він розказав, які саме інструменти йому потрібні і з яким домовились про зустріч. У той самий день коли розмовляли, після 21.00 год., зустрілись за містом і він придбав бензопилу та бензокосарку,за яку оплатив ОСОБА_13 1400 гривень. Про вказані електроінструменти він говорив лише із ОСОБА_13 та кошти оплачував також лише йому, хоча разом із ним був також ОСОБА_14 На наступний раз він придбав у ОСОБА_13 в присутності ОСОБА_14 перфоратор, болгарку та електроточильний станок, за що оплатив ОСОБА_13 грошові кошти в розмірі 700 грн. Перевіривши вдома усі інструменти, виявив несправність перфоратора і у телефонній розмові із ОСОБА_13 домовився про зустріч з тією метою, щоб повернути інструмент назад і отримати кошти. Під час зустрічі, де був присутній лише ОСОБА_13, він віддав перфоратор, однак останній повідомив, що коштів не має та запропонував йому спортивний велосипед синього кольору, за що доплатив йому 300 гривень. Через декілька днів зустрівся із ОСОБА_13, ОСОБА_14 і ОСОБА_19 та придбав електрозварку, шуруповерт, електрорубанок та дискову плиту, за що віддав ОСОБА_13 грошові кошти в розмірі 1800 гривень, а на наступний день через ОСОБА_19 передав ОСОБА_13 ще 1000 гривень. Пояснив, що дані інструменти йому необхідні для власного домашнього використання. На його запитання ОСОБА_13 пояснював, що вказані інструменти є суто домашніми і належать йому особисто. Крім того на запитання сторони обвинувачення не зміг ствердно сказати, що разом із ОСОБА_13 та ОСОБА_14 при придбанні різного роду електроінструментів перебував обвинувачений ОСОБА_15
Будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_19 повідомив, що навчався разом з ОСОБА_14, ОСОБА_13 та ОСОБА_15, з якими разом проживали в гуртожитку Скалатського ліцею, з ОСОБА_13 разом в кімнаті, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у сусідній. Повідомив, що йому відомо про вчинення крадіжки оскільки, спочатку чув з телефонної розмови ОСОБА_13 з ОСОБА_16, що планується вчинення крадіжки, також чув, як ОСОБА_13 домовлявся про продаж електроінструментів. Через декілька днів в кінці березня - на початку квітня 2016 року до нього подзвонив ОСОБА_13 по мобільному телефону та попросив прийти до виїзду з м. Скалата, де він перебував з ОСОБА_14, та допомогти продати електроінструменти, які у них були. Таке прохання пов'язано з тим, що його брат працював в будівельному магазині, і він орієнтувався по цінах на вказані інструменти. Близько 20 - 21 год. того ж дня прийшов до місця, де ОСОБА_13 та ОСОБА_14 продавали інструменти ОСОБА_16 Вказані інструменти перебували в машині, біля якої стояли ОСОБА_13, ОСОБА_14 і ОСОБА_16, який передав частину грошових коштів, а частину грошей, яких не мав при собі, передав на наступний день йому. Окрім того, чітко пригадати не може коли хтось із обвинувачених вихвалявся, що вчинили крадіжку інструментів з домогосподарства ОСОБА_5 і коли на наступний день отримував кошти для передачі ОСОБА_13 то розумів, що за викрадені речі.
Будучи допитаним у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_20 повідомив, що потерпілий у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 є його родичем та він наглядав за його домогосподарством в АДРЕСА_4. Певний час проживав за вказаною адресою, після чого час від часу приїжджав на вказане домогосподарство. Коли йому необхідно було електроінструменти, він попередньо узгодивши із власником приїхавши на господарство ОСОБА_5, виявив їх відсутність, а саме бензопили, тримера, перфоратора, електроточильного станка, велосипеда, зварювального апарату, акумуляторного шуруповерта, електрорубанка та пили дискової, які знаходились в житловому будинку та літній кухні, про що повідомив власника. Після цього, через декілька днів в поліції упізнав викрадені речі з господарства ОСОБА_5 Також вказав, що йому відомо про те, що ОСОБА_13 проживав у даному будинку із потерпілим.
Покази свідків ОСОБА_18, ОСОБА_16. ОСОБА_19, ОСОБА_20 узгоджуються між собою, взаємодоповнюють, є логічними, послідовними, та повністю спростовують можливу версію обвинувачених щодо їх непрямої причетності до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а тому суд покази даних свідків бере до уваги та кладе в основу обвинувального вироку. Крім того дані покази об'єктивно підтверджуються дослідженими і проаналізованими у судовому засіданні письмовими доказами, котрі не оспорюються учасниками процесу і які суд вважає допустимими, зокрема:
протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14 квітня 2016 року ОСОБА_5, з якого вбачається, що в період часу з 25 березня 2016 рок по час написання даної заяви, невідомі особи, шляхом підбору ключів, проникли на належне йому господарство по АДРЕСА_4, звідки викрали з житлового будинку електрозварку, шуруповерт, ручну циркулярку, ручну гімблярку, болгарку, золоті та срібні вироби, з підсобного приміщення літньої кухні велосипед спортивний синього кольору, тример «Штиль», бензопила «Штиль», наждак, перфоратор, чим заподіяли йому матеріальної шкоди на суму близько 30 000 гривень;
протоколом огляду місця події від 14 квітня 2016 року, проведеного заступником начальника Підволочиського ВП ГУНП у Тернопільській області ОСОБА_21 на підставі письмової заяви на надання дозволу проведення огляду господарства ОСОБА_5, з якого вбачається, що господарство потерпілого розташоване по АДРЕСА_4. На подвір'ї знаходиться одноповерховий житловий будинок, вхід до якого здійснюється через металеві двері, які на момент огляду є закритими. З правої сторони від житлового будинку знаходиться господарське приміщення літньої кухні. В ході детального огляду житлового будинку та вказаного приміщення будь-яких пошкоджень вхідних дверей, вікон не виявлено. Зі слів потерпілого з житлового будинку та господарського приміщення було викрадено електроінструменти та велосипед. У подальшому під час ОМП з вхідних дверей будинку, літньої кухні та шафи вилучені три сліди папілярних узорів руки;
висновком експерта НДЕКЦ за № 1.4-475/16 від 11 травня 2016 року встановлено, що із трьох слідів папілярних узорів, які були виявлені та скопійовані на відрізки липких стрічок під час ОМП 14 квітня 2016 року, слід пальця із найбільшим розміром 33Х14мм, скопійований на відрізок липкої стрічки № 2 із передньої дерев'яної дверки шафи що знаходиться в кімнаті житлового будинку ОСОБА_5 в АДРЕСА_4 - залишений безіменним пальцем правої руки ОСОБА_14;
протоколом огляду місця події від 14 квітня 2016 року проведеного заступником начальника Підволочиського ВП ГУНП у Тернопільській області ОСОБА_21 на підставі письмової заяви на надання дозволу проведення огляду господарства ОСОБА_16 встановлено, що під час огляду господарського приміщення виявлено бензопилу "Stihl", гемблярку «DVT - 1010Т», перфоратор марки "EINHEL", циркулярку «DVT - 1875», електроточильний станок марки "EUROCRAFT", акумуляторний шуруповерт марки "Makita", зварювальний апарат марки "NUTOOL", тример марки "Stihl", велосипед марки "Mifa". Зі слів ОСОБА_16 вказані предмети та інструменти він придбав за грошові кошти у ОСОБА_14 У подальшому дані предмети та інструменти вилучились для проведення товарознавчої експертизи;
протоколом проведення слідчого експерименту від 27 травня 2016 року проведеного старшим слідчим Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_21 за участі ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13, законних представників неповнолітніх та їх захисників, згідно якого обвинувачені за допомогою безперервної відео фіксації розповіли яким саме чином вони вчиняли крадіжку інструментів з будинку та господарського приміщення потерпілого ОСОБА_5 При цьому обвинувачений ОСОБА_14 повідомив, що перший раз вчиняв крадіжку разом із ОСОБА_15 та ОСОБА_13, а другий раз лише із ОСОБА_13;
висновком ТНДЕКЦ № 6-305/16 від 20 травня 2016 року встановлено, що вартість ланцюгової бензопили торгової марки "Stihl" становить 1950 грн., електрорубанка торгової марки "DWT", модель «НВ-101ОТ» становить 690 грн., перфоратора торгової марки «"EINHEL" становить 1351грн, пили дискової, торгової марки "DWT", модель «НKS-1875» становить 633,75 грн, електроточильного станка торгової марки "EUROCRAFT" становить 560 грн, акумуляторного шуруповерту торгової марки «МАКІТА» 1936 грн, зварювального апарату торгової марки "NUTOOL" 3472 грн, тримеру торгової марки "Stihl" 630 грн, велосипеда торгової марки "Mifa" 1980 грн., а всього 13 202,75 грн.
По епізоду крадіжки обвинуваченим ОСОБА_14 телефонного кабелю та мідного дроту у с. Красне Гусятинського району Тернопільської області, його вина підтверджується наступними доказами :
Так, будучи допитаною у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_22, показала, що знає ОСОБА_14, оскільки він живе неподалік домогосподарства її матері в с. Криве Гусятинського району. В середині вересня 2016 року, у вечірній час, близько 23.00 год. побачила високий вогонь поміж дерев в садку неподалік домогосподарства, підійшовши, почекала поки він догорить, оскільки переживала, щоб вогонь не перекинувся на дерева, а коли притух то рештки обпалених речей були схожі на мідний кабель.
Будучи допитаним у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_23 показав, що працює кабельником-спаювальником ПАТ «Укрателеком». У вересні 2016 року до нього зателефонував сільський голова с.Красне ОСОБА_24 і сказав, що в селі лежить на землі трос від кабелю між опорами. Підійшовши до вказаного місця, він виявив відсутність кабелю, довжиною близько 100 м ТПП 20x2x0,32, який ймовірно був відрізаний плоскогубцями, після чого він доповів про те, що трапилось своєму керівництву.
Будучи допитаною у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку з Городоцьким районним судом Хмельницької області свідок ОСОБА_25, показала, що в середині вересня 2016 року невідомий хлопець низького зросту 16-18 років запропонував їй купити у нього обпалений мідний дріт вагою 4-5 кг, на що вона погодилась, оскільки у неї на домоволодінні проводиться ремонтні роботи і він їй потрібен по господарству? за що оплатила йому близько 400-500 грн. Через декілька днів приїхали працівники поліції разом з хлопцем, який продав їй кабель, пояснили, що він викрадений та вилучили.
Покази свідків ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_25, узгоджуються між собою взаємодоповнюють, є логічними, послідовними та об'єктивно підтверджуються дослідженими і проаналізованими у судовому засіданні письмовими доказами, які суд вважає допустимими, зокрема :
рапортом на ім'я начальника Гусятинського ВП ГУНП в Тернопільській області вбачається, що 14 вересня 2016 року о 10.00 год. надійшло повідомлення від механіка лінійних споруд «Укртелеком» ОСОБА_26 жительки АДРЕСА_7 про те, що в с. Красне Гусятинського району викрали 106 метрів кабелю марки ТПП-20х2;
заявою про вчинене кримінальне правопорушення, згідно якого ПАТ «Укртелеком» звернулось до правоохоронних органів про вчинене кримінальне правопорушення та просять внести до ЄРДР факт вчинення крадіжки та вжити заходів щодо встановлення осіб, які 14 вересня 2016 року викрали кабель ТПП 20х20х0.32 в с. Красне по вул.. Фільварок між опорами №2/4-2/6 протяжністю 98 м. внаслідок чого без телефонного зв'язку залишилось 16 абонентів;
протоколом огляду місця події від 14 вересня 2016 року згідно якого під час огляду лінії телефонної мережі по АДРЕСА_8 на бетонній електроопорі за № 216 звисає телефонний кабель із натяжним стальним дротом. Загальна довжина викраденого кабелю марки ТПП 20х2х0,32 становить 98 метрів. Надалі огляд переноситься в сільський садок, який знаходиться за домогосподарством ОСОБА_27 на відстані 4.5 метра від стежки, яка веде до домогосподарства ОСОБА_28 Також на відстані 3 м. ліворуч від дерева виявлено на землі місце горіння округлої форми, на якому наявний попіл та, як пояснив ОСОБА_14 що саме в даному місці спалював телефонний кабель, який зрізав із електроопор по АДРЕСА_8;
протоколом проведення слідчого експерименту від 30 вересня 2016 року, згідно якого ОСОБА_14 вказав на місце, де він здійснив крадіжку кабелю із двох бетонних стовпів. Вказані бетонні опори розташовані біля дороги, на яких кріпиться зверху телефонний кабель. Також показав як піднявся на бетонний стовп та за допомогою плоскогубців та ножика демонтував близько 100 метрів кабелю, який обрізав на дві частини, після чого взяв їх з собою та вказав на місце, де його обпалив і на наступний день забрав;
протоколом від 14 вересня 2016 року, згідно якого ОСОБА_14 добровільно видав із приміщення літньої кухні металеві пласкогубці, кухонний ніж, якими, як він пояснив, зрізав кабель. Крім того вказав, що у той вечір був одітий у сорочку на короткий рукав із фіолетовими полосами, джинсові шорти та резинові тапочки при огляді якого були наявні залишки горілого попелу та сажі.
протоколом огляду від 14 вересня 2016 року згідно якого ОСОБА_25 пояснила, що 14 вересня 2016 року до неї на подвір'я прийшов невідомий хлопець віком біля 17 років, представився як ОСОБА_14 та запропонував придбати у нього мідний дріт, який є його власністю. З власних потреб придбала його, оплативши 437 грн. При зважуванні вага становила 4,7 кг. Після чого даний дріт було вилучено та направлено на експертизу.
По епізоду крадіжки обвинуваченим ОСОБА_14 у потерпілого ОСОБА_4 велосипеда, його вина підтверджується наступними доказами :
Так, будучи допитаним у судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_4 суду показав, що ОСОБА_14 знає візуально, однак в дружніх стосунках не перебуває. 03 листопада 2016 року з подвір'я домогосподарства, де він проживає, було викрадено велосипед марки «Україна». Зазначив, що бачив вказаний велосипед вранці 03 листопада 2016 року перед тим як йти на роботу біля будинку, де проживає. Коли повернувся з роботи близько 20.00 год., зустрів ОСОБА_14, який попросився у нього переночувати, на що він погодився. Зайшли в житловий будинок, де ОСОБА_14 пробув близько 20 хв. пішов і в подальшому не повертався. Близько 21.00 год. виявив відсутність велосипеда, після чого зателефонував до працівників поліції та написав відповідну заяву про вчинення крадіжки. Коли працівники поліції виявили ОСОБА_14 на одній із вулиць м. Скалата, біля якого лежав велосипед, впізнав, що це саме його велосипед по його індивідуальних ознаках. Претензій матеріального та морального характеру не має.
Допитані в суді свідки ОСОБА_29, яка є матір'ю потерпілого та ОСОБА_30, який являється його батьком, підтвердили, що велосипед їх сина ОСОБА_4 знаходився зранку 03.11.2016 року біля їх домогосподарства в м. Скалат. У той же день ввечері до них прийшов знайомий їх сина ОСОБА_14, де пробув близько 20 хв., після цього залишив житловий будинок, на наступний день зранку вони виявили відсутність велосипеда.
Покази свідків ОСОБА_29, ОСОБА_30 та потерпілого ОСОБА_4 узгоджуються між собою, взаємодоповнюють, є логічними, послідовними та об'єктивно підтверджуються дослідженими і проаналізованими у судовому засіданні письмовими доказами, які суд вважає допустимими, зокрема :
рапортом чергового Підволочиського ВП ГУНП у Тернопільській області, згідно якого вбачається, що 04 листопада 2016 року об 09:25 надійшло повідомлення ОСОБА_4, згідно якого повідомив, що з часу 19:00 год. 03 листопада 2016 року по 08:00 год. 04 листопада 2016 року невідома особа шляхом вільного доступу викрала із прибудинкової території господарства по АДРЕСА_5 велосипед марки «Україна» фіолетового кольору. В ході проведення ОРЗ працівниками Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області встановлено, що крадіжку скоїв ОСОБА_14 студент 1-го курсу Скалатського ПТУ-23;
протоколом місця події домогосподарства по АДРЕСА_5 від 04 листопада 2016 року згідно якого встановлено, що зі сторони вхідних дверей в житловий будинок на відстані 30 метрів знаходиться одноповерхова нежитлова будівля. З лівої сторони від входу зі слів потерпілого ОСОБА_4 знаходився його велосипед фіолетового кольору із сумкою з правої сторони. Під час ОМП велосипеда не виявлено;
протоколом огляду місця події від 03 листопада 2016 року АДРЕСА_9, згідно якого на даній вулиці з лівої сторони знаходився неповнолітній ОСОБА_14, біля якого був велосипед фіолетового кольору;
висновком ТНДЕКЦ від 11 листопада 2016 року №6-759/16 встановлено, що залишкова вартість велосипеда торгової марки «Україна» фіолетового кольору, станом на 03 листопада 2016 року може становити 370 гривень.
По епізоду крадіжки обвинуваченим ОСОБА_14 у потерпілого ОСОБА_3 чоловічого гаманця із грошовими коштами, кутника, праски, його вина підтверджується наступними доказами :
Так, будучи допитаною у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_31 повідомила, що ввечері 03 листопада 2016 року, перебуваючи по місцю свого проживання в АДРЕСА_6, близько 22.00 год., сидівши біля вікна власного будинку побачила, як невідомий чоловік, як потім дізналася ОСОБА_14, поставив біля вікна її будинку велосипед та забіг у сусідній будинок, де свої особисті речі тримає її син ОСОБА_3 Даний чоловік знаходиться від неї на відстані близько 1 - 1,5 м. від будинку, у якому вона проживає. Почула як відкрилися двері в будинок, після цього через декілька хвилин вказаний невідомий чоловік вийшов з будинку та тримав в руках праску. Після цього ще раз забіг у будинок та, вибігши, тримав в руках кутники. Надалі забрав велосипед та поїхав, а вона зателефонувала до свого сина ОСОБА_3, якому повідомила про вчинення крадіжки. Також зазначила, що мала можливість бачити хто саме здійснював вказану крадіжку, оскільки вулиця освітлюється та відстань була недалекою. Після цього брала участь у пред'явленні осіб до впізнання та зразу впізнала по зовнішності особу, яка здійснила вказану крадіжку, а саме по зросту, тілобудові, обличчі та куртці.
Будучи допитаним у судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_3 повідомив, що 03 листопада 2016 року близько 21.00 год. до нього подзвонила його мати ОСОБА_31 та повідомила, що невідомий чоловік вчиняє крадіжку з його домогосподарства в АДРЕСА_10, після чого він викликав поліцію. Через 15 хв. він приїхав в м. Скалат та побачив, що на одній із вулиць як ОСОБА_14, перебуває біля працівників поліції та біля них на землі лежить велосипед «Україна» та належні йому речі, а саме електропраска, 2 металевих кутники, гаманець в якому було 500 грн., які мали б знаходитись у належному йому житловому будинку по АДРЕСА_6. ОСОБА_3 повідомив, що зразу впізнав вказані речі, як такі, що належать йому.
Покази свідка ОСОБА_31 та потерпілого ОСОБА_3 узгоджуються між собою, взаємодоповнюють, є логічними, послідовними та об'єктивно підтверджуються дослідженими і проаналізованими у судовому засіданні письмовими доказами, які суд вважає допустимими, зокрема :
протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03 листопада 2106 року з якого встановлено, що 03 листопада 2016 року близько 21.00. год. невідома особа шляхом проникнення у житловий будинок по АДРЕСА_6 викрала два металевих кутники, гаманець із грошовими коштами в кількості 500 гривень та праску, чим заподіяно матеріальної шкоди близько 1100 гривень. У вчиненні вказаного кримінального правопорушення він підозрює ОСОБА_14;
протоколом огляду місця події житлового будинку у АДРЕСА_10 від 03 листопада 2016 року, з якого під час огляду житлової кімнати вказаного помешкання біля стіни розташована металева папка, у якій відсутні два металеві кутники довжиною 1.20-1.40 м. У коридорі даного помешкання знаходиться шафа білого кольору, двері якої були відкритими. В ході огляду потерпілий ОСОБА_3 повідомив, що на верхній полиці знаходився гаманець коричневого кольору, у якому були грошові кошти в сумі 500 гривень;
протоколом огляду місця події від 03 листопада 2016 року АДРЕСА_9, згідно якого на даній вулиці з лівої сторони знаходився неповнолітній ОСОБА_14, біля якого був велосипед фіолетового кольору, два металевих кутники та пакет темного кольору, чоловічий гаманець коричневого кольору та ліхтарик світлого кольору, а на велосипеді сумка, у ній праска чорного кольору. При огляді гаманця у ньому були грошові кошти в загальній сумі 500 гривень. Обвинувачений ОСОБА_14 повідомив, що вказані речі він взяв в житловому будинку по АДРЕСА_10. Після проведеного огляду вказані речі були вилучені;
протоколом пред'явлення особи для впізнання від 28 листопада 2016 року з якого вбачається, що ОСОБА_31, котра являється матір'ю потерпілого однозначно упізнала в особі ОСОБА_14, особу, котра напередодні вчинила крадіжку речей її сина по зовнішніх ознаках одягу, в який він був одягнений, статурою, ростом;
висновком ТНДЕКЦ від 16 листопада 2016 року № 1.4-1088/16, згідно якого два сліди папілярних узорів, які були вилучені під час ОМП 03 листопада 2016 року придатні для ідентифікації, залишені ОСОБА_14, а саме слід пальця руки, найбільшими розмірами по осях 30х26 мм, вилучений на відрізок липкої стрічки № 1, з верхньої частини тумбочки в спальній кімнаті на відстані 40 см від лівого краю і 2 см від переднього краю, залишений вказівним пальцем правої руки; слід пальця руки, найбільший за розмірами по осях 28х26 мм, вилучений на відрізок липкої стрічки № 2, з верхньої частини тумбочки в спальній кімнаті на відстані 40 см. Від лівого краю і 2 см від переднього краю, залишений середнім пальцем правої руки;
довідкою ВІОП ОСОБА_32, з якої вбачається, що станом на 03 листопада 2016 року вартість одного метра кутника становить 60 гривень;
висновком ТНДЕКЦ від 16 листопада 2016 року № 6-753/16 згідно якого вартість чоловічого гаманця коричневого кольору із написом «САМЕL» становить 50,75 гривень, праски «УТП» 1000-1.8 - 15 гривень.
Разом тим, оцінюючи у сукупності із письмовими доказами показання потерпілих та свідків при встановлених обставинах, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_13, ОСОБА_14 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушеннях в судовому засіданні доведена повністю, і зібраних доказів достатньо для визнання їх винними.
При цьому суд не бере до уваги покази обвинувачених ОСОБА_13, та ОСОБА_14 щодо їх непричетності до інкримінованих кримінальних правопорушень, оскільки вони повністю противоречиві та не узгоджуються із показами свідків та потерпілих щодо конкретних обставин справи вчинення кримінальних правопорушень, а також матеріалами кримінального провадження, що досліджувались у судовому засіданні.
Так не знайшли підтвердження доводи ОСОБА_13, що вказані крадіжки він вчинив під психологічним тиском, погрозами зі сторони ОСОБА_15 та ОСОБА_14, оскільки така версія обвинуваченого спростовується характером вчинених крадіжок, які проводились сплановано із попередніми домовленостями про продаж збутого майна, знаряддям за допомогою якого освітлювали приміщення, а саме ліхтарика, котрий попередньо перед крадіжкою взяли у іншого учня ліцею - свідка ОСОБА_18, інформованістю ОСОБА_13 про те, що саме і де знаходиться на господарстві потерпілого ОСОБА_17, в якого раніше проживав, те, що попередньо, як проникнути на господарство, взяття ключів від житлового будинку у матері, та пасивність, котра полягала у неповідомленні будь-кого про тиск на нього з метою спільного вчинення крадіжок.
Також не знайшла свого підтвердження версія обвинуваченого ОСОБА_14 про те, що він намагався лише допомогти перенести речі ОСОБА_13 і про вчинення крадіжки не знав, а також те, що не вчиняв крадіжки велосипеда у ОСОБА_4 та гаманця із грошовими коштами у ОСОБА_3, оскільки вказані обставини спростовані показами свідків, потерпілих, письмовими доказами по справі, характером вчинених крадіжок, показами самого обвинуваченого ОСОБА_13, котрий вказав, що другий раз сам запропонував йому пограбувати будинок ОСОБА_17, тим що дані крадіжки вчинялись в темну пору доби, при цьому між ними був технічний розподіл функцій, згідно якого він із ОСОБА_13 проникали в приміщення, а обвинувачений ОСОБА_15 залишався чекати їх із зовнішньої сторони огорожі, після чого викрадені речі у той же день збувались за порівняно незначні суми свідкові ОСОБА_16 Крім того ОСОБА_14 достовірно знав і зважав на його молодий вік та розумів, що обвинувачений ОСОБА_13 не міг мати у володінні таку кількість інструментів, котрі непотрібні йому в силу іншої професійної діяльності.
Таким чином, суд приходить до переконання, що вищенаведені покази обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_14 є неправдивими, спрямованими на уникнення від кримінальної відповідальності, тому оцінює їх критично та до уваги не бере.
Разом із тим потерпілим ОСОБА_5 під час судового розгляду справи у іншої головуючої по даній справі була подана заява, згідно якої просить звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_13 та закрити відносно нього кримінальне провадження, оскільки обвинувачений ОСОБА_13 являється його близьким родичем та під час навчання у Скалатському професійному ліцею до 2015 року проживав разом із ним та його дружиною, вів спільне господарство та були пов'язані спільним побутом. На даний час до обвинуваченого ОСОБА_13 претензій матеріального та морального характеру не має. Також повідомив, що у наступні судові засідання з'явитись не зможе у зв'язку із характером роботи за межами території України, а тому просив розглядати справу у його відсутності.
Під час судового розгляду справи з пояснень обвинуваченого ОСОБА_13 встановлено, що потерпілий ОСОБА_5 являється чоловіком сестри його матері, а з дослідженої судом заяви потерпілого останній вказав, що обвинувачений ОСОБА_13 являється членом його сім'ї, однак ким саме приходиться йому обвинувачений не вказав, будь яких належних та допустимих письмових доказів на підтвердження викладеного у заяві суду не надав.
Відповідно до вимог п.7 ст. 284 КПК України, передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках передбачених КПК України представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Згідно вимог п.3. ч.1 ст. 477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених:статтею 185 (крадіжка, крім крадіжки, вчиненої організованою групою), - якщо вони вчинені чоловіком (дружиною) потерпілого, іншим близьким родичем чи членом сім'ї потерпілого, або якщо вони вчинені особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 3 КПК України близькими родичами та членами сім'ї потерпілого є чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Таким чином судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_5 у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст. 3 КПК України не являється близьким родичем та членом сім'ї обвинуваченого ОСОБА_13, на час вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень разом із ним спільно не проживав, оскільки з 2015 року перебував за межами території України, а останній проживав у гуртожитку Скалатського ліцею та не був пов'язаний спільним побутом.
Крім того суд звертає увагу, що подана потерпілим заява мала місце 04 липня 2016 року, під час розгляду справи по суті іншим складом суду, а сторона захисту звернула увагу про таку заяву лише 17 травня 2017 року під час судових дебатів. За весь час судового розгляду сторона захисту, обвинувачений чи законний представник не згадували про таке клопотання, не настояли про застосування заходів до потерпілого ОСОБА_5, не вчинили жодних дій щодо забезпечення явки його у судове засідання для особистого підтримання вказаного клопотання, з метою з'ясування судом добровільності та істинності такої позиції через значний проміжок часу з часу її подання, а також щодо можливого на нього тиску, наявність чи відсутність претензій матеріального та морального характеру, відшкодування заподіяної шкоди.
Разом із тим судом на адресу потерпілого ОСОБА_5 неодноразово надсилались виклики про явку у судове засідання на визначене число, однак вони повертались на адресу суду за закінченням терміну зберігання.
Таким чином суд не може прийняти до уваги вказану заяву та закрити провадження у справі у зв'язку з відмовою потерпілого від підтримання обвинувачення у суді, а тому заява потерпілого ОСОБА_17 до задоволення не підлягає.
За вказаних обставин, суд приходить до переконання про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в умисних діях, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) поєднаної із проникненням в інше приміщення, житло, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб і повністю погоджується із кваліфікацією органами досудового слідства дій за ч.3 ст. 185 КК України, а також в умисних діях обвинуваченого ОСОБА_14, що виразились у таємному викрадені чужого майна, (крадіжці) вчиненої повторно і повністю погоджується із кваліфікацією органами досудового слідства дій за ч.2 ст. 185 КК України.
Разом із тим відповідно до вимог ст. ст. 91, 92 КПК України сторона обвинувачення зобов'язана довести суду обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема :1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_15 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням в інше приміщення, вчинена за попередньою змовою групою осіб.
Як доказ доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_15 за ч.3 ст. 185КК України із кваліфікуючою ознакою проникнення в інше приміщення, сторона обвинувачення зіслалась лише на пояснення інших обвинувачених.
Разом із тим, як убачається із показів даних у судовому засіданні обвинуваченими ОСОБА_13 та ОСОБА_14, останні у своїх поясненнях не змогли чітко ствердити, що ОСОБА_15 перелазив через огорожу домоволодіння ОСОБА_5, а схильні були, що останній стояв біля сітки із зовнішньої сторони, в будь-які приміщення із ними не ходив, оскільки, коли вони прийшли із викраденими інструментами то передали їх йому через сітку, а потім вже перелізли самі, про що обоє висловились чітко та послідовно.
Вказані обставини виключають місцезнаходження ОСОБА_15 на території господарства ОСОБА_5, оскільки відсутній логічний зв'язок передачі викрадених речей іншими обвинуваченими ОСОБА_15, за умови якщо б він знаходився із зовнішньої сторони сітки.
Обвинувачений ОСОБА_15 у судовому засіданні категорично заперечив, про те, що знаходився із внутрішньої сторони сітки та перелазив через неї, а тим більше проникав у інше приміщення.
На пропозицію суду, стороною обвинувачення не було надано будь-яких належних та допустимих доказів факту проникнення обвинуваченим ОСОБА_15 на територію господарства потерпілого ОСОБА_17, та правильності кваліфікації його дій за ч.3 ст. 185 КК України. Судом також з'ясовано, що стороною обвинувачення подано усі докази і можливості для одержання додаткових доказів вичерпані.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
П. 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод: передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку"
Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази, що безпосередньо досліджені, у судовому засіданні, суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_15 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України не знайшло свого підтвердження, а його дії слід перекваліфікувати на ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки будь-яких достатніх, допустимих та належних доказів тому, що обвинувачений вчинив крадіжку із проникненням у інше приміщення, що становить кваліфікуючу ознаку ч.3 ст. 185 КК України, під час розгляду кримінального провадження не встановлено. Така перекваліфікація можлива в силу вимог ст.. 337 КПК України і з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод оскільки це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження та передбачає менш сувору міру покарання, ніж передбачено ч.3 ст. 185 КК України.
В той же час під час розгляду справи, стороною обвинувачення надано достатньо належних та допустимих доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_15 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, а тому саме за вказаною статтею обвинуваченого ОСОБА_15 слід визнати винним та притягнути до відповідальності.
При цьому суд не бере до уваги покази обвинуваченого ОСОБА_15 про те, що він намагався лише допомогти перенести речі ОСОБА_13 і про вчинення крадіжки не знав, оскільки вказані обставини спростовані показами свідків, потерпілих, письмовими доказами по справі, характером вчинення крадіжки, технічним розподілом функцій, а саме те, що в його обов'язки входило стояти біля огородженої сітки та спостерігати, щоб ніхто із по сторонніх громадян не появився, показами обвинуваченого ОСОБА_13, котрий підтвердив вказаний факт, часом вчинення крадіжки, а саме темна пора доби, збуту викрадених речей відразу після їх викрадення незнайомій йому особі, а також те, що обвинувачений достовірно знав і розумів, що ОСОБА_13, зважаючи на свій молодий вік та специфіку професійної діяльності, не міг мати у володінні таку кількість інструментів.
Таким чином, суд приходить до переконання, що вищенаведені покази обвинуваченого ОСОБА_15 є неправдивими, спрямованими на уникнення від кримінальної відповідальності, тому оцінює їх критично та до уваги не бере.
З письмових даних, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_13 за місцем проживання вбачається, що проживає у АДРЕСА_1 склад сім'ї якої становить 10 осіб, житловою площею 24 кв.м., взаємовідносини в сім'ї позитивні. Відносин із батьком не підтримує. Мати до дітей ставиться задовільно, навчався в ДНЗ Скалатський професійний ліцей по професії «Тракторист-машиніст с/г виробництва, як учень до навчання ставився байдуже, заняття час від часу пропускав без поважних на те причин, вчився у міру своїх можливостей, однак зарекомендував себе з позитивної сторони. З повагою відносився до керівників групи, викладачів, з учнями групи товариський. Будь-яку роботу намагається робити добре. Переважний тип настрою спокійний, врівноважений. Піддається чужому впливу. Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 221 від 12 травня 2016 року, ОСОБА_13 за теперішнього часу страждає на розлад психологічного розвитку. По своєму психічному стану в даний час здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період інкримінованого діяння страждав на розлад психологічного розвитку, проте міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру не потребує. Раніше притягувався до кримінальної відповідальності 07 серпня 2015 року Підволочиським районним судом за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, та на підставі ст. ст. 104, 75 КК України був звільнений від відбування основного покарання з іспитовим строком 1 рік та покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
З письмових даних, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_14 за місцем проживання вбачається, що останній зареєстрований та проживає у АДРЕСА_2 разом із сім'єю, яка складається із 5-ох чоловік, перебуває на профілактичному обліку в органах поліції, зауважень зі сторони виконавчого комітету немає. На обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. З характеризуючих даних з місця навчання вбачається, що останній навчався у Скалатському професійному ліцеї по спеціальності «електрогазозварник, водій автомобіля категорії С1». За період навчання зарекомендував себе з негативної сторони, навчався в міру своїх можливостей, до уроків готувався не систематично, заняття прогулював без поважних причин, любив обманювати, неакуратний, недисциплінований. Як учень спокійний, замкнутий, не любить критики, легко піддається негативному впливу, виконував доручення викладачів та майстра виробничого процесу. У громадському житті ліцею участі не приймав. Вироком Гусятинського районного суду від 22 грудня 2015 року був засуджений за ч.2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнений від призначеного основного покарання з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
З письмових даних, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_15 за місцем проживання, вбачається, що останній проживає у АДРЕСА_3, склад сім'ї становить 5 осіб, серед односельчан характеризується як врівноважений, доброзичливий та товариський. Скарг та зауважень зі сторони виконавчого комітету Постолівської сільської ради не надходило. На обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. За період навчання у Скалатському ліцеї за спеціальністю «Кухар, офіціант, бармен», зарекомендував себе як учень який вчиться нижче своїх можливостей, до уроків готується не систематично, занять не пропускав. Як учень спокійний, замкнутий, легко піддається негативному впливу. У громадському житті ліцею та групи участі не приймає. До кримінальної відповідальності раніше не притягувався.
При призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_13, суд у відповідності до вимог ст.ст. 65, 66 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, наслідків, що наступили, спричинення матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_5, особу обвинуваченого, те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, проте на шлях виправлення не став, його молодий вік, характеризуючі дані з місця проживання та навчання, а також повні і всебічні відомості про особу обвинуваченого, стан здоров'я та рівень розвитку, соціально-психологічні риси, ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння, умови його життя та виховання, а також стан здоров'я повнолітніх членів сім'ї. Беручи до уваги обставини, що пом»якшують покарання, а саме вчинення злочину неповнолітнім, обставини, що обтяжують покарання - рецидив злочину, враховуючи позицію потерпілих щодо призначення обвинуваченому покарання, з урахуванням фактичних обставин справи, приходить до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_13 слід призначити покарання у виді позбавлення волі відповідно до санкції статті обвинувачення, що передбачене ч.3 ст. 185 КК України.
Разом із тим відповідно до положень ч. ч. 1, 4 ст.71 КК України та роз'яснень ч.2 п.26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" (Із змінами та доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року №18, від 12 червня 2009 року №8, від 06 листопада 2009 року №11), якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від не відбутої частини покарання за попереднім вироком. Не відбутою частиною вважається увесь строк покарання, від відбування якого особу було звільнено з випробуванням на підставі ст.75 КК України, за винятком часу тримання під вартою в порядку запобіжного заходу або затримання, перебування в медичному закладі тощо.
Враховуючи те, що ОСОБА_13 після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нові злочини, тому суд вважає за необхідне до покарання призначеного за новим вироком частково приєднати не відбуте покарання за вироком Підволочиського районного суду від 07 серпня 2015 року, яким його було засуджено до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України, звільненого від відбування основного покарання з іспитом терміном на 1 рік та покладенням обов'язків передбачених ст.. 76 КК України і остаточно ОСОБА_13 призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання відповідатиме меті його призначення, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_14 суд у відповідності до вимог ст.ст. 65, 66 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, важчий з яких відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, наслідків, що наступили, спричинення матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а також ВАТ «Укртелеком», особу обвинуваченого, те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, проте на шлях виправлення не став, його молодий вік, характеризуючі дані з місця проживання та навчання, а також повні і всебічні відомості про особу обвинуваченого, стан здоров'я та рівень розвитку, соціально-психологічні риси, ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння, умови його життя та виховання. Також, беручи до уваги обставину, що пом»якшує покарання, а саме вчинення злочину неповнолітнім, обставини, що обтяжують покарання - рецидив злочину, враховуючи позицію потерпілих щодо призначення обвинуваченому покарання, з урахуванням фактичних обставин справи, приходить до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_14 слід призначити покарання у виді позбавлення волі відповідно до санкції статтей обвинувачення, передбачених ч. 2 та ч.3 ст. 185 КК України та на підставі ст.. 70 КК України поглинути менш суворе покарання більш суворим.
Разом із тим суд вважає, що із обвинувачення за ч.2 ст. 185 КК України по епізоду крадіжки телефонного кабелю та мідного дроту слід виключити обтяжуючу вину ОСОБА_14 обставину, а саме вчинення злочину повторно, оскільки вказана обставина є кваліфікуючою ознакою ч.2 ст. 185 КК України і сторона обвинувачення у обвинувальному акті, посилаючись на ч.2 ст. 185 КК України включає дану обставину в склад злочину, яка є доведеною в судовому засіданні, і буде враховуватись судом при призначенні покарання, а тому і не може бути повторно застосована судом як обтяжуюча його вину обставина.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 4 ст.71 КК України та роз'яснень ч.2 п.26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року №18, від 12 червня 2009 року №8, від 06 листопада 2009 року №11), якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від не відбутої частини покарання за попереднім вироком. Не відбутою частиною вважається увесь строк покарання, від відбування якого особу було звільнено з випробуванням на підставі ст.75 КК України, за винятком часу тримання під вартою в порядку запобіжного заходу або затримання, перебування медичному закладі тощо.
Враховуючи те, що ОСОБА_14 після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нові злочини, тому суд вважає за необхідне до покарання призначеного за новим вироком частково приєднати не відбуте покарання за вироком Гусятинського районного суду від 22 грудня 2015 року, яким його було засуджено до 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. ст.. 75, 104 КК України, звільненого від відбування основного покарання з іспитом терміном на 2 роки та покладенням обов'язків передбачених ст.. 76 КК України і остаточно ОСОБА_14 призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання відповідатиме меті його призначення, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_15 суд у відповідності до вимог ст.ст. 65, 66 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості, наслідків, що наступили, спричинення матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_5, особу обвинуваченого, те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, його молодий вік, характеризуючі дані з місця проживання та навчання, а також повні і всебічні відомості про особу обвинуваченого, стан здоров'я та рівень розвитку, соціально-психологічні риси, ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння, умови його життя та виховання. Також, беручи до уваги обставину, що пом»якшує покарання, а саме вчинення злочину неповнолітнім, відсутність обставин, що обтяжують покарання, думку потерпілого з урахуванням фактичних обставин справи, приходить до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_15 слід призначити покарання у виді обмеження волі відповідно до санкції статті обвинувачення, передбаченої ч.2 ст. 185 КК України із застосуванням ст.ст. 104, 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Водночас, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_15 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 104, 76 КК України, слід покласти обов'язок не виїжджати за межі території України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Разом із тим суд вважає, що заявлені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до обвинуваченого ОСОБА_14 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення підлягає до задоволення, виходячи із наступних міркувань :
Судом встановлено, що в результаті крадіжки обвинуваченим ОСОБА_14 телефонного кабелю та металевого дроту, ПАТ «Укртелеком» заподіяно збитки, що складаються із вартості самого кабелю, вартості відновлювальних робіт з матеріалами та кошторисною заробітною платнею.
Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно Локального кошторису довідки Ф-1 на будівельні роботи № 2-1-1 виданої ПАТ «Укртелеком», загальна сума збитків яких заподіяно внаслідок вчинення ОСОБА_14 кримінального правопорушення становить 3462 грн.
Таким чином судом встановлено, що протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_14, які перебувають у причинно-наслідковому взаємозв'язку із заподіяними збитками, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, ПАТ «Укртелеком» заподіяно матеріальної шкоди, а тому заявлені позовні вимоги ВАТ «Укртелеком» є підставними та підлягають до задоволення шляхом стягнення із ОСОБА_14 в користь ВАТ «Укртелеком» 3462 грн матеріальної шкоди.
Стягнути з обвинувачених ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 в користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз.
Речові докази по справі, а саме : а саме - бензопилу марки "Stihl", тример марки "Stihl", перфоратор марки "EINHEL", електроточильний станок марки "EUROCRAFT", зварювальний апарат марки "NUTOOL", акумуляторний шуруповерт марки "Makita", , електрорубанок марки "DWT", пилу дискову марки "DWT" та велосипед марки "Mifa" - повернути потерпілому ОСОБА_5, велосипед марки «Україна» потерпілому ОСОБА_4, чоловічий гаманець з написом «CAMEL» з грошовими коштами в сумі 500 грн., два металеві кутники довжиною по 1,2 м. кожний розміром 5х5 м. та праску без маркування, з написом «УТА 1000-1,8-220, Васильковский завод «Електроприбор»» - потерпілому ОСОБА_3, пласкогубці та ніж, вилучені підчас ОМП в ОСОБА_14, які використовувались як знаряддя вчинення злочину - конфіскувати.
Обрати обвинуваченим ОСОБА_13 та ОСОБА_14 до набрання даним вироком суду законної сили запобіжний захід у виді домашнього арешту.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_13 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до основного покарання призначеного за новим вироком частково приєднати не відбуте покарання за вироком Підволочиського районного суду від 07 серпня 2015 року, яким його було засуджено до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 104 КК України, звільненого від відбування основного покарання з іспитом терміном на 1 рік і остаточно ОСОБА_13 призначити покарання у виді 3 (трьох) років 3 (місяців) місяців позбавлення волі.
ОСОБА_14 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 та ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання :
за ч.2 ст. 185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.
за ч.3 ст. 185 КК України - 5 (п'ять)років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточну міру покарання ОСОБА_14 призначити у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до основного покарання призначеного за новим вироком частково приєднати не відбуте покарання за вироком Гусятинського районного суду від 22 грудня 2015 року, яким його було засуджено до 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. ст.. 75, 104 КК України, звільненого від відбування основного покарання з іспитом терміном на 2 роки, та остаточно ОСОБА_14 призначити покарання у виді 5(п'яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
Перекваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_15 з ч.3 ст. 185 КК України на ч.2 ст. 185 КК України.
ОСОБА_15 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.
Відповідно до ст.ст. 104, 75 КК України звільнити ОСОБА_15 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.
Водночас, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_15 в період дії іспитового строку, відповідно до ст.ст. 104, 76 КК України, слід покласти обов'язок не виїжджати за межі території України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов заявлений ПАТ «Укртелеком» до відповідача ОСОБА_14 - задоволити.
Стягнути із ОСОБА_14 в користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», р/р 26005393058 в АБ «Укргазбанк» МФО 320478, код 21560766, - 3462.00 грн. гривень в рахунок відшкодування шкоди заподіяної злочином.
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_14 в користь держави судовий збір в розмірі 640 грн.
Стягнути з обвинувачених ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 в користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз, а саме:
- 550,25 грн. - за проведення судової трасологічної експертизи від 16 листопада 2016 №1.4-1088/16, які необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_14 на користь держави, перерахувавши їх в УК у м. Тернополі, м. Тернопіль/24060300, р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726 призначення платежу:*;_;інші надходження, за проведення товарознавчої експертизи;
- 351,84 грн. - за проведення товарознавчої експертизи від 16 листопада 2016 №6-753/16, які необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_14 на користь держави, перерахувавши їх в УК у м. Тернополі, м. Тернопіль/24060300, р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726 призначення платежу:*;_;інші надходження, за проведення товарознавчої експертизи;
- 263,88 грн. - за проведення товарознавчої експертизи від 11 листопада 2016 №6-759/16, які необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_14, на користь держави, перерахувавши їх в УК у м. Тернополі, м. Тернопіль/24060300, р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726 призначення платежу:*;_;інші надходження, за проведення товарознавчої експертизи;
- 770,35 грн. - за проведення судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.6. (дактилоскопічні дослідження) № 1.4-475/16 від 11 травня 2016 року, які необхідно стягнути з обвинувачених ОСОБА_13 ОСОБА_15 та ОСОБА_14 і перерахувати в користь держави в УК у м. Тернополі м. Тернопіль/24060300, р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726 призначення платежу: інші надходження, за проведення судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.6. (дактилоскопічні дослідження);
- 703,68 грн. - за проведення судової товарознавчої експертизи № 6-305/16 від 20 травня 2016 року, які необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_13 ОСОБА_15 та ОСОБА_14 і перерахувати в користь держави в УК у м. Тернополі м. Тернопіль/24060300, р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726 призначення платежу: інші надходження, за проведення судової трасологічної експертизи;
-550,25грн. - за проведення судової трасологічної експертизи № 1.4-1088/16 від 16 листопада 2016 року, які необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_14 і перерахувати в користь держави в УК у м. Тернополі м. Тернопіль/24060300, р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726 призначення платежу: інші надходження, за проведення судової трасологічної експертизи;
Речові докази по справі, а саме : бензопилу марки "Stihl", тример марки "Stihl", перфоратор марки "EINHEL", електроточильний станок марки "EUROCRAFT", зварювальний апарат марки "NUTOOL", акумуляторний шуруповерт марки "Makita", , електрорубанок марки "DWT", пилу дискову марки "DWT" та велосипед марки "Mifa" - повернути потерпілому ОСОБА_5, велосипед марки «Україна» потерпілому ОСОБА_4, чоловічий гаманець з написом «CAMEL» з грошовими коштами в сумі 500 грн., два металеві кутники довжиною по 1,2 м. кожний розміром 5х5 м. та праску без маркування, з написом «УТА 1000-1,8-220, Васильковский завод «Електроприбор»» - потерпілому ОСОБА_3, пласкогубці та ніж, вилучені підчас ОМП в ОСОБА_14, які використовувались як знаряддя вчинення злочину - конфіскувати.
Обрати обвинуваченим ОСОБА_13 та ОСОБА_14 до набрання даним вироком суду законної сили запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, а також надіслати прокурору Підволочиського відділу Кременецької місцевої прокуратури Підволочиському та Гусятинському ВП ГУНП в Тернопільські області для виконання.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом 30-ти днів з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою протягом цього ж строку з моменту вручення копії судового рішення.
Головуючий суддя - підпис
копія вірна:
Суддя Підволочиського районного суду
Тернопільської області Н.Б.Сташків
Судове рішення № 66776396, Підволочиський районний суд Тернопільської області було прийнято 22.05.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 604/493/16-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: