Ухвала суду № 66775133, 18.05.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

18 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І., Сімоненко В.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 лютого 2017 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_4 про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

Великобагачанський районний суд Полтавської області рішенням від

29 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 27 вересня 2016 року, відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 8 лютого 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнила, рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 29 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 27 вересня 2016 року скасувала, а справу передала на новий розгляд до суду першої інстанції.

3 травня 2017 року до Верховного Суду України звернувся ОСОБА_4 із заявою про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 лютого 2017 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статей 122, 123, 124, 125, 126 Земельного кодексу України (далі − ЗК України), що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а також з підстав невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах зазначених норм матеріального права.

Для прикладу заявник надав постанову Вищого господарського суду України від 11 червня 2015 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 лютого, 13, 27 липня 2016 року, а також постанови Верховного Суду України від 4 листопада 2014 року, 5 жовтня, 13 грудня 2016 року, 13 березня 2017 року.

Перевіривши доводи заявника, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі − ЦПК України) Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктами 1 та 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є: неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

При цьому під застосуванням норм матеріального права у подібних правовідносинах слід розуміти такі правовідносини, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від

8 лютого 2017 року, яку просить переглянути заявник, суд касаційної інстанції скасував ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передав справу на новий розгляд з підстав, передбачених статтею 338 ЦПК України, у зв'язку з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

У зв'язку з цим, підстави для перегляду судового рішення у зв'язку з неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та невідповідністю судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, передбачені пунктами 1 і 4 частини першої статті 355 ЦПК України, відсутні.

За таких обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись статтями 353, 355, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_4 про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації та зобов'язання вчинити певні дії, за заявою про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 лютого 2017 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.І. Гуменюк

Л.І. Охрімчук

В.М. Сімоненко