Ухвала суду № 66774437, 25.05.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2179/17 Справа № 185/1347/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Палюх Т. Д. Доповідач - Ткаченко І.Ю.

Категорія 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2017 року м. Дніпро

25 травня 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів: Каратаєвої Л.О., Пищиди М.М.,

при секретарі - Кравцовій Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» Білої Ірини Володимирівни до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» Білої Ірини Володимирівни

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

12 лютого 2016 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 20 квітня 2012 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № GO-32. За умовами кредитного договору Банк надав Позичальнику у тимчасове користування довгостроковий кредит у сумі 290000 грн. на придбання квартири, строком з 20 квітня 2012 року до 19 квітня 2032 року, зі сплатою 18,2 процентів річних. З метою забезпечення зобов'язань відповідач передала, а позивач прийняв у заставу трикімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується укладеним 20.04.2012року договором іпотеки. Банк свої зобов'язання по наданню кредиту виконав в повному обсязі. Але відповідач порушила взяті на себе зобов'язання, перестала належним чином сплачувати платежі за кредитом, внаслідок чого станом на 21 грудня 2015 року заборгованість становила 119094 грн. 31 коп., яка складається з наступного: суми заборгованості за основним боргом у розмірі 101229 грн. 75 коп., суми заборгованості за процентами у розмірі 13224 грн. 56 коп., суми заборгованості по сплаті щомісячної комісії у розмірі 4640 грн. Просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 119094 грн. 31 коп. та судові витрати по справі у розмірі 1786 грн. 41 коп. (а.с. 2-3).

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2016 року у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» Білої Ірини Володимирівни до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено (а.с.107-108).

Не погодившись з рішенням суду ПАТ «Укрбізнесбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» Білої І.В. звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.111-112) .

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом1 інстанції встановлено, що 20 квітня 2012 року між ПАТ «Український Бізнес Банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № GO-32 (а.с.4-5), відповідно до умов якого Банк надав відповідачу кредитні кошти у сумі 290 000 грн. , що підтверджується копією прибутково-видаткового касового ордеру № 001 від 20 квітня 2012 року (а.с.11), на придбання нерухомості, строком з 20 квітня 2012 року по 19 квітня 2032 року, з процентною ставкою за користування кредитом 18,2 % річних. Кредит, наданий за даним Договором, забезпечується іпотекою квартири, що розташована у АДРЕСА_1

Погашення кредиту повинно проводитися кожен місяць, відповідно до графіку повернення кредиту (арк.с.6-9).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги позивача про наявність підстав для дострокового стягнення грошових коштів по кредитному договору є безпідставними, за відсутності належних доказів про відмову відповідача від виконання договірних зобов'язань, та відсутність простроченої заборгованості за договором.

Вказані висновки суду 1 інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Так, відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Як передбачено ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону. Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних за договором.

Положеннями ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» також закріплено право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних за договором. При цьому, якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Як вбачається із матеріалів справи та визнається сторонами, дійсно мало місце неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань за кредитним договором, однак на час розгляду справи в суді 1 інстанції прострочена заборгованість за кредитом відсутня, що вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач продовжує виконувати умови кредитного договору та здійснює поточні платежі, згідно встановленого графіку, що підтверджується наданою позивачем довідкою, та наданими відповідачем квитанціями.

Зі змісту кредитного договору (п.6.3) вбачається, що Банк має право вимагати від позичальника дострокового погашення та повернення виданих кредитних коштів, сплати процентів, нарахованих за кредитом, комісій, неустойок і збитків у разі невиконання або невчасного виконання зобов'язань, зазначених у п.4.7 кредитного договору. Про намір дострокового погашення суми кредиту, процентів, комісій, сплати неустойок і збитків, Банк письмово повідомляє Позичальника, який протягом 30 днів з моменту отримання письмової вимоги зобов'язаний достроково повернути кредит, сплатити проценти, комісії, неустойки, передбачені договором.

Невиконання зобов'язання по погашенню простроченої заборгованості в строк до 30 днів, дає право Банку вимагати дострокового погашення кредиту в повній сумі, нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, штрафів та пені.

Вищезазначені вимоги закону та умови договору щодо належного письмового повідомлення відповідача про наявну заборгованість та намір дострокового погашення по кредиту позивачем виконано не було, з посиланням на те, що місце проживання відповідача є м. Донецьк, яке входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням КМУ від 07 листопада 2014 року за № 1085-р, і немає можливості надіслати відповідачу письмову вимогу про дострокове погашення кредиту.

Дані обставини не звільняють позивача від виконання зазначених вимог закону та договору, які ним виконані не були, не зважаючи на те, що відповідачка, як вона зазначає, і що не було спростовано позивачем, повідомила банку своє нове місце проживання після переїзду з м. Донецьк у м. Бердянськ.

Отже, вимога щодо дострокового погашення кредиту в повній сумі, нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, штрафів та пені, до спливу 30 днів з дня отримання боржником письмової вимоги банку про погашенню простроченої заборгованості, є передчасною.

Враховуючи викладені обставини, суд 1 інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким в повній мірі погоджується й колегія суддів, щодо відсутності на даний час підстав для задоволення позову.

Посилання апелянта на той факт, що відповідачем били порушені договірні зобов'язання, а отже суд 1 інстанції безпідставно відмовив у достроковому стягнення заборгованості за кредитним договором, є безпідставними, оскільки таке право вимоги виникає у разі, зокрема, наявності простроченої заборгованості, яка боржником не сплачена протягом 30 днів після отримання щодо цього письмової вимоги банку, що встановлено договором та законом, положення яких позивачем не було виконано.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач в будь - який момент після набрання рішенням законної сили може припинити сплату заборгованості за кредитним договором, є припущенням апелянта та не можуть бути підставою для скасуван6ня рішення.

Судом 1 інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, а відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 213, 214 ЦПК України, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» в особі Уповн Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» Білої Ірини Володимирівни - відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: