Рішення № 66773795, 17.05.2017, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1926/17

Провадження № 2/202/1352/2017

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2017 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Слюсар Л.П.,

за участю секретаря Георгієвських Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року позивач звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з вищезазначеним позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість на свою користь за кредитним договором № DN81AR00270137 від 21.06.2007 року у розмірі 106 000 грн. 00 коп. та судові витрати в сумі 1 600 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до кредитного договору №DN81AR00270137 від 21.06.2007 року, відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 59584 грн. 40 коп. з кінцевим терміном повернення до 20.06.2014 року зі сплатою відсотків, комісії, а також інших витрат згідно з умовами кредитного договору.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобовязання за Договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

Відповідач ухиляється від виконання зобовязання, заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ «ПриватБанк», у зв'язку з чим, виникла необхідність звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача відповідно до заяви просив суд розглядати справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився. Про час і місце слухання справи повідомлявся згідно з правилами ст. 76 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представник позивача не заперечував щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними доказами.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.06.2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № DN81AR00270137, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 59584 грн. 40 коп. з кінцевим терміном повернення до 20.06.2014 року зі сплатою відсотків, комісії, а також інших витрат згідно з умовами кредитного договору.

Згідно з п. 7.1. Кредитного договору, Банк зобовязується надати Позичальникові кредитні кошти на строк з 21.06.2007 року по 20.06.2014 року включно, у вигляді не поновлюваної лінії (далі Кредит) у розмірі 59 584, 40 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0.75 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди у розмірі 0.50 % від суми виданого кредиту на придбання автомобіля, відсотків за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.1.1 Договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2. даного договору.

Відповідно до п. 2.2.2. Кредитного договору, ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання сплачувати відсотки за використання кредиту у відповідності до п.п. 2.3.1, 2.3.2.,2.3.3, 3.1,3.2,7.1, 7.4 договору.

Згідно п. 2.3.1. банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за використання кредиту при зміні кон'юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долару США к гривні більше ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США к гривні, встановленого НБУ на момент укладення договору.

Згідно п 4. 1 кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 2.2.2., 2.2.3, 7.5 договору, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0.15 % від суми простроченого платежу.

Як зазначає у своїй позовній заяві представник позивача, у звязку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору № DN81AR00270137 від 21.06.2007 року, станом на 08.12.2016 року за ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 543 655, 30 грн., яка складається з: 43818.07 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 156758, 19 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом; 13838, 40 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом; 329240, 64 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, на підтвердження чого надано відповідні роздруківки заборгованості.

Представник позивача просить суд стягнути з відповідача частину заборгованості у сумі 106 00 грн., яка складається з: 43 818, 07 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 62 181, 93 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Виходячи із вищевикладеного, та враховуючи, що відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору, допустив прострочення платежів, суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані і підлягають задоволенню. Підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати зазначеної суми, або зменшення її розміру судом не встановлено.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на його користь.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 533, 611, 625, 1054 ЦК України, ст. ст. 11, 15, 27, 30, 60, 61, 88, 169, 212-215, 224-226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (49081, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № DN81AR00270137 від 21.06.2007 року, у розмірі 106 000 (ста шести тисяч грн.), яка складається з : заборгованості за тілом кредиту у розмірі 43 818 грн. 07 коп.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 62 181 грн. 93 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (49081, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, судові витрати в розмірі 1 600 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Л.П. Слюсар