Ухвала суду № 66771518, 22.05.2017, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

22 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Лашевича В.М., Рибака І.О.

при секретарі судового засідання - Проаспет К.О.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в режимі ВКЗ із Державною установою «Київський слідчий ізолятор» матеріали судового провадження за апеляційною скаргою адвоката Антонова ЄвгенаГеннадійовича, який діє у захист прав і інтересів підозрюваного ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25 квітня 2017 року,

за участю прокурора - Величка Д.С.,

підозрюваного - ОСОБА_2,

захисника - адвоката Антонова Є.Г.,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25 квітня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12016100060004462 від 01.07.2016 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції в м. Києві Бредюка Я.С., погоджене із начальником відділу прокуратури міста Києва Ткачуком Д.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився в м. Києві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 не судимого -

якому оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на 37 днів, а саме до 26 травня 2017 року, включно, без визначення розміру застави.

Ухвала суду мотивована тим, що з урахуванням обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України, характеризуючих даних про особу підозрюваного, в їх сукупності, характеру вчиненого злочину, а також з урахуванням наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя прийшов до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_2

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а висновки слідчого судді, викладені в ухвалі такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а тому просить ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25.04.2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 - скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції в м. Києві Бредюка Я.С. про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зобов'язати ОСОБА_2 з'являтися за кожною вимогою до слідчого прокурора, слідчого судді, суду під час здійснення досудового розслідування.

Мотивуючи доводи поданої апеляційної скарги, захисник підозрюваного вказує на відсутність в клопотанні слідчого доказів, які б підтверджували наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також доказів, які б свідчили про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Додатково апелянт звертає увагу суду на те, що з 2013 року та по цей час в провадженні Деснянського районного суду м. Києва знаходься кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в рамках якої щодо ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, що свідчить про те, що незважаючи на міру покарання, яка може бути призначена за вказаний злочин, останній на протязі 4-х років належним чином виконує покладені на нього процесуальні обов'язку, що також, на думку сторони захисту, спростовує доводи органу досудового розслідування про можливу неналежну процесуальну поведінку підозрюваного в рамках даного кримінального провадження.

Також, на спростування доводів сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_2 ухилявся від органів досудового розслідування та суду, захисник вказує на те, що ОСОБА_2 ніколи не отримував жодної повістки з управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві про виклик для проведення слідчих дій, однак з матеріалів, які додані до клопотання вбачається, що органу досудового розслідування було відомо, що ОСОБА_2 на праві власності належить сауна «ІНФОРМАЦІЯ_2», яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, однак повістки на цю адресу не направлялись, а працівники сауни не допитувалися на предмет встановлення місцезнаходження ОСОБА_2

Крім того, апелянт зазначає про те, що слідчий суддя, в порушення вимог ст. 178 КПК України, обравши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не врахував характеризуючі дані про особу ОСОБА_2, а саме те, що він має постійне місце проживання, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину, яка в березні 2017 року перенесла операцію на серці, дружину, яка перебуває на дев'ятому місяці вагітності, а також те, що ОСОБА_2 має незадовільний стан здоров'я.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого управління ГУ Національної поліції в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12016100060004462 від 01.07.2016 р.

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчиненому з корисливих мотивів, на замовлення, за попередньою змовою групою осіб.

13.04.2017 р. було складено та погоджене в прокуратурі міста Києва письмове повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України.

14.04.2017 р. постановою старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції в місті Києві Бредюка Я.С. ОСОБА_2 було оголошено в розшук.

17.04.2017 р. старший слідчий слідчого управління ГУ Національної поліції в місті Києві Бредюк Я.С., за погодженням із начальником відділу прокуратури міста Києва Ткачуком Д.В., звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна, а також беручи до уваги, що ОСОБА_2 на даний час переховується від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, та крім того, перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про не можливість запобігання вказаним ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

18.04.2017 р. ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва було задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_2 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

20.04.2017 р. ОСОБА_2 був затриманий на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18.04.2017 р. про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, того ж дня ОСОБА_2 та його захиснику, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України, були надані копії клопотання та долучених до нього матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

25.04.2017 р. ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва було задоволено клопотання слідчого та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 строком на тридцять сім днів, а саме до 26.05.2017 року включно, без визначення розміру застави.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою і підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_2, вислухана думка прокурорів та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчим суддею також враховано вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення саме ОСОБА_2, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється та характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Так, поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, а тому слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України(показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з нею, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.

Як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, зважаючи на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність застосування ОСОБА_2, виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстави і обставини, з яких суд задовольнив клопотання слідчого, є достатньо обґрунтованими, оскільки вони вказують на те, що слідчий у клопотанні, прокурори в суді першої інстанції в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_2 на свободу, слідчий суддя дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, в яких захисник просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Наявність характеризуючих даних про особу підозрюваного ОСОБА_2, а саме те, що він має постійне місце проживання, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину, яка в березні 2017 року перенесла операцію на серці, дружину, яка перебуває на дев'ятому місяці вагітності, а також те, що ОСОБА_2 має незадовільний стан здоров'я, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Не заслуговують на увагу і посилання захисника підозрюваного про відсутність ризиків, оскільки слідчий суддя, розглядаючи клопотання, всебічно з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного, при цьому заслухав пояснення як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, та навів в ухвалі мотиви необхідності задоволення клопотання слідчого.

Крім того, доводи захисника про те, що ОСОБА_2 ніколи не отримував жодної повістки з управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві про виклик для проведення слідчих дій, однак з матеріалів, які додані до клопотання вбачається, що органу досудового розслідування було відомо, що ОСОБА_2 на праві власності належить сауна «ІНФОРМАЦІЯ_2», яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, однак повістки на цю адресу не направлялись, а працівники сауни не допитувалися на предмет встановлення місцезнаходження ОСОБА_2, що свідчить про неналежне проведення слідчих дій та відсутність підстав вважати, що ОСОБА_2 переховувався від органу досудового розслідування суду, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, як вбачається з матеріалів судового провадження, зокрема з рапорту старшого оперуповноваженого УКР ГУ НП у місті Києві ОдудаМ.А., останнім з оперативних джерел було здобуто інформацію про те що ОСОБА_2 після того як дізнався, що його співучасників по вчиненому умисному вбивстві ОСОБА_6 - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 затримали працівники поліції, одразу перестав користуватися номером свого мобільного телефону, перестав відвідувати адреси свого місця проживання - АДРЕСА_1; приміщення сауни «ІНФОРМАЦІЯ_2», що за адресою АДРЕСА_3 яка належить йому на праві власності і де знаходиться його офіс, а його автомобіль «Мерседес Бенц Е-430» д.н.з. НОМЕР_1 з міста Києва зник, що дає достатні підстави вважати, що він намагається уникнути від відповідальності, та ухиляється від правоохоронних органів та суду (а.с. 48).

При цьому судом також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.

Крім того, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177, 178 цього Кодексу, не визначив розмір застави в даному кримінальному провадженні, оскільки вказане кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_2, спричинило загибель людини.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, з урахуванням обставин та тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, характеризуючих даних про особу підозрюваного, в їх сукупності, обрав запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою, без визначення розміру застави, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 309, 336, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25 квітня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12016100060004462 від 01.07.2016 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, якою було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції в м. Києві Бредюка Я.С., погоджене із начальником відділу прокуратури міста Києва Ткачуком Д.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на 37 днів, а саме до 26 травня 2017 року, включно, без визначення розміру застави - залишити без змін.

Апеляційну скаргу адвоката Антонова ЄвгенаГеннадійовича, який діє у захист прав і інтересів підозрюваного ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В. В. Д з ю б і н В. М. Л а ш е в и ч І. О. Р и б а к