Рішення № 66770192, 26.05.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.05.2017 Справа № 904/3576/17

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармастор", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 19451грн.61коп., заборгованості по сплаті комунальних послуг в розмірі 368грн.69коп., пені в розмірі 1991грн.26коп., інфляційної складової в розмірі 1143грн.97коп. та 3% річних в розмірі 251грн.28коп.

Представники:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармастор" звернулось до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 19451грн.61коп., заборгованості по сплаті комунальних послуг в розмірі 368грн.69коп., пені в розмірі 1991грн.26коп., інфляційної складової в розмірі 1143грн.97коп. та 3% річних в розмірі 251грн.28коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору суборенди приміщення №б/н від 01.02.2016р. в частині розрахунків.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2017р. порушено провадження у справі та призначене судове засідання.

05.04.2017р. позивач надав до суду документи, витребувані ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2017р., серед яких уточнені розрахунки сум пені, 3% річних та інфляційної складової.

В судові засідання від 11.04.2017р. та від 23.05.2017р. представники сторін не з'явились.

У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог суду, викладених в ухвалах господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2017р., 11.04.2017р. та нез'явленням у судові засідання, розгляд справи відкладався.

Вказані ухвали суду були направлені відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який наявний в матеріалах справи (а.с. - 108 - 109).

Поштова кореспонденція, направлена судом на адресу відповідача повернулась до суду з відміткою підприємства зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на приписи статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу за наявними матеріалами. При цьому, згідно зі статтею 38 Господарського процесуального кодексу України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Отже, відповідача відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

На день розгляду справи у судовому засіданні 23.05.2017р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні 23.05.2017р. до господарського суду Дніпропетровської області не надходило, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

01.02.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармастор" (далі - орендар) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - суборендар) підписаний договір суборенди приміщення №б/н (далі - договір). За умовами зазначеного договору орендар зобов'язується передати суборендареві у строкове володіння та користування, а суборендар зобов'язується прийняти у строкове володіння та користування майно, а саме: нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Погребняка, буд. 9, загальною площею 55кв.м. (далі - приміщення), та зобов'язується сплачувати орендареві суборенду плату.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання договору суборенди приміщення №б/н від 01.02.2016р. до суду не надано.

Відповідно до пункту 2.2 договору строк суборенди відраховується від дати підписання акту приймання - передачі приміщення та діє до 15 січня 2017р.

Передача приміщення в оренду здійснюється за актом приймання - передачі (пункту 3.2 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору суборендна плата за користування приміщенням - це сума в гривнях, що дорівнює 3000грн. без урахування ПДВ за один місяць суборенди.

Положеннями пункту 4.2 договору визначено, що суборендна плата сплачується суборендарем в безготівковому порядку на рахунок орендаря не пізніше 10 числа місяця за поточний місяць.

Відповідно до пункту 10.2 договору у випадку несвоєчасної орендної сплати, суборендар за вимогою орендаря сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

Згідно з пунктом 13.1 договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками кожною із сторін та діє до 15 січня 2017р., але в будь якому випадку до повного виконання суборендарем прийнятих по ньому фінансових зобов'язань.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Погребняка, буд. 9, загальною площею 55кв.м., що підтверджується актом прийому - передачі нежитлового приміщення в суборенду від 01.02.2016р. Вказаний акт підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

Відповідно до акту прийому - передачі нежитлового приміщення в суборенду від 15.01.2017р., відповідач повернув позивачу орендоване приміщення. Вказаний акт підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 протягом періоду з липня 2016р. по січень 2017р. не виконував грошових зобов'язань з оплати суборендної плати, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 19451грн.61коп. Вказана сума боргу складається із суми суборендної плати за липень 2016р. в розмірі 3000грн., за серпень 2016р. в розмірі 3000грн., за вересень 2016р. в розмірі 3000грн., за жовтень 2016р. в розмірі 3000грн., за листопад 2016р. в розмірі 3000грн., за грудень 2016р. в розмірі 3000грн. та суборендної плати за січень 2017р. в розмірі 1451грн.61коп.

Враховуючи положення пункту 4.2 договору, відповідач був зобов'язаний здійснити кінцевий розрахунок з суборендної плати за період з липня 2016р. по січень 2017р. до 10.01.2017р.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не виконано належним чином своїх зобов'язань з оплати суборендної плати протягом періоду з липня 2016р. по січень 2017р., внаслідок чого на теперішній час залишається заборгованість перед позивачем в розмірі 19451грн.61коп.

Позивачем також заявлено до стягнення суму заборгованості по сплаті комунальних послуг (послуги електропостачання) в розмірі 368грн.69коп. за період з березня 2016р. по січень 2017р.

В обґрунтування вказаних вимог позивач посилається на акти наданих послуг №2101 від 31.05.2016р., №2335 від 30.06.2016р., №2704 від 31.07.2016р., №3064 від 31.08.2016р., №3424 від 30.09.2016р., №4398 від 31.12.2016р. та рахунки на оплату №432 від 31.03.2016р., №447 від 30.06.2016р., №587 від 31.07.2016р., №753 від 30.09.2016р., №930 від 08.12.2016р. та №662 від 31.08.2016р. на загальну суму 589грн.95коп.

Відповідач оплатив заборгованість по сплаті комунальних послуг (послуги електропостачання) за період з березня 2016р. по січень 2017р. частково, внаслідок чого у нього утворився борг перед позивачем в розмірі 368грн.69коп.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що суборендар сплачує орендарю вартість комунальних послуг та інших експлуатаційних послуг, необхідних для нормального використання приміщення, а саме: вода, газ, електроенергія, вивіз сміття згідно виставленого орендарем рахунку. Оплата вартості комунальних послуг та інших експлуатаційних послуг здійснюється у межах вартості послуг, що були надані (отримані) безпосередньо на площі, яку займає суборендар на підставі лічильників.

Як вбачається з пункту 4.4 договору, оплата комунальних послуг суборендарем передбачає виставлення орендарем рахунку на оплату вказаних послуг.

Позивач 10.03.2017р. направив на адресу відповідача спірні акти наданих послуг та рахунки на оплату наданих послуг, що підтверджується відповідними описами вкладення у цінний лист та фіскальними чеками підприємства зв'язку (а.с. 75-79). Таким чином, позивач належним чином виконав свої зобов'язання, визначені пунктом 4.4 договору.

Відповідно до пункту 1 розділу другого "Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень", затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013р. строк пересилання рекомендованої письмової кореспонденції у межах області та між обласними центрами України становить 5 календарних днів.

Враховуючи той факт, що акти наданих послуг та рахунки на оплату комунальних послуг (послуги електропостачання) за період з березня 2016р. по січень 2017р. були направлені позивачем на адресу відповідача 10.03.2017р., строк виконання відповідачем грошових зобов'язань з оплати комунальних послуг на суму 368грн.69коп., є таким, що настав.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу з суборендної плати у розмірі 19451грн.61коп. та заборгованості за комунальні послуги на суму 368грн.69коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Позивач на підставі пункту 10.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 11.07.2016р. по 10.02.2017р. в розмірі 1991грн.26коп.

При перевірці розрахунку пені, доданого позивачем до позову, судом встановлено, що при складанні вказаного розрахунку позивачем було допущено помилку. Новий розрахунок пені, наданий до суду під час провадження, містить нові періоди нарахування та збільшений розмір сум пені. Водночас, позивач не відкоригував зміст своїх вимог згідно цього розрахунку. Тому при перевірці обґрунтованості розміру пені суд досліджував розрахунок пені, наданий позивачем до суду 05.04.2017р. в мажах заявлених вимог.

За результатом зробленого судом розрахунку, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 1920грн.30коп. за загальний період з 11.07.2016р. по 10.02.2017р. В задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 70грн.96коп. слід відмовити.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 1143грн.97коп. за загальний період з липня 2016р. по січень 2017р. та 3% річних в розмірі 251грн.28коп. за загальний період з 11.07.2016р. по 09.03.2017р.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При здійсненні розрахунку позивач не врахував наведене правило, внаслідок чого позовні вимоги про стягнення суми інфляційної складової підлягають частковому задоволенню.

За результатом зробленого судом розрахунку, стягненню з відповідача підлягає сума інфляційної складової в розмірі 14грн.52коп. за лютий 2017р., нарахована на заборгованість з суборендної плати за січень 2017р.

В задоволенні позовних вимог про стягнення суми інфляційної складової в розмірі 234грн.97коп. слід відмовити.

За результатом зробленого судом розрахунку, стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних в розмірі 250грн.88коп. за загальний період з 11.07.2016р. по 10.02.2017р. В задоволенні позовних вимог про стягнення суми 3% річних в розмірі 00грн.40коп. слід відмовити. При цьому, при здійсненні розрахунку суми 3%, судом був прийнятий до уваги розрахунок суми 3%, наданий позивачем до суду 05.04.2017р.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармастор" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 19451грн.61коп., заборгованості по сплаті комунальних послуг в розмірі 368грн.69коп., пені в розмірі 1991грн.26коп., інфляційної складової в розмірі 1143грн.97коп. та 3% річних в розмірі 251грн.28коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1; місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармастор" (ідентифікаційний код: 34048360; місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Нижній вал, буд. 61) заборгованість з орендної плати в розмірі 19451грн.61коп., заборгованість по сплаті комунальних послуг в розмірі 368грн.69коп., пеню в розмірі 1920грн.30коп., інфляційну складову в розмірі 14грн.52коп., 3% річних в розмірі 250грн.88коп. та судовий збір в розмірі 1517грн.21коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 23.05.2017р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 29.05.2017р.

Суддя Р.Г. Новікова