Рішення № 66770161, 22.05.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/56/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2017 Справа № 908/574/17

за позовом Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України (01014, м. Київ, вул. Болбочана Петра,8) в інтересах держави в особі:

Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський,6; код ЄДРПОУ 00034022)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Стіго ЛТД (69059, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 36277244)

про стягнення суми

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники:

від прокуратури: ОСОБА_1, посвідчення № 035731 від 21.09.2015р.

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 220/511/д від 28.12.2016р.

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

21.03.2017р. до господарського суду Запорізької області звернувся Перший заступник військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Стіго ЛТД про стягнення з відповідача 2 340 000 грн. попередньої оплати.

Ухвалою суду від 21.03.2017р. порушено провадження у справі № 908/574/17, присвоєно провадженню номер 24/56/17, судове засідання призначено на 26.04.2017р.

Ухвалою від 26.04.2017р. розгляд справи відкладений на 22.05.2017р.

Судове засідання проводилося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 22.05.2017р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Прокурор, позивач підтримали заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та зазначили, що 25.04.2016р. між позивачем (ОСОБА_3) та відповідачем (Постачальник) укладено договір № 342/3/6/16/39 про закупівлю за державні кошти, на виконання умов якого 11.05.2016р. ОСОБА_3 здійснено попередню оплату постачальнику в розмірі 4 095 000 грн. Однак, станом на 09.03.2017р., ОСОБА_3 не надійшло документів підтверджуючих поставку Виконавцем продукції на суму 2 340 000 грн., поставку фактично її не здійснено та кошти раніше сплаченої попередньої оплати на суму непоставленої продукції ОСОБА_3 не повернуто. Просять суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, документи, витребувані судом, не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи відповідач був попереджений належним чином.

Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.04.2016р. між Міністерством оборони України (ОСОБА_3) і товариством з обмеженою відповідальністю «Стіго ЛТД» (Постачальник) укладено договір № 342/3/6/16/39 про закупівлю за державні кошти, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобовязується в термін до 30.08.2016р. поставити ОСОБА_3 танки та інші бойові самохідні броньовані транспортні засоби й частини до них (30.40.1) частини транспортних засобів військового призначення (35420) (запасні частини до БТОТ) за лотом № 3 - Запасні частини до БТОТ, для утримання техніки спеціального призначення, у кількості та в терміни, які зазначені у Специфікації, що є невідємною частиною Договору (Додаток № 1), а ОСОБА_3 - прийняти і оплатити таку Продукцію за договірними (фактичними) цінами.

Згідно п. 3.1. договору, ціна Договору становить 5 850 000,00 грн. без ПДВ, за КПКВ 2101020/7, КЕКВ 2260 стаття 3639.

Відповідно до п. 4.1. договору, розрахунки з Постачальником проводяться за фактично поставлену Продукцію протягом 10-ти банківських днів з дати підписання ОСОБА_3 прийому поставленої Продукції, згідно з наданими Постачальником рахунками за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України та проведення платежів Державною казначейською службою України після отримання представником ОСОБА_3 наступних документів: рахунку-фактури; видаткової накладної; акту прийому (форма № 4, затверджена наказом Міністра оборони України від 24.12.10 № 690); копії довіреностей про отримання Продукції представниками ОСОБА_3.

Пунктом 4.2. договору сторони обумовили, що ОСОБА_3 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 рою № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (зі змінами) здійснює попередню оплату Продукції на строк, що не перевищу» терміну поставки у розмірі 70 % від ціни Договору протягом 5 банківських днів з моменту отримання ОСОБА_3 рахунку-фактури, наданого Постачальним. Термін поставки Продукції (або її частини) по погашенню попередньої оплати до 30.08.2016р. Продукція (або її частина) вважається поставленою з моменту затвердження акту прийому поставленої Продукції (форма - Додаток №3 до Договору) ОСОБА_3 в установленому порядком. Якщо Продукція (або її частина) своєчасно не поставлена, то Постачальник несе відповідальність відповідно до п. 7.3.1 Договору, а попередня оплата повертається ОСОБА_3 протягом двох робочих днів.

Строк поставки Продукції, передбаченого Специфікацією, що є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1), в термін до 30.08.2016р. Дозволяється дострокове постачання Продукції партіями. Місце поставки (передачі) Продукції є військова частина А0297 (м. Київ, вул. Полівська, 6 (п. 5.1.) .

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, 11.05.2016р. позивачем здійснено попередню оплату відповідачу в розмірі 4 095 000 грн. (70% від суми договору), що підтверджується платіжним дорученням № 342/8/205.

17.08.2016р. згідно з актом приймання №126/16 Постачальником поставлено продукцію в кількості 2 одиниць на загальну суму 390 000,00 грн. та 08.08.2016р. згідно з актом приймання № 119/16 поставлено позивачу продукцію в кількості 6 одиниць на загальну суму 1 365 000,00 грн.

Поставку продукції на суму 2 340 000 грн. не здійснено та кошти раніше сплаченої попередньої оплати на суму непоставленої продукції ОСОБА_3 не повернуто.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями (від 03.08.2016р. та від 13.12.2016р.) щодо повернення невикористаної передплати в розмірі 2 340 000,00 грн. (копії містяться в матеріалах справи). Проте, претензії залишені відповідачем без реагування, доказів суду не надано.

Отже, свої зобовязання згідно умов договору відповідач у повному обсязі не виконав.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Із матеріалів справи слідує, що відповідачем порушені взяті за умовами договору зобовязання, у звязку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 2 340 000,00 грн. попередньої оплати.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обовязок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

За таких обставин, на час розгляду справи в суді сума боргу складає 2 340 000,00 грн., яка підтверджена матеріалами справи.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 340 000,00 грн. попередньої оплати є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Стіго ЛТД (69059, АДРЕСА_1; р/р 26005300103701 в ПАТ «Платинум Банк», м. Київ, МФО 380388, код ЄДРПОУ 36277244) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський,6 на розрахунковий рахунок Міністерства оборони України 35211007018611 в ОПЕРУ ДКУ м. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 00034022) 2 340 000 (два мільйона триста сорок тисяч) грн. 00 коп. попередньої оплати та 35 100 (тридцять пять тисяч сто) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 29.05.2017р.

Суддя Т.А. Азізбекян