Ухвала суду № 66769600, 26.05.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

№1-кс/760/7807/17

(№760/4684/17)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26. 05. 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Бобровник О. В., при секретарі Яковенко Н. К., за участю слідчого Кашаріної В. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області Кашаріної В. С., погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області Біленко В. І. - про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за №32016040000000056 від 10.10.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області Кашаріної В. С., погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області Біленко В. І. - про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за №32016040000000056 від 10.10.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених в клопотанні.

Слідчий суддя на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України вважає за можливе розглянути дане клопотання без повідомлення власника майна, оскільки, це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Заслухавши пояснення слідчого, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з положеннями ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань головного управління ДФС у Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.10.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Міранда», заключив договір з Програмою розвитку ООН (далі - ПРООН) № 2015/145 від 02.12.2015, згідно якого ТОВ «Міранда» зобов'язується розробити програмне забезпечення для системи електронного декларування в Україні та договір з Міжнародної організації з міграції (далі - МОМ) № UA1-2015-277 від 02.12.2015, згідно якого ТОВ «Міранда» зобов'язується надати МОМ ІТ обладнання, програмне забезпечення, послуги щодо його встановлення та підтримки в рамках виконання проекту міжнародної технічної допомоги, що фінансується Європейським Союзом «Всебічна стабілізаційна підтримка внутрішньо переміщених осіб постраждалого населення в Україні».

Отримавши на розрахункові рахунки ТОВ «Міранда» кошти від МОМ та ПРООН, ОСОБА_3, достовірно знаючи, що роботи по даних договорах виконуватимуть такі фізичні особи, як: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, з метою ухилення від сплати податків, заключив договори з компанією «Apolineja OU», до яких вніс завідомо неправдиві відомості щодо розробки програмного забезпечення для системи електронного декларування в Україні компанією «Apolineja OU», а саме: № SD031215 від 03.12.2015 року щодо надання послуг з розробки системи електронного декларування України, та щодо надання ІТ обладнання, програмного забезпечення, послуги щодо його встановлення та підтримки в рамках виконання проекту міжнародної технічної допомоги, що фінансується Європейським Союзом «Всебічна стабілізаційна підтримка внутрішньо переміщених осіб постраждалого населення в Україні» компанією «Apolineja OU», а саме: № SD201015 від 20.10.2015 року та № SD221015 від 22.10.2015 року.

На виконання договорів, укладених між ТОВ «Міранда» і компанією «Apolineja OU» ОСОБА_3 склав та підписав шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей, до актів приймання-здавання щодо поставки робіт від компанії «Apolineja OU». Так, на виконання договору № SD031215 від 03.12.2015 акти приймання-здавання: № 01 від 24.02.2016, № 02 від 01.03.2016, № 03 від 16.03.2016, згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 39 від 26.09.2016, здійснив перерахування даних коштів із розрахункового рахунку № 2600014059709 ТОВ «Міранда», відкритого у АТ «Укрексімбанк» на банківський розрахунковий рахунок компанії «Apolineja OU» відкритий в Apolineja OU Bank: SWEDBANK AS, Account No: 221053922370.

На виконання договору № SD201015 від 20.10.2015 - № 01 від 02.11.2015, № 02 від 20.11.2015, № 03 від 18.12.2015, в підтвердження чого, згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 20 від 13.03.2016 здійснив перерахування коштів з розрахункового рахунку № 2600014059709 ТОВ «Міранда» відкритого у АТ «Укрексімбанк» в сумі 49 560 дол. США на Apolineja OU» відкритий в Apolineja OU Bank: SWEDBANK AS, Account No: 221053922370; на виконання договору № SD221015 від 22.10.2015 - № 01 від 19.01.2016, № 02 від 27.01.2016, № 03 від 05.02.2016, № 04 від 11.02.2016 в підтвердження чого, згідно платіжних доручень в іноземній валюті № 27 від 13.04.2016 та № 28 від 22.04.2016 здійснив перерахування коштів з розрахункового рахунку № 2600014059709 ТОВ «Міранда» відкритого у АТ «Укрексімбанк» в сумі 48 000 дол. США на Apolineja OU» відкритий в Apolineja OU Bank: SWEDBANK AS, Account No: 221053922370.

Таким чином, шляхом невиплати коштів, отриманих від ПРООН та МОМ, за рахунок безпідставного документального оформлення господарських операцій з одержання ТОВ «Міранда» послуг від Компанії Apolineja OU та не відображення в бухгалтерському та податковому обліках підприємства безоплатно отриманих послуг від фактичних виконавців робіт (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10), ОСОБА_3 ухилився від сплати податку на прибуток підприємства на загальну суму 751 583 грн.

Крім того, ОСОБА_3, подав у електронному вигляді до Миронівського відділення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок у декларації з ПДВ ТОВ «Міранда» за січень 2016 року, де у рядку 11.1 зазначив 59 922 замість помилково вказаного 751 583.

Однак достовірно знаючи про даний факт не відобразив суму зменшення залишку від'ємного значення за результатами уточнюючого розрахунку від 23.03.2016 № 9041238316 у відповідних деклараціях з податку на додану вартість поданих у електронному вигляді до ОДПІ за лютий 2016 року, березень 2016 року, квітень 2016 року, невірно відобразив у рядку 16 вказаних декларацій від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, що призвело до заниження податку на додану вартість, його не нарахування та несплату на загальну суму 153 689 грн.

Так, своїми умисними діями ОСОБА_3, за період часу 2015-2016 років умисно ухилився від сплати податків підприємства на загальну суму 934 977 грн., що у 1 396 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тим самим вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 212 КК України.

15.05.2017 ОСОБА_3 (особі, яка в період 2015-2016 рр. займала посаду директора ТОВ «Міранда») повідомлено про підозру у вчиненні службового підроблення, а саме внесенні завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та умисного ухилення від сплати податків у значних розмірах, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

У ході проведення досудового розслідування отримано відомості від УДАІ в м. Києві згідно яких, ОСОБА_3 на праві власності володіє транспортним засобом, таким, як мотоцикл із наступними характеристиками: HONDA, XR 150 LEKE-NZ, № двигуна НОМЕР_1, категорія - А, об'єм двигуна 149, ДНЗ НОМЕР_2.

Слідчий зазначав, що діями ОСОБА_3 спричинено шкоду бюджету держави, яка обчислюється у значних розмірах, а тому враховуючи, що санкцією вищезазначених статей Кримінального кодексу України передбачено покарання у вигляді штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з метою відшкодування завданих державі збитків, забезпечення цивільного позову, а також з метою запобігання зникненню, втрати, або пошкодження майна, необхідним є накладення арешту на вищезазначене майно.

В зв'язку із зазначеним слідчий просив про задоволення клопотання, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Зважаючи на викладене вище, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, з метою відшкодування завданих державі збитків, забезпечення цивільного позову, а також з метою запобігання зникненню, втрати, або пошкодження майна, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки слідчим було обґрунтовано правову підставу для арешту майна, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням про арешт майна, в зв'язку з чим вважаю за можливе клопотання задовольнити.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на мотоцикл з наступними характеристиками: HONDA, XR 150 LEKE-NZ, № двигуна НОМЕР_1, категорія - А, об'єм двигуна 149, ДНЗ НОМЕР_2, що на праві власності належить ОСОБА_3.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя О. В. Бобровник