Рішення № 66766322, 24.05.2017, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/375/16-ц

2/559/41/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Ходак С.К.,

при секретарі Федчук А.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, виконавчого комітету Дубенської міської ради, комунального підприємства «Архітектор» Дубенської міської ради про визнаня права власності на спадщину, -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог, позивачі посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Дубенського МРУЮ Рівненської області від 23.12.2008.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на її майно, в тому числі й на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно із заповітом ОСОБА_5 від 28 січня 2000 року все своє майно, що належатиме їй на день смерті, вона заповіла своєму чоловікові - ОСОБА_3 та внуку ОСОБА_4 - в рівних частках кожному.

В свою чергу позивачка ОСОБА_2 є матір'ю померлої ОСОБА_5 і на даний час являється непрацездатною особою. Відповідно до ч. 1 ст. 1241 Цивільного кодексу України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). ЇЇ чоловік і батько померлої дочки - ОСОБА_6 помер, тому вона єдина має право на обов'язкову частку у спадщині. Оскільки, на день смерті ОСОБА_5 було троє спадкоємців за законом (мати, донька та чоловік), то у випадку відсутності заповіту кожному із них відійшло б по 1/3 частині спадкового майна. Таким чином, розмір належної їй обов'язкової частки становить 1/6 частину спадкового майна (половина від 1/3).

З огляду на вищенаведене, ОСОБА_2 має право на отримання 1/6 або 2/12 частки житлового будинку, а ОСОБА_3, разом з відповідачем повинні успадкувати відповідно по 5/12 частки житлового будинку.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

На день смерті позивачі проживали однією сім'єю зі спадкодавцем, що підтверджується відмітками в паспортах, а тому в силу вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняли спадщину. Крім того, 17 червня 2009 року звернулися в нотаріальну контору із заявами про прийняття спадщини. Однак, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів видати свідоцтва про право на спадщину нотаріус відмовився.

Правовстановлюючі документи на згаданий житловий будинок втрачені.

Позивачка ОСОБА_2 в зал судового засідання не з'явилась, подала заяву, згідно якої просить справу розглядати у її відсутність, позовні вимоги підтримує.

Позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позові, дали аналогічні пояснення, просили позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились. 28.04.2017 від представника відповідача надійшла заява, згідно якої просив застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у задоволення позову.

Від КП «Архітектор» Дубенської міської ради надійшла заява, згідно якої позовні вимоги визнають, просять справу розглядати без участі їхнього представника.

Представник Дубенської міської ради в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Дубенського МРУЮ Рівненської області від 23.12.2008 (а.с.8).

Згідно із заповітом ОСОБА_5 від 28 січня 2000 року все своє майно, що належатиме їй на день смерті, вона заповіла своєму чоловікові - ОСОБА_3 та внуку ОСОБА_4 - в рівних частках кожному (а.с.10).

На день смерті спадкодавцю ОСОБА_5 належав житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок виданим директором КП «Архітектор» 08.12.2014 (а.с. 22-24).

ОСОБА_2 є матір'ю померлої ОСОБА_5 і на даний час являється непрацездатною особою (а.с.11,15).

В спадщину ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно ст. 1268 та ст.1270 ЦК України, вступили своєчасно, шляхом фактичного прийняття спадщини та подачею заяви на прийняття спадщини (а.с. 6, 7, 149).

Узв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, що підтверджується постановою про відмову від вчинення нотаріальної дії від 12.08.2015 та листом від 16.11.2015 (а.с.16,17).

За змістом ст. ст. 1218, 1223 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 328, 392 ЦК передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

Згідно ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 Цивільного кодексу України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають до задоволення у повному обсязі. Заява представника відповідача про застосування строків позовної давності не береться судом до уваги, оскільки вона є не вмотивованою, не зазначено з якого часу строк позовної давності минув, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривався, а отже починався заново, про що в заяві представника відповідача не зазначено та не враховано.

Керуючись: ст.ст. 3, 6, 57, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 1268, 1270 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, виконавчого комітету Дубенської міської ради, комунального підприємства «Архітектор» Дубенської міської ради про визнаня права власності на спадщину - задоволити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 2/12 частки будинковолодіння АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 5/12 частки будинковолодіння АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Дубенський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: