Ухвала суду № 66764021, 22.05.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2017 р.Справа № 816/78/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бенедик А.П. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.04.2017р. по справі № 816/78/17

за позовом Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод"

про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИЛА:

13 січня 2017 року Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Кременчуцький сталеливарний завод", в якому просили стягнути з відповідача 5 405 527,00 грн. невідшкодованої суми витрат на виплату і доставку пільгових пенсій призначених за списком № 1.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.04.2017 року позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, та провадження у справі закрити.

В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги доводи суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідач зареєстрований як юридична особа та перебуває на обліку в Кременчуцькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області як платник страхових внесків.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про протиправність дій відповідача щодо непогашення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1, за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, що становить 5 405 527, 00 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з п. "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону, в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналізуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій покриваються підприємствами та організаціями, в даному випадку такі витрати покладено на відповідача.

Згідно з пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663, відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до 2 пункту Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів ПФУ щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень вказаного Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.7 Інструкції.

Однак, як вбачається з карток особового рахунку, відповідачем витрати на виплату та доставку пільгових пенсій не були відшкодовані. Вказані обставини відповідачем не заперечувались (а.с. 122-123).

Щодо посилань апелянта про неотримання підприємством повідомлень від Пенсійного органу про фактичні розрахунки витрат, то колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача надсилались розрахунки витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а також повідомлення про відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року за списком №1, що були отримані відповідачем (а.с. 44).

Крім того, колегія суддів зазначає про відсутність будь-яких доказів на підтвердження факту непогодження відповідача щодо наявності заборгованості та обовязку щодо її виплати.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідачем було здійснено спробу щодо врегулювати питання погашення. Так, виїзною нарадою з питань погашення заборгованості до Пенсійного бюджету у м. Кременчуці, оформленої протоколом від 16.01.2017 № 1, вирішено керівнику відповідача до 01.02.2017 узгодити питання розстрочення заборгованості по платежам за 2016 рік та погодити графік погашення заборгованості з першим заступником міського голови.

Також на адресу позивача направлявся для погодження примірник мирової угоди по погашенню суми заборгованості по відшкодуванню витрати і доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, призначених за списком № 1, в сумі 5 405 527,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відповідачем було фактично визнано суму наявної заборгованості, що підтверджується наявним в матеріалах справи графіком погашення заборгованості (а.с. 113).

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання щодо правильного застосування пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та підпункту 6.6 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663, яка полягає у тому, що обов'язок з відшкодовування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», покладений на підприємства.

Судом першої інстанції був зроблений висновок, з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню.

В силу приписів ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.04.2017р. по справі № 816/78/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3

Повний текст ухвали виготовлений 29.05.2017 р.