Постанова № 66763810, 23.05.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 рокуЛьвів№ 876/4727/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гулида Р.М.,

суддів Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

за участю:

секретаря судового засідання Богдан А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції та Інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 на постанову Горохівського районного суду Волинської області від 17.02.2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до Управління патрульної поліції у м. Луцьку ДПП про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відносно нього було складено постанову по справі про адміністративне правопорушення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.І ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят пять) гривень. Вважає, що постанова не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки Правил дорожнього руху він не порушував, а висновки викладені в ній не відповідають дійсності, у звязку з чим просить її скасувати.

Постановою Горохівського районного суду Волинської області від 17 лютого 2017 року, позов задоволено повністю.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії АР №030379 від 22 грудня 2016 року відносно ОСОБА_2 ч.2 ст.122 КУпАП - скасовано.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.122 КпАП України - закрито в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі Управління патрульної поліції у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_2 судовий збір сплачений останнім під час розгляду справи у суді в розмірі 551 (п'ятсот пятдесят одну) гривню 20 копійок.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, УПП у м. Луцьку ДПП та Інспектор роти №3 батальйону УПП у м. Луцьку ДПП ОСОБА_1 подали апеляційні скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду, в яких просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційних скарг зазначають, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідають фактичним обставинам справи, що і призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не зявилися, хоч були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а тому відповідно до вимог ч.1 ст.41, ч.4 ст.196 КАС України, суд розглядає справу за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід задоволити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою позов задоволити частково, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 грудня 2016 року відносно ОСОБА_2 інспектором батальйону УПП у м. Луцьку ОСОБА_1 було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії АР №030379, відповідно до якої, позивач 22.12.2016 року о 16 годині 45 хвилин, у м. Луцьку по проспекту Волі, керуючи автомобілем Volkswagen Touareg, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, здійснив зупинку транспортного засобу на пішохідному переході, чим порушив п. 15.9 ПДР України.

Вказане рішення відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності було вручене йому на місці розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до змісту ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Апелянтами не було надано доказів які б спростовували пояснення та заперечення позивача, викладені у позові.

Позивач свою вину у вчиненні даного правопорушення не визнає, а документальні докази в підтвердження обставин, викладених в постанові в справі про адміністративне правопорушення відсутні, оскільки згідно відтвореного та дослідженого колегією суддів апеляційного суду відео з нагрудної відеокамери 2М 0317 поліцейського ОСОБА_1 від 22.12.2016року видно, що можливий факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст.122 КУпАП взагалі не зафіксовано, а будь-які інші докази про таке у справі відсутні(а.с. 20).

Таким чином, оскільки апелянтами не було надано доказів на підставі яких інспектор патрульної поліції 22.12.2016року встановив наявність та факт події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст.122 КУпАП, колегія суддів прийшла до беззаперечного переконання про те, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії АР №030379 від 22.12.2016 року відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.122 КУпАП слід було скасувати, що і було зроблено судом першої інстанції.

Стосовно вимоги та рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, колегія суддів зазначає, що такі взагалі не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

У справах про адміністративні правопорушення судом перевіряється правомірність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким було здійснено притягнення особи до адміністративної відповідальності і приймається відповідне рішення щодо правомірності/протиправності таких дій (бездіяльності) та наявності правових підстав для скасування вказаного рішення.

Таким чином, адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення, адже вирішення такого питання, за змістом ст. 247 КУпАП, належить до виключно дискреційних повноважень відповідного суб'єкта влади.

Оскільки заявлені позовні вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задоволенню взагалі не підлягали, відтак не могли вирішуватись судом першої інстанції.

Поряд з цим, колегія суддів звертає окрему увагу і на те, що ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 30.12.2016 року позовну заяву ОСОБА_2 до УПП в м. Луцьку ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення було протиправно залишено - без руху з покликанням на ст. 106 КАС України, через не сплату судового збору та надано позивачу строк для усунення зазначених недоліків. Покликання позивача на те, що він звільнений від сплати судового збору згідно вимог ст.288 КУпАП, суд до уваги не прийняв, що змусило позивача виконати вимоги незаконної ухвали, відтак 10.01.2017 року суд першої інстанції відкрив провадження по справі.

Згодом, виносячи оскаржувану постанову по матеріалах справи, судом було прийнято чергове хибне рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, Управління патрульної поліції у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_2 судового збору сплаченого останнім під час розгляду справи в суді в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 копійок.

Питання справляння судового збору, крім Закону України «Про судовий збір», регулюється іншим законодавством. Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Норма ч. 4 ст. 288 КУпАП не вступає в колізію з положеннями ст.5 Закону України «Про судовий збір», якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло осіб і коло вимог, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним. При цьому слід вказати, що норми ч. 4 ст. 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону України «Про судовий збір».

Отже, за подання до суду даного адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір».

Аналогічний правовий висновок виклав Верховний суд України у винесеній Постанові від 13.12.2016 року у справи за позовом ОСОБА_3 до інспектора роти № 8 батальйону управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України рядового поліції ОСОБА_4 про визнання протиправною постанови.

За текстом якого, у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення в силу вимог ст.ст. 287, 288 КпАП, ст.ст. 2,3,4 Закону України «Про судовий збір», позивач звільняється від сплати судового збору. КУпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції. У випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач вправі оскаржити його в апеляційному порядку. Однаковою мірою це стосується й відповідача у спірних правовідносинах, оскільки він, в адміністративній справі також має право на апеляційне/касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, за подання позивачем позову про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у поряду і розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір», сплаті не підлягає.

Згідно ст. 244-2 КАС України Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами І і 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Вищезазначене свідчить про те, що жаданий до стягнення та сплачений позивачем судовий збір є безпідставним, а тому підлягає обовязковому та безумовному поверненню.

Отже, висновок суду першої інстанції по даній справі був зроблений при неповному з'ясуванні судом та недоведеності відповідачем припущень про вчинене правопорушення позивачем та всебічних обставин, які мали значення для справи, внаслідок порушення норм матеріального права що і призвело до невірного вирішення справи в частині стягнення судових витрат і закриття провадження по справі, а у відповідності до вимог ст.202 КАС України є обовязковою підставою для скасування постановленого судового рішення і ухвалення нового рішення по справі.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.3 ч. ст. 198, п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції та Інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 задоволити частково.

Постанову Горохівського районного суду Волинської області від 17 лютого 2017 року у справі №155/1967/16-а - скасувати та винести нову, якою позов задоволити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії АР №030379 від 22.12.2016 року відносно ОСОБА_2 ч.2 ст.122 КУпАП - скасувати.

Повернути ОСОБА_2 із спеціального фонду Державного бюджету України безпідставно сплачений судовий збір у розмірі 551,20 грн. (пятсот пятдесят одну гривню 20 копійок) за подання позовної заяви у справі №155/1967/16-а, який ним був внесений платіжним дорученням від 05.01.2017 року №1 на розрахунковий рахунок Горохівського районного суду Волинської області, код отримувача за ЄДРПОУ - 38031391; банк отримувача - ГУ ДКСУ у Волинській області; МФО - 803014; рахунок отримувача 31219206700029.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст судового рішення виготовлено 29.05.2017 року