Постанова № 66763306, 18.05.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 травня 2017 рокусправа № 804/5249/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.

за участю представника позивача Перепелиці Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року у справі № 804/5249/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області (на теперішній час Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області) про визнання бездіяльністю протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно не вчинення дії щодо зняття з арешту майна;

- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо зняття арешту з житлового будинку та земельної ділянки, на якій він розташований, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, накладеного на підставі постанови головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області Циганко О.В. від 10.07.2009р. (ВП №13816662) та чинність якого було припинено постановою від 20.12.2010р. (ВП №13816662);

- зобов'язати відповідача подати до органу державної реєстрації прав за місцем знаходження житлового будинку та земельної ділянки, на якій він розташований, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо обтяження речового права), в якій зазначити про припинення обтяження у вигляді арешту вказаного житлового будинку та земельної ділянки, на якій він розташований, накладного на підставі постанови головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області Циганко О.В. від 10.07.2009р. (ВП № 13816662).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

У Відділі державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області перебувало виконавче провадження № 13816662 з виконання виконавчого напису № 2526 від 18.06.2009р., виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмлюк М.М., про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_4, та задоволення вимог ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" у розмірі 172983,54 Євро та 149808,20грн. за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного майна.

Вказане виконавче провадження відкрито постановою головного державного виконавця ВДВС Дніпропетровського РУЮ Циганко О.В. від 10.07.2009, стягувачем був ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (позивач), а боржником - ОСОБА_4.

При цьому вищеозначеною постановою про відкриття виконавчого провадження № 13816662 від 10.07.2009р. також було накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу. (а.с. 13).

В подальшому постановою державного виконавця ВДВС Дніпропетровського РУЮ Єгорова Д.Ю. від 20.12.2010р. виконавчий документ - виконавчий напис №2526 від 18.06.2009р., виданий приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмлюк М.М., повернуто стягувачу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", а саме у зв'язку із тим, що стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення. Крім того, вказаною постановою державного виконавця від 20.12.2010р. припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. (а.с. 14).

2 квітня 2015 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" отримало інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна: житловий будинок та земельна ділянка, на якій він розташований, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, з якої вбачається, що станом на дату її отримання в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зокрема, міститься запис про накладення арешту на вищеозначене нерухоме майно та земельну ділянку на підставі постанови головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області Циганко О.В. від 10.07.2009р. (ВП № 13816662).

9 квітня 2015 року позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» станом на час завершення виконавчого провадження виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення.

При цьому статтею 38 Закону України "Про виконавче провадження" визначено наслідки завершення виконавчого провадження.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 38 цього Закону у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 2 статті 38 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Як зазначалось вище, державним виконавцем при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 20.12.2010р. дотримано вимоги ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження" та припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, застосовані постановою головного державного виконавця ВДВС Дніпропетровського РУЮ Циганко О.В. від 10.07.2009.

З огляду на вказане судом першої інстанції здійснено висновок про безпідставність вимог позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно не вчинення дій щодо зняття арешту з майна та зобов'язання його вчинити дії, передбачені чинним законодавством, щодо зняття арешту з житлового будинку та земельної ділянки, оскільки фактично державним виконавцем вищевказаний арешт знято шляхом зазначення про це у відповідній постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві від 20.12.2010р., отже, бездіяльність у даному випадку місця не мала.

Вказаний висновок є помилковим, оскільки за діючим станом на 20.12.2000 законодавством зазначення в постанові про повернення виконавчого документа про припинення арешту з нерухомого майна без надіслання відповідної заяви до органу реєстрації було недостатньо для зняття арешту з такого майна.

Так, відповідно до п. 1.5 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999р. № 31/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 18.08.2004р. № 85/5) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 червня 1999 року за №364/3657 (далі - Положення № 31/5) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), реєстраторами Реєстру заборон (далі - Реєстратор) є: державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп'ютерну мережу; державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональні філії. Реєстратори приймають заяви про реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна від державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів, які не є Реєстраторами, судів, слідчих органів та інших осіб, визначених цим Положенням; уносять та вилучають записи до (з) Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна; отримують (видають) витяги з Реєстру заборон. Реєстратори також уносять та вилучають до (з) Реєстру заборон відомості про тимчасові застереження щодо нерухомого майна.

Розділом 3 Інструкції про порядок заповнення заяв та ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 18.08.2004р. № 85/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2004 року за № 1021/9620 (далі - Інструкція №85/5) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що вилучення запису з Реєстру здійснюється Реєстратором на підставі "Заяви про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна" (додаток 3 до Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна). Про внесення запису до Реєстру Реєстратор видає заявнику примірник "Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна". Заява про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна подається державними нотаріальними конторами, приватними нотаріусами, судами (крім третейських судів), слідчими органами, органами державної виконавчої служби та іншими особами, які передбачені Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

За змістом приписів п. 2.1 Положення № 31/5 підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є: накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом - Реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна. Заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна (додатки 1-3), що подається: державною нотаріальною конторою та приватним нотаріусом, які не є Реєстраторами, - у зв'язку з накладенням (зняттям) ними заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна; судами (крім третейських судів) і слідчими органами - у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту); органами державної виконавчої служби - у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту).

Відповідно до п. 2.2 Положення № 31/5 органи та посадові особи, зазначені в пункті 2.1.2 цього Положення, надсилають Реєстратору в день накладення (зняття) заборони (арешту) заяву встановленого цим Положенням зразка.

Таким чином, державний виконавець в день прийняття постанови про повернення виконавчого документа та припинення чинності арешту майна боржника повинен був надіслати відповідну заяву до органу реєстрації, проте не вчинив вказаних дій, у зв'язку з чим вказане обтяження і не було вилучено з Реєстру заборон.

Посилання суду на неможливість встановлення вказаних обставин у зв'язку із знищенням виконавчого провадження за спливом часу його зберігання є безпідставними, оскільки за вимогами ч. 2 статті 71 КАС України саме відповідач - суб'єкт владних повноважень повинен довести правомірність своїх дій, чого в даному випадку відповідач зробити не зміг.

Колегія суддів вважає, що відсутність доказів про надіслання відповідної заяви для зняття арешту та наявність такого арешту в Реєстрі заборон станом на час розгляду справи беззаперечно свідчать про бездіяльність відповідача щодо вчинення дій по зняттю арешту з вказаного нерухомого майна.

При цьому втрата чинності на час розгляду справи судом першої інстанції Положення № 31/5 та Інструкції № 85/5 на вказаний правовий висновок не впливає, оскільки бездіяльність відповідача мала місце під час дії вказаних нормативних актів.

Таким чином, на теперішній час арешт на вказане вище нерухоме майно міститься в Реєстрі заборон за відсутності підстав для цього, оскільки виконавче провадження, за яким було внесено дані про арешт, вже завершено, що має наслідком зняття такого арешту.

Вказані обставини потребують від відповідача вчинення дій по усуненню вчиненої ним бездіяльності.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є, закрема, державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв'язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Відповідно до п. 2 частини 2 статті 27 вказаного Закону Державна реєстрація обтяжень проводиться, в тому числі, на підставі рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII наслідки повернення виконавчого документа передбачені аналогічні як і зазначені вище станом на 20.12.2010, що вимагає від відповідача вчинення дій щодо припинення обтяження у вигляді арешту житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1, які не були вчинені під час винесення постанови про повернення виконавчого документа. Відповідач як суб'єкт владних повноважень повинен усунути свою бездіяльність, чим порушені права позивача, і не має прав перекладати на останнього тягар вчинення цих дій.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Повний текст складений 24 травня 2017 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року у справі № 804/5249/15 - скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення заходів зняття арешту, накладеного постановою Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області від 10.07.2009 року у виконавчому провадженні № 13816662, на будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1.

Зобов'язати Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області вчинити дії щодо припинення обтяження у вигляді арешту житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (ЄДРПОУ 09807856) судовий збір у розмірі 153 (сто п'ятдесят три гривні) 47 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко