Постанова № 66762335, 23.05.2017, Київський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2017 року № 810/1316/17

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду Київської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій,

Суть спору:ОСОБА_1 окружного адміністративного суду звернулось Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 878,34 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не були сплачені в повному обсязі страхові внески за 2010 рік, що призвело до утворення заборгованості в сумі 878,34 грн., яку позивач просить стягнути в примусовому порядку.

Ухвалами ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 04.05.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Разом з цим матеріали адміністративної справи містять клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового рогляду справи був повідомлений належним чином, однак поштова кореспонденція, яка була направлена на адресу відповідача, повернута до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання»

Відповідно до ч. 11ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи обмежені строки розгляду справи, недопущення їх порушення та безпідставного затягування вирішення спору, приймаючи до уваги, що наявні в матеріалах справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а сторони є належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Бориспільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду Київської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, що діяв на час виникнення спірних правовідносин між сторонами (далі Закон).

Згідно ст. 1 Закону страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати й сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п.п. 4 п.8 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV зі змінами та доповненнями у редакції Закону № 2462-VI від 08.07.2010, до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду (крім підпункту 5, який діє протягом строку, визначеного Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників" від 24 червня 2004 року) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Статтею 1 Закону № 1058 передбачено, що мінімальний страховий внесок -це сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до ст. 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" № 2154-VI від 27.04.10 (зі змінами та доповненнями станом на час виникнення спірних правовідносин) мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2010 року встановлена на рівні 869 грн., з 01 квітня 2010 року - 884 грн., з 01 липня 2010 року - 888 грн., з 01 жовтня 2010 року - 907 грн., з 01 грудня 2010 року - 922 грн.

Згідно з п.2 ст.4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (зі змінами та доповненнями станом на період розрахування відповідачем страхових внесків) на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, визначених пунктом 1 статті 1 цього Закону, - 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 2 статті 2 цього Закону.

Відповідно до розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за 2010 рік, відповідачем самостійно задекларовано страхових внесків за 2010 рік в сумі 1713,79 грн., із яких фактично сплачено страхових внесків у сумі 835, 45 грн. та згідно з картки особового рахунку загальний борг становить 878,34 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

З картки особового рахунку відповідача вбачається, що розрахована сума страхових внесків в повному обсязі сплачена не була, що призвело до утворення боргу в сумі 10166,08 грн.

Стаття 106 Закону № 1058-15 передбачає, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

На підставі зазначеної норми позивачем на адресу відповідача була направлена рекомендованою кореспонденцією вимога про сплату боргу № Ф 38 від 02.02.2012 у розмірі 878,34 грн, яка була вручена 10.02.2012 особисто.

Згідно ч. 3 ст. 106 Закону України страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Враховуючи відсутність незгоди відповідача з розрахунком суми недоїмки, вказана вимога про сплату боргу є узгодженою.

Отже, станом на момент розгляду справи за відповідачем склалась заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 ріку у розмірі 878,34 грн.

Відповідач не надав суду заперечення на позов або доказів погашення заборгованості зі сплати страхових внесків, у той час як відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до п.5,6 п.7 Розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010, який набрав чинності з 01.01.2011, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин, враховуючи ненадання відповідачем доказів з погашення заборгованості, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідають чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (08300, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду Київської області (ідентифікаційний код 37838060, місцезнаходження 08302, Київська область, м.Бориспіль, вулиця Головатого, будинок 4) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в розмірі 878,34 грн. (вісімсот сімдесят вісім грн. 34 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.