Постанова № 66761755, 24.10.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 р. Справа № 804/5976/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представників позивача представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4. ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправими дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" (далі- КП «ДДБМ», підприємство, платник, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області із позовними вимогами щодо:

визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо проведення 19 липня 2016 року камеральної перевірки Комунального підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" з питань порушення термінів сплати податку на прибуток за 2014 рік;

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0004801204 від 16.08.2016р.

Представники позивача позов підтримали і надали пояснення, аналогічні доводам викладеним у позовній заяві.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій податкового органу. Так, представники позивача зазначили, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, мотивуючи тим, що дане рішення сформовано на підставі акту камеральної перевірки, яка проведена незаконно, посилаючись на приписи п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VІІІ від 28.12.2014р. визначено, що з 1 січня 2015 року заборонено проведення перевірок суб'єктів господарювання у 2015-2016 роках за умов отримання ними обсягу доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік без дозволу Кабінету Міністрів України та без заявки суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, надавши обгрунтування аналогічні доводам, викладеним у запереченнях на адміністративний позов.

Позиція відповідача аргументована правомірністю дій податкового органу. Так, представник відповідача зазначила, що за результатами камеральної перевірки фахівцем Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області встановлено порушення підприємством вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України у вигляді порушення граничних строків сплати (несвоєчасної сплати) самостійно задекларованих позивачем сум податку на прибуток згідно декларації з податку на прибуток за 2014 рік за №9079849480 від 04.02.2015р., що є підставою для застосування у відповідності до ст. 126 Податкового кодексу України до платника штрафних санкцій. Крім того, представник відповідача зауважила, що контролюючим органом правомірно проведено камеральну перевірку, з огляду на те, що спірна перевірка проведена згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів на 2015 рік із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів , одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №99 від 11.03.2015р. Також представник відповідача акцентувала увагу суду на листі Державної фіскальної служби України «Про проведення камеральних перевірок платників податків-юридичних осіб» №33009/7/99-99-15-02-02-17 від 04.09.2015р., яким надано розяснення, що камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність платників податків-юридичних осіб суцільним порядком за кожний звітний (податковий) період.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що Комунальне підприємство "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" (є правонаступником реорганізованого Державного підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену"; код ЄДРПОУ 35986512) зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності юридична особа від 27.06.2008р. та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС (далі- ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська, податковий орган, контролюючий орган, відповідач) від 01.07.2008р. за №9409.

19.07.2016р. головним державним ревізор-інспектором відділу адміністрування податку на прибуток ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ОСОБА_6 на підставі п.п. 20.1.1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку КП «ДДБМ» з питань порушення термінів сплати податку на прибуток за 2014 рік.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено Акт «Про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток (про несвоєчасну сплату)» №1559/104/35986512 від 19.07.2016р. (далі-акт перевірки), у якому контролюючий орган дійшов до висновку про порушення підприємством вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України у вигляді порушення граничних строків сплати (несвоєчасної сплати) самостійно задекларованих позивачем сум податку на прибуток згідно декларації з податку на прибуток за 2014 рік за №9079849480 від 04.02.2015р., що є підставою для застосування у відповідності до ст. 126 Податкового кодексу України до платника штрафних санкцій.

На підставі акту камеральної перевірки контролюючим органом сформовано податкове повідомлення-рішення №0004801204 від 16.08.2016р., яким збільшено грошове зобовязання КП «ДДБМ» з податку на прибуток шляхом застосування в порядку ст. 126 Податкового кодексу України штрафних санкцій (20%) в сумі 10 895, 82грн.

Правомірність податкового повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська за №0004801204 від 16.08.2016р., є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України - контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Згідно із приписами статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Контролюючі органи мають проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України).

Разом із тим, пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 № 71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" визначено наступне: установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою субєкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки субєктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З викладеного слідує, що обмеження стосовно проведення перевірок (в частині їх проведення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються лише підприємств, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження. Тобто, визначальним у даному випадку є обсяг доходів за попередній рік.

З наявних у матеріалах справи копій податкових декларацій позивача з податку на прибуток за 2014 рік та 2015 рік, сума загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності за 2014 рік становить 604 367, 00 грн., а за 2015 рік - 681 123, 00 грн., тобто є меншою, ніж 20 000 000, 00 грн.

Судом встановлено, що позивач будь-яких заяв до ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська щодо проведення перевірки не подавав.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що до суб'єктів господарювання, які ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, позивач не відноситься.

До того ж, у матеріалах справи відсутні докази того, що Кабінет Міністрів України надавав відповідачу дозвіл на проведення камеральної перевірки КП «ДДБМ» з питань порушення підприємством граничних термінів сплати податку на прибуток за 2014 рік.

Також, матеріали справи не містять доказів того, що оскаржувану перевірку проведено згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Слід зазначити, що положення Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014р. № 76-VIII поширюється на всі контролюючі органи та на всі види перевірок, правом на проведення яких наділені контролюючі органи відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України - камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, незалежно від підстав і порядку їх призначення та проведення.

Тобто, чинним законодавством накладено мораторій на проведення всіх перевірок, зокрема й тих, які визначені у пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та жодних виключень щодо дозволу на проведення камеральних перевірок чинне законодавство не містить.

Аналогічні позиції викладені в рішеннях Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2016 року, справа К/800/2995/16 (review/58246252), від 14 червня 2016 року №К/800/39934/16, від 22 червня 2016 року № К/800/53023/16.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що:

-КП «ДДБМ» не подавало до ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська будь-яких заяв щодо проведення перевірки;

- у матеріалах справи відсутні докази того, що Кабінетом Міністрів України надано відповідачу дозвіл на проведення перевірки стосовно КП «ДДБМ»;

-станом на момент проведення контролюючим органом камеральної перевірки, обсяг доходів позивача за попередній рік не перевищував 20 мільйонів гривень.

Слід зауважити, що доказу надання Кабінетом Міністрів України дозволу на проведення перевірки позивача суду не надано і такого не має, а також не має заявки суб'єкта господарювання щодо його перевірки чи рішення суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Водночас, посилання представника відповідача на постанову Кабінету Міністрів України №99 від 11.03.2015 року "Про затвердження плану заходів на 2015 рік із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення" і лист ДФС України №33009/7/99-99-15-02-02-17 від 04.09.2015 року, на думку суду, не є дозволом Кабінету Міністрів України на проведення перевірки Комунального підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену", що видно із їх змісту.

Окрім того, суд враховує, що позивач не міг скористатися своїм правом не допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, якщо вважав, що є порушення порядку і підстав проведення перевірки, адже проведено камеральну перевірку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно в період дії мораторію на проведення перевірок проведено камеральну перевірку позивача без наявності підстав, з якими законодавець пов'язує можливість проведення перевірок під час дії відповідного мораторію.

При цьому, слід зауважити, що судом не досліджувались обставини своєчасності сплати позивачем грошових зобовязань з податку на прибуток за 2014 рік, про які йдеться в акті спірної перевірки, мотивах позовної заяви та у запереченнях відповідача, оскільки факт протиправності проведення контролюючим органом перевірки нівелює юридичні наслідки такої, а саме сформоване на підставі акту податкове повідомлення-рішення.

Отже, оскільки контролюючим органом протиправно проведено камеральну перевірку позивача, то висновки такої перевірки не можуть бути покладені в основу для прийняття податкових повідомлень рішень, оскільки відповідно до частини 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, у звязку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправними та підлягає скасуванню в силу незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції' України і діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених па контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушення прав і охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України - суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що невиконання вимог Податкового кодексу України та законів України що стосуються питань оподаткування суб'єктів господарської діяльності при проведенні перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, позов Комунального підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправими дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо проведення 19 липня 2016 року камеральної перевірки Комунального підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" з питань порушення термінів сплати податку на прибуток за 2014 рік.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0004801204 від 16.08.2016р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39533006) на користь Комунального підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" (код ЄДРПОУ 35986512) судові витрати у розмірі 1378, 00 грн. (одна тисяча триста сімсот вісім гривень).

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 31 жовтня 2016 року

Суддя ОСОБА_1