Вирок № 66760859, 29.05.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.05.2017 Справа №607/13742/16-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Ломакіна В.Є.

за участю секретарів Добрянської О.І., Репетівської В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016210000000165 від 19 жовтня 2016 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, громадянина України, одруженого, з повною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 працюючого водієм СП «Східно-Європейська Подорож», раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Єдинак І.В., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника Завацького В.М., потерпілого ОСОБА_3, представника потерпілого ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 18 жовтня 2016 року о 19 год. 30 хв. керував технічно справним автобусом «MERCEDES-BENZ 0404 RHD» реєстраційний номер НОМЕР_1 та з 14 пасажирами рухався автомобільною дорогою М-12 сполученням «Стрий - Тернопіль - Кіровоград - Знам'янка» у напрямку від м. Хмельницького до м. Тернополя.

Рухаючись в межах с. Смиківці Тернопільського району Тернопільської області, на 157 км + 500 м. вказаної автодороги із швидкістю 78 км/год., водій ОСОБА_1 не був достатньо уважний, належно не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, чим порушив вимоги пунктів: 1.5 ч. 1, 1.10, (в частині визначення понять: «безпечна швидкість», «дорожня обстановка», і виконання їх вимог), 2.3 (б, д), 12.2, 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями, а також вимоги заборонного дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості - 50 км/год.», що встановлений разом з дорожнім знаком 1.39 «Інша небезпека (аварійно небезпечна ділянка)» розділу 33. Дорожні знаки, Правил дорожнього руху України, які зобов'язували його рухатися на даній ділянці автодороги із швидкістю, не більше 50 км/год., і своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

При наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, що встановлений біля зупинки транспорту «Смиківці», із зазначеною вище швидкістю, обвинувачений ОСОБА_1, маючи об'єктивну можливість завчасно виявити пішоходів ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які переходили проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переході, один за одним, в напрямку зліва-направо по ходу руху автобуса «MERCEDES-BENZ 0404 RHD», відповідно до вимог п. 18.1 ПДР України, не зменшив швидкість руху керованого автобуса та не зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом, щоб дати дорогу пішоходам, хоча мав таку технічну можливість, а продовжив рух у вказаному напрямку.

Внаслідок порушення вказаних пунктів Правил ОСОБА_1 не забезпечив безпеку дорожнього руху та шляхом несвоєчасного застосування гальмування позбавив себе технічної можливості зупинити керований ним автобус «MERCEDES-BENZ 0404 RHD» перед нерегульованим пішохідним переходом та в процесі руху, виїхавши на пішохідний перехід, скоїв наїзд передньою центральною частиною автобуса на пішохода ОСОБА_5.

У результаті наїзду транспортним засобом пішохід ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді: масивної травми тіла із чисельними переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів і крупної кровоносної судини (аорти), від яких настала її смерть на місці пригоди.

Порушення водієм - обвинуваченим ОСОБА_1 вимог пунктів: 1.5 ч. 1, 1.10 (в частині визначення поняття «дорожня обстановка», і виконання його вимог), 2.3 (б, д), 12.9 (б), 18.1, а також вимоги заборонного дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості - 50 км/год.» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням смерті потерпілої ОСОБА_5

Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю. Показав, що працює водієм у Спільному підприємстві «Східно-Європейська Подорож». 18 жовтня 2016 року близько 19 години 30 хвилин під час виконання ним своїх трудових обов'язків, керував транспортним засобом та рухався в с.Смиківці Тернопільського району Тернопільської області в напрямку м.Тернополя. Рухався він зі швидкістю близько 70 км/год. Під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу він побачив потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які переходили проїзну частину дороги зліва направо. Оскільки в той час була темна пора доби, то потерпілих він побачив за 5-10 метрів, однак зупинити транспортний засіб із врахуванням швидкості руху до повної зупинки не зміг. У зв'язку з цим він вчинив наїзд на пішохода - потерпілу ОСОБА_5 Погоджується з усіма обставинами, які були встановлені під час досудового розслідування та викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд суворо його не карати, та не позбавляти права керування транспортними засобами, оскільки його робота пов'язана з перевезеннями та є єдиним джерелом доходу, суму позовних вимог просить стягнути з Спільного Українсько-Англійського підприємства «Східно-Європейська подорож» та Моторно (транспортного) страхового бюро України.

Крім власного визнання обвинуваченим ОСОБА_1 вини, його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, доводиться наданими в судовому засіданні стороною обвинувачення доказами, а саме.

- показаннями, допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3, який суду показав, що 18 жовтня 2016 року близько 19 години 30 хвилин разом із дружиною ОСОБА_5 йшли по вулиці Миру в с.Смиківці Тернопільського району. Коли вони переходили проїзну частину по нерегульованому пішохідному переході, то він побачив як автобус здійснив наїзд на його дружину передньою частиною та протягнув її близько 15 метрів на великій швидкості. Обвинувачений ОСОБА_1 відшкодував йому витрати на поховання. Просить суд суворо не карати обвинуваченого та не позбавляти його волі і права керування транспортними засобами. Цивільний позов підтримує в повному обсязі з підстав, викладених у ньому;

- показаннями, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, який суду показав, що працює водієм у Спільному Українсько-Англійському підприємстві «Східно-Європейська подорож». 18 жовтня 2016 року він перебував на робочому місці разом із обвинуваченим як другий водій. Вони здійснювали перевезення людей по маршруту «Вінниця - Львів». О 19 год. 30 хв., коли вони рухалися в с.Смиківці Тернопільського району, то він побачив, як по пішохідному переході переходили проїзну частину дороги двоє пішоходів. У цей момент він крикнув до ОСОБА_1, люди, і обвинувачений розпочав екстрене гальмування. Проте, уникнути наїзду на потерпілу ОСОБА_1 не вдалося. Після цього, обвинувачений викликав працівників поліції, а він швидку допомогу;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та план схемою з фототаблицею від 18 жовтня 2016 року, згідно якого встановлено місце вчинення злочину, зафіксована ділянка дороги, дорожнє покриття межі дії дорожніх знаків та дорожня розмітка, слідова інформація, пошкодження транспортного засобу, розташування тіла потерпілої на проїзній частині;

- договором оренди від 14.08.2015 року із перекладом на українську мову, з якого вбачається, що орендодавець - ОСОБА_7 надає до безкоштовного використання автобус марки «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_2, якого орендодавець є власником орендарю - Східно-Європейська подорож;

- довіреністю із перекладом на українську мову, з якої вбачається, що ОСОБА_7 уповноважив для здійснення господарської діяльності ОСОБА_1 на використання транспортного засобу марки «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_2;

- протоколом слідчого експерименту з план- схемою та фототаблицею від 28 жовтня 2016 року, з якого вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 за участю свідка ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_3 детально відтворив усі обставини, за яких вчинив наїзд на потерпілу ОСОБА_5;

- висновком, проведеної судово-медичної експертизи №1457 від 01 листопада 2016 року, з якого слідує, що при газохроматографічному дослідженні взірця крові громадянина ОСОБА_1, відібраної 18 жовтня 2016 року о 22 годині 45 хвилин в приміщенні КУТОР «ТОНД», метилового, етилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено;

- висновком, проведеної судово-медичної експертизи №754 від 18 листопада 2016 року, з якого слідує, що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_5 встановлені такі травматичні зміни: закриту черепно-мозкову травму у вигляді крововиливів у м'яку оболонку головного мозку; повний розрив зчленування між великим потиличним отвором та першим шийним хребцем із повним анатомічним розділенням між стовбуром головного мозку і спинним мозком; закриту травму грудей у вигляді розривів хрящових частин, міжреберних м'язів та пристінкової плеври на рівні передніх відрізків 1-6-го правих ребер, переломів лівої ключиці, грудної кістки, чисельних двобічних по різних анатомічних лініях переломів ребер, розривів аорти, серцевої сорочки та правого шлуночка серця, крововиливів у тканину легень; закриту травму живота у вигляді крововиливів у ворота селезінки та клітковину лівої половини заочеревиного простору; розрив правого крижово-клубового зчленування; кишенеподібні розшарування м'яких тканин та крововиливи у м'які тканини по передньо-внутрішній поверхні верхньої третини лівої гомілки та по передньо-зовнішній поверхні верхньої третини правої гомілки; закритий перелом правої плечової кістки; закриті переломи верхніх третин правих гомілкових кісток; тріщину слизової оболонки верхньої губи; садна чола, лівої вушної раковини, перенісся і спинки носа, проекції тіла лівої виличної кістки та краю правої орбіти, лівого коліна; синці лівої кисті та проекції передньо-верхньої ості лівої клубової кістки; крововилив у слизову оболонку нижньої губи.

Встановлені при розтині трупа ОСОБА_5 тілесні ушкодження були спричинені прижиттєво, незадовго до настання її смерті, що підтверджується виразністю і темно-червоним забарвленням крововиливів та відсутністю ознак загоєння в місцях ушкоджень, блідо- і темно-синюшним забарвленням синців, запалими червоно-коричневими поверхнями саден тощо.

Види ушкоджень (переломи кісток, розриви зчленувань, крововиливи, синці, садна, тріщини, розриви судин, серозних оболонок та внутрішніх органів тощо) свідчать про спричинення їх внаслідок значної за силою дією тупих предметів.

Виявлений на тілі гр-ки ОСОБА_5 комплекс пошкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, стосовно живих осіб, кваліфікується як тяжкі тілесні ушкодження.

Масивність, чисельність, різноманітний характер ушкоджень (синці, садна, крововиливи, розриви та тріщини, переломи кісток, розриви зчленувань тощо), розташування їх на різних анатомічних ділянках та протилежних поверхнях тіла, наявність ознак загального струсу тіла у вигляді крововиливів у зв'язково-фіксуючий апарат внутрішніх органів, в сукупності дають підставу стверджувати, що в даному випадку мала місце транспортна травма.

Локалізація, характер та висота розташування ушкоджень, зокрема, нижніх кінцівок, вказують, що на потерпілу, котра знаходилася у вертикальному чи близькому до нього положенні і була обернена до транспортного засобу передньо-правою половиною тіла було здійснено наїзд (удар виступаючими частинами) транспортного засобу, з наступним відкиданням тіла на підлягаючу поверхню і короткочасним ковзанням по ній.

Разом із тим, при експертизі трупа гр-ки ОСОБА_5 встановлена група ушкоджень, яка за своїми морфологічними властивостями характерна для стиснення грудей між двома площинами: сплощення та западіння грудей, характер травмування кісткового апарату і внутрішніх органів, зокрема, переломи грудної кістки і лівої ключиці; розриви хрящових частин, міжреберних м'язів та пристінкової плеври на рівні 1-6-го правих ребер, розриви серцевої сорочки і правого шлуночка серця; особливості двобічних переломів інших ребер, які властиві для стиснення грудей у передньо-задньому напрямку. Це разом із особливостями ушкодження шийного відділу хребта (розрив зчленування між потиличною кісткою і першим шийним хребцем), який виник внаслідок надмірного розтягнення між головою і шиєю вздовж осі хребта, в сукупності із наявністю ушкоджень на лівій половині голови (на її виступаючих частинах, у проекціях кісткових виступів), дає підставу вважати, що вони утворилися одномоментно, імовірно, при накочуванні колеса транспортного засобу на ділянку верхньої третини тулуба та шиї.

Ознак, які б свідчили про волочіння тіла ОСОБА_5 по дорожньому покритті при судово-медичній експертизі її трупа не встановлено.

Судово-медичних даних, які б свідчили про те, рухалася чи стояла ОСОБА_5 в момент первинного контакту із транспортним засобом, немає.

Смерть від розривів стовбурової частини головного мозку та магістральної кровоносної артерії, зокрема аорти, настає щонайбільше за кілька хвилин.

Смерть гр-ки ОСОБА_5 настала внаслідок масивної травми тіла із чисельними переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів і крупної кровоносної судини (аорти), що встановлено при розтині її трупа та підтверджується результатами мікроскопічного дослідження внутрішніх органів.

Таким чином, між отриманням ОСОБА_5 внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень і настанням її смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок.

При судово-медичній експертизі крові з трупа громадянки ОСОБА_5, виконаній у відділенні судово-медичної токсикології метилового, етилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено;

- висновком, проведеної судово-медичної експертизи №1470 від 28 жовтня 2016 року, з якого вбачається, що при газохроматографічному дослідженні взірця крові від трупа ОСОБА_5 метилового, етилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено;

- висновком, проведеної судово-медичної експертизи №546 від 25 жовтня 2016 року, з якого вбачається, що кров від трупа ОСОБА_5 належить до групи А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0;

- висновком судової інженерно-транспортної експертизи №5-558/16 від 01 листопада 2016 року, з якого слідує, що на момент експертного дослідження, рульове керування автобуса MERCEDES-BENZ 0404 RHD, д. н. з. НОМЕР_1, знаходиться в працездатному стані та вимогам п. 31.4.2. (Рульове керування) ГІДР України відповідає.

Робоча гальмова система досліджуваного- автобуса знаходиться в працездатному стані та вимогам п. 31.4.1. (Гальмові системи) ГІДР України відповідає.

Шини і колеса наданого на дослідження автобуса вимогам п. 31.4.5. (Колеса і шини) 1ІДР України відповідають.

На момент експертного огляду приладів зовнішнього освітлення досліджуваного автобуса виявлено технічні несправності (пошкодження) розсіювана переднього лівого покажчика повороту, інших невідповідностей приладів вимогам п. 31.4.3. (Зовнішні світлові прилади) ГІДР України, щодо технічного етану ТЗ, не виявлено - зовнішні світлові прилади автобуса MERCEDES-BENZ знаходяться в працездатному стані.

Експертним дослідженням систем та їх елементів, що впливають на безпеку руху, в процесі керування автомобілем, на стадії пошуку несправностей за зовнішніми ознаками та проявами (діагностичними параметрами і симптомами) - виявлено ряд технічних несправностей (невідповідностей) приладів зовнішнього освітлення автобуса, які полягають в пошкодженні розсіювана переднього лівого покажчика повороту.

Розглядаючи виявлені експертом несправності (пошкодження) в контексті поставлених слідством- питань, стає очевидним, що- виявлені несправності (пошкодження) приладів зовнішнього освітлення автобуса MERCEDES-BENZ 0404 RHD, д. н. з. НОМЕР_1, спричинені зіткненням з перешкодою внаслідок ДТП, носять аварійний характер, а тому питання про вплив їх на керування транспортним засобом, можливість виявлення водієм до ДТП та перебування у причинному зв'язку із настанням ДТП - позбавлені технічного змісту і по цій причині не вирішувались;

- висновком судової інженерно-транспортної експертизи №5-559/16 від 07 листопада 2016 року, з якого слідує,що виходячи із заданої довжини слідів гальмування, швидкість руху автобуса «MERCEDES-BENZ 0404 RHD» перед застосуванням водієм екстреного гальмування могла складати величину 78 км/год.

При заданих слідством вихідних даних, відстані, на яких міг перебувати автобус «MERCEDES-BENZ 0404 RHD» до місця наїзду на пішохода, за час 1...5 с з градацією 0,5 с, наведені у таблиці 1 дослідницької частини висновку;

- висновком судової інженерно-транспортної експертизи №5-560/16 від 04 листопада 2016 року, з якого слідує,що первинний контакт при наїзді автобуса «MERCEDES BENZ 0404 RHD» на пішохода відбувся його передньою центральною частиною на висоті 0,36-1,44 м від рівня опорної поверхні (номерний знак, кришка радіатора, облицювальна панель передка, переднє вітрове скло).

Виявлені пошкодження утворились внаслідок дії тупого предмету обмеженої ширини, деформуюче зусилля яких було направлене спереду-назад.

Місце наїзду автобуса «MERCEDES BENZ 0404 RHD» на пішохода, з огляду на механізм контактування цього транспортного засобу в первинний момент своєю передньою центральною частиною із пішоходом, знаходиться на транспортному потоці в напрямку до м. Тернополя, в межах зафіксованих слідів гальмування коліс автобуса та яке передує «осипу фрагментів квітів», розташування якого зафіксовано у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та на план-схемі до нього, у напрямку переміщення цього транспортного засобу.

Встановити в абсолютних величинах місце наїзду автомобілем на пішохода не надається можливим в зв'язку з відсутністю уточнюючої слідової інформації, зафіксованої під час огляду місця пригоди.

- висновком судової інженерно-транспортної експертизи №5-605/16 від 22 листопада 2016 року, з якого слідує,що в умовах даної дорожньо-транспортної ситуації, яка склалася, водій автобуса «MERCEDES-BENZ 0404 RHD» повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.2, 12.9 б), 18.1 Правил дорожнього руху України.

2,3. При заданому слідством комплексі вихідних даних, водій автобуса «MERCEDES-BENZ 0404 RHD» діючи відповідно до вимог п. 18.1 ПДР України, мав технічну можливість зупинити керований ним транспортний засіб до місця наїзду (лінії руху) пішохода і завад технічного характеру для цього у його водія не було.

На момент проведення експертизи не відомі причини технічного характеру, які б завадили водію автобуса «MERCEDES-BENZ 0404 RHD» діяти відповідно до вимог п.18.1 ПДР України, його дії в умовах виникнення розглядуваної слідством дорожньо-транспортної пригоди не відповідали вимогам пункту зазначених Правил.

В даній дорожньо-транспортній ситуації, невідповідність дій водія автобуса «MERCEDES-BENZ 0404 RHD» вимогам п. 18.1 ПДР України, з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної ДТП.

При заданому слідством комплексі вихідних даних, дії водія автобуса «MERCEDES-BENZ 0404 RHD» не відповідали вимогам п. 12.2 Правил дорожнього руху України, однак і при своєчасному застосуванні гальмування він мав технічну можливість запобігти наїзду і вказана невідповідність зазначеним вимогам не перебуває в причинному зв'язку з настанням ДТП.

При заданому слідством комплексі вихідних даних, дії водія автобуса «MERCEDES-BENZ 0404 RHD» не відповідали вимогам п. 12.9 б) Правил дорожнього руху України, однак і при своєчасному застосуванні гальмування він мав технічну можливість запобігти наїзду і вказана невідповідність зазначеним вимогам не перебуває в причинному зв'язку з настанням ДТП.

4. При заданому слідством комплексі вихідних даних, невідповідність дій водія автобуса «MERCEDES-BENZ 0404 RHD» технічним вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху України привела до виникнення даної ДТП, тобто причиною настання даної ДТП - наїзд транспортного засобу на пішохода, з технічної точки зору були обставини, які пов'язані з невідповідністю дій водія автобуса «MERCEDES-BENZ 0404 RHD» зазначеним вимогам пункту Правил.

- інформацією служби автомобільних доріг у Тернопільській області за №14-17/1507 від 02 листопада 2016 року, з якої вбачається, що на автомобільній дорозі М-12 Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 157+500, в місці скоєння ДТП наявні наступні засоби організації дорожнього руху: дорожні знаки: 5.45 «Населений пункт»; 2.3 «Головна дорога»; 5.20.1 «Початок додаткової смуги»; 1.39 «Інша небезпека (аварійно-небезпечна ділянка)»; 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» 50 км/год; 1.33 «Діти»; 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід»; 5.41 «Місце зупинки автобуса».

Ділянка в повздовжньому профілі прямолінійна. Поперечний ухил проїжджої частини по 20 %о. Дорожня розмітка 1.1 «осьова суцільна лінія».

Таким чином, оцінивши всі докази в кримінальному провадженні, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 вчинив: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч.2 ст.286 КК України.

При призначенні покарання, відповідно до статей 50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, зокрема те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні, думку потерпілого ОСОБА_3, який просить суд не позбавляти волі та права керувати транспортними засобами обвинуваченого.

Тому, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі.

Крім того, суд вважає, що не слід застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки в судовому засіданні останній пояснив, що його робота пов'язана із використанням транспортного засобу, що є основним його заробітком. А також позицію потерпілого, який просить не позбавляти обвинуваченого права керування транспортними засобами.

Разом з тим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та настання наслідків - смерть потерпілого, обставини, які пом'якшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілому, виключно позитивні характеристики з місця роботи та проживання, вік та стан здоров'я обвинуваченого.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд, враховуючи особу винного та в сукупності всі обставини по справі, які визнає винятковими і такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне застосувати ст.75 КК України, звільнивши ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк.

Приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, із встановленням йому іспитового строку, у порядку визначеному ст.75 КК України, суд враховує необережну форму вини, особу обвинуваченого як позитивну, зокрема його ставлення до вчиненого, а саме: часткове відшкодування матеріальної шкоди, думку потерпілого ОСОБА_3, який є чоловіком померлої потерпілої ОСОБА_5 і просив суд, не позбавляти волі обвинуваченого. Вказані обставини свідчать про те, що мета покарання, виправлення і запобігання скоєнню нових злочинів обвинуваченим буде досягнута у разі застосування до нього ст.75 КК України.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого завданої майнової шкоди в розмірі 26777,78 грн., щомісячного грошового утримання в розмірі 1440 грн. та моральної шкоди в розмірі 500000 грн. В подальшому представник потерпілого цивільний позов уточнив та просив суд стягнути майнову та моральну шкоду заявлену у позові солідарно з Моторно (транспортного) страхового бюро України та Україно-Англійського підприємства «Східно-Європейська подорож».

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

10 травня 2016 року між Спільне Українсько-Англійське підприємство «Східно-Європейська подорож» та ОСОБА_1 укладено трудову угоду, відповідно до якої Виконавець (ОСОБА_1.) зобов'язується виконувати роботи, які покладаються на працівника за професією водій автобуса міжнародних рейсів за маршрутами, які здійснюються СП «Східно-Європейська подорож», зокрема, за завданням Замовника: керувати ввіреним йому транспортним засобом та інше.

Під час судового розгляду цивільний відповідач Спільне Українсько-Англійське підприємство «Східно-Європейська подорож» подав заяву, у якій просив судове засідання проводити без його представника.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме, п.в ст.41.2, МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні, щодо якого був виданий іноземний страховий сертифікат "Зелена картка", що діяв на день дорожньо-транспортної пригоди на території України. Така регламентна виплата здійснюється на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".

Під час судового розгляду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz 0404 RHD», який зареєстрований в Республіці Польща за номером НОМЕР_3. Крім цього, на даний транспортний засіб видано іноземний страховий сертифікат «зелена картка» PL/01/5796738.

Згідно п.2 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до п.3 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

п.4 ст.27 передбачено, що страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Як вбачається з п.5 ст.27, відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

У зв'язку з тим, що сторонами в кримінальному провадженні суду надано іноземний страховий сертифікат «зелена картка» PL/01/5796738, без відповідного перекладу, суд позбавлений можливості встановити розмір страхової суми, визначеної у даному сертифікаті.

Представник цивільного відповідача МТСБУ повідомив суд про розгляд кримінального провадження без його участі.

З огляду на норми ЦК України та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільні відповідачі Спільне Українсько-Англійське підприємство «Східно-Європейська подорож» таМоторно (транспортного) страхового бюро України є належними.

Проте, у зв'язку з тим, що представники цивільних відповідачів відмовились брати участь в суді під час розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні, сторонами не надано усіх необхідних доказів для обґрунтування, чи заперечення своїх вимог, а суд позбавлений можливості у збиранні доказів, з метою дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, суд вважає за необхідне залишити цивільний позов без розгляду, роз'яснивши потерпілому право звернення з позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

У справі є процесуальні витрати за проведення інженерно-транспортної експертизи №5-558/16 від 01.11.2016 року в розмірі 880,40 грн., інженерно-транспортної експертизи №5-559/16 від 07.11.2016 року в розмірі 440,20 грн., інженерно-транспортної експертизи №5-560/16 від 04.11.2016 року в розмірі 1100,50 грн., інженерно-транспортної експертизи №5-605/16 від 22.11.2016 року в розмірі 1320,60 грн., всього на загальну суму 3741,70 грн. (три тисячі сімсот сорок одна гривня сімдесят копійок), які суд вважає слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому 2 (два) роки іспитового строку.

Зобов'язати засудженого ОСОБА_1, відповідно до ст.76 КК України, в період дії іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення інженерно-транспортної експертизи №5-558/16 від 01.11.2016 року в розмірі 880,40 грн., інженерно-транспортної експертизи №5-559/16 від 07.11.2016 року в розмірі 440,20 грн., інженерно-транспортної експертизи №5-560/16 від 04.11.2016 року в розмірі 1100,50 грн., інженерно-транспортної експертизи №5-605/16 від 22.11.2016 року в розмірі 1320,60 грн., всього на загальну суму 3741,70 грн. (три тисячі сімсот сорок одна гривня сімдесят копійок) в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1, Моторно (транспортного) страхового бюро України та Україно-Англійського підприємства «Східно-Європейська подорож» завданої майнової шкоди в розмірі 26777,78 грн., щомісячного грошового утримання в розмірі 1440 грн. та моральної шкоди в розмірі 500000 грн. - залишити без розгляду.

Роз'яснити потерпілому ОСОБА_3 право звернення до суду із позовом в порядку цивільного судочинства.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

ГоловуючийВ. Є. Ломакін