Рішення № 66759950, 24.05.2017, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/3947/15-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.05.2017 р. м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Ярошенко А.Г.

при секретарі Мінаєва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про захист честі, гідності та ділової репутації,

В С Т А Н О В И В:

Позовна заява обґрунтована тим, що сторони по справі перебувають у трудових відносинах з Комунальним закладом «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради.

28 травня 2015 року у зв'язку з отриманням завідувачем кафедри дидактики та методик навчання природничо-математичних дисциплін ОСОБА_7 скарг від слухачів лекцій, що проводить ОСОБА_6, доцента кафедри дидактики та методик навчання природничо-математичних дисциплін, ОСОБА_7 було прийнято рішення відвідати лекцію ОСОБА_6, про що Відповідача перед початком лекції поставили до відома.

Відвідати лекцію Відповідачки завідувачем кафедри ОСОБА_7 з метою забезпечення об'єктивності суджень про викладання ОСОБА_6, були запрошені представники ректорату Закладу та вченої ради, а саме: ОСОБА_1 - перший проректор; ОСОБА_2 - начальник навчально-наукового центру; ОСОБА_3 - вчений секретар ЗОІППО; ОСОБА_7 - завідувач кафедри дидактики та методик навчання природничо-математичних дисциплін, ОСОБА_5 - завідувач кафедри реабілітаційної педагогіки та здорового способу життя.

Лекція, яку планувалось відвідати, повинна була розпочатись об 11-30 год. 28 травня 2015 року.

Ввійшовши до аудиторії, в якій Відповідач повинна була розпочати лекцію об 11-30 за розкладом, комісія у складі Позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5 виявили, що Відповідач почала знімати відео на телефон при цьому в присутності слухачів лекції - вчителів української мови та літератури шкіл м. Запоріжжя та Запорізької області, розповсюджувала інформацію, яка є неправдивою, шкодить діловій репутації Позивачів, принижує їх честь та гідність.

Так, під час проведення лекції Відповідач назвала Позивачів - ОСОБА_1; ОСОБА_2; ОСОБА_3; ОСОБА_7; ОСОБА_5 - фігурантами кримінальної справи та звинуватила позивачів у шахрайстві, підробленні офіційних документів та розкраданні державного бюджету.

Промова Відповідача, образливі висловлювання на адресу Позивачів міститься на звукозапису, який доданий до позовної заяви, поданої до суду 04.06.2015 р.:

00:15 хвилин запису: «...руководство института является фигурантами уголовного дела...»;

01:18 - «.. .прошу уважаемых, в кавычках, моих колег, покинуть аудиторию...»

01:35 - «... ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10...»

На зауваження проректора ОСОБА_1, що комісія має право бути присутніми на лекції, зазначила:

01:46 - «...Вы являетесь фигурантами уголовного дела, все здесь сидящие, администрация...».

02:20 - до аудиторії увійшла ОСОБА_5, на що Відповідач зауважила: «... еще один фигурант уголовного дела...

...Часть третья статьи 191 - мошенничество в особо крупных размерах, злоупотребление служебным положением. Чтобы вы понимали, насколько серьезно, - срок от трех до пяти лет с конфискацией имущества, Поэтому я буду говорить, что подвергаюсь всяческим преследованиям со стороны администрации...»

03:26 «...прошу администрацию, тем более фигурантов уголовного дела, покинуть аудиторию и разрешить мне дальше преподавать....»

05:50 - «...фальсификация документов в этом институте происходит в очень серьезных масштабах. Чтобы вы все понимали, когда вам урезали зарплату, здесь получали по 20-40 тысяч зарплаты...».

Крім того, факти образливих висловлювань на адресу Позивачів та розповсюдження Відповідачем неправдивої інформації щодо вчинення позивачами кримінально-караних діянь, як шахрайство, розкрадання державних коштів, фальсифікація документів, можуть підтвердити слухачі - вчителі української мови та літератури, які були присутні на лекції 28 травня 2015 року в КЗ «ЗОІППО» ЗОР, клопотання про допит яких будуть заявлені Позивачами до початку розгляду справи.

Промова, яка була проголошена ОСОБА_6 під час проведення лекції в КЗ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» ЗОР 28 травня 2015 року є звинуваченнями Позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5 - у вчиненні кримінальних правопорушень.

При цьому викладена інформація є неправдивою, нічим не підтвердженою, та принижує честь, гідність та ділову репутацію Позивачів - заслужених фахівців у педагогічній галузі. У звязку з чим звернулись до суду.

У судове засідання представник позивача падала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач до судових засідань не з′явився, причин неявки суду не повідомляє про день та час слухання справи була повідомлений своєчасно та належним чином. Про що свідчать неодноразові оскарження нею ухвали суду про відкриття провадження за день до початку судових засідань. Крім того, на адресу відповідача направлялись судові повістки. Суд вважає що відповідач зловживає своїми правами передбаченими ст. 27 ЦПК України та навмисне затягує розгляд справи. Так, ОСОБА_6 тричі оскаржувала ухвалу про відкриття провадження що призвело до тривалого розгляду справи.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Право висловлювати судження, оцінки, думки гарантовано ст. 34 Конституції України.

Вказане право закріплено також у ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції є складовою частиною національного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази у відповідності до ст. 60 ЦПК

Згідно до ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно до п. 19 Постанови Пленуму ВСУ №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до роз'яснення п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року N 1, під гідністю розуміється визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, а з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. Гідність означає передусім об'єктивну цінність особистості, її соціальну значимість як відповідну, адекватну з людською сутністю, тобто ту якість, за якої людина чинить так, як належність її сутності та призначенню, як повинна чинити саме людина. Ця якість особи пов'язана передусім із оцінкою себе як моральної особистості, яка є значимою для оточення та суспільства, тобто є позитивним оціночно-емоційним ставленням до себе у формі свідомості і почуття власної гідності, який знаходить свій прояв у самооцінці своїх моральних якостей в їх системній єдності. Поняття гідності та честі є взаємопов'язаними, але між ним існує різниця, яка полягає в тому, що честь означає саме зовнішнє визнання, оцінку дій, діяльності особистості з боку інших, тобто честь пов'язана із суспільною оцінкою і визнанням моральних заслуг і достоїнств людини як члена суспільства.

Суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Згідно ч. 1 ст. 270 ЦК України та відповідно до Конституції України фізична особа має право на повагу до гідності та честі. Відповідно до ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Разом з тим, відомості, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію повинні містити інформацію щодо конкретних фактів поведінки певної особи або конкретних обставин її життя; стосуватися певної сфери життя чи діяльності громадянина або організації, а саме інтимної сфери, професійної діяльності; містити загальну оцінку поведінки особи або конкретних обставин такої поведінки.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи , а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що на аудіо записі наданого до позовної заяви дійсно містяться висловлювання з боку відповідача на адресу позивачів.Так, під час проведення лекції Відповідач назвала Позивачів - ОСОБА_1; ОСОБА_2; ОСОБА_3; ОСОБА_7; ОСОБА_5 - фігурантами кримінальної справи та звинуватила позивачів у шахрайстві, підробленні офіційних документів та розкраданні державного бюджету.

Промова Відповідача, образливі висловлювання на адресу Позивачів міститься на звукозапису, який доданий до позовної заяви, поданої до суду 04.06.2015 р.:

00:15 хвилин запису: «...руководство института является фигурантами уголовного дела...»;

01:18 - «.. .прошу уважаемых, в кавычках, моих колег, покинуть аудиторию...»

01:35 - «... ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10...»

На зауваження проректора ОСОБА_1, що комісія має право бути присутніми на лекції, зазначила:

01:46 - «...Вы являетесь фигурантами уголовного дела, все здесь сидящие, администрация...».

02:20 - до аудиторії увійшла ОСОБА_5, на що Відповідач зауважила: «... еще один фигурант уголовного дела...

...Часть третья статьи 191 - мошенничество в особо крупных размерах, злоупотребление служебным положением. Чтобы вы понимали, насколько серьезно, - срок от трех до пяти лет с конфискацией имущества, Поэтому я буду говорить, что подвергаюсь всяческим преследованиям со стороны администрации...»

03:26 - «...прошу администрацию, тем более фигурантов уголовного дела, покинуть аудиторию и разрешить мне дальше преподавать....»

05:50 - «...фальсификация документов в этом институте происходит в очень серьезных масштабах. Чтобы вы все понимали, когда вам урезали зарплату, здесь получали по 20-40 тысяч зарплаты...».

Вище вказані висловлювання дійсно є неправдивою інформацією, нічим не підтвердженою, та принижує честь, гідність та ділову репутацію Позивачів.

З приводу стягнення моральної шкоди позивачам слід відмовити з наступних підстав

Згідно до ч.4 п. 19 Постанови Пленуму ВСУ якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в тому числі у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Однак позивачами не надано жодних доказів про завдання моральної шкоди відповідачем під час вище описаного інциденту.

Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір» п.п. 1 п.5, ч. 2 ст. 4 Вище вказаного закону визначено сплату судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру поданою фізичною особою у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати. Тому з відповідача на користь позивачів необхідно стягнути судовий збір у розмірі 640 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 208, 209, 224, 212216 ЦПК України, ст.ст. 16, 24, 277 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про захист честі, гідності та ділової репутації задовольнити частково.

Визнати недостовірною інформацію, яка була поширена ОСОБА_6, 28 травня 2015 року під час проведення лекції, яка розпочалася об 11-30 в Комунальному закладові «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради як таку, що принижує честь, гідність та порочить ділову репутацію ОСОБА_1; ОСОБА_2; ОСОБА_3; ОСОБА_7; ОСОБА_5,

а саме:

«...руководство института является фигурантами уголовного дела...»;

«...Вы являетесь фигурантами уголовного дела, все здесь сидящие, администрация...».

«... еще один фигурант уголовного дела…. Часть третья статьи 191 -

мошенничество в особо крупних размерах, злоупотребление служебным положением. Чтобы вы понимали, насколько серьезно срок от трех до пяти лет с конфискацией имущества, Поэтому я буду говорить, что подвергаюсь всяческим преследованиям со стороны администрации...»

«...прошу администрацию покинуть, тем более фигурантов уголовного дела покинуть аудиторию и разрешить мне дальше преподавать....»

«...фальсификация документов в этом институте происходит в очень серьезных масштабах. Чтобы вы все понимали, когда вам урезали зарплату, здесь получали по 20 - 40 тысяч зарплаты...».

Зобов'язати ОСОБА_6 спростувати недостовірну інформацію серед вчителів української мови та літератури шкільних закладів м. Запоріжжя та Запорізької області, які були присутні 28 травня 2015 року на лекції, яку проводила ОСОБА_6 об 11-30 год. в КЗ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» ЗОР, та визнати, що інформація про те, що Позивачі є фігурантами кримінальної справи

та вчиняють кримінально-карані діяння як шахрайство, розкрадання державних коштів, фальсифікація документів, є неправдивою.

Стягнути на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з ОСОБА_6 суму судового збору у розмірі 640 гривень.

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів після отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Апеляційного суду Запорізької області, через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Комунарського районного

суду м. Запоріжжя А.Г. Ярошенко