Рішення № 66759736, 25.05.2017, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯСправа № 335/10575/16-ц 2/335/269/2017

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2017 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Шалагінової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Войтович Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 51, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Вознесенівський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Вознесенівський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі Відділ ДВС), про звільнення майна з-під арешту, мотивуючи свої вимоги тим, що вона на підставі акта державного виконавця про проведення прилюдних торгів є власником гаражу № 27, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 51. При зверненні до нотаріуса з метою оформлення права власності на придбане майно позивач дізналась про наявність у Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна обтяжень арештів, а саме: арешт нерухомого майна, накладений 11.05.2005 за № 1958274 Третьою Запорізькою державною нотаріальною конторою на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.12.2003; арешт нерухомого майна, накладений постановою № 741/2, АМ № 622079, від 12.11.2004, виданої ВДВС Орджонікідзевського РУЮ; арешт нерухомого майна, накладений 25.01.2007 за № 4399111 Третьою Запорізькою державною нотаріальною конторою на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.09.2004; арешт нерухомого майна, накладений постановою № 540/2 від 27.07.2010, прийнятої Головним державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ ОСОБА_4; арешт нерухомого майна, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 31849455 від 28.03.2012, виданої старшим державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ ОСОБА_5 Позивач звернулась до Відділу ДВС із заявою про скасування арештів, на яку отримала відповідь про неможливість задоволення її вимог через знищення виконавчих проваджень.

Посилаючись на вимоги ст.ст. 316, 317, 321, 391 ЦК України, Закону України «Про виконавче провадження» позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог просила звільнити з-під арештів гараж № 27 за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 51, скасувавши такі обтяження:

№ 8653534 від 09.02.2015, накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 44755727 від 04.02.2015;

№ 1589701 від 04.01.2005, накладеного на підставі постанови № 741/2, АМ № 622079, від 12.11.2004, виданої ВДВС Орджонікідзевського РУЮ;

№ 10077003 від 27.07.2010, накладеного на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 540/2 від 27.07.2010, прийнятої Орджонікідзевським ВДВС;

№ 12330529 від 28.03.2012, накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 31849455 від 28.03.2012 Орджонікідзевським ВДВС (арк. справи 2123, 68).

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не прибув, про час і місце судового засідання повідомлявся судом належним чином рекомендованими листами із повідомленнями, причину неявки не повідомив. Як вбачається з довідок поштового відділення на конвертах із поштовими відправленнями судових повісток на 25 квітня 2017 р. та 25 травня 2017 р. на адресу відповідача ОСОБА_2, конверти були повернуті на адресу суду за закінченням терміну зберігання, що свідчить про відмову відповідача від отримання судових повісток на поштовому відділенні. Відповідно до частини восьмої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не прибула, про час і місце судового засідання повідомлялась судом належним чином рекомендованими листами із повідомленнями, причину неявки не повідомила. Як вбачається з довідки поштового відділення на конверті із поштовим відправленням судової повістки на 25 квітня 2017 р. на адресу відповідача ОСОБА_3, конверт було повернуто на адресу суду за закінченням терміну зберігання, що свідчить про відмову відповідача від отримання судової повістки на поштовому відділенні. Судову повістку на судове засідання, призначене на 25 травня 2017 р. відповідач ОСОБА_3 отримала, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення повістки.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не надавав.

За таких обставин, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи за відсутності учасників процесу на підставі наявних у справі доказів в порядку статті 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, встановив наступне.

Відповідно до протоколу № 187206 проведення електронних торгів від 30.07.2016 ОСОБА_1 придбала гараж № 27, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 51 (арк. справи 45).

15.08.2016 головним державним виконавцем Відділу ДВС ОСОБА_6 складено акт державного виконавця про проведення електронних торгів № 1719/5 в межах виконавчого провадження № 46623942 з примусового виконання виконавчого листа № 335/6803/13-ц від 12.02.2015, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 528572,60 грн. та 2823,00 грн. судового збору. Згідно із актом було реалізовано шляхом проведення електронних торгів вищезазначений гараж, що належав ОСОБА_2 на праві власності. Майно придбала ОСОБА_1 та повністю внесла суму за придбане майно (арк. справи 7).

Пунктом 8 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015 № 2710/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1620/28065, який втратив чинність, але діяв на час проведення вищезазначених електронних торгів, встановлювалось, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.

Позивач ОСОБА_1 відповідно до вказаного Порядку звернулась до нотаріуса з приводу отримання свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, однак у видачі свідоцтва їй було відмовлено через наявність записів про обтяження вказаного нерухомого майна у Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна.

Так, зі змісту Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна № 67389681 від 06.09.2016 випливає наявність таких записів про наявність арешту на гараж № 27 за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 51:

№ 1589701 від 04.01.2005, накладений на підставі постанови № 741/2, АМ № 622079, від 12.11.2004, виданої ВДВС Орджонікідзевського РУЮ;

№ 4399111 від 25.01.2007, накладений на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.09.2004;

№ 10077003 від 27.07.2010, накладений на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 540/2 від 27.07.2010, прийнятої Орджонікідзевським ВДВС;

№ 12330529 від 28.03.2012, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 31849455 від 28.03.2012 Орджонікідзевським ВДВС (арк. справи 2427).

При цьому, запис про обтяження № 8653534 від 09.02.2015, про арешт, накладений на підставі постанови Орджонікідзевського відділу ДВС Запорізького МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 44755727 від 04.02.2015, стосується квартири АДРЕСА_1, отже, цей запис про обтяження не має відношення до предмету спору.

Також, як випливає з матеріалів справи, арешт № 4399111 від 25.01.2007, накладений на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.09.2004 на теперішній час є скасованим, підтвердженням чого є ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.07.2008 (арк. справи 55).

Таким чином, на даний час гараж № 27, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 51 обтяжений такими арештами: № 1589701 від 04.01.2005, № 10077003 від 27.07.2010, № 12330529 від 28.03.2012.

Як встановлено пунктом 7 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015 № 2710/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1620/28065, який втратив чинність, але діяв на час проведення вищезазначених електронних торгів, не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведенні електронні торги переможцю державний виконавець виносить постанову про зняття арешту з реалізованого майна, накладеного органами державної виконавчої служби.

Всупереч зазначених вимог, державним виконавцем не були скасовані вищезазначені арешти майна, що перешкоджає позивачеві отримати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та, як наслідок, створює перешкоди у здійсненні права власності позивачеві.

Відповідно до ст.ст. 317, 319 Цивільного кодексу Українивласникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 15 травня 2013 р. у справі № 6-26цс13, яка є обовязковою для суду (частина друга статті 214, стаття 360-7 ЦПК України), вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Позивач з метою зняття арештів звернулась до Відділу ДВС із заявою від 07.10.2016, на яку отримала відповідь від 10.10.2016 за № 658/5 про неможливість зняття арештів, які були накладені на підставі ухвал суду про забезпечення позову, а також про знищення виконавчих проваджень, на підставі яких було накладено арешт державними виконавцями (арк. справи 36).

Таким чином, у позивача відсутній інший, крім судового, шлях для відновлення свого порушеного права.

Оскільки гараж № 27, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 51, на даний час не належить боржнику ОСОБА_2 за виконавчим провадженням, в межах якого цей гараж було реалізовано з електронних торгів позивачеві ОСОБА_1, тому суд вважає за можливе звільнити вказаний гараж з-під арештів, які містяться у Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна за № 1589701 від 04.01.2005, № 10077003 від 27.07.2010, № 12330529 від 28.03.2012. Отже, у цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В цей же час, вимога ОСОБА_1 про звільнення з-під арешту майна (запис про обтяження № 8653534 від 09.02.2015), накладеного на підставі постанови Орджонікідзевського відділу ДВС Запорізького МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 44755727 від 04.02.2015, не підлягає задоволенню, оскільки вказаний арешт було накладено на квартиру АДРЕСА_1, а не на гараж № 27 за вказаною адресою.

Підсумовуючи все вищевикладене, позов ОСОБА_1 судом задовольняється частково.

Вимог про розподіл судових витрат позивач не заявляла.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57 61,88,208, 212-215, 224 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Звільнити з-під арештів гараж № 27, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 51, скасувавши такі обтяження:

№ 1589701 від 04.01.2005, тип обтяження арешт нерухомого майна, зареєстрований на підставі постанови № 741/2, АМ № 622079, 12.11.2004, ВДВС Орджон.РУЮ;

№ 10077003 від 27.07.2010, тип обтяження арешт нерухомого майна, зареєстрований на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, № 540/2, 27.07.2010, Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, Головний державний виконавець Н.С. Дереза;

№ 12330529 від 28.03.2012, тип обтяження арешт нерухомого майна, зареєстрований на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 31849455, 28.03.2012, Старший державний виконавець Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ ОСОБА_5

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Копію заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення надіслати на адресу відповідачів рекомендованим листом із повідомленням.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.В. Шалагінова