Ухвала суду № 66758604, 22.05.2017, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/3961/17

Провадження № 1-кс/234/1624/17

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

22 травня 2017 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Бакуменко А.В.

за участі секретаря Кісточка І.В.

прокурора Бєлік Ф.О.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні у м. Краматорську Донецької області клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ НП в Донецькій області підполковника поліції ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженому, , не працюючого, мешкає Дніпропетровська область, Новомосковський район, слщ. Орловщина, пров. Лісний, 1а-в,

Підозрюваного в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.263 КК України, - В С Т А Н О В И В :

До Краматорського міського суду надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ НП в Донецькій області підполковника поліції ОСОБА_2 узгодженого з прокурором Бєліком Ф.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 42015050000000321 від 13.07.2015 року відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Підозрюваний отримав копію клопотання та матеріали, що обґрунтовують клопотання 22 травня 2017 року .

Згідно до клопотання, СУ ГУ НП в Донецької області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015050000000321 від 23.07.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст.263 КК України.

Досудовим слідством в провадженні встановлено, що 27.05.2015р. невстановлена група осіб, за попередньою змовою зі ОСОБА_3, перебуваючи у місці Краматорськ Донецької області під приводом виконання господарських відносин за договорами від 27.05.2015, заволоділа майном ТОВ «АЛЛІГАТОР» Виробничо - експортна компанія (директор ОСОБА_4Є.), що складалося із вартості основних засобів та товарно-матеріальних цінностей ЗАТ «ГІРМАШ», та належали ОСОБА_4 на підставі генеральної довіреності від 21.04.2015 (посвідченою та зареєстрованою в реєстрі за №1487 приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_5В.) на суму 2668437,00 грн. та складалися з 39,97% корпоративних прав «ЗАТ «ГІРМАШ».

Таким чином, ОСОБА_3 під приводом передачі майна в особливо великому розмірі на користь ТОВ «АЛЛІГАТОР», в особі директора ОСОБА_4, який має право на розпорядження 39,97% майна ЗАТ «ГІРМАШ», шахрайським шляхом сам заволодів ним, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_4 на суму 2668437,00 грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Крім того, у 2006 році, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 без передбаченого законом дозволу, у невстановленої слідством особи, незаконно придбав, та зберігав до денного часу 17.05.2016 за місцем свого мешкання в жилому будинку №1 по провулку Лісний селище Орловщина Новомосковського району Дніпропетровській області, а саме:

бойову вогнепальну зброю, що є пістолетом конструкції Токарєва «ТТ» калібру 7,62мм №МБ888, виготовленим у 1944 році на Іжевському механічному заводі (м. Іжевськ, Росія), призначеним для стрільби пістолетними патронами калібру 7,62?25ТТ, 331 (триста тридцять один) патрон належить до категорії бойових припасів.

Також ОСОБА_3, незаконно придбав та незаконно, без передбаченого законом дозволу зберігав за вказаним місцем мешкання в період з 02.08.2013 року до денного часу 17.05.2016 року: мисливську вогнепальну зброю, що є мисливським самозарядним карабіном моделі «ОСОБА_6 7,62» №1019315 калібру 7,62 мм, виготовленим у 1993 році на ВАТ «НПО «ИЖМАШ» (м. Іжевськ, Росія), призначеним для стрільби проміжними мисливськими патронами калібру 7,62?39.

17.05.2016 у денний час під час проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: м. Дніпро, Новомосковський район, с. Орловщина, пров. Лісний 1а, вилучені предмети, які відповідно висновку експертизи зброї №6676/6677 від 27.07.2016 Харківського НДІСЕ ім. засл. проф.. ОСОБА_7 відноситься до:

категорії мисливської вогнепальної зброї та є мисливським самозарядним карабіном моделі «ОСОБА_6 7,62» №1019315 калібру 7,62 мм, виготовленим у 1993 році на ВАТ «НПО «ИЖМАШ» (м. Іжевськ, Росія), призначеним для стрільби проміжними мисливськими патронами калібру 7,62?39.

бойової вогнепальної зброї та є пістолетом конструкції Токарєва «ТТ» калібру 7,62мм №МБ888, виготовленим у 1944 році на Іжевському механічному заводі (м. Іжевськ, Росія), призначеним для стрільби пістолетними патронами калібру 7,62?25ТТ.

331 (триста тридцять один) патрон належить до категорії бойових припасів.

Крім того, 05.10.2016 у денний час, про проведенні обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3, 21.05.1956р.н., за адресою: м. Дніпро, Новомосковський район, с. Орловщина, пров. Лісний 1а, вилучені два предмети, які відповідно висновку експерта №2/2-163 від 26.10.2016 Донецького науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України, є боєприпасами - мисливськими патронами калібру 7,62х39мм, тобто боєприпасами до мисливської нарізної зброї калібру 7,62мм (7,62х39) мисливських карабінів (СКС, ОСОБА_6, ОСОБА_6 МК-01, ОСОБА_4 С, АКМС-МФ, та ін..), які ОСОБА_3 незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу з 02.08.2013 року до денного часу 05.10.2016 року.

26.12.2016 потерпілим ОСОБА_4 подано заяву про цивільний позов у наслідок шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням на суму 2668437,00 грн. 26.12.2016 потерпілого ОСОБА_4 визнано цивільним позивачем.

Під час досудового слідства ОСОБА_3 вручені повістки про його виклик на: 07.11.2016, 14.11.2016, 22.11.2016, але останній до органу досудового слідства без поважних причини не зявився.

14.02.2017 ОСОБА_3Ю був викликаний до СУ ГУ НП в Донецькій області на 21.02.2017 о 11:00 до слідчого слідчої групи СУ ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_8, за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Університетська,буд.30, каб.№36 для вручення повідомлення про підозру та допиту в якості підозрюваного по вказаному кримінальному провадженню, однак на вказану дату та час останній не з'явився та про причину неявки не повідомив.

28 лютого 2017 року в ході досудового розслідування відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 276, ч.1 ст.278 КПК України складено та погоджено письмове повідомлення про підозру: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

28.02.2017 підозрюваного ОСОБА_3 оголошено в розшук.

07.03.2017 слідчим суддею Краматорського міського суду Донецькій області надано ухвалу від 07.03.2017 про дозвіл на здійснення приводу підозрюваного ОСОБА_3 на 15.03.2017 о 10:00 до слідчого СУ ГУ НП в Донецькій області, за адресою: Донецька область, м. Словянськ, вул.. Університетська, 30, каб.36.

Відповідно до листа УЗЕ в Донецькій області НПУ від 15.03.2017 здійснити привід підозрюваного ОСОБА_3 не уявилося можливим у звязку із тим, що місцеперебування останнього не відоме.

20.03.2017 слідчим суддею Краматорського міського суду Донецькій області, повторно надано ухвалу від 20.03.2017 про дозвіл на здійснення приводу підозрюваного ОСОБА_3 на 25.03.2017 о 10:00 до слідчого СУ ГУ НП в Донецькій області, за адресою: Донецька область, м. Словянськ, вул.. Університетська, 30, каб.36.

Відповідно до листа УЗЕ в Донецькій області НПУ від 27.03.2017 здійснити привід підозрюваного ОСОБА_3 не уявилося можливим у звязку із тим, що місцеперебування останнього не відоме.

Предявлена підозра ОСОБА_3 обґрунтовується доказами, зібраними під час досудового слідства.

Причетність ОСОБА_3 до кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, підтверджується: показаннями потерпілого ОСОБА_4, довідками «НКМЗ» за 2015-2017 роки, протоколом огляду деталізації телефонних переговорів ОСОБА_3, протоколом допиту у якості свідка ОСОБА_6, протоколом обшуку ЗАТ «ГІРМАШ» від 17.05.2016, актами інвентаризації, оцінки ЗАТ «ГІРМАШ» (оцінювач ОСОБА_9В.), (оцінювач (ТОВ Діалог»), актом прийняття майна ЗАТ «ГІРМАШ» у податкову заставу, що вилучені 17.05.2016 при обшукі у ОСОБА_3 довідкою арбітражних керуючих ОСОБА_10, ОСОБА_11, .

Причетність ОСОБА_3 до кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України, підтверджується: протоколом обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_3 від 17.05.2016, ; фото-таблицею до протоколу обшуку від 17.05.2016;пвисновком експертизи зброї №6676/6677 від 27.07.2016 Харківського НДІСЕ ім. засл. проф.. ОСОБА_7; висновком експертизи нафтопродуктів №6673 від 06.07.2016 ХНДІСЕ ім. засл. проф. ОСОБА_7.

Враховуючи вищевикладене та з метою запобігання спробам з боку підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та наявність в матеріалах кримінального провадження підстав вважати, що для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного, просять застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий підтримав заявлене клопотання.

Прокурор заявлене клопотання підтримав, пояснив, що наявні ризики передбачені ст.. 177 КПК України та просив його задовольнити.

Адвокат ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заперечували проти задоволення заявленого клопотання, посилаючись на його безпідставність та відсутність будь-яких ризиків.

Запобіжні заходи - це сукупність превентивних заходів забезпечення кримінального провадження, які спрямовані на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, засудженого через певне обмеження їхніх особистих прав.

Відповідно до ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК та розширеному тлумаченню не підлягає.

Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд не може обґрунтовувати прийняття такого рішення виключно тяжкістю покарання, яке могло бути призначене підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення без належного зясування наявності у кримінальному правопорушенні хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щонайбільше обмежує права громадянина, тому повинно бути викликаним реальною необхідністю, що знаходить свій вираз в обґрунтуванні та мотивуванні подання слідчого та постанові судді. Мають бути конкретні докази можливої неправомірної поведінки особи.

Тобто, всі висновки органів досудового слідства, які вони викладають у поданні про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту мають підтверджуватися такою сукупністю доказів, яка б, по-перше, переконувала б суд у тому, що особа вчинила злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки; по-друге, свідчила б про необхідність обрання до підозрюваного (обвинуваченого) запобіжного заходу тримання під вартою. Це докази того, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) процесуальних обовязків і його належної поведінки.

Європейська конвенція про захист прав і основоположних свобод людини передбачає у п. с ст. 5, що законний арешт або затримання особи може бути проведене з тим, щоб вона постала перед компетентним органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення…. Таким чином, обґрунтованість підозри є суттєвим елементом конвенційного захисту від свавільного позбавлення волі. Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, існування обґрунтованої підозри заздалегідь передбачає наявність фактів або свідчень, які переконують обєктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Те, що може вважатися обґрунтованим, залежить, проте, від сукупності обставин»1. У рішенні по справі Летелє проти Франції від 26 червня 1991 р. Суд вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі Мюррей проти Сполученого Королівства від 28 жовтня 1994 р. зазначав, що при визначенні «ступеня підозри» підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту може бути «більш низький поріг обґрунтованості підозри» при вчиненні особливої категорії злочинів». Враховуючи дану позицію Європейського Суду, вбачається можливим обирати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді взяття під варту по справам про особливо тяжкі злочини при більш низькому ступені обґрунтованості підозри.

У відповідності до ст.. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В судовому засіданні прокурор наполягав на наявності та доведеності ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може

-переховуватись від органів досудового розслідування та суду, це підтверджується тим, що ОСОБА_3 за адресою своєї реєстрації не проживає, має паспорт громадянина України та закордонний паспорт. Крім того ОСОБА_3 має власне житло закордоном і у будь який момент може покинути Україну;

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

-незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_4 та свідків у кримінальному провадженні, а саме на свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_11 та інших свідків які дають прямі покази відносно ОСОБА_3;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Це підтверджується тим, що ОСОБА_3 може загрожувати, підкупати, вмовляти свідків і потерпілого, схиляти їх до дачі неправдивих свідчень, а також спробувати викрасти, знищити речові докази і документи та інше.

-використовуючи можливість вільно пересуватися, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню з метою уникнення покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення.

У відповідності до ст. 194 КПК України - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Натомість судом встановлено, що підозрюваний є інвалідом другої групи, в період часу з 09.11.2016 року по 02.12.2016 року перебував на стаціонарному лікуванні, тому і не міг з?явитись за викликом слідчого.

Також викликає сумнів, наявність такого ризику як знищення доказів, оскільки всі докази вилучені, арештовані та по ним вже проведено експертизи.

Жодного підтвердження на наявність у ОСОБА_3 власного житла за кордоном суду не надано, також суду не надано підтвердження того. що за весь час з моменту початку досудового слідства ОСОБА_3 будь-яким чином впливав або погрожував на свідків..

Виходячи із позиції, висловленої Європейським судом з прав людини у пункті 175 рішення у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.04.2011 слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених пунктом 1 частини першої статті 194 КПК України, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

Таким чином, в клопотанні викладено лише вірогідність того, що ризики передбачені ст.. 177 КПК України мають місце, жодних доказів на їх наявність суду не надано.

Слідчий суддя, суд зобовязаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами статей 40, 176, 177, 183, 184 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ НП в Донецькій області підполковника поліції ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, слщ. Орловщина, пров. Лісний, 1а-в, строком на два місяці, тобто з 21 травня 2017 року по 19 липня 2017 року, заборонивши йому залишати житло у період з 18 год. 00 хв. до 9 год. 00 хв. та обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України, зокрема, прибувати за викликом слідчих, прокурора або суду, не відлучатися із місця мешкання без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватися від спілкування свідками у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконання після її проголошення. Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту становить 60 днів з моменту затримання, якщо строк домашнього арешту не буде продовжено.

На ухвалу, протягом пяти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно, після її проголошення.

Слідчий суддя

Краматорського міського суду ОСОБА_17