
Справа №265/7195/16-к
Провадження №1-кс/265/1704/17
У Х В А Л А
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
18 травня 2017 року місто Маріуполь
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької бласті ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання Карповій Н.В., прокурора Кіор О.А., слідчого Гурінової О.О., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого СВ Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого. а саме: 1) 22.06.2007 року Жовтневим районним судом м.Маріуполя Донецької області за ч.2 ст.186, ст.75 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, звільнений з іспитовим строком 2 роки; 2) 25.07.2013 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч.1 ст.186, ч.2 ст.186, ч.3 ст.15, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України,
ВСТАНОВИВ:
18 травня 2017 року старший слідчий СВ Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, яке погоджене з прокурором Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5.
Копія клопотання та додані до нього матеріали вручені підозрюваному 18 травня 2017 року о 09 год. 00 хв.
ОСОБА_2 підозрюється в тому, що 28.09.2016 року об 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_6, за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_2 та невстановленою слідством особою, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету заволодіння грошовими коштами шляхом обману та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, діючи умисно та спільно, будучі співучасниками вчинення кримінального правопорушення, та будучі обізнаними про роль кожного співучасника у вчиненні злочину, заздалегідь розподіливши між собою ролі, згідно яких невстановлена слідством особа шляхом телефонного звязку, представляючись службовою особою відповідної банківської установи, отримувала конфіденційну інформацію від потерпілого ОСОБА_7, щодо кодів його платіжної картки ПАТ КБ «Ошадбанк» №5167490018406422, після чого вказану інформацію передавав співвиконавцю злочину ОСОБА_2, який діючи з ним єдиною метою, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, умисно з корисливих мотивів, який в свою чергу надав дані платіжної картки, яка належить потерпілому ОСОБА_7 ОСОБА_6, який маючи при цьому достатні навики в користуванні комп'ютерною технікою за допомогою ресурсів всесвітньої мережі Інтернет, а саме сайту portmone.com перерахували грошові кошти з картки потерпілого ОСОБА_7 №5167490018406422 в сумі 10300 грн. 00 копійок., на банківську картку, яка належить ОСОБА_8, а іншій перевод коштів у сумі 14700 гривень, були переведені на платіжну карту банку «Кредит Дніпро» №4211132900360106, що належить ОСОБА_9. Для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_6 використовував нетбук ASUS Eee PC 1001 PQ, та платіжну картку №5168755526687294, емітовану ПАТ «Приватбанк», яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_8. Вхід до банківської системи самообслуговування «Ощад-24/7» здійснювався ОСОБА_6 за допомогою комп'ютерного обладнання, а саме нетбуку ASUS Eee PC 1001 PQ, підключеного до мережі Інтернет з IP адресою: 195.211.252.99, яка належить до сегменту інтернет-провайдера ТОВ «АРХАТ», та згідно договору на постачання телекомунікаційних послуг, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, за місцем мешкання ОСОБА_6, який здійснив перерахування грошових коштів з банківської картки ПАТ КБ «Ошадбанк» № 5167490018406422, потерпілого ОСОБА_7, на картку № 5168755526687294 в ПАТ «Приватбанку» та картку банку «Кредит Дніпро» №4211132900360106.
В той же час, ОСОБА_2, діючи умисно, єдиною метою з невстановленою слідством особою та ОСОБА_6, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, керуючись корисливими мотивами та будучі пособником вчинення вказаного кримінального правопорушення, сприяючи його вчиненню, шляхом обману заволодів банківською карткою №5168755526687294, що належить ПАТ «Приватбанку», яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_8, на яку в подальшому ОСОБА_6 перерахував викрадені грошові кошти з банківського рахунку ОСОБА_7 у сумі 10300 гривень 00 копійок та розпорядився ними.
Отже, сумісними діями, ОСОБА_6І, ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа заволоділи та розпорядилися грошовими коштами потерпілого ОСОБА_7 на суму 25000 (двадцять пять тисяч) гривень.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайстві), з використанням електронно-обчислювальної техніки, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.190 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- допитаний в ході досудового розслідування в якості потерпілого ОСОБА_7 показав, що 28.09.2016 року на його телефонний номер 050-414-53-49 зателефонував невідомий йому чоловік з телефону 044-22-77-568 та представився співробітником АТ «Ощадбанку» та попросив здійснити підтвердження про ведення банківської операції. Оскільки він не здійснював жодних операцій. Той сказав, що не потрібно переказувати кошти, чоловік попрохав підтвердити його особу, та назвати номер його банківської картки, він назвав чоловіку інформацію, яку той прохав. Через деякий час на його мобільний телефон було надіслано смс повідомлення про списання коштів з його банківського рахунку в сумі 25000 гривень з використанням Інтернет сервісу www портмоне com. ua. Пізніше від співробітників АТ «Ощадбанку» потерпілий дізнався що його грошові кошти було переведено на дві підконтрольні шахраям банківські рахунки, та в подальшому з використанням банківських карток знято в мережі банкоматів в м.Маріуполі в Донецької області.
- допитаний в ході досудового розслідування в якості підозрюваного ОСОБА_2 пояснив, що на даний час він проживає за вищевказаною адресою разом з матір'ю - ОСОБА_10, бабусею - ОСОБА_11, цивільною дружиною - ОСОБА_12. Про себе повідовив, що раніше він був неодноразово судимий, останнє покарання відбував у місцях позбавлення волі строком 3 роки, звільнилися в 03.05.2016 року. Приблизно на початку серпня 2016 року йому на мобільний номер телефону 068-215-87-56 зателефонував хлопець з номера МТС в контакті серед телефонних дзвінків він його підписав як «Німець», знає, що звуть його ОСОБА_4, повні анкетні дані - невідомо, адресу проживання він не знає і попросив, що б він йому скинув на карту гроші. До цього він «Німця» не знав, але той назвав анкетні дані їхніх спільних знайомих на ім'я Дмитро, і він вирішив йому допомогти, також «Німець» йому повідомив, що він знаходиться в місцях позбавлення волі в м.Горлівка в ВК № 87. Він попросив перевести йому гроші в розмірі 3 000 гривень, він погодився. Потім зрозумів, що гроші повинні були перейти спочатку на його картки кількома платежами, і отриману сума грошей він повинен був перевести на його карту, яку він в подальшому йому назвав, дану картку між собою вони називають «чиста». Пізніше, він ще раз звернувся до нього, він запитав щось за гроші, і той сказав, що гроші «відпрацьовані у терпил». «Німець» попросив його переводити гроші в готівку, а у завдання «Німця» входило дзвонити на різні номери і представлятися службою безпеки банку, в разі якщо потерпілі надавали йому номера карт, то він телефонував йому, після чого здійснював переводи коштів на його кратки з місць позбавлення волі, з яких він згодом знімав грошові кошти. В кінці вересня 2016 року йому на мобільний телефон 068-215-87-56 зателефонував ОСОБА_6 і запитав: «Чи є у нього карта, на яку можна скинути гроші», він розумів, що то були за гроші, і він йому відразу ж сказав, що вони «відпрацьовані». Він сказав, що у нього в користуванні перебуває карта ОСОБА_8, їх спільної знайомої, на яку можна перевести гроші. Той перевів якимось способом на її кратку гроші, і він тут же зняв їх з банкомату. На карті були кошти в розмірі приблизно 10 000 гривень, частину грошей він віддав ОСОБА_6, а зі знятої суми грошей 500 гривень залишив собі. Також доповнив, що йому відомо про те, що ОСОБА_13 і «Німець» між собою знайомі, вони відбували покарання в ВК № 87 м.Горлівки і перебуваючи там же разом займалися шахрайськими діями. Коли він на якийсь час міняв номер сім-карти з попереднього номера на №095-812-94-74, то «Німець» саме через ОСОБА_6 його знаходив і знову просив переводити йому гроші. Він знає, що в користуванні у «Німця» був номер з кодом міста Києва починається на - 044, далі не пам'ятає. Загальна сума грошових коштів яка була ним особисто переведена з кінця вересня 2016 року приблизно становить близько 350 000 гривень. ОСОБА_8 він знає не довго, вона цивільна дружина його знайомого на ім'я Ясик, він дану карту купив у Ясика за 200 гривень. Він йому сказав, що на дану карту повинні перевести шахрайські гроші, але той погодився йому її продати.
- допитана в ході досудового розслідування в якості свідка ОСОБА_8 показала, що дійсно у неї в користування знаходилась банківська карта «Приватбанку», яку вона оформила у відділенні банку в серпні 2016 року. У її цивільного чоловіка є знайомий на прізвисько «Куш», його адреса мешкання, а також повні анкетні дані не відомі, який випадково зустрів її разом з її чоловіком в районі «Вечірнього» ринку, та той попросив на недовгий час тимчасово банківську картку, але для чого саме вона не знала, вона погодилась та передала йому належану їй банківську картку «Приватбанку», яку він так і не повернув.
- допитаний в ході досудового розслідування в якості свідка ОСОБА_14 надав аналогічні покази ОСОБА_8, та підтвердив факт того, що ОСОБА_8 дійсно передала його знайомому на прізвисько «Куш» банківську платіжну карту «Приватбанку».
- допитана в ході досудового розслідування в якості свідка ОСОБА_12 показала, що є цивільною дружиною ОСОБА_2, який повідомив їй, що можна заробити кошти, однак для цього потрібно звернутися до відділень банків та оформити пластикові картки, на що вона так і зробила, туди почали заходити якісь кошти, однак, що то були за гроші їй не відомо.
- допитана в ході досудового розслідування в якості свідка ОСОБА_15 показала, що є матірю ОСОБА_6, який був засуджений и тривалий час перебував в місцях позбавлення волі, після звільнення деякий час мешкав разом з нею, у нього в користуванні знаходився нетбук та маршрутизатор, однак для чого він йому вона не знає.
В ході досудового розслідування було надано запит до сервісу онлайн платежів «Портмоне», звідки було встановлено, що перерахування грошових коштів, які належать потерпілому ОСОБА_7 було здійснено два платежами на картковий рахунок ОСОБА_8 та ОСОБА_16
В ході досудового розслідування було долучено фото фіксацію зняття грошових коштів, які належать ОСОБА_7 підозрюваним ОСОБА_2
В ході досудового розслідування була встановлена адреса: АДРЕСА_1, де мешкає ОСОБА_6, згідно договору про надання послуг ТОВ «Архат» встановлена ІР-адреса з якої здійснювався вхід в платіжну систему.
Було проведено огляд компютерної техніки, що підтвердило використання її в злочинної діяльності, а саме вхід до платіжної системи та перерахування грошових коштів з картки потерпілого.
Слідчий зазначає, що в ході досудового розслідування у слідства виникли достатні підстави вважати щодо існування ризиків, що підозрюваний ОСОБА_2 може здійснити дії передбачені частиною першою ст.177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний має не зняті та непогашені судимості за тяжкі злочини та знову вчинив злочин, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років, а тому наявний ризик, що підозрюваний може ухилитися від правосуддя;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, адже він маючи судимість за скоєння умисних корисливих злочинів, за яке судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку, знов вчинив корисливий злочин, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, крім того, підозрюваний немає постійного джерела доходів та стійких соціальних звязків.
Слідчий вважажє, що більш мякі запобіжні заході, до підозрюваного не може бути застосовано, в звязку з тим, що: особисте зобовязання в звязку зі скоєнням ОСОБА_2 тяжкого кримінального правопорушення, та можливість скоєння інших кримінальних правопорушень, адже на момент вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_2 мав не погашену і не зняту в установленому законом порядку судимість; особистої поруки в звязку з відсутністю у слідства будь-яких даних про осіб, які заслуговуючи на довіру у слідства, можуть надати письмове зобовязання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_2, покладених на нього обовязків відповідно до ст.194 КПК України і зобовязуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу; застава в звязку з наявністю даних про те, що у підозрюваного ОСОБА_2 відсутні кошти необхідні для внесення застави; домашній арешт в звязку з тим, що вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належним чином процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_2, не позбавить його можливості вчиняти інші злочини.
Враховуючи викладене, слідчий просив застосувати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_2, під час судового засідання пояснив, що суть підозри йому зрозуміла, вину в інкримінованому йому злочині він визнає, просив не обирати відносно нього тримання під вартою, а застосувати особисте зобовязання або домашній арешт.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до чч.1, 3, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку слідчого судді, слідчим та прокурором у судовому засіданні доведена наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, вона також підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: показаннями потерпілого ОСОБА_7, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_15
Доведена також й наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
- щодо п.1 ч.1 ст.177 КПК України ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, який в силу положень ст.12 КК України, відносяться до тяжких злочинів, а покарання за нього передбачено у вигляді позбавленням волі на строк до восьми років. Отже, на думку слідчого судді існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;
- щодо п.5 ч.1 ст.177 КПК України підозрюваний ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, маючи при цьому не погашену та не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого корисного злочину. Звільнився з місць позбавлення волі 03.05.2016 року та через відносно короткій проміжок часу, 28.09.2016 року, знову вчинив тяжкий корисний злочин. З урахуванням зазначеного, слідчий суддя вважає, що існує ризик того,що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, оскільки саме цей строк слідчий суддя вважає достатнім для завершення досудового розслідування та передання матеріалів до суду.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначається, які обовязки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадження, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
З урахуванням положень ч.4, п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі наведеного, обираючи відносно ОСОБА_2запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання покладених на нього обовязків у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 80000,00 гривень.
При цьому у відповідності з положеннями ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає необхідним у разі внесення застави зобовязати ОСОБА_2: 1) прибувати за кожною вимогою до суду або слідчого органу; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання. Дані обовязки покладаються на підозрюваного ОСОБА_2на строк не більше двох місяців в разі внесення застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя -
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання старшого слідчого СВ Лівобережного ВП Маріупольського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України - задовольнити.
2. Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі Донецької області строком на 60 (шістдесят) днів.
3. Взяти ОСОБА_2, 11 березня 1990 під варту в залі суду, строк тримання під вартою обчислювати з 18 травня 2017 року, строк дії ухвали спливає 16 липня 2017 року.
4. Визначити ОСОБА_2заставу в сумі 80000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок.
У разі внесення застави на рахунок № 37317004001000, МФО 834016, код ЄДРПОУ 26288796, установа банку ГУ ДКСУ в Донецькій області, одержувач платежу Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, в розмірі 80000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок, підозрюваного ОСОБА_2, 11 березня 1990 народження, звільнити з-під варти негайно та зобовязати останнього:
1) прибувати за кожною вимогою до суду або слідчого органу;
2) не відлучатися із міста Маріуполя без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
5. Розяснити ОСОБА_2, що у разі неявки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, або неповідомлення про причини своєї неявки, чи порушення покладених на нього обовязків застава звертається у дохід держави.
6. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
7. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом пяти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя А.В. Щербіна
Ухвала мені оголошена та вручена її копія _____ _______2017 року
______ ОСОБА_2
Судове рішення № 66758505, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя) було прийнято 18.05.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 265/7195/16-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: