Рішення № 66755318, 24.05.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3652/17

Головуючий у першій інстанції Крутова О. М.

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді - Кравця Ю.І.,

суддів: Журавльова О.Г., Комлевої О.С.,

з участю секретаря судового засідання - Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрайм Холдинг» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрайм Холдинг» Драганова Дмитра Миколайовича на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 11.10.2016 року,

встановила:

13.04.2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Агропрайм Холдинг» про визнання недійсним договору оренди належної їй на праві власності земельної ділянки площею 6,55 га за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Веселокутської сільської ради Арцизького району Одеської області скасувавши його реєстрацію, мотивуючи свої вимоги тим, що між сторонами у 2009 році укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки, який зареєстрований 14.10.2009 року в Арцизькому районному виробничому відділі Одеської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» за номером 040951300118. ОСОБА_2 вважає, що спірний договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним з підстав відсутності в ньому істотних умов, передбачених статтею 15 Закону України «Про оренду землі», а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 вказаного Закону оскільки пунктом 23 договору визначено і про можливість поліпшення стану земельних ділянок орендарем за письмовою згодою з орендодавцем, дані витрати підлягають відшкодуванню, однак в порушення вказаного пункту договору, орендарем ніколи не надавались для погодження з орендодавцем окремі письмові угоди, незважаючи на те, що орендарем постійно проводяться роботи з поліпшення стану вказаної земельної ділянки. Крім того пунктом 29 у спірному договорі визначено право орендаря самостійно (без погодження з орендодавцем) вирішувати питання відчуження, передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що порушує права орендодавця та суперечить вимогам Закону та договір оренди не містить умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 11.10.2016 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 14.10.2009 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Агропрайм Холдинг», зареєстрований у Арцизькому районному виробничому відділі Одеської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру»14.10.2009 року за номером 040951300118 та вирішено скасувати державну реєстрацію зазначеного договору оренди земельної ділянки. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду, представник відповідача ТОВ «Агропрайм Холдинг» Драганов Д.М. подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволені заявлених ОСОБА_2 позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу Драганов Д.М. обґрунтовує тим, що судом першої інстанції необґрунтовано було відмовлено у застосуванні строку позовної давності. Крім того зазначає, що сторонами під час укладення спірного договору було узгоджено всі істотні умови, передбачені чинним на той час законодавством та не було порушено будь-яких імперативних положень законодавства, ОСОБА_2 під час підписання спірного договору ознайомлювалась зі всіма умовами, добровільно підписала цей договір, погодилась на всі його умови та виконувала його біля семи років і продовжує його виконувати, під час знаходження справи в суді продовжує отримувати орендну плату. ТОВ «Агропрайм Холдинг» не здійснювало будь-яких капітальних поліпшень та інвестицій в земельну ділянку, які потребують узгодження з орендодавцем. Також Драганов Д.М. вказує, що спірний договір пройшов перевірку та державну реєстрацію у встановленому на час укладання порядку, що на його думку свідчить про відповідність договору діючому законодавству.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судове рішення районного суду не відповідає.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив керувався ч. 1 ст. 638, ст. 792 ЦК України та ст.ст. 13,14,15, 17 Закону України «Про оренду землі» та виходив з того, що вчинений правочин не відповідає вимогам закону та порушує права позивача, тому наявними є підстави для визнання договору оренди землі - недійсним.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна виходячи з наступного.

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 6,55 га за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться території Веселокутської сільської ради Арцизького району Одеської області. Наведене підтверджується копією державного акту серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 6,55 га (а. с. 12-14).

Як вбачається з договору оренди землі ОСОБА_2 (орендодавець) надала ТОВ «Агропрайм Холдинг» (орендарю) в строкове платне користування земельну ділянку для виробництва сільськогосподарської продукції, розташовану на території Веселокутського сільської ради Арцизького району Одеської області, площею 6,55 га (а. с. 7-10). Цей договір зареєстрований 14.10.2009 року в Арцизькому районному виробничому відділі Одеської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» за номером 040951300118 (а. с. 10).

Згідно ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно до ст. 14 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

За правилами ст. 17 Закону України «Про оренду землі» об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про оренду землі» спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Згідно положень ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17,19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Дослідивши оспорюваний правочин колегія суддів дійшла висновку про наявність у ньому усіх істотних умов, визначених ст. 15 Закону України «Про оренду землі», який діяв на час укладення та реєстрації спірних договорів.

Договір зареєстрований у встановленому законом порядку, тривалий час виконується сторонами.

Обставини на які посилається позивач в якості обґрунтування позову, не є обставинами у розумінні ст. 215 ЦК України для визнання правочину не дійсним з огляду на таке.

Так, посилання на те, що при укладенні договору оренди земельної ділянки в 2009 році, пунктом 23 визначено і про можливість поліпшення стану земельних ділянок орендарем за письмовою згодою з орендодавцем, дані витрати підлягають відшкодуванню (а. с. 8), однак в порушення вказаного пункту договору, орендарем ніколи не надавались для погодження з орендодавцем окремі письмові угоди, незважаючи на те, що орендарем постійно проводяться роботи з поліпшення стану вказаної земельної ділянки, не приймаються судом, оскільки позивачем не доведено проведення таких робіт, до того ж не виконання зазначеного пункту договору не є підставою для визнання його не дійсним.

Те, що пунктом 29 у спірному договорі визначено право орендаря самостійно (без погодження з орендодавцем) вирішувати питання відчуження, передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, також не є підставою для задоволення позову, оскільки ОСОБА_2 добровільно підписала цей договір та погодилась на всі його умови. Більш того, вона виконувала його біля семи років і продовжує його виконувати.

Колегія суддів вважає необхідним вказати, що непогодження з декількома пунктами договору не може бути підставою для визнання усього договору оренди землі недійсним.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, зроблені з порушення норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим на підставі п.п.1, 3, 4 ст.309 ЦПК України, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги, на підставі ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь апелянта - ТОВ «Агропрайм Холдинг» понесенні останнім та документально підтверджені судові витрати у виді судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 309, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 11.10.2016 року - скасувати та ухвалити нове.

У задоволені позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрайм Холдинг» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрайм Холдинг» судовий збір у розмірі 1212,64 грн.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.Г.Журавльов

О.С.Комлева