Постанова № 6675432, 05.11.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-35123/08 Головуючий у І інстанції – Ар сірій Р.О., Суддя-доповідач – Костюк Л.О.

П О СТ А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2009 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Костюк Л.О. ,

суддів Швед Е.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі Бундукову С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 вересня 2008 року у справі за позовом приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішненя, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2008 року приватне підприємство «Акрілат-Хімконтракт» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення №0001002307/0 від 23.10.2007р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2008 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2008 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції – частковому скасуванню з ухваленням у нового рішення у справі з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва було проведено виїзну планову перевірку Приватного підприємства "Акрілат-Хімконтракт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 по 31.03.2007 рік

За результатами перевірки був складений Акт №775-23-7-24744461 від 17.10.2008р.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі договору № 201 від 03.03.2007, укладеного Приватним підприємством «Акрілат - Хімконтракт» з Головним управлінням економіки та інвестиції Київської міської державної адміністрації, Приватне підприємство «Акрілат - Хімконтракт» 16.03.2007 сплатило кошти у розмірі 1 421 920,00 грн. як пайовий внесок на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва у зв'язку з будівництвом адміністративно - складського комплексу площею 2463,7 кв.м. по вул. Богатирській, 3-Г в м. Києві та віднесло суму вказаних коштів до складу валових витрат в І кварталі 2007 року.

Адміністративно - складський комплекс площею 2463,7 кв.м. по вул. Богатирській, 3-Г в м. Києві в експлуатацію не введений.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про планування і забудови території» державні будівельні норми та інші нормативно-правові акти з питань планування і забудови територій є обов'язковими для суб'єктів містобудування.

Відповідно до статті 23 вказаного Закону забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво). Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.

Фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво).

Фізичні та юридичні особи, які отримали дозвіл на будівництво об'єкта містобудування, або юридичні особи, які отримали рішення сільської, селищної, міської ради чи уповноваженого на те виконавчого органу про погодження місця розташування об'єкта, мають право на одержання вихідних даних на проектування цього об'єкта та здійснення проектно-вишукувальних робіт.

Вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що отримання дозволу на будівництво передбачає сплату забудовником пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструкрути, тобто сплата пайового внеску є спеціальним внеском на будівництво.

Згідно п. 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 8.4.2 ст. 8 вказаного Закону у разі здійснення витрат на самостійне виготовлення основних фондів платником податку для власних виробничих потреб балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму всіх виробничих витрат, понесених платником податку, що пов'язані з їх виготовленням та введенням в експлуатацію, а також витрат на виготовлення таких основних фондів, що мають інші джерела фінансування, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

Під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом (п.п. 8.4.2 ст.8 зазначеного Закону).

Пунктом 5.4.7 зазначеного Закону передбачені особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат платника податку. Зокрема, до валових витрат включаються будь-які витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для ведення господарської діяльності, включаючи плату за реєстрацію підприємства в органах державної реєстрації, зокрема, в органах місцевого самоврядування, їх виконавчих органах, крім витрат на придбання торгових патентів, установлених Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що включення позивачем суми витрат на сплату пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури до складу валових витрат у І кварталі 2007 року є правомірним

Відповідно до п.п. 17.1.3 ст17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки, колегією суддів встановлено відсутність підстав для донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в частині заниження валових витрат у І кварталі 2007 року на 1 421 920,00 грн., то відповідно і відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій.

Що стосується порушення позивачем п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування підприємства» у зв’язку з віднесенням до складу валових витрат витрати по транспортно-експедиторським послугам відповідно до умов Контракту №994007А від 15.01.2007р. необхідно зазначити наступне.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що позивачем віднесено до складу валових витрат витрати по транспортно-експедиторським послугам, згідно контракту № 994007А від 15.01.07 року укладеного з фірмою "Stoockplaza LLC", які не пов'язані з його господарською діяльністю та суперечать умовам контракту, що призвело до завищення валових витрат за І квартал 2007 року на суму 14 872,25 грн., а також порушено п. 1.32 ст. 1, п.п. 5.1 ст. 5 вищезазначеного Закону, оскільки до складу валових витрат віднесені витрати від продажу товарів на користь ТОВ НПП "Вимпел" за ціною, що нижче ціни придбання на 0,22 грн. за кілограм, без урахування ПДВ, внаслідок чого підприємством було завищено валові витрати на IV квартал 2007 року на суму 198,00 грн.

Разом з тим, в даній частині висновки відповідача викладені в акті перевірки позивачем не були оскаржені.

Зважаючи на те, що вказані вище порушення призвели до неправильного вирішення справи, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2008 року належить скасувати та прийняти нову.

Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 195, 196, 202, 205, 206, 207, 212, 215 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» задовольнити частково.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2008 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва від 23.10.2007 № 0001002307/0 в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 355480,00 грн. основного платежу та у розмірі 106644,00 грн. штрафних санкцій та прийняти в цій частині нову.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва від 23.10.2007 № 0001002307/0 в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 355480,00 грн. основного платежу та у розмірі 106644,00 грн. штрафних санкцій.

В іншій частині залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2008 року – без замін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 12 листопада 2009 року.

Головуючий суддя Л. Костюк

Судді: Е. Швед

О. Хрімлі