Вирок № 66753733, 22.05.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/2554/15-к

Провадження №1-кп/127/348/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2017 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді: Старинщук О.В.,

при секретарі: Бойко Ю.О., Тронт М.О., Паламарчук А.Г.,

за участю прокурора: Шубіна І.Р., Серветника В.П.,

Посвалюка Я.І., Ковтуна А.Ю.

потерпілого: ОСОБА_3,

законного представника потерпілого: ОСОБА_4,

представника потерпілого: ОСОБА_5,

обвинуваченого: ОСОБА_6,

захисника: Кононенка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 12014020010003199 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань від 08.05.2014 по обвинуваченню

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Старостинці, Погребищенського р-ну, Вінницької області, громадянина України, українця, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проходить інтернатуру за спеціальністю «Стоматологія», розлученого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

07.05.2014, близько 15:00 год. ОСОБА_6 перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 помітив, що у вікно помешкання потрапив гумовий предмет, наповнений водою, після чого він вибіг з квартири та помітив неповнолітнього хлопця, яким виявився ОСОБА_3, що біг в сторону центрального парку ім. Горького м. Вінниці. Так, ОСОБА_6 переслідуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 почав переслідувати останнього, та наздогнавши неповнолітнього ОСОБА_3 у парку імені М. Горького, усвідомлюючи протиправність своїх дій умисно завдав останньому удар кулаком в область лобної ділянки голови, внаслідок чого спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - закритого вдавленого перелому передньої стінки лобної пазухи зліва, забій головного мозку, які у відповідності до висновку експерта № 1711 від 25.11.2014 - належать до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм втрати загальної працездатності понад одну третину та становлять 45% стійкої втрати загальної працездатності.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та пояснив, що він того дня перебував за адресою свого проживання, а саме по АДРЕСА_1, близько 07:00 год. він прокинувся, зробив усі ранкові процедури і близько половина восьмої, або близько до восьмої направився на навчання на першу пару з дитячої хірургічної стоматології, яка проходила по вул. Стуса і розпочалась о 08:45 год., на парі відповідав, отримував оцінки, пара закінчилась о 10.25 год., він переодягнувся і направився на другу пару - з інфекційних хвороб, яка розпочалась о 10:55 год. на вул. Барське шосе та закінчилась о 12.35 год. Після цього він сів на транспорт і направився на 3-тю пару з онкології, на вул. Київську, 68, яка розпочалась о 13:05 год. до 14:45 год., після пари переодягся і направився на 4-ту пару на вул. Кропивницького в районі «Скай парку», яка розпочалась о 15.15 год. На парі одногрупник ОСОБА_9 проводив лікування зуба, на парі виставляла оцінки викладач ОСОБА_10, пара закінчилась о 16.55 год., біля виходу з одногрупником він обговорив, як відбулося лікування його зуба і він направився додому. У зв'язку із таким графіком навчання часу не вистачає навіть на обідню перерву, крім того в перервах між парами він вирішував свої обов'язки як староста групи, якому потрібно було обдзвонити усіх студентів, у яких є заборгованості по навчанню. Пари раніше не закінчуються, а відбуваються згідно графіку. Слідчий експеримент з його участю не проводився. Про обставини події йому стало відомо від правоохоронних органів. Через деякий час прийшов дільничний і спитав чи він щось чув і бачив, на що він йому повідомив, що нічого не знає, оскільки в цей час перебував на навчанні. Не пам'ятає з якої сторони знаходиться вікно де він проживає і чи воно виходить на проїжджу частину. Цивільні позови, заявлені представником потерпілого не визнає. Запевняє, що він не причетний до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та просить виправдати його.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 в присутності свого законного представника дав суду показання, що 07.05.2014 близько 15:00 год. після уроків він разом зі своїм товаришем ОСОБА_11 вирішили піти до парку ім. Горького. В кіоску на зупинці вони придбали 2 презервативи та вирішили перевірити скільки туди вміщається води. Біля літнього театру у фонтані набрали води та пішли на автобусну зупинку по вул. Першотравнева, під час очікування транспортного засобу у нього з товаришем виник спір, про те що він не зможе перекинути презерватив через будинок. Вони вирішили це перевірити, він кинув презерватив, наповнений водою, але в нього пішла неправильна траєкторія польоту і він полетів у підвіконня пластикового вікна, яке знаходиться посередині першого поверху та розірвався та вилилась вода. Між ним та будинком була відстань біля 4 метрів. Після цього він почув сторонні звуки, на які розвернувся і помітив невідому особу, як пізніше стало йому відомо ОСОБА_6, який лаявся. Вони налякалися, перебігли дорогу в парк ім.. Горького і повернули в сторону Льодової арени, щоб відірватися. Через деякий час ОСОБА_11 сказав, що їх доганяють і вони побігли далі. Почув, що йому говорять, щоб він зупинився, так як він усе одно його наздожене і він вирішив зупинитися і повернутися. Як тільки він повернувся, ОСОБА_6 його вдарив правою рукою в лобову частину голови, від чого у нього почала боліти голова, а ОСОБА_6 розвернувся і побіг назад. Його товариш стояв за два метри від нього і усе бачив. ОСОБА_11 до нього підійшов і допоміг йому присісти на лавочку, так як у нього паморочилось в голові та запропонував відвести його додому. По дорозі у нього ще більше почала боліти голова та йти кров з носа і він відчув втому. Прийшовши додому розповів усе матері і вона викликала швидку допомогу, яка забрала його до лікарні де він пролікувався з 7 по 26 травня, повторно лікувався у липні 2 тижня та у лютому 2015 року у лікарні ім. Ющенка був на реабілітації 2 тижні. У слідчого в присутності двох понятих та його матері по фотознімкам він впізнав обвинуваченого ОСОБА_6 Слідчого експерименту за його участі та очної ставки між ним та обвинуваченим не проводилося. Проводився тільки експеримент з виїздом на місце пригоди.

Законний представник потерпілого ОСОБА_4 суду пояснила, що 07.05.2014 після уроків їй подзвонив син ОСОБА_3 та попросив ще дозволити йому погуляти з однокласниками, але мав повернутись о 15.00 год. На початку 16.00 год. він зайшов додому і в нього на лобі була вм'ятина розміром з сірникову коробку, вона викликала швидку допомогу та зателефонувала чоловікові. Приїхала швидка, оглянула і терміново забрала сина в ВОДКЛ, ОСОБА_3 зробили МРТ голови та відправили на операцію, прооперували і всі три неділі вони разом знаходились в лікарні, в нього були ускладнення після наркозу, він не міг самостійно дихати, через три дні піднявся високий тиск, і взагалі його життя після цієї травми змінилося, якщо раніше її син цікався навчанням, ходив на тренування, то тепер операція, лікарні, ліки, постійні обстеження та часті стаціонари, у нього погіршився зір, порушилась мова, він чує шум у вухах, координація рухів погіршилась, він може втрачати свідомість. Також зазначила, що вона написала оголошення про нанесення її сину тілесних ушкоджень, в яких просила відгукнутися людей, які бачили обставини цих подій. З 09.05.2014 вона та її рідні і близькі протягом трьох місяців розклеювали об'яви в районі парку ім.. Горкого та в самому парку. Вона про обставини події знає зі слів сина, оскільки там особисто не була. Син їй розповідав, що вони з однокласником ОСОБА_11 під час прогулянки купили два презервативи, набрали в них води і її син ОСОБА_3 кидав їх, коли вони прийшли на зупинку, що по вул. Першотравневій, ОСОБА_3 сказав ОСОБА_11, що перекине презерватив з водою через будинок, вони поспорили і її син кинув його, але рука викрутилась і презерватив попав у підвіконня вікна в будинку, почувся грохот, однак нічого не розбилось та не пошкодилось. З того вікна визирнув хлопець та почав лаятись. ОСОБА_11 запропонував тікати, і вони побігли, але той хлопець їх доганяв, крикнув її сину, щоб зупинився, бо все одно наздожене, ОСОБА_3 зупинився, а той хлопець догнав його і наніс удар в лоб заподіявши її сину травму. Вона також зазначила, що слідство дуже довго тягнулось, слідчий ОСОБА_15 говорив, що підозрюваний постійно ухилявся від слідства, не з'являється на його вимогу. Потім вона скаржилась в прокуратуру, де теж досить халатно віднеслись до цієї справи. Під час слідчого експерименту з її сином мав бути присутній і ОСОБА_11, однак у його батьків не вийшло, тому цей експеримент проводився з участю потерпілого ОСОБА_3 в її присутності, слідчого, двох працівників міліції та двох понятих, яких запросив слідчий, розповів, що буде відбуватись і щоб вони дивились. Оскільки все буде зафіксовано, а потім вони повинні будуть підписати протокол, який буде складатись під час експерименту. Вони всі прийшли на зупинку, потім пішли до стадіону - ходили там, де біг ОСОБА_3, де йому нанесли удар, дорогу вони перейшли досить швидко. Після перенесеної травми, ОСОБА_3 потребує постійного лікування, не може повноцінно жити та навчатися та перебуває на обліку в Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. акад. Ющенко. Цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди заявленої на суму 9082,85грн. на відшкодування витрат на лікування та моральної шкоди на суму 150000 грн., підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити. Просить суд суворо покарати ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні надав суду показання, що 07.05.2014 близько 16:30 год. йому зателефонувала дружина на роботу і повідомила, що побили їх сина, у нього травмована голова, є деформація, на що він сказав, щоб вона викликала швидку. Коли він приїхав додому, швидка вже була, лікарі повідомили, що у нього закрита черепно-мозкова травма та деформація лобової частини голови була помітна і його потрібно транспортувати негайно до лікарні та проводити операцію. Після операції почалось лікування, реабілітаційний період. Зі слів сина йому стало відомо, що в той день вони з однокласником йшли додому пішки і на зупинці навпроти парку вони бавилися гумовим предметом, перекидали його через зупинку і випадково попали у підвіконня будинку, який розташований неподалік від зупинки. Звідти виглянула особа, яка почала лаятися, сваритися, вони перелякались, перебігли дорогу і сховалися в парку, але ця особа їх наздогнала і вдарила сина в голову, після цього хлопець пішов. ОСОБА_11 супроводжував його додому. Зі сторони ОСОБА_6 була спроба зв'язатися з ним через мережу інтернет, він намагався дізнатися його номер телефону.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні в присутності своєї матері пояснив, що 07.05.2014 після уроків, які проходили з 08.00 год. до 13.30 год., він з ОСОБА_3 пішли гуляти в парк, підійшли до фонтану, набрали в презервативи води і несли з собою, потім по вул. Першотравневій між ними виник спір чи перекине ОСОБА_3 презерватив з водою через будинок, який стояв поряд, ОСОБА_3 кинув презерватив, однак він полетів у середнє з п'яти розташованих вікон на першому поверсі, після цього ОСОБА_3 крикнув що треба тікали і вони перебігли через дорогу та побігли в парк в напрямку до Льодового клубу. Він побачив, як за ними біжить якийсь чоловік, 20-25 років, в шортах і майці, хлопець крикнув «Стій», але він побіг швидше, коли зупинився і обернувся, побачив як хлопець підбіг до ОСОБА_3, наніс йому удар кулаком в голову, сказав «получив» і побіг назад. Після цього він з ОСОБА_3 посиділи на лавці 5-10 хв. та пішли додому, він вирішив провести ОСОБА_3, так як йому було погано, по дорозі у нього з носа пішла кров. У ОСОБА_3 була яма на лобі. Після того, як ОСОБА_3 попав у вікно, він нікого у вікні не бачив, оскільки дивився чи не їде його маршрутка, але ОСОБА_3 крикнув, що треба тікати. Коли вони бігли, він розвернувся і побачив, що якийсь чоловік перечікує потік машин щоб перейти дорогу. Людина, яка хотіла перейти дорогу і та, яка вдарила ОСОБА_3 була одна і та ж. Він запам'ятав того чоловіка і стверджує, що це був обвинувачений ОСОБА_6, він запам'ятав його зовнішність та одяг, оскільки був в 2-3 метрах від ОСОБА_3 в парку, коли невідомий чоловік наніс йому удар в голову. Коли вони з ОСОБА_3 сиділи на лавці в парку після удару, до ОСОБА_3 підійшла якась жінка і спитала як він себе почуває. Про жінку на досудовому розслідуванні він не казав, оскільки його не питали.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що 07.05.2014 після 15.00 год. вона йшла по алеї в Центральному парку повз неї пробігли двоє хлопців, один попереду, а другий за ним, потім позаду себе вона почула викрик «стій» і розвернулась назад, поглядом зустрілась з хлопцем, який також обігнав її, потім повернулась та пішла по своїм справам, і поперед себе побачила, як цей хлопець без будь-яких розмов підбіг до другого хлопчика, на бігу наніс удар рукою в лице, сказав «получив» чи «отримав», точно вже не пам'ятає та пішов повз неї назад, вони знов зустрілись поглядами. Все це продовжувалось не більше 2 хвилин, дуже швидко пробігли хлопчики, їх догнав обвинувачений, вдарив одного з хлопців, розвернувся та пішов. Вона підійшла до хлопчика, запитала чи з ним все нормально, побачила, що крові не було. Хлопець, який наніс удар був одягнений в шорти, полосату футболку, тапочки, був без головного убору. Оскільки між ними не було жодних розмов, ні сварки, ні конфлікту, вона подумала, що вони знайомі, можливо родичі. Потім з часом вона на зупинці по вул. Грушевського в м. Вінниці побачила об'яву, в якій значилось, що якщо хтось бачив як 07.05.2014 побили хлопчика в центральному парку ім. М.Горького, звернутись за номером телефону, та було вказано телефон та прізвище ОСОБА_15. Вона зателефонувала, ОСОБА_15 викликав її до відділу поліції, вона розповіла що бачила. Фоторобот з її слів не складався, їй були пред'явлено 6 фотокарток, на одній з яких вона впізнала обвинуваченого як людину, що нанесла удар хлопчику. Під час впізнання крім неї було ще двоє понятих. В міліції вона з обвинуваченим не зустрічалась.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив, що ОСОБА_6 являється студентом ВНУ ім. Пирогова. Про події які відбулися нічого не може повідомити, оскільки в той день він перебував на заняттях по вул. Київській, у 2-й міській лікарні. Була 2-3 пара і ОСОБА_6 був зареєстрований на парі, о якій годині це було він не пам'ятає, оскільки він не є його студентом. У нього не буває такого, щоб із заняття студенти йшли раніше, оскільки у них бувають перевірки. 2-га пара розпочинається о 10:55 до 12:35год., 3-тя пара з 13:35 по 14:45 год., якщо без перерви то до 14:35 год. Бувають спарені пари, які відмічаються в журналі та розпочинаються о 08:45 год. тривають 3 год. 15 хв. без перерви і тоді їх відпускають о 12 год. Протягом заняття студент проходить тестування на комп'ютері. Якщо студент запізнився на пару то він одразу ставить в журналі «н/б». Коли розпочинається заняття проходить перекличка, а вже під кінець пари він ставить «н/б». Групи студентів дуже маленькі, вони складаються з 5 чоловік і присутність чи відсутність студента одразу помітна. Якщо студент здавав тестовий контроль то в комп'ютері буде зареєстрований час початку та кінець часу тестування. Покази які надавав на досудовому слідстві він не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що він того дня коли сталася подія разом із дружиною і молодшим сином в травні 2014 року прогулювались по парку ім. Горького. Рухаючись від льодового майданчику по алеї побачив, як двоє підлітків, один вищий, другий по нижче ростом, кучерявий, бігли, а за ними рухався якийсь молодий чоловік, який був легко вдягнутий. Підбігши до підлітка, який був вищий зростом та повернувся до нього, наніс йому удар в голову, від чого підліток присів, а той розвернувся і пішов. У саму подію вони не втручалися, оскільки це відбулося швидко, крові у потерпілого не було, тому вони і пройшли. Чи щось казав обвинувачений він не чув. Між ними була відстань 8-9 метрів. Пізніше на зупинці біля «Книжки» побачив об'яву, в якій просили повідомити про події, які сталися у парку 07.05.2014, осіб, які були свідками та номер мобільного телефону слідчого. Прийшовши до слідчого, відбулося фотовпізнання за загальними рисами, це був чорнявий хлопець, підтягнутий, стрункої статури.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона є викладачем медичного університету ім.. М.І. Пирогова, викладає курс «Дентальна імплантація». ОСОБА_6 був її студентом. На даний час вона не пам'ятає, в якій групі він навчався. Кожна група має журнал відвідувань і якщо студент був на парі, це зафіксовано в журналі в разі, якщо не було - вона ставить «н/б». У неї відпроситись чи піти раніше не можна, в такому випадку вона все рівно ставить «н/б». Чи був ОСОБА_6 на парі 07.05.2014 вона не пам'ятає, однак всі ці дані відображені в журналі відвідування групи. ОСОБА_6 може охарактеризувати як нормального студента, який відвідував заняття, вчився, особисто вона його не знає, лише як студента. Письмові роботи студенти здійснювали на практичних заняттях в разі, якщо це передбачено.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що 07.05.2014 приблизно о 14-15 год. вона гуляла з чоловіком та дитиною в парку ім. Горького. Вона побачила двох неповнолітніх, які пробігли повз них, потім зупинились і вона побачила як якийсь невідомий хлопець підбіг, вдарив вищого хлопчика по голові і втік. Хлопчик, якого вдарили присів і тримався за голову. По об'яві вони з чоловіком подзвонили, їх запросили до відділу міліції на Пирогова,4 в м. Вінниці, вони були допитані в якості свідків та проходили фотовпізнання по одинці. Вона розповіла, що бачила, з її слів все записав слідчий. Потім їй пред'явили листки формату А4 з чорно-білими фотографіями з лицями крупним планом. Оскільки вона особу, яка йшла їй на зустріч в парку 07.05.2014 не бачила в притул, так як він йшов до неї боком, вона на тих неякісних фотографіях його не впізнала. А вже в суді вона його впізнала, це обвинувачений ОСОБА_6, який сидить до неї боком, і «вживу» вона це може зробити. Які вона давала покази на досудовому слідстві, не пам'ятає, оскільки пройшло багато часу. Також зазначила, що особу, яка нанесла удар ОСОБА_3 і самого удару вона не бачила, а лише бачила чоловіка, який йшов їй на зустріч в парку. На хлопців звернув увагу її чоловік і вже потім вона побачила двох дітей, один з яких тримався за голову.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив, що 07.05.2014 обвинувачений ОСОБА_6 згідно даних здавав модуль по комп'ютеру, а саме відповідав на запитання в електронному вигляді, його прізвище та відповіді вбиті в комп'ютері. В журналі відмітки «н/б» не було. Особисто він не бачив обвинуваченого, оскільки модуль у нього він не приймав, а це робив лаборант. Пара розпочалась о 13:05 год. до 14:35 год. Студенти з пар можуть по якимось причинах відпрошуватись. Модуль замість обвинуваченого ніхто інший не міг здавати. Чи в той день відпрошувався обвинувачений він не пам'ятає. Обвинувачений здавав модуль близько 13:35-13:40 год., точного часу він не пам'ятає, після модуля студентам необхідно підписати листи. Після здачі модуля студенти можуть бути вільні та готуватись до іншої пари, зазвичай їх раніше не відпускають, але за браком приміщень та браком матеріальної бази їх можуть відпустити для прийому інших груп. Саме тоді була остання пара для здачі модуля, студенти усі збираються у лікарні де здають по комп'ютеру модуль всі групи.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що влітку 2014 року він йшов біля парку з товаришем ОСОБА_22, до них підійшли працівники поліції та попросили його побути присутніми в якості понятих при проведенні слідчого експерименту, під час якого потерпілий показав, як його хтось побив, крім нього там були працівники поліції, ОСОБА_22, потерпілий та його мати. Під час експерименту потерпілий показував як його побили, удар був нанесений в область голови. Більш детальної інформації не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що він разом з товаришем ОСОБА_21 гуляли в парку, їх працівники поліції запросили стати понятими під час слідчого експерименту, пояснили, що їм треба підписати протокол, до суду їм приходити не потрібно буде. Також зазначив, що він разом з другом ОСОБА_21, працівниками поліції та мамою потерпілого були присутніми при тому, як потерпілий розказав, що з ним трапилось, як він з другом кидали презервативи з водою в вікна будинку, як потім за ними побіг якийсь чоловік і наніс удар в область голови. Експеримент проходив на зупинці, потім по вулиці Першотравневій в м. Вінниці, де біг потерпілий, потім в парку. Потерпілий був тоді високий, худорлявий, на вигляд йому було16-17 років.

Свідок ОСОБА_23 суду пояснила, що вона проживає за адресою:АДРЕСА_3, тобто була сусідкою ОСОБА_6, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 протягом 1-1,5 року. Також зазначила, що в період травневих свят 2014 року вона знаходилась в дворі будинку, до неї підійшло двоє працівників міліції, один з них представився дільничним і був у формі та запитав її чи живе в її будинку і будинку АДРЕСА_4 чоловік приблизно 30 років, лисуватий, плотний, коренастий, невеликого зросту. Оскільки в цих будинках живуть одні і ті ж люди вже багато років, то вона їх всіх знає і серед них людини, яка б підпадала під такий опис не має, про це вона сказала дільничному. Її відповідь письмово не фіксувалась, вона була в усній формі. Коли її запитали про цю особу, вона не подумала про ОСОБА_6, так як він не підпадав під такий опис: він молодший і вищий на зріст. Фоторобот для впізнання їй не показували. На даний час ОСОБА_6 не проживає по сусідству, з якого часу - вона не пам'ятає. Чи є автомобіль у ОСОБА_6 не знає, за кермом його не бачила. Вона знає, де розташовані вікна квартири, в якій жив ОСОБА_6 - це три вікна (3-тє, 4-те, 5-те), якщо рахувати з права наліво коли стоїш до фасаду будинку лицем. ОСОБА_6 у якомусь з цих вікон вона не бачила.

Свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що ОСОБА_6 він знає як колишнього чоловіка його онуки, який став проживати з ними після їх одруження по АДРЕСА_1. Також зазначив, що 07.05.2014 він приїхав з села додому приблизно о 10.00 год. Пізніше пішов за молоком, повернувся о 12.30 год. і весь час до 17.00 год. був вдома. О 14.00 год. повернулась додому дочка, в той день ОСОБА_6 він вдома не бачив. В його будинку два поверхи, він проживає на першому в квартирі № 3, на поверсі п'ять вікон, з них три підряд вікна розташовані в їх квартирі. Онука з ОСОБА_6 проживали то в кімнаті, де розташоване друге вікно, то там - де третє вікно. Вони могли мінятися кімнатами з його дочкою. ОСОБА_6 проживав у них більше року, він навчався в медичному університеті, додому на обід за весь цей період ОСОБА_6 приходив 2-3 рази, коли не було лекцій. Він особисто з ОСОБА_6 не сварився, однак і дружніх стосунків не було, в них різні інтереси. В квартирі всі кімнати роздільні, часто двері відкриті. Зазначив, що могло бути таке, що ОСОБА_6 був вдома, але він не знав про це, той сидів в кімнати навчався, а він навіть не знав. Не виключає таку можливість і 07.05.2014, однак в той день він особисто його не бачив. До нього ОСОБА_6 агресивним не був, бачив його на машині раз на місяць, щоденно він автомобілем не їздив, особисто ОСОБА_6 за кермом не бачив, чи був у нього власний автомобіль - не знає. ОСОБА_6 в них вдома проживав до нового року (2015 року). Коли його персоною цікавились працівники міліції, він сказав їм, що ОСОБА_6 з ними не живе, оскільки на той момент його не було. Вони з онукою то розходились, то він приходив ночувати. Про події 07.05.2014 він дізнався лише через місяць, онука сказала, що до них приходили працівники міліції, розказували, що хтось у їх вікно кинув кульку і начебто ОСОБА_6 когось побив. Онука не підтверджувала, що щось залетіло у вікно. Він пояснив, що його ніхто не допитував, лише цікавились, чи живе за їх адресою ОСОБА_6 Донька щось пояснювала. З ним з приводу 07.05.2014 ні ОСОБА_6, ні його адвокат не розмовляли. Його онука, колишня дружина ОСОБА_6 виїхала до іншої країни працювати.

Свідок ОСОБА_25 суду пояснила, що вона була понятою під час фотовпізнання. Її запросили стати понятою, провели до відділу поліції по вул. Пирогова, 4, вона зайшла в кабінет, де були чоловік та жінка, які мали когось впізнати по фотографіям. Чоловік швидко впізнав якусь людину по фотографії, які йому показували, вона не знає номеру фотографії, по якій чоловік впізнав особу. Жінка не змогла вказати на особу, вона казала, що бачила ту особу боком. Прізвищ цих людей вона не запам'ятала. Зазначила, що процедура проведення фото впізнання була дотримана, ніхто нікому нічого не підказував, після впізнання вона підписала протокол.

Свідок ОСОБА_26 суду пояснив, що він працює на атракціоні «Віхор» в центральному парку ім. Горького, на початку травня 2014 року, він побачив як на лавці сиділо двоє хлопчиків, один вищий, другий - нижчий, і один з них тримався за голову. Він також бачив, як до хлопчиків підійшов хлопець, а потім різко розвернувся і пішов назад. Потім через деякий час до нього прийшов міліціонер в цивільному одязі, зазначив, що сталась якась неприємна історія з хлопчиком і чи він щось бачив. Він розповів міліціонеру що бачив, той записав, а він підписав документ. Також він був свідком слідчого експерименту, так це називали міліціонери, під час якого незнайома йому жінка розповідала і показувала, що вона бачила. Він також підписав той документ. В судовому засіданні після оголошення протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_26 він впізнав свій підпис. Описати дітей і невідомого хлопця він не може, багато часу пройшло і перед його очима постійно багато дітей проходить. Хлопчиків бачив з свого робочого місця. Він звернув увагу на них, тому що зазвичай діти шумлять, сміються, а ці сиділи тихенько і один тримався за голову, він на відстані спитав чи все у них гаразд, на що хлопчики відповіли, що в них все добре. Бачив хлопчиків приблизно 15-20 хв. Більше нічого з цього приводу не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_27 суду повідомила, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_5, і є сусідкою ОСОБА_6, який проживає з дружиною за адресою: АДРЕСА_1. Вона знає ОСОБА_6 приблизно 2 роки, це дуже спокійна людина і вона не вірить , що він міг побити хлопця. Крім того, пояснила суду, що 07.05.2014 ввечері, коли вже були сутінки, вона була в полісадніку біля будинку, щось робила, до неї підійшло троє хлопців, один з них запитав її чи не знає вона, що біля цього будинку вдень побили хлопця - його брата, який бавився біля їх дому, назвав прикмети чоловіка, який це зробив: приблизно 35 років, лисуватий, кремезний, вона їм пояснила, що нічого не бачила, а такого чоловіка в їх будинку немає. Цих людей вона не роздивилася, вже було темно, це були хлопці приблизно 18-20 років, прізвищ вони їй не називали. Наступного дня до неї приходило двоє міліціонерів, які розказали обставини події і знов назвали ті ж самі прикмети, що і попередні хлопці, вона відповіла працівникам міліції, що такого чоловіка в їх будинку немає. Запитали її, хто живе в сусідній квартирі № 3, вона розповіла, що літні люди та молода пара, хлопець студент, високий, стрункий з густим волоссям. Додала, що ніколи не бачила ОСОБА_6 вдень вдома, він навчався і приходив після 16-17 год. 07.05.2014 вона не бачила його вдень, однак вона могла його не бачити, оскільки не була весь день на дворі. Вона часто заходила днем до сусідів в квартиру № 3, могла зранку годувати котів на вулиці, чи звідкись йти, і тому може казати, що ОСОБА_6 днем вона за 2 роки ніколи не бачила. ЇЇ особиста думка, що ОСОБА_6 не міг вчинити даний злочин, оскільки вона знає його як людину спокійну. По прикметам, які їй вказали незнайомі хлопці та поліцейські, це був точно не ОСОБА_6 Вона живе в квартирі № 2, а ОСОБА_6 - в квартирі № 3, вони розташовані на першому поверсі, вікна їх квартир виходять на вулицю Першотравневу, їх всього п'ять, два вікна - її, а три вікна з квартири № 3. ОСОБА_6 з дружиною проживають в кімнаті, вікно в якій знаходить посередині з п'яти, тобто їх вікно одразу після її двох.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що він здійснював досудове розслідування по факту нанесення тяжких тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_3 Ним було здійснено ряд слідчих дій, але коли він пішов у чергову щорічну відпустку, а по провадженню були призначені слідчі дії, то це провадження з метою недопущення затягування строків розгляду справи передали іншому слідчому. Чи була створена слідча група по даному кримінального провадженню - не пам'ятає. Про підозру ОСОБА_6 він не повідомляв. ОСОБА_6 опитував в рамках кримінального провадження. Ним було проведено ряд слідчих дій, прізвищ свідків він не пам'ятає, вся інформація є в матеріалах кримінального провадження. Номер телефону, по якому він на підставі постанови суду отримав тимчасовий доступ до інформації, був взятий з пояснень ОСОБА_6, наданих ним під час опитування працівником відділу у справах неповнолітніх, і записана ця інформація було з його слів, про що ОСОБА_6 поставив свій підпис. Що стосується виїмки трубки мобільного телефону, то у нього не було на те законних підстав, тому така слідча дія не проводилась. Він давав оперативним співробітникам доручення про встановлення свідків події, які оперативні методи для розшуку свідків вони вживали - не пам'ятає, однак зазначив, що була дана об'ява, в якій зазначались обставини події і прохання до тих, хто щось бачив, звернутись до міліції. Під час допиту свідків вони завжди попереджаються на підставі ст.ст. 384, 385 КК України про кримінальну відповідальність. До суду з клопотанням про тимчасовий доступ до інформації по номеру телефону він звертався до того, як ОСОБА_6 вказав інший номер телефону. На його думку, у нього будо достатньо доказів для повідомлення ОСОБА_6 про підозру, однак він не встиг зробити їх аналіз, так як йшов у відпустку. Крім того, ОСОБА_6 ухилявся від слідства, тривалий час не з'являвся на слідчі дії, то був в Погребищенському району, то на навчанні у м. Вінниці. Викликав він ОСОБА_6 для дачі пояснень, мав намір задати ряд запитань з метою з'ясування всіх питань, які у нього виникали, оскільки як слідчий мав на це право і повинен був так зробити, а вже потім зібравши всі докази, повідомляти про підозру.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_28 суду пояснив, що судово-медична експертиза проводиться експертом на підставі постанови відповідного органу, в першому випадку - на підставі постанови слідчого ОСОБА_35, в другому випадку - на підставі постанови слідчого ОСОБА_15. Серед його знайомих осіб по прізвищу ОСОБА_3 не має. Він проводив дві судово-медичні експертизи відносно ОСОБА_3 Перша експертиза проводилась з 12.06.2014 по 11.07.2014, а друга - з 13.10.2014 по 25.11.2014. Експерт зачитав висновки обох експертиз та підтримав їх в судовому засіданні. Також зазначив, якщо в експертизі зазначено, що зі слів обстежуваного, то він отримав відповідь від обстежуваного, якщо інформація була взята з медичної картки обстежуваного, то про це теж зазначено в експертизі. Експерт пояснив суду, що друга додаткова судово-медична експертиза проводилася вже із залученням експерта-невролога з метою дослідження наслідків, які проявились у потерпілого ОСОБА_3 після перенесеної травми. Наслідками на момент проведення другої експертизи була часткова втрата працездатності ОСОБА_3 Висновок другої експертизи доповнює висновок першої експертизи. Тривалість лікування ОСОБА_3 мала значення для першої експертизи, а для другої основним критерієм була стійка втрата працездатності внаслідок отриманої травми голови. Висновок по другій експертизі надавався після безпосереднього огляду ОСОБА_3 в тому числі лікарем неврологом, вивчення медичних документів, наданих разом з постановою про проведення такої експертизи. Експерт пояснив, що він не визначає коло осіб, які причетні до події, батькам не задавались питання, оскільки вони не є об'єктом дослідження, вони лише засвідчували особу обстежуваного. Він не виключає, що слово «знайомий» він міг розуміти в контексті слова «відомий». Кулак, рука можуть відноситись до твердих тупих предметів, оскільки до цієї категорії відноситься все, що не відноситься до конкретних інших груп предметів: ріжучі, колоті. Фраза «головою об стовп» була взята ним з медичної карти, це був самий перший запис в ній.

Свідок ОСОБА_29 суду пояснив, що він є старшим інспектором - працівником ВВП. 07.05.2014 він знаходився в черговій групи, ввечері поступив виклик про злочин, він поїхав в лікарню, мав взяти заяву від одного з батьків неповнолітнього про вчинення правопорушення та відібрав пояснення у самого неповнолітнього в присутності батьків, прізвища вже не пам'ятає. Неповнолітній вказав час, місце та обставини події, зазначивши, що він з товаришем в період часу з 15-17 год., точно він не пам'ятає, йшов з вул. Соборної через парк на вул. Першотравневу, по дорозі набрали води у кульку і поспорили чи перекинуть через будинок, однак кулька попала в стіну будинку, їм зробив зауваження хлопець років 18-25, у них виник конфлікт і вони пішли, потім цей чоловік наздогнав їх і наніс удар в голову потерпілому. Після цього потерпілий добрався додому і вже з дому потрапив в лікарню. Він виїхав на місце події, однак так як вже було пізно, він лише оглянув його, допитати очевидців чи свідків не представилось можливим. Однак через декілька днів він знову прийшов вранці на місце події, зайшов в будинок на перший поверх, подзвонив чи постував в першу по дорозі квартиру, йому відчинила жінка, під час спілкування з нею він побачив обвинуваченого, так як він підходив під прикмети особи, яку йому надав потерпілий, він відібрав у нього пояснення, в яких зазначив анкетні данні, з приводу де і що він робив 07.05.2014 в період часу з 15-17 год., чи не бачив він хлопця і чи не було у нього з ним конфліктів, на що ОСОБА_6 пояснив, що знаходився на навчанні, хлопця не знає, ні з ким не конфліктував. Після того, як він сам записав пояснення, надані ОСОБА_6, він дав йому прочитати і той поставив свій підпис. Прийшов він вранці, намагався застати людей ще до роботи, тому в проміжок з 07.00 год. до 09.00 год., точно не пам'ятає, їх спілкування з ОСОБА_6 зайняло приблизно 10 хв. Коли він приїхав в лікарню 07.05.2014, він побачив дитину, в якого на голові в районі лоба була травма у вигляді глибокої вм'ятини. Коли він відбирає пояснення, він обов'язково має зазначити всі можливі дані про особу, щоб потім по два рази не шукати її. Тому номери телефонів він завжди вказує. Помилитись в номері він не міг, оскільки записував зі слів ОСОБА_6, який потім знайомився з написаним і поставив підпис. Номер будинку не пам'ятає, а вул. Першотравнева в м. Вінниці. Номер телефону на сьогоднішній день не пам'ятає, встановлення інформації по номеру телефону не входить до його обов'язків.

Свідок ОСОБА_30 суду пояснила, що працює слідчим Вінницького відділу поліції, вона завершувала досудове розслідування кримінального провадження, де підозрюваним був ОСОБА_6 Суду пояснила, що коли вона отримала матеріали провадження, майже всі слідчі дії були вже проведені попереднім слідчим. Обхід місця події робили оперативні співробітники, відібрали пояснення у ОСОБА_6, який вказав номер мобільного телефону, по якому були проведені слідчі дії: тимчасовий доступ, аналіз радіорозвідки тощо. Після того, як ОСОБА_6 було повідомлено про підозру, він в письмових поясненнях в анкетних даних зазначив другий номер телефону, однак він не перевірявся нею. Номер телефону, який перевірявся в рамках кримінального провадження був отриманий в ході досудового розслідування з пояснень самого ОСОБА_6, його дружини. Свідків , які безпосередньо бачили нанесення тілесних ушкоджень вона не допитувала, як вони з'явились по справі вона не знає, оскільки ці слідчі та оперативні дії були проведені попереднім слідчим. Вона допитувала лише викладачів Медичного університету, де навчався ОСОБА_6 Крім того зазначила, що ОСОБА_6 уникав спілкування з нею, не брав трубку телефону, не з'являвся для проведення слідчих дій, до появи адвоката в справі, користувався ст. 63 Конституції України. Повідомлення про підозру ОСОБА_6 довелося вручати в медуніверситеті. Взагалі, ОСОБА_6 не співпрацював зі слідством, всі свої дії він погоджував з адвокатом або по телефону, нічого без його вказівок не підписував.

Крім показань самого обвинуваченого, потерпілого, законного представника потерпілого та свідків його винуватість доводиться також зібраними в ході досудового розслідування та судового провадження та дослідженими в судовому засіданні матеріалами даного кримінального провадження, а саме:

- протоколом проведення слідчого експерименту від 05.06.2014 з фототаблецею за участю потерпілого ОСОБА_3, в якому потерпілий розповів та показав послідовність подій, які відбулись 07.05.2014, показав вікно будинку АДРЕСА_1, в яке він попав презервативом, з якого виглянув незнайомий йому молодий чоловік, як вони втікали з ОСОБА_11, і як їх наздогнав цей невідомий чоловік і наніс йому удар в голову (т.1 а.с. 225-231);

протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.06.2014 з участю потерпілого ОСОБА_3, якому було пред'явлено 6 фотокарток, серед яких він впізнав особу, яка нанесла йому удар в голову 07.05.2014, вказавши на фото № 3 (т.1 а.с. 232,233);

довідкою (додатком) до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.06.2014, в якій зазначено, що на фото № 3 потерпілий ОСОБА_3 впізнав особу, яка нанесла йому удар 07.05.2014, даним чоловіком виявився ОСОБА_6 (т.1 а.с. 234);

протоколом проведення слідчого експерименту від 16.07.2014 з фототаблицею за участю свідка ОСОБА_14, під час якого було встановлено обставини, які бачила свідок 07.05.2014 в проміжок часу з 15.00 до 16.00 год. щодо нанесення удару потерпілому ОСОБА_3, надала опис потерпілого, чоловіка, який наносив удар, їх розташування по відношенню до неї та один до одного, місцезнаходження (т.1 а.с. 235-238);

протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.07.2014 з участю свідка ОСОБА_14, якій було пред'явлено 6 фотокарток, серед яких вона впізнала особу, яка нанесла потерпілому ОСОБА_3 удар в голову 07.05.2014, вказавши на фото № 5 (т.1 а.с. 239-241);

довідкою (додатком) до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.07.2014р., в якій зазначено, що на фото № 5 свідок ОСОБА_14 впізнала особу, яка нанесла удар ОСОБА_3 07.05.2014, даним чоловіком виявився ОСОБА_6(т.1 а.с. 242);

висновком експерта № 947/1083, відповідно до якого у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - закритого вдавленого перелому передньої стінки лобної пазухи зліва, струсу головного мозку. Вищевказані тілесні ушкодження у ОСОБА_3 не являлись небезпечним для життя в момент заподіяння і не супроводжувались загрозливими для життя явищами, потягли за собою тривалий розлад здоров'я (понад 21 день), тому належать до середньої тяжкості, виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), по давності могли бути спричинені в строк, вказаний в постанові - 07.05.2014. Характер і локалізація виявлених у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень свідчить про травматичну дію в лобну ділянку голови тупим твердим предметом, групові чи індивідуальні особливості якого не відобразились у властивостях ушкоджень (т.1 а.с. 243-244);

протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.07.2014 з участю свідка ОСОБА_17, якому було пред'явлено 6 фотокарток, серед яких він впізнав особу, яка нанесла потерпілому ОСОБА_3 удар в голову 07.05.2014, вказавши на фото № 4, на якому зображений ОСОБА_6 (т.1 а.с. 245-247);

висновком експерта № 1711від 13.10.2014-25.11.2014, відповідно до якого у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - закритого вдавленого перелому передньої стінки лобної пазухи зліва, забою головного мозку. Дані тілесні ушкодження у ОСОБА_3 виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), по давності утворення відповідають строку, вказаному в постанові про призначення судово-медичної експертизи - 07.05.2014 спричинені в строк, вказаний в постанові - 07.05.2014. На теперішній час у ОСОБА_3 виявлено об'єктивні ознаки з боку центральної нервової системи (помірне порушення координації, рідкі епілептичні напади тощо), які стоять в причинному зв'язку з вказаним вище забоєм головного мозку і становить 45% стійкої втрати загальної працездатності. Таким чином, названі вище тілесні ушкодження у ОСОБА_3 за критерієм втрати загальної працездатності понад одну третину належать до тяжких тілесних ушкоджень. Характер і локалізація виявлених у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень свідчать про травматичну дію в лобну ділянку голови тупим твердим предметом, групові чи індивідуальні особливості якого не відобразились у властивостях ушкоджень. Дані підсумки доповнюють підсумки «Висновку експерта» № 947/1083 від 12.06.-11.07.2014 в частині визначення характеру і ступеню тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_3, з врахуванням оцінки стійких залишкових явищ, що настали після перенесеної черепно-мозкової травми (т.1 а.с. 248-250);

постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 15.12.2014, якою визнано речовим доказом в кримінальному провадженні № 12014020010003199 диск з місцезнаходженням абонента «Київстар» № НОМЕР_2 та приєднано до матеріалів кримінального провадження;

протоколом огляду від 15.11.2014, відповідно до якого оглянуто CD-R диск, який при завантаженні відкриває три файли з назвами 12924 xlsx, 129240 xlsx, 12940 xlsx., на яких відображений номер мобільного телефону НОМЕР_2, а також інші номери мобільного оператора «Київстар», яким цей номер телефонував в період часу з 12.00 год. по 16.30 год. 07.05.2014 з базовими станціями та місце перебування як самого номеру, так і номерів з якими спілкувався вказаний вище номер (т.2 а.с. 2,3),

диском з інформацією телекомунікаційних мереж по номеру телефону НОМЕР_2 від 07.05.2014 (т.2 а.с. 4);

аналітичними довідками про опрацювання інформації про з'єднання абонентів стільникового зв'язку № 31/57 від 14.01.2015 та № 31/271 від 09.02.2015, з схематичним зображенням покриття БС, якою фіксувався абонент НОМЕР_2 в період часу з 12.57 год. по 16.28 год. 07.05.2014, в ході аналізу яких встановлено, що в період часу з 12.00 год. по 16.28 год. 07.05.2014 SIM-картка НОМЕР_2 використовувалась в мобільному терміналі з ІМЕІ НОМЕР_3 та надано роздруківки з'єднань даного абонента (т.2 а.с. 5-7);

розкладом початку і закінчення занять в університеті на протязі робочого дня 07.05.2014 (ІІ тиждень, середа - 4 курс 42-б групи, розклад занять стоматологічного факультету (тривалість 8-го семестру з 03.02.2014 до 16.06.2014), 07.05.2014 заняття проводились по ІІ тижню в середу; копією журналу обліку відвідувань та успішності студентів, кафедра хірургічної стоматології, назва дисципліни: Онкологія, факультет Стоматологічний, 4 курс, 42 «б» група, викладач к.м.н. ОСОБА_20; копією журналу обліку відвідувань та успішності студентів, кафедра інфекційних хвороб з курсом епідеміології, назва дисципліни: Інфекційні хвороби, факультет Стоматологічний, 4 курс, 42 «б» група, викладач ОСОБА_31; копією журналу обліку відвідувань та успішності студентів, кафедра ортопедичної стоматології, назва дисципліни: Дентальна імплантація, факультет Стоматологічний, 4 курс, 42 «б» група, викладач ОСОБА_10 (т.2 а.с. 10-19);

випискою з медичної картки хворого МЛ Центр матері та дитини від 30.01.2015, з якої вбачається, що ОСОБА_3 направлено до неврологічного відділення ВОПНЛ №1 ім. Ющенка, діагноз: наслідки важкої ЗЧМТ, забою головного мозку, вдавленого перелому передньої стінки лобної пазухи у вигляді помірних розладів координації, епісиндрому ВСД за гіпертонічним типом. Лобна атаксія (т.2 а.с. 30);

випискою з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_3 № 9380 ВОДКЛ, з якої вбачається діагноз: наслідки ЗЧМТ, забою головного мозку, вдавленого перелому передньої стінки лобної пазухи, рекомендації: нагляд нейрохірургом, кардіологом, окулістом, психіатром, ендокринологом ВОДКЛ та спеціалістами по місцю проживання (т.2 а.с. 31);

карткою виїзду ШМД Вінницької міської станції ШМД від 07.05.2014 о 16.10 год. на адресу: м. Вінниця, вул. Добролюбова,115, до ОСОБА_3, травма голови (т.2 а.с.32);

протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.05.2014, згідно якого ОСОБА_13 просить прийняти міри до невідомого чоловіка віком від 25-30 років, який 07.05.2014 близько 15.30 год. в АДРЕСА_4 наніс тілесні ушкодження його сину неповнолітньому ОСОБА_3(т.2 а.с.37);

довідкою № 2598 від 07.05.2014 виданою ВОДКЛ в тому, що ОСОБА_3 з діагнозом вдавлений перелом передньої стінки лобної пазухи ЗЧМТ. Струс головного мозку (т.2 а.с. 38);

заявою ОСОБА_3 від 04.06.2014 на ім'я слідчого ВРЗ КР СВ ОСОБА_15, в якій він просить прийняти міри до невідомої особи, яка 07.05.2014 близько 15.00 год. в парку ім.. Горького м. Вінниці нанесла йому тілесні ушкодження, повністю підтримав заяву свого батька ОСОБА_13, написану від 07.05.2014 (т.2 а.с.39);

протоколом проведення слідчого експерименту від 11.05.2016, який здійснювався на підставі ухвали сулу від 11.04.2016 за участю обвинуваченого ОСОБА_6, захисників Кононенка С.В., ОСОБА_5. Під час даного експерименту поводилась відео фіксація на цифрову відеокамеру «Canon», під час експерименту встановлювався маршрут, яким рухався обвинувачений ОСОБА_6 07.05.2014 після закінчення третьої пари, яка проходила за адресою: м. Вінниця вул. Київська,68, на четверту пару, яка проходила за адресою: м. Вінниця, вул. Кропивницького, 6/8, встановлювався час, необхідний ОСОБА_6 для переїзду з одного місця навчання в інше, чи проходив зазначений маршрут через центральний парк ім.. Горького, в якому 07.05.2014 нанесено тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3 (т.2 а.с. 223-225);

диском із записом слідчого експерименту від 11.05.2016 який здійснювався на підставі ухвали сулу від 11.04.2016, дослідженим в судовому засіданні (т.2 а.с. 228);

листом директора МКП «Вінницязеленбуд» від 11.11.2016 № 318, в якому зазначено, що інформація з існуючих відеокамер, спрямованих на атракціонну техніку має короткотривалий термін зберігання (до 14 календарних днів), тому МКП «Вінницязеленбуд» не має можливості надати копії відео зйомки від 07.05.2014 для дослідження в судовому засіданні (т.3 а.с. 85);

слідчим експериментом, проведеним судом під час виїзного судового засідання, за участю прокурора, законного представника потерпілого, представника потерпілого, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, свідка ОСОБА_11, законного представника свідка під час якого свідок ОСОБА_11 узгоджено та послідовно розказав та показав маршрут їх напрямку з ОСОБА_3 07.05.2014. Також розповів та показав обставини події. Вказана слідча дія зафіксована в протоколі виїзного судового засідання (т. 3 а.с. 94).

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Суд вважає, що вказані докази, які підтверджують винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину є належними та допустимими, отриманими у рамках закону.

Суд враховує показання потерпілого та свідків, які підтверджують винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину, а саме те, що потерпілий ОСОБА_3, свідки ОСОБА_11, ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_14 впізнали ОСОБА_6, як того, що наніс тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3 Будь-яких підстав сумніватися у достовірності показань допитаних свідків по кримінальному провадженню немає. Суд не бере до уваги незначні розбіжності у показаннях свідків по не істотних питаннях, оскільки як показали свідки у зв'язку зі спливом часу деякі обставини події погано пам'ятають.

Судом критично оцінюються показання обвинуваченого ОСОБА_6 в частині того, що він зазначає, що того дня 07.05.2014 він взагалі не був в районі Центрального парку ім. Горького, його маршрут з лекції на лекцію не пролягав через парк та він не причетний до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, оскільки вони спростовуються вищевказаними доказами в кримінальному провадженні, а саме згідно письмових пояснень ОСОБА_6 від 13.05.2014, які суд до уваги не бере, однак серед своїх показань та інших анкетних даних обвинувачений вказав номер телефону, яким користувався на той час - НОМЕР_2 (т.2 а.с.8), а відповідно аналітичних довідок про з'єднання абонентів стільникового зв'язку з схематичним зображенням покриття БС вбачається, що абонент НОМЕР_2 в період часу з 14.36. по 16.28 год., а також о 14.15; 14.18; 14.27; 14.28; з 14.36 по 14.41 07.05.2014 перебував в районі базової станції пл. Гагаріна, під дію якою підпадає як вул. Першотравненва та і безпосередньо Центральний парк ім. Горкого.

Крім того, показання ОСОБА_6 щодо того, що він всю третю пару з «онкології», яка проходила по вул. Київській, 68 та розпочалась о 13:05 год. та тривала до 14:45 год., пробув до кінця, суд ставить під сумнів, оскільки як пояснив свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні 07.05.2014 згідно даних студенти та безпосередньо ОСОБА_6 здавали модуль по комп'ютеру та особисто він його не приймав, а робив це лаборант. Пара розпочалась о 13:05 год. до 14:35 год. Згідно даних обвинувачений здавав модуль близько 13:35-13:40 год. та після здачі модуля студенти можуть бути вільні. Хоча зазвичай студентів раніше і не відпускають, але за браком приміщень та браком матеріальної бази їх можуть відпустити раніше та «н/б» в журналі не ставити, оскільки при здачі модуля студенти фактично реєструють свою присутність в комп'ютері. Також викладач зазначив, що якщо студент здав модуль, він може відпроситися та піти раніше, без відмітки про його відсутність у журналі. Аналізуючи зазначене, суд вважає, що ОСОБА_6 звільнився з пари з «онкології» раніше та у нього було достатньо часу перед початком четвертої пари, щоб заїхати додому для власних потреб.

Показання ОСОБА_6, а саме не визнання ним винуватості, судом оцінюються як спробу уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.

Суд приймає рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку.

Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_6, повністю знайшла своє підтвердження в ході судового провадження, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке спричинило стійку втрату працездатності не менше як на одну третину (45%).

Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого під час судового провадження не встановлено.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого під час судового провадження не встановлено.

Таку обтяжуючу обставину як вчинення злочину щодо неповнолітньої особи необхідно виключити, так як ст. 67 КК України визначає вичерпний перелік обставин, що обтяжують покарання та вказана вище до них не відноситься.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, враховує Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, згідно довідки з КЗ ВОНД «Соціотерепія», на диспансерному наркологічному обліку не перебуває, згідно довідки з Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. О.І. Ющенка, ОСОБА_6 за даними архіву та картотеки диспансерного відділення не значиться, приймає до уваги його вік, стан здоров'я, сімейні обставини, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Заявлений цивільний позов прокурором м. Вінниці в інтересах держави на користь Вінницької обласної державної адміністрації в особі Вінницької обласної дитячої лікарні на суму 10827 грн. 67 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки підтверджуються довідками з лікарні, які долучені до матеріалів кримінального провадження.

При вирішенні питання щодо задоволення цивільного позову законного представника потерпілого ОСОБА_4 в частині стягнення з обвинуваченого на її користь в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 матеріальної шкоди, яка складається із витрат на лікування потерпілого та витрат на поліпшення його здоров'я в сумі 9082,85 грн., підлягає задоволенню, оскільки підтверджується відповідними чеками, талонами, виписками.

Вирішуючи питання цивільного позову про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 моральної шкоди, суд приходить до наступного.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Судом проаналізовано вищенаведені сторонами пояснення, а саме те, що представник потерпілого зазначила, що після нанесення тяжких тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 значно погіршився стан здоров'я, порушилася нормальна життєдіяльність та звичний гармонійний стиль життя, у співставленні з наведеними нормативними актами, суд вважає за необхідне стягнути грошове відшкодування моральної шкоди в розмірі вісьмидесяти тисяч гривень; при цьому судом враховано стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках; час та зусилля, необхідні для відновлення стану здоров'я, а також те, що причинно-наслідковий зв'язок між діяннями обвинуваченого та станом здоров'я потерпілого ОСОБА_3 доведений; виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості. Судом з'ясовано факт заподіяння потерпілому моральних страждань та втрати немайнового характеру, обставини, дії, внаслідок яких вони заподіяні. Враховуючи те, що обвинувачений цивільний позов в частині моральної шкоди не визнав, аналізуючи матеріали кримінального провадження, пояснення учасників судового розгляду, суд вважає за необхідне і достатнє задовольнити позов ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_6 частково і стягнути як відшкодування моральної шкоди на її користь зазначені кошти, враховуючи в сукупності негативні наслідки, які настали для позивача.

З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого ОСОБА_6, суд вважає, що достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк, в межах санкції відповідної статті, оскільки тільки таке покарання, яке полягає в ізоляції від суспільства, буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - особисте зобов'язання.

Цивільний позов прокурора м. Вінниці - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Вінницької обласної державної адміністрації в особі Вінницької обласної дитячої лікарні витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 10827 (десять тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 67 коп.

Цивільний позов законного представника потерпілого ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 9082 (дев'ять тисяч вісімдесят дві) грн. 85 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 80000 (вісімдесят) тисяч грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: диск з місцезнаходженням абонента «Київстар» НОМЕР_4, приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишити при справі.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 діб з моменту його проголошення, а засудженим, що перебувають під вартою, в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вручити копію вироку обвинуваченим та прокурору - негайно, а іншим учасникам судового провадження, що не були присутні у судовому засіданні надіслати копію вироку поштою не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя :