Рішення № 66753355, 24.05.2017, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/2269/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" травня 2017 р.

Літинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Білик Н. В.,

секретаря судових засідань Хижук Л.І.

за участю сторін: позивача ОСОБА_2, представника позивача -

адвоката Габрука М.А., представника відповідача Трояна І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду Літинського районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Вінницької гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних сил України про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В С Т А Н О В И В :

До суду звернувся ОСОБА_2 із позовом до Вінницької гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних сил України про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. В позові зазначає, що 27 лютого 2014 року він був прийнятий на роботу за трудовим контрактом на посаду директора Колективного підприємства «Військово- мисливське господарство «Петрик».

За контрактом він зобов'язався виконувати роботу, визначену контрактом, а роботодавець зобов'язався виплачувати йому заробітну плату, визначену Радою Вінницької гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок збройних сил України і забезпечити умови праці, необхідні для виконання роботи, передбаченої законодавством, колективним договором і угодою сторін.

Як зазначено в трудовому контракті до його обов'язків входило:

Забезпечення ефективного керівництва з метою покращення умов по розвитку мисливського спорту, спортивного рибальства, виробництва мисливсько-рибальської продукції;

Надання членам товариства та населенню широкої сфери послуг та одержання на цій основі прибутку

Роботодавець взяв на себе обов'язки організувати працю працівника, забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці, обладнати робоче місце відповідно до вимог нормативних актів про охорону праці. Інші умови праці не зазначені, лише вказівка на забезпечення їх згідно законодавства України.

Роботодавець за його згодою визначив розмір місячного посадового окладу в сумі 1900 грн.

Строк дії контракту встановлений з 27 лютого 2014 року до 27 лютого 2015 року.

Термін дії контракту було продовжено до 27 лютого 2018 р. (протокол №7 засідання гарнізонної Ради від 29.01.2015 р)

Позивач зазначає, що він чесно і добросовісно виконував всі обов'язки, покладені на нього контрактом і вважає, що забезпечив ефективне керівництво і суттєво покращив умови роботи організації по розвитку мисливського спорту, спортивного рибальства, виробництва мисливсько-рибальської продукції, надання членам товариства та населенню широкої сфери послуг та одержання на цій основі прибутку.

У зв'язку з цим організація збільшила надходження за реалізацію послуг для населення від 130 тис. грн.- в 2014 році до 200 тис. гри.- в 2016 р. За весь період роботи він жодного разу не притягувався до дисциплінарної відповідальності. Його досягнення керівництво завжди приводили як приклад добросовісної та успішної роботи.

Незважаючи на це, відповідач за своєю ініціативою звільнив його з роботи. Про своє звільнення він дізнався лише після того як отримав лист №24 від 21.11.2016 р. із копією наказу №24 від 24.11.2016 р. в якому зазначено про припинення доступу до фінансових документів у зв'язку з звільненням з посади директора Колективного підприємства «Військово-мисливське господарство «Петрик» з 18 листопада 2016 року.

З наказом про звільнення його не ознайомлено і його копію він не отримав до цього часу, хоча неодноразово в письмовій формі звертався до відповідача з проханням надати копію наказу.

Своє звільнення вважає незаконним, таким, що суперечить укладеному зі ним трудовому контракту та трудовому законодавству.

Згідно умов трудового контракту (п. 16 Контракту) контракт припиняється:

а) після закінчення строку дії контракту;

б) за згодою сторін;

в) з ініціативи роботодавця до закінчення дії контракту у випадках, передбачених законодавством (статтями 40,41 КЗпП України);

г)з ініціативи працівника до закінчення строку дії контракту у випадках

передбачених законодавством (статтею 39 КЗпП України);

д)з інших підстав, передбачених законодавством.

При розірванні контракту з підстав, не передбачених чинним законодавством, звільнення провадиться за пунктом 8 статті 36 КЗпП України (підстави, передбачені контрактом).

Жодної із наведених підстав для дострокового розірвання контракту у відповідача не було.

Своє звільнення вважає пов'язаним з його критикою керівництва, з якою він виступив, 17 листопада 2016 року, на засіданні гарнізонної Ради.

В цей же день його було звільнено і призначено іншого директора.

Відповідно до статті 36 КЗпП України передбачено вичерпні підстави для розірвання трудового договору, але жодної із них у відповідача не було.

Згідно статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Тому, просить визнати незаконним та скасувати наказ №24 від 21.11.2016 р. в частині звільнення його з посади директора колективного підприємства «Військово-мисливського господарства «Петрик» . Поновити його на попередній роботі на посаді директора колективного підприємства «Військово-мисливського господарства «Петрик» з 17 листопада 2016 року. Та стягнути з Вінницької гарнізонної організації Товариства військових мисливців та рибалок збройних сил України на його користь заробітну плату за весь час вимушеного прогулу за період з 17 листопада 2016 року по дату постановлення рішення суду про поновлення на роботі. Крім того стягнути з голови Вінницької гарнізонної організації Товариство військових мисливців та рибалок Збройних сил України на користь Вінницької гарнізонної організації Товариство військових мисливців та рибалок Збройних сил України у відшкодування шкоди, заподіяної організації у зв'язку з оплатою ОСОБА_2, часу вимушеного прогулу з 17 листопада 2016 року по день постановлення рішення суду про поновлення на роботі.

В судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги та додатково

просить скасувати наказ №22 від 17.11.2016 про його звільнення з роботи. Уточнення мотивує тим, що на час звернення до суду йому не було відомо про існування наказу № 22, тому наказ №24 про припинення доступу до фінансових документів у зв'язку з звільненням з посади директора він помилково вважав наказом про звільнення.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він належно виконував свої посадові обов'язки директора. За час його роботи, підприємство перетворилось із збиткового на прибуткове. Члени гарнізонної Ради , працівники, мисливці та рибалки завжди схвально оцінювали його роботу. Звільнення вважає наслідком його критики, висловленої на адресу голови гарнізонної Ради.

Представник відповідача Троян І.В. в судовому засіданні позов не визнав. Суду пояснив, що 27 лютого 2014 року директором ВМГ "Петрик" став ОСОБА_2 із яким заключено контракт на один рік. Згідно контракту заробітна плата була визначена в сумі 1600 грн на місяць .Згідно протоколу №7 від 26 лютого 2015 року на засіданні Ради більшістю голосів контракт було продовжено на три роки, хоча завдань поставлених перед директором ВМГ «Петрик» ОСОБА_2 не було виконано. База відпочинку продовжувала залишатись в занедбаному стані, охорона мисливських угідь не проводилась належним чином, не проводилося зариблення водойми . Через вищевказані недоліки не могло бути і мови про покращення умов для розвитку мисливського і рибальського спорту . Позивач присвоює собі певні досягнення , однак це не відповідає дійсності. Територія господарства лише частково розчищена поблизу води, клумби порослі травою, один туалет напіврозвалений,

маточники для вирощування риби являють собою дві калюжі порослі травою . Протягом 2016 року Рада ВГО ТВМР ЗСУ неодноразово намагалася добитися від ОСОБА_2 якісного виконання своїх обов'язків, але безрезультатно. Тому, 25 лютого 2016 року, рішенням Ради ВГО ТВМР ЗСУ директору ВМГ «Петрик» ОСОБА_2 було оголошено догану за невиконання рішення Ради . Потім, 23 вересня 2016 року, рішенням Ради ВГО ТВМР ЗСУ директору ВМГ «Петрик» ОСОБА_2 знову оголошено сувору догану за систематичне невиконання рішень Ради УВГО ТВМР ЗСУ і самовільну зміну умов контракту. Так як він, 01 липня 2016 року, видав наказ №274 про встановлення окладів працівникам ВМГ "Петрик", яким встановив собі, в порушення умов контракту,заробітну плату 1900 гривень на місяць, не зважаючи на поганий фінансовий стан господарства. 27 жовтня 2016 року на засіданні Ради, ОСОБА_2 не зміг доповісти ні про фінансовий стан господарства «Петрик»,ні відповісти на елементарні питання життєдіяльності господарства, де він являється директором. ОСОБА_2 знову, за невиконання рішень Ради було дано останнє попередження . На засіданні Ради 17.11.2016 року було заслухано звіт ОСОБА_2 про роботу підприємства за жовтень місяці 2016 . В черговий раз встановлено, що протягом звітного періоду він не виконував обов'язки визначені контрактом , тому було прийнято рішення звільнити його з посади за грубе неодноразове порушення умов контракту. На підставі рішення було видано наказ. З даним наказои ОСОБА_2 відмовився знайомитись. Така його поведінка була систематичною. Він щоразу залишав засідання гарнізонної Ради і відмовлявся підписувати будь які документи.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6ОСОБА_7 пояснили, що є членами товариства мисливців. Охарактезизували ОСОБА_2 з позитивної сторони. Свідки ОСОБА_8 ОСОБА_10,, ОСОБА_9 суду пояснили, що є членами гарнізонної Ради. Підтвердили, що у Ради завжди були притензії до роботи ОСОБА_2 Його неодноразово попереджали про належне виконання обов'язків та навіть притягали до відповідальності. Однак його поведінка не змінювалась. Щоразу він залишав засідання ради не даючи жодних пояснень та не підписуючи документи про ознайомлення з наказами про стягнення.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши документи, які є у спрроаві суд вважає, що позов не обгрунтований та не підлягає до задоволення. Суд приходить до такого висновку, виходячи з наступного.

Відповідно до копії статуту судом встановлено, що 20.09.1996 року Радою Вінницької гарнізонної організації ТВМР ЗСУ було створено і зареєстровано в Літинській державній адміністрації Колективне підприємство " Військово-мисливське господарство «Петрик»". Основним завдання створення даного приємства було надання членам Вінницької гарнізонної організації ТВМР ЗСУ та населенню всебічного покращення умов для розвитку мисливського спорту, стендової стрільби, спортивного риболовства,виробництво мисливсько-риболовної продкукціії.

Копія контракту свідчить, що 27 лютого 2014 року, директором ВМГ "Петрик" став ОСОБА_2 із яким заключено контракт на один рік. Згідно контракту заробітна плата була визначена в сумі 1600 грн на місяць

Згідно протоколу №7 від 26 лютого 2015 року на засіданні Ради контракт було продовжено на три роки.

Відповідно до п. 4 контракту, працівник зобов'язується забезпечити ефективне керівництво підприємством з метою покращення умов розвитку мисливського спорту, спортивного рибальства, виробництва мисливсько - рибальської продукції, надання членам товариства та населенню широкої сфери послуг та одержання прибутку.

Копія наказу від 17.11.2016 №22 свідчить , що ОСОБА_2 звільнено з посади директора ВМГ "Петрик" згідно ст. 41.п 1 КЗпПУкраїни.

Підставою для видачі наказу слугував протокол №6 від 17.11.2016 року засідання Ради гарнізонної організації військових мисливців і рибалок Збройних Сил України. Відповідно до даного протоколу встановлено, що на засіданні Ради було заслухано звіт директора ВМГ "Петрик" ОСОБА_2 про стан виконання ним рішень Ради, виконання плану грошових надходжень та вилову риби за жовтень 2016. Із пояснеь ОСОБА_2 видно, що він не виконав плану по фінансових надходженнях та не забезпечив продовження режиму рибокористування. На що члени гарнізонної Ради зауважили, що ОСОБА_2 демонструє безвідповідальне відношення до своїх обов'язків, що до кінця терміну дії режиму рибокористування залишився місяць а ОСОБА_2 не підготував належних документів для продовження режиму. Крім того, встановлено, що ОСОБА_2 саботував рішення Ради щодо зариблення основної водойми.

Через дані порушення, члени Ради в кількості 8 чоловік з 9 присутніх прийняли рішення про звільнення ОСОБА_2 із посади директора ВМГ "Петрик" .

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача Троян І. В., дані порушення є порушеннями умов контракту , члени Ради визнали їх грубими , так, як їх було декілька то причиною звільнення стало грубе неодноразове порушення умов контракту.

Серед обов'язків ОСОБА_2, передбачених п. 4 контракту передбачено покращення умов спортивного рибальства, виробництва мисливсько - рибальської продукції. Через що, непродовження режиму рибокористування та незариблення ставу ставить під загрозу функціювання ВМГ "Петрик" та протирічить меті його створення. Тому, дані порушення можливо віднести до грубих.

Стаття 41 КЗпП України передбачає, що крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках:

1) одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Відповідно до ППВС України " Про практику розгляду судами трудових спорів" п. 27 передбачено , що на підставі п.1 ст.41 КЗпП за одноразове грубе порушення трудових обов'язків трудовий договір може бути розірвано лише з керівником підприємства, установи, організації (філії, представництва, відділення, іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи,організації, його заступниками, а також із службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів контролю за цінами.

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Позивач ОСОБА_2, на спростування позиції відповідача, щодо грубих порушень з його боку, доводив лише те, що ним проводилось зариблення ставу протягом 2016 року. На підтвердження цього надав копії актів. Однак, як пояснив представник відповідача та свідки в судовому засіданні, саме через невиконання ОСОБА_2 своїх обов'язків, як директора підприємства, гарнізонній Раді за власні кошти доводилось самотужки закуповувати зарибок. Надані ОСОБА_2 акти свідчать лише про факт зариблення і не містять інформації щодо виконання ним своїх обов'язків, як директора підприємства. Інші порушення, які йому інкримінує відповідач ним жодним чином не спростовувались.

Заслуговує на увагу той факт, що до звільнення ОСОБА_2 неодноразово було притягнуто до відповідальності . Так, 25 лютого 2016 року(протокол №18 від 25.02.2016 року) рішенням Ради ВГО ТВМР ЗСУ директору ВМГ «Петрик» ОСОБА_2 було оголошено догану за невиконання рішення Ради. 23 вересня 2016 року(протокол №4 від 23.09.2016 року) рішенням Ради ВГО ТВМР ЗСУ директору ВМГ «Петрик» ОСОБА_2 знову оголошено сувору догану за систематичне невиконання рішень Ради УВГО ТВМР ЗСУ і самовільну зміну умов контракту. Відповідно до протоколу №5 від 27.10.2016 ОСОБА_2 Радою винесено останнє попередження , якщо у разі невиконання чи неналежного виконання рішень Ради його буде звільнено з посади.

Як встановлено в судовому засіданні із показань свідків, актів складених членами гарнізонної ради, крім того, даний факт не заперечував сам ОСОБА_2 Він залишав засідання гарнізонної Ради і відмовлявся підписувати будь які докумени. Дані обставини спростовують твердження ОСОБА_2 про те, що йому не було відомо про звільнення і що з наказом він не був ознайомлений. Крім того, із протоколу №6 від 17.11.2016 року засідання Ради гарнізонної організації військових мисливців і рибалок Збройних Сил України встановлено, що ОСОБА_2 був присутній на засіданні Ради, давав пояснення. Копія акту від 17.11.2016 свідчить, що після оголошення йому наказу про звільнення, ОСОБА_2 відмовився поставити підпис про ознайомлення та залишив засідання Ради.

Дані обставини суд бере до уваги лише як факт неналежного виконання ОСОБА_2 своїх обов'язків, як директора підприємства протягом тривалого часу і незадоволення його роботою та вжиття відповідних заходів до її покращення з боку Ради. Оскільки застосування дисциплінарних стягнень до ОСОБА_2 не оскаржується, хоча сторони надавали відповідні докази на підтвердження своїх позицій, суд не вдається до оцінки правомірності рішень Ради.

Позивач оскаржуючи звільнення із посади просив скасувати два накази №24 від 21.11.2016 р. та №22 від 17.11.2016 . В судовому засіданні встановлено, що позивача звільнено із посади відповідно до наказу №22, а наказ № 24 стосується припинення доступу ОСОБА_2 до фінансових та бухгалтерських документів, що є лише наслідком звільнення.

В обгрунтування своїх вимоог позивач зазначає, що згідно умов трудового контракту (п. 16 Контракту) контракт припиняється:

а) після закінчення строку дії контракту;

б) за згодою сторін;

в) з ініціативи роботодавця до закінчення дії контракту у випадках, передбачених законодавством (статтями 40,41 КЗпП України);

г)з ініціативи працівника до закінчення строку дії контракту у випадках

передбачених законодавством (статтею 39 КЗпП України);

д)з інших підстав, передбачених законодавством.

При розірванні контракту з підстав, не передбачених чинним законодавством, звільнення провадиться за пунктом 8 статті 36 КЗпП України (підстави, передбачені контрактом).

Жодної із наведених підстав для дострокового розірвання контракту у відповідача не було.

Однак в судовому засіданні чітко встанолено , що була наявна підстава передбачена пунктом в) з ініціативи роботодавця до закінчення дії контракту у випадках, передбачених законодавством (статтями 40,41 КЗпП України).

Керуючись ст. 10, 11, 213-215 ЦПК України, ст 41 КЗпП України суд

В И Р І Ш И В:

У визнанні незаконними та скасуванні наказів № 24 від 21.11.2016 та №22 від 17.11.2016 в частині звільнення ОСОБА_2 з посади директора колективного підприємства «Військово-мисливського господарства «Петрик» та у поновленні його на посаді директора, а також у стягненні на його користь заробітної плати за час вимушеного прогулу та у решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене сторонами до Апеляційного суду Вінницької області через Літинський районний суд Вінницької області протягом 10 днів.

Суддя : Білик Н. В.