Ухвала суду № 66752605, 23.05.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22ц/790/3555/17 Головуючий І інстанції -

Справа: № 628/3100/16ц Цендра Н.В.

Категорія: житлові Доповідач - Хорошевський О.М.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді - Хорошевського О.М.

суддів: Кружиліної О.А.,

Пилипчук Н.П.

за участю секретаря - Брулевича В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 01 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «КК «КомЕнерго-Куп'янськ» про усунення перешкод в користуванні квартирою і поновлення порушеного права користування квартирою, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою і поновлення порушеного права користування квартирою.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що він мешкає разом зі своєю родиною в квартирі АДРЕСА_1 міськради Харківської області на одній сходовій клітині з відповідачем, яка мешкає в квартирі № 17.

Відповідач незаконно з порушенням встановлених норм збудувала перегородку та поставила дверний блок між вказаними квартирами, що створило перепони користуванню позивачем та його родиною квартирою, оскільки при відкриванні вхідних дверей перекриваються шляхи до виходу з квартири. Позивач направляв відповідачу претензію-вимогу, в якій просив демонтувати вище вказану перегородку з дверима на поверсі у спільному тамбурі. Але претензія залишилася без відповіді, у звязку з чим він і звернувся з даним позовом.

Заочним рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 01 листопада 2016 року позовні вимоги задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_3 демонтувати перегородку з дверима на п'ятому поверсі у тамбурі за адресою: АДРЕСА_2

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції, як незаконне та необґрунтоване та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Зазначає, що судова повістка про виклик у судове засідання до неї не надходила, а розглянувши справу без її участі суд позбавив відповідача можливості надати свої пояснення та заперечення.

Пояснює, що в її присутності спеціалістами управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Куп'янської міської ради обстеження тамбуру, її квартири не проводилось, виміри не здійснювались, а отже вона має сумнів стосовно проведеного комісійного обстеження, на яке посилається суд.

Також зазначає, що нею не було здійснено будівництво перегородки з дверима на поверсі тамбура між квартирами АДРЕСА_2. При укладенні договору купівлі-продажу квартири 13 жовтня 1995 року ця перегородка вже існувала, а з таких підстав вона дійсно не зверталась до Управління житлово-комунального господарства Куп'янської міської ради Харківської області з приводу будування спірної перегородки.

Таким чином, вважає що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду, доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що діючим законодавством України передбачена можливість знесення самочинного будівництва у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил.

При цьому суд керувався при вирішенні справи ст. 376 ЦК України, ст. ст. 8, 26 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності», Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції судова колегія доходить висновку про те, що норми матеріального права застосовані неправильно.

Статтею 376 ЦК України, на яку посилався суд, визначено що вважається самочинним будівництвом та правові наслідки здійснення такого будівництва.

Частиною четвертою зазначеної статті передбачена можливість знесення такого майна, але лише на вимогу власника (користувача) земельної ділянки на якій здійснено самочинне будівництво, а тому до правовідносин, що виникли, зазначена норма застосована бути не може.

З позовної заяви ОСОБА_4 вбачається, що підставою для звернення до суду він вважав створення відповідачем перешкод у користуванні належною йому квартири.

З пояснень ОСОБА_4 наданих у суді апеляційної інстанції вбачається, що він набув право власності на АДРЕСА_2 в результаті приватизації і ця обставина ніким не заперечувалась.

За правилами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З наданих позивачем акту візуального огляду коридору загального користування будинку АДРЕСА_2, складеного працівниками комунальних установ 30.12.2014 року та відповіді № 2606 від 31.12.2014 року, зробленої на підставі зазначеного акту, вбачається, що мешканцями АДРЕСА_3 було збільшено загальну площу квартири за рахунок зменшення коридору сумісного користування, приблизно на 0,75 кв. м. (а.с. 9-10).

З відповіді т.в.о. начальника Куп'янського районного відділу Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 16.11.2015 року № 390-3239 факт будівництва перегородки з дверима на поверсі у тамбурі за адресою: АДРЕСА_2 суперечить вимогам розділу ІІІ, глави 2, пункту 2.37 «Правил пожежної безпеки в Україні» (а.с. 11).

З пояснень наданих позивачем судам першої та апеляційної інстанції вбачається, що збільшення площі квартири № 17 за рахунок коридору сумісного користування і встановлення додаткової двері призвело до того, що одночасне відкривання дверей до квартири № 17 утруднює і робить неможливим доступ до квартири № 18, належної позивачу.

Про це свідчить і надані відповідачем фотознімки (а.с. 84-85).

Власником АДРЕСА_4 є ОСОБА_3. на підставі договору купівлі-продажу від 13.10.1995 року (а.с. 56). Відповідачем не доведено, що спірний тамбур був побудований до укладання зазначеного договору.

Оскільки спірний тамбур збудований у коридорі, що знаходиться у загальному користуванні мешканців будинку, а встановлення двері у цьому тамбурі створює перешкоди у користуванні позивачем належним йому майном, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням правил ст. 391 ЦК України.

З огляду на те, що неправильне застосування судом норм матеріального права не призвело до неправильного висновку судова колегія не вбачає підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, 308, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Заочне рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 01 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - О.М. Хорошевський

Судді - О.А. Кружиліна

Н.П. Пилипчук