Рішення № 66750807, 29.05.2017, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

29.05.2017 2/394/176/17

394/246/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

22 травня 2017 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого: судді - Запорожець О.М.

при секретарі: Довгій С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Новоархангельського районного нотаріального округу в Кіровоградській області Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_3 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, посилаючись на те, що 08 грудня 2002 року помер її батько ОСОБА_4. Після смерті останнього залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки розміром 4,26 га, яка розташована на території Камянецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-КР № 021016. Після смерті батька спадкоємцями першої черги по закону в рівних долях - є вона та відповідач. 30 червня 1980 року був укладений шлюб з першим чоловіком ОСОБА_5. 01 червня 1982 року ОСОБА_5 помер. 10 жовтня 2008 року був укладений шлюб з другим чоловіком ОСОБА_6.

30 березня 2017 року позивачка звернулась в усній формі стосовно подання заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуса, але їй було відмовлено тому, що нею пропущено термін на подання заяви про прийняття спадщини і у звязку з чим їй не може бути видано свідоцтво про право на спадщину.

В позові позивачка наголошувала на тому, що строк на подання заяви пропустила в звязку з тим, що проживала із спадкодавцем за різними адресами; при житті спадкодавця вона ні на що не претендувала; їй не було відомо, що батько мав у власності земельну ділянку; також державний акт на право приватної власності на землю на померлого був прихований відповідачем; відповідач в тайні від неї прийняв спадщину.

Отже, позивачку було обмежено у доступі до інформації та документів які б вказували на наявність спадкового майна після померлого спадкодавця її батька ОСОБА_4, а будучи позбавленою вищезазначеного вона не змогла вчасно оформити документи на спадщину і пропустила з поважної причини встановлений законом строк для прийняття спадщини. Просила суд визначити їй додатковий трьохмісячний строк на подання заяви про прийняття спадщини.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити. Крім того позивачка пояснила, що після смерті батька залишилась земельна ділянка та будинок. Про те, що відповідач успадкував земельну ділянку вона дізналась у 2016 році. Про наявність у батька державного акту на право приватної власності на земельну ділянку їй нічого відомо не було.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити його задоволенні. Пояснив, що позивачці було відомо, що після смерті батька залишилась земельна ділянка.

Третя особа приватний нотаріус Новоархангельського районного нотаріального округу в Кіровоградській області Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона дійсно видала відповідачу свідоцтво про право на спадщину після смерті його батька. Відповідач фактично прийняв спадщину відповідно до положень ст. 560 ЦК України (в редакції 1963року).

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали цивільної та спадкової справи, суд вважає, що позов не обґрунтований і не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Положеннями ч. 1 ст. 3 ЦПК України передбачено, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ч .1 ст. 4 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, предявляються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Право на судовий захист цивільних прав та інтересів визначено в ст. 15 ЦК України.

Способи захисту цивільних прав та інтересів зазначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, ОСОБА_4 помер 08 грудня 2002 року в с. Камянече Новоархангельського району Кіровоградської області (свідоцтво про смерть серія І-ОЛ № 234007) /а.с.5/.

Світлокопією свідоцтва про народження позивачки серії ІV-УР № 627383 підтверджується, що остання народилася 13 березня 1962 року, її батьком записаний ОСОБА_4, матірю ОСОБА_7 /а.с.10/.

30 червня 1980 року ОСОБА_5 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб у Тальнівському райвідділі ЗАГС Черкаської області (свідоцтво про одруження серії І-СР № 370157) /а.с.11/.

01 червня 1982 року ОСОБА_5 помер у м. Тальне Черкаської області (світлокопія свідоцтва про смерть серія І-СР №459988) /а.с.12/.

10 жовтня 2008 року ОСОБА_6 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб у Тальнівському райвідділі ЗАГС Черкаської області (свідоцтво про одруження серії І-ОЛ № 033800) /а.с.57/.

Відповідно до світлокопії довідки Камянецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області від 31.01.2017 року №191 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживав та був зареєстрований до дня смерті 08 грудня 2002 року в с. Камянече Новоархангельського району Кіровоградської області, вулиця Слави (Ворошилова), будинок № 87. В даному домоволодінні проживав сам. Камянецькою сільською радою заповіт від імені ОСОБА_4 не посвідчувався /а.с.6/.

Відповідно до довідки Камянецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області від 31.01.2017 року №194 земельна частка /пай/ ОСОБА_4 розміром 4,26 га згідно державного акту ІІІ-КР №021016 до моменту оформлення спадщини ОСОБА_2 дійсно знаходиться в незадіяних частках пай на території Камянецької сільської ради /а.с.7/.

23.09.2016 року відповідач звернувся до приватного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину при цьому надавши відповідні документи /а.с.32/.

23.09.2017 року відповідачу приватним нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом /а.с.54/.

Приватний нотаріус в листі розяснив позивачці, що вона пропустила строк на подання заяви про прийняття спадщини /а.с.14/.

П. 5 прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року визначено, що правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Ч.1 ст. 1220 ЦК України вказує на те, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Частинами 1 та 2 ст. 1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

З приписів ч. 1 ст. 1223 ЦК України слідує, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч. 1 смт. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У частинах 1, 2 та 3 ст. 1272 ЦК йдеться мова про неприйняття спадщини, а також про пропуск строку для прийняття спадщини та порядок його визначення, зокрема зазначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При вирішенні справ про визначення додатковогостроку для подання заяви про прийняття спадщини слід такожврахувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обовязковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами для застосування положеньст. 1272 ЦК Україниє тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, інші непереборні обставини, що унеможливлювати спадкоємцю вчинити дії направленні на прийняття спадщини.

Зокрема в п. 24 Постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 Пленум Верховного суду України розяснив, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК, а також за відсутності

інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом,

усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК , звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, повязані з обєктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнаніповажними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як проживання окремо від спадкодавця, необізнаність особи про наявність спадкового майна, спадкування майна іншим спадкоємцем за невідомих позивачці обставин.

Позивачці було відомо про смерть спадкодавця, а також, що відкрилась після його смерті спадщина, вона знала, що є спадкоємицею першої черги за законом і думку суду мала всі можливостівчасно реалізувати свої спадкові права та обовязки. Причин, що є поважними, а саме повязані з обєктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій,що заважали вчасно звернутися з заявою про прийняття спадщини, судом не встановлено.

Право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття і закон зобовязує спадкоємця, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, зазначеної дії позивачкою не вчинено,

Враховуючи наведене суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити в звязку з його необґрунтованістю.

Приймаючи до уваги викладене та, керуючись ст. ст. 208, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст.1216, 1217, 1220, 1221, 1223, 1270, 1272 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Новоархангельського районного нотаріального округу в Кіровоградській області Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_3 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини відмовити повністю у звязку з необґрунтованістю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через Новоархангельський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 29.05.2017 року.

Головуючий: