Ухвала суду № 66749678, 17.05.2017, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/785/15-к

Провадження № 1-кп/206/2/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.05.2017року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого-судді - Грицаюк Н.М.,

при секретарі - Сєдовій А.О.,

за участі прокурора - Захарчука О.В.,

захисника-адвоката - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

потерпілого - ОСОБА_3,

представника потерпілої - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро матеріали за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12013040030000075 відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

24 квітня 2017 року в провадження Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013040030000075 відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Ухвалою суду від 24 квітня 2017 року було призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_2, обвинувачується у тому, що,03 січня 2011 року близько 19 години 30 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «Mitsubishi L300», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, рухався по вулиці Іларіонівській з боку вулиці Ладишської в напряму вулиці Буковинської в місті Дніпропетровську.

На шляху руху ОСОБА_2 грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність к дорожнім обставинам та їх змінам, не переконавшись в безпеці свого руху, при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_6, який перетинав проїжджу частину зліва направо по ходу його руху, заходів до негайного зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу не прийняв, в наслідок чого в районі будинку № 25, скоїв на нього наїзд.

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_6, спричинено тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми: вдавленого перелому лобної кістки ліворуч з травматичним руйнуванням лівої передньої черепно-мозкової ямки та решітчастої кістки, розповсюдження крововиливу під мякими мозковими оболонками головному мозку, дрібно вогнищеві крововиливу у товщі речовини нижньої поверхні лівої лобної частки головного мозку; інфільтрую чого крововиливу у товщі мяких покривних тканин голови з внутрішньої сторони у лобній ділянці голови ліворуч та у лобно-тімяно-скроневій ділянці голови праворуч; синця на верхній повіці лівого ока; садна на шкіряних покровах голови. Закритої травми грудної клітини: перелому 3-10 ребер грудної клітини праворуч по передній пахвовій лінії з пошкодженням пристінкової плеври; перелому 3-12 ребер між біляхребетною та лопатковою лініями праворуч, місцями з пошкодженням пристінкової плеври, на відстані від підошовної поверхні стоп 12-го ребра 110 см, до 3-го ребра 133 см; скупчення крові у правій плевральній порожнині у кількості біля 500 мл; інфільтруючого крововиливу у товщі мяких тканин по бічній та задньо-бічній поверхням грудної клітини праворуч. Розриву атланто-потиличного зєднання. Синця на шкіряних покровах задньо-зовнішньої поверхні правого передпліччя; садна на шкіряних покровах в проекції лівого колінного суглобу та лівого ліктьового суглобу. Вогнищевих крововиливів у товщі мяких тканин в проекції зовнішньої поверхні правого колінного суглобу та великого вертела правої стегнової кістки. Вогнищевих крововиливів у товщі сосочкових та трабекулярних мязів серця, які відносяться до тяжких тілесних пошкоджень згідно висновку судово-медичної експертизи № 29-Е, від 18.01.2011 року, та знаходяться у прямому причинному звязку з настанням смерті.

Смерть потерпілого настала від сумісної тупої травми тіла з переломами кісток скелету, зовнішньої та внутрішньої кровотечами, яка ускладнилася розвитком шоку, що підтверджується даними судово-медичного дослідження трупу.

Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом автомобілем «Mitsubishi L300», реєстраційний номер НОМЕР_1, порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, який свідчить: «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, які водій спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди», невиконання якого знаходиться в причинному звязку з наслідками, що настали.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважає можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, присутній у судовому засіданні обвинувачений та його захисник-адвокат, потерпіла та її представник проти призначення судового розгляду не заперечували.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілої та її представника, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Пункт 3 ч. 3ст. 314 КПК Українипередбачає, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогамКПК України.

Стаття 291 КПК Українипередбачає вимоги до обвинувального акту та додатків до нього, які є невід'ємною частиною, які повинні бути надіслані до суду.

Зокрема, цією нормою законупередбачено, що обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження. До обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування,та інші необхідні документи.

Відповідно дост.109 КПК Україниреєстр матеріалів розслідуванняповинен містити номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення, реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Вивченнямобвинувальногоактувстановлено,щов ньомувідсутнєсформульовано обвинувачення,як того вимагають положенняст. 291 КПК України, а йдеться тільки прообставини, які було встановлено органом досудового розслідування та й то не в повному обсязі .

Так, сформульоване обвинувачення повинно містити опис складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286КПК України, тобто, повинні бутивказані ознаки об'єктивної та субєктивноїсторін інкримінованогозлочину.

Субєктивна сторона даного злочину характеризується необережною формою вини. Саме ж порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту може бути як умисним, так і необережним. Відповідно до ст. 25 КК України необережність поділяється на злочинну самовпевненість та злочинну недбалість. Необережність є злочинною самовпевненістю, як вид вини полягає в тому, що субєкт у момент вчинення ним злочину усвідомлює можливість настання суспільно небезпечних наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно чи, власне, самовпевнено розраховує на те, що ці наслідки не настануть через дію третіх чинників. Вина у вигляді злочинної недбалості характеризується трьома ознаками: у особи відсутнє передбачення можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння; особа мала їх передбачити; особа могла їх передбачити. Зазначені ознаки є нероздільними, адже вони визначають єдине, цілісне психічне ставлення ставлення субєкта до злочину, тобто вину. Однак обвинувальний акт не містить відомотей, який саме вид необережності ставиться в провину ОСОБА_2

Обвинувачення повинно бути конкретним та сформульоване таким чином, щоб дозволяло суду зробити висновки про відмежовуванняінкримінованогозлочинувід інших злочинів, однак, цього на думку суду не зроблено досудовим розслідуванням, що унеможливлює призначення справи до судового розгляду.

Крім того, згідно обвинувального акту ОСОБА_2 03 січня 2011 року близько 19 години 30 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «Mitsubishi L300», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, рухався по вулиці Іларіонівській з боку вулиці Ладишської в напряму вулиці Буковинської в місті Дніпропетровську. Проте, в Самарському районі м. Дніпра (Дніпропетровська) відстутня вулиця «Ладишська», натомість є вулиця «Ладозька».

Відсутність в обвинувальному акті конкретизованого формулювання обвинувачення особи унеможливлює якісний і повний її захист.

Наприклад, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26.06.2008 року, ухваленому у справі «Ващенко проти України», зазначено: «Обвинувачення для цілей п.1 ст.6 конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51)».

У рішенні від 25.07.2000 року, ухваленому у справі «Маттоціа проти Італії», детальніше прописано: «Обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п.«b» ч.3 ст.6 конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення».

У рішенні від 09.10.2008 року, прийнятому у справі «Абрамян проти Росії», вказано: «Деталі скоєння злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він офіційно вважається письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави предявленого йому обвинувачення».

В цьому ж рішенні ЄСПЛ нагадав, що положення пп.«а» п.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо предявленого особі обвинувачення та, відповідно, правової кваліфікації, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду.

Вказані недоліки обвинувального акту, його не конкретність, порушують право обвинуваченого, передбаченест. 42 КПК України, знати у вчиненні якого кримінального правопорушення чи кримінальних правопорушень він обвинувачується, що унеможливлює якісно і в повній мірі здійснити захист, чим істотно порушується право обвинуваченого ОСОБА_2 на захист.

За даних обставин суд вважає необхідним повернути обвинувальний акт прокурору для приведення його у відповідність до положень ст.ст.109, 291 КПК України,

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.291, ч.3 п.3 ст.314 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12013040030000075 відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, повернути прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області, для усунення виявлених недоліків, у розумний строк, відповідно до вимогКримінального процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області, в термін, визначений п. 2 ч. 2 ст. 395 Кримінального процесуального Кодексу України.

Головуючий суддя Н.М. Грицаюк