Ухвала суду № 66748057, 19.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 травня 2017 року м. Київ К/800/17031/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 січня 2017 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року

у справі № 607/7403/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області

про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення колегіального органу - протокол № 16 від 06 червня 2016 року Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області; зобов'язати відповідача призначити їй пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року (далі - Закон № 1697-VII) з моменту звернення із відповідною заявою, з 01 червня 2016 року.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача, в якій він, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що на час звернення до органів пенсійного фонду позивач мав стаж, який давав право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

Як вбачається з доданих до касаційної скарги судових рішень, 01 червня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 14 жовтня 2014 року).

Протоколом засідання комісії Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для розгляду питань, пов'язаних з призначенням пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 16 від 06 червня 2016 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з тим, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VШ від 02 березня 2015 року у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про національний банк України ", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. У зв'язку з цим з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених зазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Згідно з довідкою № 11/426, виданою 06 липня 2016 року прокуратурою Тернопільської області, позивач працює в органах прокуратури Тернопільської області з 30 квітня 1996 року, а на посаді начальника відділу інформаційних технологій прокуратури області з 14 квітня 2016 року по даний час.

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1, позивач з 05 квітня 1993 року по 29 грудня 1995 року працювала на посадах державного службовця в Тернопільському обласному управлінні соціального захисту населення, з 30 квітня 1996 року по 18 вересня 2001 року - на посадах державного службовця в прокуратурі Тернопільської області, з 19 вересня 2001 року по момент звернення до відповідача, 01 червня 2016 року - на прокурорських посадах.

Таким чином, станом на 01 червня 2016 року вислуга років позивача становить 22 роки 09 місяців та 25 днів, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури 14 років 08 місяців та 12 днів.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року, положенням ст. 86 якого визначено порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року, вислуги років не менше 22 роки 6 місяців, у тому числі, стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців.

Однак, п. 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02 березня 2015 року передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України "Про державну службу", Законів України "Про державну службу", Закону України "Про прокуратуру", Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Закону України "Про статус народного депутата України", Закону України "Про Кабінет Міністрів України", Закону України "Про судову експертизу", Закону України "Про Національний банк України", Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", Закону України "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII чинний, а до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-XIII.

За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов правильного та обгрунтованого висновку про те, що оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії після 01 червня 2015 року, а тому відповідачем правомірно відмовлено у призначенні її пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

Доводи касаційної скарги вказаних висновків судів не спростовують.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення щодо того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку з ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 січня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року у справі № 607/7403/16-а .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Ю. Швед