Ухвала суду № 6674730, 20.10.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-30804/08 Головуючий у 1 інстанції Усатенко І.В.

Суддя-доповідач Літвіна Н.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2009 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :

Головуючого судді Літвіної Н.М.

суддів: Маслія В.І.

Ситникова О.Ф.

при секретарі: Овчіннікові А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 07 липня 2008 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Поділ - Житло» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Господарського суду м. Києва від 07 липня 2008 року позов Комунального підприємства «Поділ - Житло» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення – було задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 04 травня 2007 року № 0000182370/0.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач – Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва звернулася з апеляційною скаргою та просила скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

18 квітня 2007 року Державною податковою адміністрацією у м. Києві проведено невиїзну позапланову документальну перевірку Комунального підприємства «Поділ - Житло» з питань взаємовідносин з ТОВ «Укрторгальянс» за період з 01 вересня 2005 року по 01 квітня 2006 року, за результатами якої складено Акт від 18 квітня 2007 року № 31/35-101/32557113.

В результаті перевірки встановлено порушення позивачем п. п. 7.4.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", а саме до складу податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем віднесена вартість товару придбаного у ТОВ «Укрторгальянс» в зв»язку з завищення позивачем суми податкового кредиту у жовтні 2005 року на 10885,00 грн., у грудні 2005 року на 15 739, 00 грн. та у січні 2006 року на 1734, 00 грн., а тому ДПІ у Подільському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 04 травня 2007 року № 0000182370/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартітсь на загальну суму 42 537, 00 грн., у тому числі 28358,00 грн. - основного платежу та 14 179, 00 грн. - штрафних санкцій.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" (далі Закон), бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв`язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, протягом жовтня 2005 року, грудня 2005 року та січня 2006 року ТОВ «Укрторгальянс» здійснювало позивачу поставки товару, що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Укрторгальянс» видало позивачу податкові накладні від 06 жовтня 2005 року № 000008 на загальну суму 10347,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 1724,50 грн., від 10 жовтня 2005 року № 0000082 на загальну суму 13473,00 грн., у тому числі ПДВ 2245,50 грн., від 20 жовтня 2005 року № 0000088 на загальну суму 35640,00 грн., у тому числі ПДВ 5940,00 грн., від 14 жовтня 2005 року № 0000086 на загальну суму 5850,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 975,00 грн., від 02 грудня 2005 року № 111 на загальну суму 3432,00 грн., у тому числі ПДВ 572,00 грн., від 07 грудня 2005 року № 118 на загальну суму 86074,80 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 14345,80 грн., від 13 грудня 2005 року № РН-0000105 на загальну суму 4928,40 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 821,40 грн., від 24 січня 2006 року № 10 на загальну суму 10401,84 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 1733,64 грн.

На підставі рахунків-фактур позивач перерахував на рахунок ТОВ «Укрторгальянс» грошові кошти за поставлені товари, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Зазначені операції були відображені позивачем в податковій звітності, а відповідні суми ПДВ віднесені до складу податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ за жовтень 2005 року, грудень 2005 року, січень 2006 року.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону - податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до п. п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В апеляційній скарзі апелянт посилався на те, що рішенням Солом'янського районного суду від 29 жовтня 2007 року було визнано недійсними установчі документи та свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ ТОВ «Укрторгальянс» з моменту реєстрацію, а тому вказане товариство не мало права нараховувати податки та складати податкові накладні.

Між тим, колегія суддів не погоджується з даним висновком, оскільки судом вказане рішення прийняте вже після здійснення операцій з позивачем.

Крім того, визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ, первинних бухгалтерських документів жодним чином не впливає на угоди, що укладались таким підприємством, зобов'язання що з них виникали до винесення судового рішення.

На момент виконання зобов'язань згідно отриманих податкових накладних, підприємство знаходилось в Єдиному державному реєстрі, а також мало свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума податкового кредиту позивача за спірний період сформована на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від контрагентів.

Крім того, Законом не передбачений обов`язок позивача перевіряти сплату ПДВ продавцем товару до бюджету.

На основі детального вивчення матеріалів справи та правового аналізу вищезазначених правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що нездійснення оплати ПДВ контрагентами позивача з якими ним укладено договори до Державного бюджету України не позбавляє позивача права віднесення даних сум до податкового кредиту та не є підставою для позбавлення права на бюджетне відшкодування.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на те, що ТОВ «Укрторгальянс» здійснювало свою діяльність через підставних осіб, оскільки жодного вироку суду, який би підтвердив дані відомості, з цього приводу надано не було.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що штрафні санкції спірним податковим повідомленням-рішенням застосовані до позивача необґрунтовано.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва залишити без задоволення , а постанову Господарського суду м. Києва від 07 липня 2008 року – без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 27 жовтня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 26 жовтня 2009 року.