Рішення № 66747099, 15.05.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2017 р.Справа № 916/386/17

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №1 від 27.02.2017р.

Від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю б/н від 22.02.2017р.; ОСОБА_4 за довіреністю б/н від 30.05.2016р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Футбольний клуб „Зоря до приватного акціонерного товариства „Футбольний клуб „Чорноморець про стягнення 2 275 012,56 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Футбольний клуб „Зоря (далі по тексту ТОВ „Футбольний клуб „Зоря) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до приватного акціонерного товариства „Футбольний клуб „Чорноморець (далі по тексту ПрАТ „Футбольний клуб „Чорноморець) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 2 275 012,56 грн., яка складається із вартості реалізованих відповідачем квитків у розмірі 2 000 000,00 грн., відшкодування штрафів у розмірі 164 310,00 грн., безпідставно утриманих коштів у розмірі 4 963,20 грн., пені у розмірі 94 985,97 грн., трьох відсотків річних у розмірі 10 752,39 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе за договором про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016р. зобовязань.

Відповідач повністю заперечував проти позову, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. При цьому, під час розгляду справи судом ПрАТ „Футбольний клуб „Чорноморець було переказано на користь ТОВ „Футбольний клуб „Зоря грошові кошти у розмірі 2 000 000,00 грн. від реалізації квитків на матчі та відшкодовано позивачу витрати зі сплати судового збору у розмірі 30 000,00 грн.

03.05.2017р. на адресу електронної пошти господарського суду надійшли клопотання ТОВ „Футбольний клуб „Зоря про збільшення розміру позовних вимог (вих. №134 від 25.04.2017р., вих. №142 від 28.04.2017р.), у відповідності до останньої з яких позивач просив стягнути із відповідача заборгованість у загальному розмірі 514 575,84 грн., яка складається із відшкодування штрафів у розмірі 347 819,48 грн., безпідставно утриманих коштів у розмірі 4 963,20 грн., пені у розмірі 145 616,11 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 16 177,05 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

19.08.2016р. між ПрАТ „Футбольний клуб „Чорноморець (Виконавець) та ТОВ „Футбольний клуб „Зоря (Замовник) було укладено договір про організацію та проведення футбольних матчів №15, у відповідності до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, передбачених договором, Виконавець надає Замовнику комплекс послуг щодо організації та проведення трьох футбольних матчів у рамках змагань групового етапу ОСОБА_5 УЄФА 2016/2017 за участю команди ФК „Зоря (Луганськ), які відбудуться в період з 01.09.2016р. по 15.12.2016р. (далі матчі/матч) на стадіоні „Чорноморець, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20, а також реалізації квитків на матчі.

Приписами ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Положеннями п. 2.1 договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016р. до обовязків Виконавця було віднесено, зокрема, в порядку, строки та на умовах, передбачених даним договором, підготувати та надати Замовнику для використання з метою проведення матчу індивідуально визначені обєкти, які розташовані на стадіоні „Чорноморець; забезпечити якісну роботу технічного персоналу Виконавця на стадіоні під час підготовки до матчу та його проведення; підготувати футбольне поле стадіону для проведення матчу відповідно до вимог документів УЄФА; організувати роботу касирів у касах стадіону з реалізації квитків Замовника у період реалізації квитків з 10:00 до17:00 год.; забезпечити процес контролю та посадки глядачів згідно з придбаними квитками; відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2012р. за №341 під загальним керівництвом відповідального офіцера служби безпеки Замовника, Виконавець бере участь у забезпеченні охорони громадського порядку шляхом укладання договорів з відповідними службами органів МВС та МНС про забезпечення охорони до, під час та після матчу для вболівальників, команд-учасниць матчу, офіційних осіб, почесних гостей, представників Замовників, УЄФА та ФФУ, представників ЗМІ; забезпечує охорону громадського порядку (стюарди та волонтери) на трибунах та між секторами стадіону під час матчу; виконувати всі обовязки оператора спортивної споруди, викладені у п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2012р. за №341; скласти та надати на підпис Замовнику відповідний акт про надані за договором послуги протягом пяти робочих днів з дати проведення кожного матчу. Підтвердженням надання послуг за цим договором є акт про надані послуги, підписаний уповноваженими представниками сторін договору та скріплений відбитками круглих печаток сторін.

Згідно з пп.. 2.2.1, 2.2.3, 2.2.4 договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016р. Виконавець має право вимагати від Замовника виконання його обовязків, передбачених договором. Отримати від замовника плату за надані згідно договору послуги. Залучати третіх осіб для реалізації квитків на матчі на підставі договору виключно за письмовою згодою Замовника. Винагорода третіх осіб, залучених для реалізації квитків за письмовою згодою Замовника вираховується із загальної вартості реалізованих ними квитків.

Відповідно до пп.. 3.1.2, 3.1.8, 3.1.12 договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016р. Замовник зобовязується своєчасно здійснити оплату за надані Виконавцем послуги згідно з договором. Замовник у взаємодії із сектором безпеки АТ „ФК „Чорноморець, із залученням сил та можливостей Виконавця, згідно із п. 2.1.21 цього договору, організовує всі необхідні заходи забезпечення громадського порядку, охорони та безпеки на стадіоні та прилеглій до нього території згідно встановлених норм УЄФА.

Умовами п. 4.1 договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016р. визначено, що вартість послуг по організації та проведенню футбольних матчів (в т. ч. компенсації всіх комунальних витрат та комунікаційних послуг, повязаних із проведенням матчів) за договором складає: 600 000,00 грн. за проведення кожного матчу; 40% від загальної вартості квитків, реалізованих на конкретний матч/три матчі, які заплановані.

Відповідно до п. 4.2 договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016р. взаєморозрахунки за цим договором здійснюються наступним чином. Замовник за 10 календарних днів до дати проведення кожного відповідного матчу перераховує на банківський рахунок Виконавця 50 % від суми вартості послуг по організації та проведенню кожного матчу, що складає 300 000,00 грн.; інші 50% від суми вартості послуг по організації та проведенню кожного матчу, що складає 300 000,00 грн. Замовник перераховує Виконавцю протягом 2 робочих днів після дати відповідного матчу. Кошти від реалізованих квитків за кожний окремий матч за вирахуванням: суми винагороди особам згідно з п. 2.2.4 договору та винагороди Виконавцю у розмірі 40% від вартості квитків, реалізованих на матч, яка залишилась після сплати винагороди особам згідно п. 2.2.4 договору. Виконавець перераховує на поточний рахунок Замовника, зазначений у цьому договорі на протязі 2-х банківських днів після підписання акта у порядку, передбаченому п. 3.1.9.

Згідно зі ст. 1033 ЦК України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо комісіонер поручився за виконання правочину третьою особою, він має право на додаткову плату. Якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. У разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії.

Положеннями п. 5.8 2 договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016р. сторонами було встановлено, що у випадку застосування органами УЄФА, ФІФА до Замовника дисциплінарних санкцій у вигляді штрафу за дії глядачів та інших осіб, що перебувають до, під час та після матчу (окрім Співробітників Замовника, уболівальників команди Замовника та команди клубу-гостя) на стадіоні дій, що ображають людську гідність особи або групи осіб на будь-якій підставі, включаючи ознаки кольору шкіри, раси, релігії або етнічного походження, а також дій, перерахованих у ст. 16 Дисциплінарних правил УЄФА, Виконавець відшкодовує Замовнику 40% суми застосованого до Замовника штрафу протягом пяти днів з моменту отримання від Замовника відповідного рахунку з доданим доказом застосування до Замовника вказаних у цьому пункті дисциплінарних санкцій у вигляді штрафу.

Згідно з положеннями п. 7.1 договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016р. договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 15.12.2016р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

З матеріалів справи вбачається, що 16.09.2016р. між сторонами по справі було підписано акт наданих послуг №470, у відповідності до якого відповідачем було надано позивачу послуги, загальна вартість яких складає 2 638 245,97 грн. Окрім того, між сторонами договору було підписано звіти комітента №1,2, 3 від 16.09.2016р. Грошові кошти у розмірі 2 638 245,97 грн. були переказані ПрАТ „Футбольний клуб „Чорноморець на користь позивача у повному обсязі.

04.11.2016р. між ТОВ „Футбольний клуб „Зоря та ПрАТ „Футбольний клуб „Чорноморець було підписано акт наданих послуг №589 з реалізації та проведення футбольного матчу та продажу квитків, вартість яких склала 1 675 003,84 грн. та звіти комітента №5, 6, 7 від 04.11.2016р. За твердженням позивача, грошові кошти за даним актом були сплачені відповідачем не у повному обсязі, в результаті чого, за останнім рахується заборгованість у розмірі 10 207,64 грн.

Звертаючись до господарського суду із даним позовом, ТОВ „Футбольний клуб „Зоря зазначало, що відповідачем у порушення умов договору не було надано акту наданих послуг та звітів комітента щодо продажу квитків за період з 04.11.2016р. по 08.12.2016р. на груповий матч ОСОБА_5 УЄФА 2016/2017 за участю команд ФК „Зоря ФК „Манчестер Юнайтед, у звязку з чим, позивач розрахував вартість проданих відповідачем квитків та належних до сплати коштів на користь позивача у розмірі 1 989 792,36 грн. на підставі зареєстрованих відповідачем податкових накладних та інформації, яка надходила від співробітників ПрАТ „Футбольний клуб „Чорноморець.

Відповідач, в свою чергу, у відзиві на позовну заяву зазначав, що не заперечує факту наявності заборгованості перед ТОВ „Футбольний клуб „Зоря за договором про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016р. у загальному розмірі 2 000 000,00 грн., яка була сплачена відповідачем під час розгляду справи судом.

Окрім вище наведених порушень, які за переконанням ТОВ „Футбольний клуб „Зоря мали місце під час виконання відповідачем умом договору, останнім також з порушенням п. 2.2.4 договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016р. було залучено до продажу квитків фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 без письмової згоди позивача, у звязку з чим грошові кошти у розмірі 4 963,20 грн., сплачені останньому у якості агентської винагороди, підлягають перерахуванню на користь ТОВ „Футбольний клуб „Зоря як безпідставно утримані.

Варто зазначити, що 16.11.2016р. ТОВ „Футбольний клуб „Зоря звернулось до відповідача із повідомленням про необхідність перерахувати у відповідності до умов п. 5.8. договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016р. грошові кошти у розмірі 56 348,92 грн., розмір яких становить 40% від сплаченого позивачем штрафу, нарахованого останньому рішенням Дисциплінарного комітету з контролю та етики УЄФА від 13.10.2016р. по справі №29748-UEL-2016/17. Як вбачається з матеріалів справи, підставою застосування до позивача штрафу у розмірі 5 000 євро стало порушення останнім ст. 16 (2) Дисциплінарних правил УЄФА вторгнення прихильника на поле.

Окрім того, позивач звертався до відповідача із листами від 14.12.2016р. та 13.04.2017р. про необхідність відшкодувати 40% вартості, застосованих до позивача рішеннями контрольно-дисциплінарної та етичної комісії від 17.11.2016р. та від 23.02.2017р. штрафів, розмір яких становить 10 000,00 євро та 16 000,00 євро відповідно, які були сплачені ТОВ „Футбольний клуб „Зоря, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Вище наведені обставини, а також письмові повідомлення ПрАТ „Футбольний клуб „Чорноморець про відмову сплатити 40% застосованих до ТОВ „Футбольний клуб „Зоря штрафів, і стали підставами для звернення із даним позовом до господарського суду з метою захисту порушеного права.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно зі ст. 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення прийнятих на себе зобовязань за договором про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016р. ПрАТ „Футбольний клуб „Чорноморець у визначений строк не було надано позивачу акту наданих послуг та не перераховано належних ТОВ „Футбольний клуб „Зоря грошових коштів від реалізації квитків, вартість яких склала 2 000 000,00 грн. В результаті викладеного, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ „Футбольний клуб „Зоря в частині стягнення із ПрАТ „Футбольний клуб „Чорноморець вартості реалізованих відповідачем квитків у розмірі 2 000 000,00 грн. є законними та обґрунтованими.

Як зазначалось вище по тексту рішення, ПрАТ „Футбольний клуб „Чорноморець під час розгляду справи було переказано на користь ТОВ „Футбольний клуб „Зоря грошові кошти від реалізації квитків, що підтверджується платіжними дорученнями № 222 від 15.02.2017р., № 315 від 28.02.2017р., № 420 від 17.03.2017р. та №444 від 24.03.2017р. на загальну суму 2 000 000,00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що основна сума заборгованості у розмірі 2 000 000,00 грн. на момент вирішення даного спору є погашеною, у звязку з чим, вважає за необхідне зазначити наступне.

У п.п. 3.12, 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26 грудня 2011 року N 18 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Приймаючи до уваги, що відповідачем в процесі розгляду даної справи було повернуто 2 000 000,00 грн. від реалізації квитків на матчі, господарський суд дійшов висновку щодо відсутності між сторонами предмету спору в частині стягнення з із ПрАТ „Футбольний клуб „Чорноморець грошових коштів у розмірі 2 000 000,00 грн., що є підставою для припинення провадження у справі у зазначеній частині позовних вимог згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 1015 ЦК України за згодою комітента комісіонер має право укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права та обов'язки комітента. У виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента, комісіонер має право укласти договір субкомісії без згоди комітента. Комітент не має права без згоди комісіонера вступати у відносини з субкомісіонером.

Положеннями ч. ч. 1,2 ст. 1017 ЦК України передбачено, що комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи від його вказівок як тільки це стане можливим. Комісіонерові, який є підприємцем, може бути надано право відступати від вказівок комітента без попереднього запиту про це, але з обов'язковим повідомленням комітента про допущені відступи.

Як вбачається із письмових пояснень ПрАТ „Футбольний клуб „Чорноморець останнім було залучено для реалізації квитків на матчі фізичну особу-підприємця ОСОБА_6, про що, як зазначає, відповідач, було повідомлено ТОВ „Футбольний клуб „Зоря. Відсутність будь-яких заперечень з боку позивача була розцінена відповідачем як згода на залучення ОСОБА_6 для реалізації квитків на матч.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Підсумовуючи вище викладене, а також приймаючи до уваги необхідність відповідно до умов договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016р. отримання відповідачем письмової згоди від позивача на залучення третіх осіб для продажу квитків на матчі, а також відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження винятковості обставин, які стали підставою для залучення третьої особи без згоди позивача, господарський суд доходить висновку, що ПрАТ „Футбольний клуб „Чорноморець було порушено умови договору у названій частині, у звязку з чим, агентська винагорода у розмірі 4 963,20 грн., сплачена на користь третьої особи, підлягає стягненню на користь ТОВ „Футбольний клуб „Зоря як безпідставно утримані грошові кошти. Викладене має наслідком необхідність задоволення позовних вимог ТОВ „Футбольний клуб „Зоря у названій частині на суму 4 963,20 грн.

Звертаючись до господарського суду із позовною вимогою про відшкодування 40% від суми застосованих до ТОВ „Футбольний клуб „Зоря штрафів, позивачем не було надано господарському суду пояснень щодо правової природи такого відшкодування, якого також не було надано із боку відповідача, у звязку з чим господарський суд вважає за необхідне, першочергово надати правову оцінку правовій природі такого відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Положеннями ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Підсумовуючи вище наведені приписи чинного законодавства, господарський суд доходить висновку, що застосування до позивача органами УЄФА або ФІФА дисциплінарних санкцій у вигляді штрафу за своєю правовою природою є збитками, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що для притягнення до відповідальності у вигляді стягнення збитків необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв?язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

У звязку із викладеними обставинами, суд вважає за необхідне дослідити наявність або відсутність у діях відповідача елементів складу цивільного/господарського порушення для вирішення питання про притягнення до відповідальності ПрАТ „Футбольний клуб „Чорноморець у вигляді стягнення збитків. Так, першочергово суд вважає за необхідне дослідити наявність або відсутність у діях відповідача факту протиправної поведінки.

Положеннями ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 7 Закону України „Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв'язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів від 8 липня 2011 року N 3673-VI (з наступними змінами та доповненнями) забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв'язку з проведенням футбольних матчів покладається на: 1) оператора спортивної споруди; 2) організатора футбольного матчу; 3) спеціальних суб'єктів забезпечення громадського порядку та громадської безпеки; 4) футбольні клуби; 5) місцеву державну адміністрацію та орган місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 9 Закону України „Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв'язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів оператор спортивної споруди (особа, яка на законних підставах здійснює діяльність з управління спортивною спорудою) відповідає за: 1) забезпечення громадського порядку та громадської безпеки в частині відповідності спортивної споруди вимогам та критеріям, встановленим відповідно до закону; 2) організацію та контроль за поведінкою осіб, які перебувають на території спортивної споруди; 3) створення належних умов для діяльності спеціальних суб'єктів забезпечення громадського порядку та громадської безпеки. До обов'язків оператора спортивної споруди належать, зокрема залучення до забезпечення громадського порядку та громадської безпеки обслуговуючого персоналу (волонтерів, стюардів, контролерів), зокрема до проведення огляду глядачів з метою недопущення пронесення на територію спортивної споруди предметів і речовин, заборонених правилами поведінки.

Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України „Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв'язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів визначено, що організатор футбольного матчу (Міжнародна федерація футбольних асоціацій (далі - ФІФА), Об'єднання європейських футбольних асоціацій (далі - УЄФА), Федерація футболу України, їх колективні члени, під егідою яких проводиться футбольний матч, а також інші організації або фізичні особи, які на законних підставах виконують функції щодо організації футбольного матчу) відповідає за забезпечення громадського порядку та громадської безпеки в частині координації діяльності з підготовки та проведення футбольного матчу, узгодження місця і часу проведення футбольного матчу; встановлення контрольно-перепускного режиму; дотримання умов щодо безпечного розміщення груп глядачів; дотримання глядачами правил поведінки.

Згідно з п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку організації робіт із забезпечення громадського порядку та громадської безпеки під час проведення футбольних матчів від 25 квітня 2012 р. N 341 (з наступними змінами та доповненнями) організатор футбольного матчу, оператор спортивної споруди та футбольний клуб забезпечують громадський порядок та громадську безпеку на території спортивної споруди, її трибунах, а органи Національної поліції - на прилеглій до спортивної споруди території, шляхах евакуації глядачів та в громадських місцях населеного пункту, де проводиться футбольний матч, якщо іншого не вимагає характер матчу або перебіг подій під час його проведення.

Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку організації робіт із забезпечення громадського порядку та громадської безпеки під час проведення футбольних матчів оператор спортивної споруди та/або відповідний футбольний клуб створюють службу безпеки спортивної споруди (футбольного клубу), яка відповідає за здійснення заходів безпеки під час проведення футбольного матчу, та визначають відповідальну за здійснення таких заходів особу (далі - керівник служби безпеки), на яку покладаються функції із загального керівництва обслуговуючим персоналом. Керівник служби безпеки безпосередньо взаємодіє з керівниками органів Національної поліції, територіальних органів та підрозділів ДСНС. Не пізніше ніж за чотири години до початку футбольного матчу залежно від ступеня ризику та інших обставин суб'єкти забезпечення громадського порядку та громадської безпеки в межах своїх повноважень, визначених законодавством, розпочинають здійснювати заходи щодо забезпечення охорони громадського порядку та громадської безпеки на спортивній споруді та прилеглій до неї території.

У відповідності до п. 17 Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку організації робіт із забезпечення громадського порядку та громадської безпеки під час проведення футбольних матчів обов'язками організатора футбольного матчу є, зокрема припинення неправомірних дій глядачів, зокрема безпосередньо на трибунах спортивної споруди, із залученням осіб, на яких покладено обов'язки із забезпечення громадського порядку та громадської безпеки на території спортивної споруди.

Вище викладене дозволяє господарському суду дійти висновку, що обовязок з охорони громадського порядку під час проведення футбольних матчів покладено, зокрема, на оператора спортивної споруди, обовязки якого відповідно до умов договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016р. були покладені та ПрАТ „Футбольний клуб „Чорноморець. При цьому, господарський суд відхиляє доводи позивача в частині посилання на неналежне здійснення відповідачем обовязків, які чинним законодавством покладені на організатора футбольного матчу, оскільки умовами договору, укладеного між сторонами по справі, не передбачено покладання обовязків організатора футбольного матчу на ПрАТ „Футбольний клуб „Чорноморець. Викладене, з урахуванням умов договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016р. та положень чинного законодавства, дозволяє господарському суду зробити висновок, що ПрАТ „Футбольний клуб „Чорноморець та ТОВ „Футбольний клуб „Зоря були зобовязанні спільними зусиллями забезпечувати охорону громадського порядку згідно встановлених норм УЄФА до, під час та після проведення футбольних матчів.

Як свідчать матеріали справи та визнається сторонами, під час проведення футбольних матчів протягом періоду з 01.09.2016р. по 15.12.2016р., які проводились на стадіоні „Чорноморець, мали місце факти порушення громадського порядку, що свідчить про неналежне виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань за договором про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016р. в частині спільного забезпечення заходів з забезпечення громадського порядку. Викладені обставини дозволяють суду зробити висновок про доведеність факту протиправної поведінки як з боку ПрАТ „Футбольний клуб „Чорноморець, так із боку ТОВ „Футбольний клуб „Зоря в частині забезпечення громадського порядку під час проведення футбольних матчів.

При цьому, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду справи судом відповідач зазначав, що ТОВ „Футбольний клуб „Зоря не було доведено фактів вчинення правопорушень громадського порядку саме глядачами або іншими особами, що перебувають, до, під час та після матчу на стадіоні, а не уболівальниками команди Замовника або команди клуба-гостя, що, за твердженням відповідача, повинно враховуватись під час вирішення питання про відшкодування застосованих до ТОВ „Футбольний клуб „Зоря штрафів. Позивач, в свою чергу, зазначав, що оскільки обовязок попередження та припинення неправомірних дій глядачів, незалежно від того чи є вони уболівальниками команди Замовника або команди клуба-гостя, покладено на відповідача, то у ТОВ „Футбольний клуб „Зоря є всі підстави вимагати відшкодування 40% від сплаченої суми усіх штрафів.

Господарський суд зазначає, що використання таких понять як „глядачі та „глядачі-уболівальники повязано, в першу чергу, із необхідністю виділення для останніх окремих секторів спортивної споруди з метою підтримання громадського порядку. Викладене, з урахуванням зробленого застереження у п. 5.8 2 договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016р. свідчить про необхідність доведення ТОВ „Футбольний клуб „Зоря факту порушення громадського порядку глядачем, який би не належав до тієї або іншої групи глядачів-уболівальників.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження порушення громадського порядку під час проведення матчів саме з боку глядачів футбольних матчів, господарський суд доходить висновку про недоведеність доводів ТОВ „Футбольний клуб „Зоря у названій частині позовних вимог про відшкодування штрафів у розмірі 347 819,48 грн.

Розглядаючи наявність причинно-наслідкового звязку між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками, суд враховує зроблені по тексту рішення вище висновки та виходить із того, що неналежне виконання ПрАТ „Футбольний клуб „Чорноморець зобовязань в частині забезпечення громадського порядку не може свідчити про наявність причинно-наслідкового звязку між завданими збитками та протиправною поведінкою, оскільки, як було встановлено господарським судом сторони зобовязались спільними зусиллями забезпечити громадський порядок під час проведення футбольних матчів. Окрім того, господарський суд приймає до уваги недоведеність ТОВ „Футбольний клуб „Зоря вчинення дій, спрямованих на порушення громадського порядку саме глядачами футбольного матчу, а не глядачами-уболівальниками, які повинні забезпечуватися окремим пропуском на стадіон та для яких виділяється не менше 5% від місць загального користування.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення причинно-наслідкового звязку, що, в свою чергу, свідчить про відсутність складу цивільного правопорушення, а, отже, і про відсутність правових підстав для відшкодування за рахунок ПрАТ „Футбольний клуб „Чорноморець застосованих до ТОВ „Футбольний клуб „Зоря штрафів у розмірі 347 819,48 грн., які за своєю правовою природою є збитками.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У звязку із порушенням відповідачем прийнятих на себе зобовязань позивачем в порядку ст. 625 ЦК України було нараховано ПрАТ „Футбольний клуб „Чорноморець до сплати 3% річних в сумі 16 177,05 грн., розмір яких було здійснено позивачем на спірну суму заборгованості.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних заявлених до стягнення, а також приймаючи до уваги відмову господарського суду у задоволенні позовних вимог ТОВ „Футбольний клуб „Зоря в частині відшкодування 40% застосованих до останнього штрафів, господарський суд зазначає, що правильний розмір трьох відсотків річних за вказаний період складає 15 559,37 грн. Викладене має наслідком часткове задоволення позовних вимог ТОВ „Футбольний клуб „Зоря про стягнення із відповідача трьох відсотків річних на суму 15 559,37 грн.

Відповідно до п. 5.2 договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016р. у разі прострочення виконання сторонами обовязку по взаєморозрахункам згідно з п. 4.1 та 4.2 даного договору, винна сторона несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день затримання виконання грошового зобовязання.

З посиланням на умови договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016р. та приписи Господарського кодексу України позивачем було нараховано ПрАТ „Футбольний клуб „Чорноморець пеню за порушення строків переказу грошових коштів від реалізації квитків у розмірі 145 616,11 грн.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Так, згідно ч. ч. 1 - 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, відповідно до преамбули 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) вказаний закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, господарський суд зазначає, що правильним розміром пені є 145 267,67 грн., що має наслідком необхідність задоволення позовних вимог ТОВ „Футбольний клуб „Зоря в частині стягнення пені на суму 145 267,67 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Разом з тим, ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене та враховуючи, що судом було припинено провадження в частині стягнення із ПрАТ „Футбольний клуб „Чорноморець основної заборгованості у розмірі 2 000 000,00 грн., суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених позовних вимог шляхом присудження до стягнення із ПрАТ „Футбольний клуб „Чорноморець на користь ТОВ „Футбольний клуб „Зоря безпідставно утримані грошові кошти у розмірі 4 963,20 грн., пеню у розмірі 145 267,67 грн., три відсотки річних у розмірі 15 559,37 грн. відповідно до ст. ст. 15, 16, 203, 509, 525, 526, 530, 546-549, 610-612, 617, 625, 626, 901, 1011, 1015, 1017, 1022, 1033 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 193, 216-218, 224, 225, 231, 232 Господарського кодексу України, п. п. 5, 8, 17 Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку організації робіт із забезпечення громадського порядку та громадської безпеки під час проведення футбольних матчів, ст. ст. 7,9 Закону України „Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв'язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Провадження у справі №916/386/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Футбольний клуб „Зоря до приватного акціонерного товариства „Футбольний клуб „Чорноморець в частині стягнення грошових коштів від реалізації квитків у розмірі 2 000 000,00 грн. припинити.

2.Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з приватного акціонерного товариства „Футбольний клуб „Чорноморець /65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-А, ідентифікаційний код 22449841/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Футбольний клуб „Зоря /91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 4-В; 69027, м. Запоріжжя, провулок Оздоровчий, буд. 2, ідентифікаційний код 31673441/ безпідставно утримані грошові кошти у розмірі 4 963 грн. 20 коп. /чотири тисячі девятсот шістдесят три грн. 20 коп./, пеню у розмірі 145 267 грн. 67 коп. /сто сорок пять тисяч двісті шістдесят сім тисяч 67 коп./, три відсотки річних у розмірі 15 559 грн. 37 коп. /пятнадцять тисяч пятсот пятдесят девять грн. 37 коп./, судовий збір у розмірі 2 486 грн. 85 коп. грн. /дві тисячі чотириста вісімдесят шість грн. 85 коп./ Наказ видати.

4.В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 25 травня 2017 р. 1

1Примітка: в судовому засіданні 15.05.2017р. при оголошенні вступної та резолютивної частини даного рішення судом було повідомлено, що повний текст рішення буде підписано 22.05.2017р. Однак у звязку з перебуванням судді Желєзної С.П. на лікарняному з 22.05.2017р. по 24.05.2017р. включно, повний текст даного судового рішення було оформлено відповідно до вимог ст.ст. 84 85 ГПК України 25.05.2017р.

Суддя С.П. Желєзна