Рішення № 66747078, 23.05.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2017 р.Справа № 922/801/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (м. Харків) до Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації (Харківська обл., смт. Нова Водолага) про стягнення 108168,92 грн., за участю представників:

позивача - юрисконсульта відділу правового забезпечення Харківської філії ПАТ "Укртелеком" ОСОБА_1 (довіреність №747 від 12.12.2016 р.),

відповідача - ОСОБА_2 (без належних повноважень),

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 108168,92 грн. невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення згідно вимог чинного законодавства. Свої позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем вимог Бюджетного кодексу України, постанови №256 та Порядку №256, а також вимог, встановлених Порядком перерахування деяких субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субвенцій та компенсацій від 11.01.2005 р. №20 (в редакції згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2015 р. №64 "Про внесення змін до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субвенцій та компенсацій"), оскільки не відшкодував позивачу послуги, надані з 01.03.2016 р. по 31.12.2016 р. на пільгових умовах.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що в Державному бюджеті на 2016 рік субвенції місцевим бюджетам на відшкодування пільг з послуг звязку передбачено не було та лише після того, як управління отримало з районного бюджету бюджетне призначення на відшкодування пільг з послуг звязку на 2016 р. в розмірі 37,265 тис. грн., на зазначену суму і був укладений договір з позивачем про відшкодування витрат, повязаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги на 2016 рік, тому управління за визначенням не може бути відповідачем за позовними вимогами позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.04.2017 р. був продовжений строк розгляду спору за межи строку, встановленого ст. 69 ГПК України, на 15 днів - до 24.05.2017 р., та розгляд справи був відкладений на 17.05.2017 р. о 11:30 год.

17.05.2017 р. розгляд справи був відкладений на 23.05.2017 р. о 11:30 год.

Позивач надав клопотання про долучення до матеріалів справи належних письмових доказів, а саме документів, які перелічені в ньому, зокрема, письмове уточнення до позовної заяви про стягнення заборгованості за надані послуги зв'язку пільговим категоріям населення.

Розглянувши це клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.

У наданому письмовому уточненні до позовної заяви про стягнення заборгованості за надані послуги зв'язку пільговим категоріям населення позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 108168,92 грн. за невідшкодовані послуги зв'язку, надані пільговим категоріям населення смт. Нова Водолага та Нововодолазького району Харківської області в період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р., оскільки в поданій позивачем до суду позовній заяві №26-16/03 від 06.03.2017 р. зазначено період заборгованості, за який необхідно провести примусове стягнення відшкодування за надані послуги зв'язку пільговому контингенту населення - з 01.03.2016 р. по 31.12.2016 р., а із доданого до позову розрахунку ціни позову вбачається, що станом на 01.03.2016 р. обліковується залишок невідшкодованої заборгованості 25073,10 грн., яка складається із наданих послуг зв'язку пільговому контингенту 8359,26 грн. в січні 2016 р. та 16713,84 грн. вартості послуг зв'язку, наданих позивачем в лютому 2016 р.

Розглянувши це уточнення, суд вважає за можливе прийняти його як уточнення періоду заборгованості.

Відповідач не надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у призначене судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, суд встановив наступне.

23.12.2016 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про відшкодування витрат пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги на 2016 рік №36 (надалі - договір), предметом якого є відносини щодо відшкодування платником (відповідачем) пільгової частини телекомунікаційних послуг, які надаються виконавцем (позивачем) особам, які мають право на пільгу.

Відповідно до п. 1.2 договору, платник (відповідач) відшкодовує пільги, встановлені Законами України: Законів України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист, "Про жертви нацистських переслідувань", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, Про охорону дитинства, надає послуги зв'язку громадянам, які підпадають під дію вказаних законів, в межах сум виділених районним бюджетом та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. №389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї".

Згідно з п. 1.3 вказаного договору виконавець (позивач) надає послуги, зазначені у п. 1.1 договору, а платник (відповідач) оплачує ці послуги в межах бюджетних призначень.

Відповідно до п. 2.1 договору виконавець (позивач) зобов'язується:

- щомісяця нараховувати платню за надані пільговикам телекомунікаційні послуги з урахуванням пільг, встановлених законами, зазначеними у п. 1.2 даного договору.

- щомісяця до 10 числа місяця наступного за звітним надавати розрахунок витрат на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг.

- щомісячно до 10 числа місяця, що настає за звітним, надавати платнику акти звірки взаємних розрахунків за спожиті послуги у звітному місяці.

Згідно з п.п. 2.2.1 п. 2.2 договору платник (відповідач) зобов'язується на підставі отриманих від виконавця розрахунків витрат проводити розрахунки з останнім протягом п'яти банківських днів з часу фінансування з районного бюджету шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця.

Пунктом 7.1 договору сторони визначили, що даний договір вступає в дію з дати підписання договору і діє до 31.12.2016 р. Дія цього договору розповсюджується на відносини між сторонами з 01.01.2016 р. відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України. Договір вважається продовженим в частині проведення розрахунків за надані послуги, якщо вони повністю не проведені до 31.12.2016 р. до повного розрахунку.

На виконання умов вказаного договору, позивач у період з 01 січня 2016 р. до 31.12.2016 р. (включно) надав послуги зв'язку на пільгових умовах населенню смт. Нова Водолага та Нововодолазького району Харківської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та на яких поширюється дія п. 19 ч. 1 ст. 12, п. 10 ч. 1 ст. 13, п. 18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, п. 11 ст. 20, ст. 21 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, п. 6 ч. 1 ст. 6, ч. 3 ст. 7 Закону України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист, ч. 5 ст. 12 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, п. 4 ч. 3 ст. 13 Закону України Про охорону дитинства.

Відповідач допустив порушення взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного відшкодування отриманих послуг, у зв'язку з чим станом на момент звернення із даним позовом до суду за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. у нього виникла заборгованість перед позивачем за послуги зв'язку, надані на пільгових умовах, в сумі 108168,92 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України Про телекомунікації телекомунікаційні послуги (послуги зв'язку) споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно з п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 визначено, що встановлені законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

У відповідності до ст. 19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.

Публічне акціонерне товариство Укртелеком є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України Про телекомунікації, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, інших законодавчих актів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обовязковість договору для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 87 Бюджетного кодексу України, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).

Згідно з п.п. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України (в редакції до 01.01.2017 р.), видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з Державного бюджету України (субвенцій з Державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. №256 (надалі Постанова №256) затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету (надалі Порядок №256), якими встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Зокрема, п. 2 Постанови №256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

При цьому, в п. 3 Порядку №256 встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг смт. Нова Водолага та Нововодолазького району Харківської області є Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації, а отже, на підставі вищезазначених норм законодавства, положень постанови та Порядку №256, відшкодування витрат понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.

Згідно роз'яснень Міністерства фінансів України від 31.08.2016 р. за №31-09010-16-16/24984, надання вказаних пільг в 2016 році здійснюється місцевими органами виконавчої влади за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

З 01.01.2017 р. внесено зміни до ст.ст. 89, 91, 102 Бюджетного кодексу України, відповідно до яких замість субвенції з державного бюджету на видатки з надання пільг з послуг зв'язку фінансування пільг здійснюється з місцевих бюджетів.

Позивач у позові посилається на те, що на виконання п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. №117 (надалі - Положення №117), позивач подавав на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці.

З матеріалів справи вбачається, що поіменні списки абонентів за формою 2-пільга щомісячно надсилались позивачем на електронну адресу відповідача, що підтверджується витягами з електронної пошти позивача щодо відправлення вихідних повідомлень на електронну адресу відповідача.

Також списки за формою 2-пільга щомісячно надавались відповідачу у паперовому вигляді під розпис, що підтверджується копіями супровідних листів, які є в наявності в матеріалах справи.

Враховуючи правовідносини, що склались між сторонами, та відповідно до п. 11 Положення №117 і п. 2 Постанови №256, відповідач був зобов'язаний щомісяця звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі з отриманою від позивача інформацією, та здійснювати розрахунки з ним на підставі поданих позивачем щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги, однак порушив свої зобов'язання, розрахунків в повному обсязі не здійснив.

В Законах України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу, Про жертви нацистських переслідувань, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний статус та Про охорону дитинства передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги).

Посилання відповідача на неналежне бюджетне фінансування, суд вважає безпідставним.

Законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання, а у відповідності до вимог Законів України.

Відповідно до ч. 1 п. 8 Порядку №256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.

При цьому, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів у п'ятиденний строк здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг (ч. 2 п. 8 Порядку №256).

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Відповідно до п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/374/2013 від 18.02.2013 р., відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 р. та у справі Бакалов проти України від 30.11.2004 р. зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі №11/446/3-28гс12 та постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 р. у справі №15/5027/715/2011.

Згідно з ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допоміг, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.

У листі від 30.06.2011 р. №31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, що ...деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів).

Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

За таких обставин, Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо відшкодування позивачу наданих пільговим категоріям населення послуг зв'язку не спростовано відповідачем та факт надання позивачем послуг підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір.

Керуючись постановами Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 р., №117 від 29.01.2003 р. та №295 від 11.04.2012 р., ч. 3 ст. 63 Закону України Про телекомунікації, ст. 19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, ст.ст. ст. 48, 87, 89, 102 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 193, 218 ГК України, ст.ст. 96, 525, 526, 530, 610, 617, 625, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації (63202, Харківська обл., смт. Нова Водолага, вул. Воскресінська, 3. Код ЄДРПОУ 03196529) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18. Код ЄДРПОУ 21560766), в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (61010, м. Харків, Нетіченська набережна, буд. 8. Код ЄДРПОУ 25614660) заборгованість за невідшкодовані послуги зв'язку, надані пільговим категоріям населення смт. Нова Водолага та Нововодолазького району Харківської області в період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. в сумі 108168,92 грн. та судовий збір в сумі 1622,53 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.05.2017 р.

Суддя ОСОБА_3