Ухвала суду № 66747055, 23.05.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

про передачу за підсудністю

"23" травня 2017 р.Справа № 922/1220/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Самсонова М.М.

розглянувши матеріали справи

за Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нова-Каховка до Державний реєстратор прав на нерухоме майно Федоренко Андрій Іванович, м. Харків, Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, м. Харків про стягнення коштів у розмірі 2 043 000,00 грн. за участю представників :

позивача - ОСОБА_4, за дов. від 06.10.2014 року

першого відповідача - Линник І.М., за дов. від 26.04.2017 року

другого відповідача - не з'явився

за клопотанням позивача здійснюється фіксація судового процесу технічними засобами, серійний № диска СІС Х-10205

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до першого відповідача, державного реєстратора прав на нерухоме майно Федоренка Андрія Івановича, другого відповідача, Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, про стягнення з Держави на користь позивача збитків у розмірі 2 043 000,00 грн., зобов'язання другого відповідача відшкодувати з рахунку державного бюджету України на користь позивача 2 043 000,00 грн. збитків.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що перший відповідач не здійснив державну реєстрацію права власності на реконструйовані нежитлові приміщення, які належать позивачу, чим завдав останньому: матеріальну шкоду у вигляді сплати позивачем на користь третьої особи штрафу за невиконання умов попереднього договору у розмірі у розмірі 283 000,00 грн. та у вигляді упущеної вигоди (неотриманий дохід, який позивач міг би реально отримати за звичайних обставин) в сумі 1 710 000 грн.; моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 квітня 2017 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/1220/17 та призначено її до слухання у судовому засіданні на 10 травня 2017 року. 10 травня 2017 року, ухвалою господарського суду Харківської області, відкладено розгляд даної справи до 23 травня 2017 року. Судом долучено до матеріалів справи документи, які надійшли через канцелярію суду від: позивача - заява про фіксацію судового процесу (вх. № 16685 від 23 травня 2017 року), заява про зменшення позовних вимог (вх. № 26689 від 23 травня 2017 року), письмові пояснення № 1 (вх. № 16691 від 23 травня 2017 року); письмові пояснення № 2 (вх. № 16686 від 23 травня 2017 року); першого відповідача - клопотання про залучення до участі у справі третьої особи (вх. № 15741 від 23 травня 2017 року); другого відповідача - доповнення до клопотання від 05.05.2017 року (вх. № 16625 від 22 травня 2017 року), уточнення до клопотання від 05.05.2017 року (вх. № 16626 від 22 травня 2017 року), клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 16628 від 22 травня 2017 року).

В призначене судове засідання 23 травня 2017 року з'явився представник позивача та представник першого відповідача. Другий відповідач свого уповноваженого представника в дане судове засідання не направив; про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом судового засідання від 10 травня 2017 року та поданими до суду документами (арк. спр. 75-76, 85-88).

Клопотання першого відповідача про залучення третьої особи (вх. № 16741 від 23 травня 2017 року) залишається судом без розгляду, з огляду на відмову представника першого відповідача від даного клопотання, зроблену під час судового засідання 23 травня 2017 року.

Клопотання другого відповідача про відкладення розгляду справи (вх. № 16628 від 22 травня 2017 року), мотивоване зайнятістю представника у розгляді іншої справи, не підлягає задоволенню, оскільки суду не надано належних доказів на його обґрунтування. Так, Вищій господарський суд України у Постанові № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського кодексу України судами першої інстанції" Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року (п. 3.9.2 постанови) роз'яснив господарським судам, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд, розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог (вх. № 16689 від 23 травня 2017 року), яка підтримана представником позивача під час судового засідання, вислухавши позицію представника першого відповідача, та відповідно до якої позивач просить суд: стягнути з Держави завдані збитки у розмірі 333 000,00 грн., які складаються з сплаченого штрафу у розмірі 283 000,00 грн. та моральної шкоди в сумі 50 000,00 грн.; зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області відшкодувати з відповідного рахунку Державного бюджету України завдані збитки у розмірі 333 000,00 грн., зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Вищий господарський суд України у своїй постанові від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснив місцевим судам, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові (п.п. 3.10. 3.11 постанови).

Тобто, при зверненні із заявою про зменшення розміру позовних вимог, позивач має дотриматися відповідної дії, передбаченої ст. 56 ГПК України а саме - направити копію відповідної заяви з доданими до не документами на адресу інших учасників судового процесу, а докази направлення - надати до суду (п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України).

Враховуючи вимоги вище викладених норм, ненадання позивачем доказів направлення заяви про зменшення позовних вимог (вх. № 16689 від 23 травня 2017 року) на адресу першого та другого відповідачів, суд повертає дану заяву позивачу без розгляду. Після усунення недоліків (порушення), допущених позивачем при зверненні із даною заявою, позивач має право повторно звернутись із нею до суду до початку розгляду справи судом по суті.

Під час судового засідання 23 травня 2017 року представник першого відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване необхідністю ознайомитися з поданими позивачем документами, в задоволені якого суд відмовляє та зазначає, що по-перше, заява позивача про зменшення позовних вимог не прийнята судом до розгляду; по-друге, представник першого відповідача не позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами справи після судового засідання.

Розглянувши клопотання представника другого відповідача (вх. № 14781 від 10 травня 2017 року з урахуванням доповнень та уточнень (вх. № 16625 та вх. № 16626 від 22 травня 2017 року)) відповідно до якого другий відповідач просить суд замінити Головне управління Державної казначейської служби України у Харківської області на належного відповідача - Державну казначейську службу України, суд відмовляє в його задоволенні, оскільки приписами ст. 24 ГПК України передбачено можливість здійснення заміни первісного відповідача на належного відповідача лише за згодою позивача, якої позивачем не надано.

Водночас, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність залучення до участі у даній справі іншого відповідача - Державну казначейську службу України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) з огляду на наступне.

Відповідно до статті 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач у позовній заяві визначає відповідачів: державного реєстратора прав на нерухоме майно Федоренка Андрія Івановича та Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області та в прохальній частині позовної заяви просить суд: стягнути з Держави завдані збитки та зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області відшкодувати з рахунку Державного бюджету України на користь позивача завдані збитки.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 95 Конституції України, бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Згідно приписів частини 1 статті 43 Бюджетного кодексу України Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

У відповідності до статті 25 Бюджетного кодексу України, Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Згідно з приписами статті 1 Положення про Державну казначейську службу України, яке затверджено Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр).

У відповідності до статті 4 вказаного Положення, Казначейство України, відповідно до покладених завдань, здійснює, зокрема, безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

При розгляді позовів про відшкодування шкоди, заподіяної діями (бездіяльністю) органів державної влади, співвідповідачами є відповідні органи Державної казначейської служби України. При цьому не вимагається наявність порушення вказаними органами прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Крім того, суд приймає до уваги інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/344 від 11 квітня 2005 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" в якому роз'яснено, що при вирішенні питання про залучення іншого відповідача судам необхідно мати на увазі, що інший відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої в принципі можливо було б задовольнити позовні вимоги, - на відміну від третьої особи на стороні відповідача, за рахунок якої такі вимоги ніколи не задовольняються (пункт 5).

Крім того, судом прийнято до уваги пояснення Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області, викладені у клопотанні (вх. № 14781 від 10.05.2017 р.), у яких останній зазначає про відсутні відповідних бюджетних призначень та рахунків для відшкодування шкоди внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України № 01-8/482 від 13 серпня 2008 року "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 1-му півріччі 2008 року" на запитання "Чи має господарський суд у розгляді справи за позовом про відшкодування шкоди до органу державної влади, що фінансується з державного бюджету України, залучати до участі у справі як іншого відповідача територіальний орган Державного казначейства України" ?. було надано відповідь, що за приписом статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю, зокрема органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою.

Відшкодування такої шкоди органом державної влади, оскільки останній фінансується з державного бюджету України, здійснюється з відповідного бюджету. Відтак, участь органів Державного казначейства України, як іншого відповідача є ознакою, притаманною для усіх спорів про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією або бездіяльністю органів державної влади (пункт. 7).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 20 липня 2015 року у справі № 922/4906/13 та від 07 лютого 2017 року у справі № 903/351/16.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України встановлено виключну підсудність справ господарському суду. Зокрема, у частині 5 зазначено, що справи у спорах, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються господарським судом міста Києва.

Якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині 5 статті 16 Господарського процесуального кодексу України, то така справа у будь-якому разі підлягає розгляду в господарському суді міста Києва. Це стосується й тих випадків, коли відповідний орган взяв участь у справі в процесі її розгляду, тобто був залучений як інший відповідач. У таких випадках правило частини 3 статті 17 Господарського процесуального кодексу України не застосовується, тобто справа підлягає передачі за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Як вбачається із матеріалів справи, судом залучено до участі у справі у якості іншого відповідача Державну казначейську службу України, яка є центральним органом виконавчої влади, відповідно, спір є підвідомчим господарському суду міста Києва.

Згідно з ч.1 ст. 17 ГПК України якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

Враховуючи вимоги статті 16 Господарського процесуального кодексу України та приймаючи до уваги залучення судом до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача - Державну Казначейську службу України, яка є центральним органом виконавчої влади, матеріали справи підлягають передачі за виключною підсудністю до господарського суду м. Києва (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в).

Керуючись вимогами статтями 16, 17, 22, 24, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Залучити до участі у справі іншого відповідача, а саме - Державну казначейську службу України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ЄДРПОУ 37567646).

Направити матеріали справи за виключною підсудністю до господарського суду міста Києва (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в).

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/1220/17