
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
УХВАЛА
23 травня 2017 року Справа № 915/1438/16
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації про відстрочку виконання рішення суду у справі
за позовом: Приватного підприємства Реалбудсервіс-Транс (55002, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, бульвар Шевченко, 9/1; адреса листування: 54001, м. Миколаїв, вул. Шнеєрсона, 12/39)
до відповідача: Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації (54030, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 42)
про: стягнення 413468,76 грн.,
за участю представників учасників судового процесу:
від позивача: ОСОБА_1 довіреність б/н від 29.06.2016,
від відповідача (заявника): ОСОБА_2 довіреність № 09/01-18/01 від 05.01.2017,
В С Т А Н О В И В:
12 травня 2017 року Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою № 244/01-18/01 від 11.05.2017 про відстрочку виконання рішення суду, у якій заявник просить суд відстрочити виконання рішення суду (сплату стягнутих коштів на користь стягувача) по справі № 915/1438/16 терміном до 31 грудня 2017 року.
Ухвалою суду від 13.05.2017 розгляд заяви призначено на 23 травня 2017 року.
У судовому засіданні представник заявника підтримав заяву про відстрочку виконання рішення суду з викладених у ній підстав.
Представник позивача в наданих суду письмових запереченнях б/н від 23.05.2017 та в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши учасників судового процесу, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд встановив наступне:
23 грудня 2016 року позивач звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача 413468,76 грн., з яких: 75376,87 грн. основної заборгованості за договором підряду на виконання робіт з капітального ремонту № 65 від 12.12.2013; 177864,91 грн. основної заборгованості за договором підряду на виконання робіт з капітального ремонту № 66 від 12.12.2013; 131596,10 грн. основної заборгованості за договором підряду на виконання будівельних робіт № 72 від 12.12.2013; 1009,84 грн. 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно договору підряду на робіт з капітального ремонту № 65 від 12.12.2013; 2382,90 грн., 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно договору підряду на робіт з капітального ремонту № 66 від 12.12.2013; 1763,03 грн. 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно договору підряду на виконання будівельних робіт № 72 від 12.12.2013; 4597,98 грн., інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно договору підряду на робіт з капітального ремонту № 65 від 12.12.2013; 10849,77 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно договору підряду на робіт з капітального ремонту № 66 від 12.12.2013; 8027,36 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно договору підряду на виконання будівельних робіт № 72 від 12.12.2013.
21 лютого 2017 року Господарським судом Миколаївської області прийнято рішення, яким: позовні вимоги задоволено; стягнуто з Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації (54030, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 42, з рахунку Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації, відкритому в ГУДКСУ у Миколаївській області за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 7841800 Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт об'єктів соціальної та іншої/інфраструктури у Миколаївській області, код 04013962) на користь Приватного підприємства Реалбудсервіс-Транс (55002, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, бульвар Шевченко, 9/1; адреса листування: 54001, м. Миколаїв, вул. Шнеєрсона, 12/39; код ЄДРПОУ 3756431) 75376,87 грн. основної заборгованості за договором підряду на виконання робіт з капітального ремонту № 65 від 12.12.2013 року, 177864,91 грн. основної заборгованості за договором підряду на виконання робіт з капітального ремонту № 66 від 12.12.2013 року, 131596,10 грн. основної заборгованості за договором підряду на виконання будівельних робіт № 72 від 12.12.2013 року, 1009,84 грн. 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно Договору підряду на робіт з капітального ремонту № 65 від 12.12.2013 року, 2382,90 грн., 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно договору підряду на робіт з капітального ремонту № 66 від 12.12.2013 року; 1763,03 грн. 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно договору підряду на виконання будівельних робіт № 72 від 12.12.2013 року, 4597,98 грн., інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно договору підряду на робіт з капітального ремонту № 65 від 12.12.2013 року, 10849,77 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно договору підряду на робіт з капітального ремонту № 66 від 12.12.2013 року, 8027,36 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно договору підряду на виконання будівельних робіт № 72 від 12.12.2013 року та 6202,03 грн. судового збору.
05 квітня 2017 року Одеським апеляційним господарським судом прийнято постанову, якою: апеляційну скаргу Приватного підприємства Реалбудсервіс-Транс задоволено; змінено резолютивну частину рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.02.2017, виклавши її в наступній редакції:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації (54030, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 42, код 04013962) на користь Приватного підприємства Реалбудсервіс-Транс (55002, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, бульвар Шевченко, 9/1; адреса листування: 54001, м. Миколаїв, вул. Шнеєрсона, 12/39; код ЄДРПОУ 3756431) 75376,87 грн. основної заборгованості за договором підряду на виконання робіт з капітального ремонту № 65 від 12.12.2013 року, 177864,91 грн. основної заборгованості за договором підряду на виконання робіт з капітального ремонту № 66 від 12.12.2013 року, 131596,10 грн. основної заборгованості за договором підряду на виконання будівельних робіт № 72 від 12.12.2013 року, 1009,84 грн. 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно Договору підряду на робіт з капітального ремонту № 65 від 12.12.2013 року, 2382,90 грн., 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно договору підряду на робіт з капітального ремонту № 66 від 12.12.2013 року; 1763,03 грн. 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно договору підряду на виконання будівельних робіт № 72 від 12.12.2013 року, 4597,98 грн., інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно договору підряду на робіт з капітального ремонту № 65 від 12.12.2013 року, 10849,77 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно договору підряду на робіт з капітального ремонту № 66 від 12.12.2013 року, 8027,36 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно договору підряду на виконання будівельних робіт № 72 від 12.12.2013 року та 6202,03 грн. судового збору;
стягнуто з Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації (54030, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 42, код 04013962) на користь Приватного підприємства Реалбудсервіс-Транс (55002, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, бульвар Шевченко, 9/1; адреса листування: 54001, м. Миколаїв, вул. Шнеєрсона, 12/39; код ЄДРПОУ 3756431) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 6822,23 грн.; доручено Господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ в установленому порядку.
25 квітня 2017 року, на виконання вищевказаної постанови суду апеляційної інстанції, Господарським судом Миколаївської області видано відповідні накази.
12 травня 2017 року Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою № 244/01-18/01 від 11.05.2017 про відстрочку виконання рішення суду.
Свою заяву Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації аргументує таким:
Станом на даний час рішення суду в справі № 915/1438/16 залишається невиконаним в звязку з наявністю обєктивних та фактичних обставин, що ускладнюють його належне виконання з боку боржника, а саме:
Боржник є структурним підрозділом Миколаївської обласної державної адміністрації, входить до її складу та є бюджетною установою. За організаційно-правовою формою господарювання відноситься до органу державної влади (КОПФГ 410), повністю утримується за рахунок Державного бюджету та є неприбутковою організацією.
Боржник виконує функції замовника з проектування, будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення обєктів житло-комунального та соціального призначення на території області зокрема за рахунок бюджетних коштів, а також виступає розпорядником та одержувачем таких коштів.
Фінансування та утримання боржника здійснюється за рахунок власних надходжень від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (1 підгрупа першої групи ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України надходження від надання послуг ведення технічного нагляду в обсязі 2,5% від зведеного кошторисного розрахунку обєкта будівництва). Такі надходження зараховуються до доходів спеціального фонду Державного бюджету.
Згідно затвердженого кошторису на 2017 рік (в рамках бюджетної програми за КПКВК 7841010 «Здійснення виконавчої влади у Миколаївській області») передбачені поточні та капітальні видатки боржника, в розрізі за відповідними КЕКВ. Близько 85% відсотків передбачених у кошторисі видатків це видатки на оплату праці, нарахувань на заробітну плату, оплату комунальних послуг, енергоносіїв та податків тощо. Зазначеним кошторисом не передбачені видатки на погашення кредиторської заборгованості за іншими бюджетними програмами.
Присуджена та стягнута судовим рішенням заборгованість боржника виникла в ході реалізації бюджетної програми КПКВК 7841800 «Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт обєктів соціальної та іншої інфраструктури у Миколаївській області». Передачу бюджетних призначень головному розпоряднику бюджетних коштів (Миколаївська облдержадміністрація) за даною програмою було здійснено у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 № 936-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передачу бюджетних призначень передбачених Міністерству фінансів на 2013 рік, та внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.02.2013 № 76». У свою чергу, розпорядженням Миколаївської облдержадміністрації від 03.12.2013 № 362-р, як головним розпорядником бюджетних коштів, затверджено пообєктний розподіл таких видатків за відповідним призначенням та доручено боржнику виконувати функції замовника, забезпечити затвердження кошторисів та планів асигнувань тощо. Боржник, згідно до наданих бюджетним призначенням повноваженнями та згідно до асигнувань за даною бюджетною програмою, виступив замовником та взяв на себе відповідні бюджетні зобовязання.
Так, між стягувачем та боржником були укладені відповідні договори підряду на виконання будівельних робіт: № 65 від 12.12.2013 по обєкту: «Капітальний ремонт системи водопостачання з укладанням водопроводу по вул. Молодіжній у с. Любоіванівка Арбузинського р-ну»; № 66 від 12.12.2013 по обєкту: «Капітальний ремонт даху Іллічівської ОСОБА_3 ступенів в с. Іллічівка Братського р-ну»; № 72 від 12.12.2013 по обєкту: «Капітальний ремонт системи опалення стаціонарного відділення для постійного (тимчасового) проживання людей похилого віку та інвалідів Територіального центру Арбузинського р-ну, смт. Арбузинка, пров. Майський, 18».
Бюджетні зобовязання (юридичні та фінансові) за даними договорами належним чином пройшли реєстрацію в Казначейській службі. Джерелом фінансування за зазначеними договорами є кошти загального фонду Державного бюджету за бюджетною програмою за кодом програмної класифікації видатків та кредитування (КПКВК) 7841800 «Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт обєктів соціальної та іншої інфраструктури у Миколаївській області».
Однак, з моменту відкриття цих бюджетних призначень/асигнувань і взяття боржником відповідних бюджетних зобовязань, у 2013 році кошти за відповідним джерелом фінансування з загального фонду Державного бюджету за даною бюджетною програмою на рахунок боржника, відкритий у органі Казначейства, так і не надійшли. У звязку з чим боржник не зміг здійснити оплату виконаних та прийнятих робіт за даними зобовязаннями. Платіжні доручення, подані боржником на оплату до органу Казначейства за цими зобовязаннями, були повернуті без виконання. А після закінчення відповідного бюджетного періоду сума невиконаних бюджетних фінансових зобовязань боржника за даною програмою була зарахована Казначейською службою до кредиторської заборгованості боржника.
Отже, з врахуванням зазначеного, боржник не має права та законних підстав здійснити погашення присудженої заборгованості за бюджетною програмою (КПКВК 7841800) шляхом проведення видатків для цих цілей за рахунок інших бюджетних програм. У тому числі і за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, отриманих боржником за бюджетною програмою КПКВК 7841010 «Здійснення виконавчої влади у Миколаївській області». Оскільки такі дії боржника будуть кваліфікуватись як нецільове використання бюджетних коштів відповідно до ст. 119 Бюджетного кодексу України, а саме їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, напрямам використання бюджетних коштів (визначеним у паспорті бюджетної програми, бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).
З моменту передачі відповідних бюджетних призначень/асигнувань і взяття боржником бюджетних зобовязань та по теперішній час на рахунок боржника, відкритий у органі Казначейства, кошти за відповідним джерелом фінансування із загального фонду Державного бюджету (по капітальним видаткам КПКВК 7841800 «Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт обєктів соціальної та іншої інфраструктури у Миколаївській області») не надходили.
З метою вирішення питання щодо погашення виниклої заборгованості боржником впродовж наступних бюджетних періодів вживались відповідні дії. Так, боржником неодноразово направлялись відповідні запити та звернення стосовно виділення цільових коштів на погашення виниклої бюджетної заборгованості до різноманітних учасників бюджетного процесу, наділених правами управління бюджетними коштами (Т. 2, а. с. 17-27). Однак, позитивного результату такі дії не дали, виділення цільових коштів на погашення бюджетної заборгованості за КПКВК 7841800 не відбулося.
Після судового розгляду та стягнення на користь стягувача кредиторської заборгованості у даній справі, боржником також постійно вживаються відповідні заходи стосовно вирішення питання щодо її погашення. Так, зокрема, боржник направив відповідний запит (лист № 648/29-05-3/6-17 від 11.04.2017) щодо погашення виниклої бюджетної заборгованості на адресу Кабінету Міністрів України.
Крім цього, боржник звернувся з відповідними зверненнями до місцевих райдержадміністрацій (на балансі яких знаходяться обєкти, капітальний ремонт яких було здійснено за договорами підряду по даній справі) з питанням стосовно погашення стягнутої у даній справі кредиторської заборгованості боржника за рахунок субвенцій з відповідних районних/селищних бюджетів.
Головні розпорядники місцевих бюджетів на зазначені звернення повідомили про можливість погашення кредиторської заборгованості боржника за рахунок відповідних субвенцій. Відповідно до отриманих від райдержадміністрацій листів Арбузинською районною радою 28 квітня 2017 року прийнято рішення щодо виділення субвенції з районного бюджету обласному бюджету для погашення кредиторської заборгованості попередніх років по виконаним роботам в межах Арбузинського району, замовником по яким виступало управління капітального будівництва облдержадміністрації, в тому числі інфляційні витрати, 3% річних та судовий збір; Братська райдержадміністрація гарантувала, що питання погашення кредиторської заборгованості буде розглянуто під час уточнення бюджету Братського району за підсумками І півріччя 2017 року поточного року.
Відповідно до вимог бюджетного законодавства, оформлення документів для перерахування стягувачу коштів за рішення суду потребує певного часу.
Отже, виникнення кредиторської заборгованості, яка була стягнута за судовим рішенням у даній справі, відбулось не з вини боржника та є наслідком обставин, що не залежали від нього, а саме: відсутність фінансування видатків загального фонду Державного бюджету за відповідним цільовим призначенням за бюджетною програмою КПКВК 7841800 «Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт обєктів соціальної та іншої інфраструктури у Миколаївській області». Така заборгованість є бюджетною і для її погашення Міністерством фінансів встановлюється спеціальний механізм, який не залежить від боржника, тобто у даному випадку платоспроможність боржника залежить від надходження бюджетних призначень саме на ці цілі.
Зі свого боку відповідач вживав та вживає заходи, спрямованні на вирішення питання погашення заборгованості за існуючими фінансовими зобовязаннями. Вплинути на виділення коштів з державного бюджету для погашення боргових зобовязань перед стягувачем боржник самостійно, як учасник бюджетного процесу та розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, не має можливості, а здійснити розрахунок зі стягувачем до того часу, доки не буде затверджено відповідну бюджетну програму, відкрито спеціальний рахунок та виділено асигнування на погашення присудженої заборгованості, боржник не може.
Стягувач направив накази господарського суду, видані в даній справі, на примусове виконання до органу Казначейства, на обслуговуванні якого знаходиться боржник, Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області (надалі орган Казначейства). З метою визначення відповідних кодів КПКВК, КЕКВ та рахунку, з якого повинно здійснюватись безспірне списання коштів за даною кредиторською бюджетною заборгованістю, орган Казначейства звертався з відповідними запитами до боржника. Своїми листами боржник надав органу Казначейства необхідну інформацію.
Однак, в звязку з відсутністю у боржника відповідного бюджетного призначення та відкритого бюджетного асигнування, здійснити безспірне списання заборгованості на підставі рішення суду по даній справі органом Казначейства не виявляється можливим. Так само у боржника відсутня й окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень суду, за якою орган Казначейства зміг би здійснити безспірне списання присуджених коштів.
На час примусового виконання рішення органом Казначейства не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної кваліфікації видатків, кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених ст. 55 Бюджетного кодексу України (видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень).
З цього часу робота боржника, як органу державної виконавчої влади, фактично була паралізована. На період виконання рішення суду орган Казначейства припинив проведення платежів за платіжними дорученнями боржника за всіма КПКВК та КЕВК. Так як діяльність відповідача фінансується виключно за рахунок спеціального фонду державного бюджету, то відповідно видатки на оплату праці працівників управління, нарахування на заробітну плату, оплату комунальних послуг, енергоносіїв та податків не здійснювались, оскільки вищевказані витрати відносяться до захищених видатків лише у загальному фонді державного бюджету. У звязку з чим боржник опинився в скрутному фінансовому положенні. Крім цього, боржник зауважує, що виконує функції замовника з проектування, будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення обєктів житло-комунального та соціального призначення на території області за рахунок бюджетних коштів, а також виступає розпорядником та одержувачем бюджетних коштів для забезпечення житлом пільгових категорій громадян.
Станом на теперішній час боржник, згідно відповідних бюджетних призначень та асигнувань за існуючими бюджетними програмами 2017 року, виступає замовником з проведення відповідних робіт (будівництва, реконструкції та капітального ремонту) на соціально значимих обєктах комунальної власності у регіоні. Боржником взяті відповідні бюджетні зобовязання. Фінансування за цими напрямки здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів за відповідними КПКВК.
У звязку з блокуванням видаткових операцій по всіх рахунках боржника за всіма КПКВК та КЕКВ, боржник не може в повній мірі здійснювати свої господарсько-функціональні повноваження. Платежі, направлені на розрахунок з підрядниками за діючими бюджетними програмами, не здійснюються. Це приводить до припинення робіт по цим обєктам, невикористанню бюджетних коштів за відповідними бюджетними призначеннями, що, в свою чергу, ставить під загрозу виконання регіональних та державних бюджетних програм, за якими боржник виступає замовником.
Під час примусового виконання рішення суду органом Казначейства блокується рух коштів по всіх рахунках боржника, відкритих за бюджетними призначеннями, асигнуваннями та зобовязаннями за іншими бюджетними програмами. Бюджетні призначення/асигнування та зобовязання за такими програмами передбачені у поточному бюджетному періоді. Не проводяться видаткові операції на оплату праці працівників боржника, нарахування на заробітну плату, оплату комунальних послуг, енергоносіїв, податків тощо.
Таким чином, боржник не може в повній мірі здійснювати свої функціональні повноваження, що ставить під загрозу виконання регіональних та державних бюджетних програм, за якими він виступає замовником. Призупинення фінансування робіт з боку боржника за такими бюджетними програмами приводить до застосування підрядниками штрафних санкцій та пені, виникнення нової кредиторської заборгованості, що, в свою чергу, спричиняє погіршення фінансового стану боржника та в подальшому може привести до повної втрати платоспроможності останнього.
Також у заяві боржник наголошує, що в жодному разі не відмовляється від виконання рішення суду в добровільному порядку, однак, враховуючи вищевикладені фактичні обставини, які ускладнюють його належне виконання в теперішній час, змушений звернутись до господарського суду з заявою про відстрочку виконання рішення суду в даній справі.
Стягувач, у свою чергу, в обґрунтування своїх заперечень проти заяви про відстрочку виконання рішення суду, зазначає, що боржником не подано жодного доказу, який свідчив би про реальну можливість погашення заборгованості у вказаний ним строк до 31.12.2017.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення, з огляду на таке:
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Згідно із зазначеною нормою, надання заявникові відстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте, визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Відстрочка означає відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Підпунктом 7.2 пункту 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17 жовтня 2012 року визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.2003, при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК України і ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Так, заява боржника обґрунтовується тим, що боржник є бюджетною установою, яка утримується за рахунок Державного бюджету України і не має власних обігових коштів, які було б можливо направити на погашення заборгованості перед стягувачем (позивачем). На 2017 рік управлінню затверджено кошторис, яким передбачені видатки на утримання управління і не передбачено видатки на погашення кредиторської заборгованості за іншими бюджетними програмами. Крім того, відповідач посилається на те, що ним вирішується питання можливості погашення кредиторської заборгованості за рахунок місцевих бюджетів. При цьому боржником не подано жодного доказу, який свідчив би про реальну можливість погашення заборгованості у вказаний ним строк до 31.12.2017.
Відповідачем в обґрунтування заяви надано витяг з рішення № 11 Арбузинської районної ради від 28 квітня 2017 року «Про внесення змін до районного бюджету Арбузинського району на 2017 рік», відповідно до якого Арбузинською районною радою було збільшено річний розпис бюджету на фінансування по погашенню кредиторської заборгованості за Договорами підряду на виконання робіт з капітального ремонту № 65 та № 72 від 12.12.2013. Однак, з моменту прийняття вищевказаного рішення (минув майже місяць) жодних коштів на погашення заборгованості не надходило, що підтверджено в судовому засіданні представниками обох сторін.
Крім того, відповідачем також надано лист Братської районної державної адміністрації № 528/01-15/2 від 28.04.2017, відповідно до якого питання виділення субвенції з районного бюджету на погашення кредиторської заборгованості в сумі 195438,58 грн. (за проведення робіт по капітальному ремонту даху Іллічівської ОСОБА_3 ступенів в с. Іллічівка Братського району Миколаївської області (договір № 66 від 12.12.2013) буде розглянуто у вересні поточного року.
Стягувач зазначає, що докази, на які посилається заявник, свідчать лише про ймовірну можливість того, що питання виділення коштів районного бюджету для погашення кредиторської заборгованості буде розглянуто через чотири місяці. Окрім того, підприємство зауважує, що заборгованість відповідача виникла ще у 2013 році, і станом на даний час жодних проплат відповідачем здійснено не було.
Водночас, стягувачем надано суду докази, які свідчать про повернення без виконання Приватному підприємству «Реалбудсерівс-Транс» на підставі заяви наказів Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2017 у даній справі № 915/1438/16.
У відповідності до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
За правилами статей 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі статтями 34, 36 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
З урахуванням зазначених норм та обставин, заявником не доведено суду та не підтверджено належними і допустимими доказами подій щодо факту реального виконання рішення суду в справі № 915/1438/16 у строк, зазначений у заяві, а тому законні підстави для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення у суду відсутні.
Таким чином, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 36, 43, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації № 244/01-18/01 від 11.05.2017 про відстрочку виконання рішення суду відмовити.
СуддяО.Г. Смородінова
Судове рішення № 66746807, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 23.05.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 915/1438/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: