ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/4647/17 23.05.17 р.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ
"БІОПРЕПАРАТ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІКОД"
про стягнення 105 000,00 грн.
Суддя Зеленіна Н.І.
При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Васильченко В.О. за довіреністю № 1/ВК від28.02.2017 р.;
від відповідача: Павленко О.М. за довіреністю № б/н від 17.05.2017 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "БІОПРЕПАРАТ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІКОД" про стягнення 105 000,00 грн.
Ухвалою суду від 29.03.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.04.2017 р.
28.04.2017 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У судове засідання 28.04.2017р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду від 28.04.2017 р. розгляд справи відкладено на 23.05.2017 р.
Представник позивача у судовому засіданні 23.05.2017 р. позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у судовому засіданні 23.05.2017 р. визнав позов, проте письмових пояснень чи відзиву не надав.
У судовому засіданні 23.05.2017 р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
18.10.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВІКОД" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "БІОПРЕПАРАТ" (покупець) укладено Договір поставки № 161018/1Б (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язується передати «поставити» у встановлені строки (строк) покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього договору.
Згідно з пунктом 2.2. Договору товар постачається партіями. Сторони на протязі дії цього договору узгоджують поставки окремих партій товару. Факт узгодження остаточної та безперечної домовленості про постачання окремої партії товару, підтверджується підписаною уповноваженими представниками сторін специфікацією (заявкою) на постачання партії товару (далі за текстом договору - заявка). Одночасно з підписанням специфікації постачальник надає покупцю рахунок на партію товару, погоджену у специфікації.
Відповідно до пункту 2.6. Договору датою поставки товару вважається підписання представником покупця акту приймання - передачі товару чи видаткової накладної постачальника.
Пунктами 3.1., 3.2. Договору сторони погодили, що ціна за 1 (одну) тонну товару в фізичній вазі, відповідно до умов договору становить визначається сторонами у специфікації. Оплата товару покупцем здійснюється на підставці рахунку - фактури, виписаного постачальником, у строки, передбачені у специфікації.
Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності з специфікацією (додатком) № 15 до Договору поставки № 161018/1Б від 18.10.2016 року, сторони узгодили поставку сої товарної врожаю 2016 року в кількості 10 тон, за ціною 10 500, 00 грн. за тонну. Строк поставки до 10.02.2017 року включно, строк та порядок оплати - з моменту здійснення 100 % передплати покупцем, але не пізніше 09.02.2017 року.
Позивачем здійснено попередню оплату вартості товару у розмірі 105 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 02623 від 27.02.2017 року.
При цьому, позивач зазначає, що у визначені Договором строки відповідач поставку оплаченого товару не здійснив.
У подальшому, позивач звернувся до відповідача з претензією № 41ВК/Б від 03.03.2017 р. в якій вимагав протягом 7 днів з моменту отримання даної претензії, але не пізніше 15.03.2017 року повернути сплачені кошти.
Проте, відповідач поставку товару згідно умов Договору не здійснив та не повернув сплачені позивачем кошти.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору № 161018/1Б від 18.10.2016 року, не здійснив поставку узгодженого сторонами та оплаченого позивачем товару, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати повернення попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 105 000,00 грн.
Відповідач жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав, натомість, у судовому засіданні 23.05.2017 р. визнав позов.
Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно зі статтею 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Дослідивши зібрані у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив, що будь-які докази виконання відповідачем зобов'язань за Договором щодо поставки оплаченого позивачем товару або повернення на вимогу останнього суми попередньої оплати у розмірі 105 000,00 грн., у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином і у встановленому порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.
За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІКОД" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 12, оф. 195; код ЄДРПОУ 39992137) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "БІОПРЕПАРАТ" (39001, Полтавська обл., Глобинський район, м. Глобино, Тупик Автопарківський, буд. 5; код ЄДРПОУ 34815758) 105 000 (сто п'ять тисяч) грн. 00 коп. суми попередньої оплати та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 25.05.2017 р.
Суддя Н.І. Зеленіна
Судове рішення № 66746708, Господарський суд м. Києва було прийнято 23.05.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/4647/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: