Рішення № 66746663, 16.05.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2017 р. Справа № 911/991/17

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Автономна Республіка Крим, м. Ялта

про стягнення 5 609,83 гривень

за участю представників:

від позивача: Мосійчук А.П. (довіреність №91/2016/10/17-18 від 17.10.2016)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31.03.2017 Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго"/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1./відповідач) про стягнення 5 609,83 гривень боргу за спожиту активну електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії №32689 від 29.12.2012.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.04.2017 порушено провадження в справі №911/991/17, розгляд справи призначено на 18.04.2017.

У судове засідання 18.04.2017 представники сторін не прибули.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.04.2017 розгляд означеної справи відкладено на 16.05.2017.

У судове засідання 16.05.2016 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, пояснень та документів щодо суті спору не надав, хоча про розгляд спору у даній справі ФОП ОСОБА_1 був належним чином повідомлений в порядку, передбаченому п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.06.2014 №01-06/745/2014 «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»», а також п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції".

Так, судом у відповідності до роз'яснень вищезазначених листів розміщувалась інформація про час та дату судових засідань у даній справі 18.04.2017 та 16.05.2017, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками господарського суду Київської області від 07.04.2017 та 18.04.2017, а також відомостями, розміщеними на сторінці господарського суду Київської області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.ko.arbitr.gov.ua/sud5012/pres-centr/news/) в розділі «Новини».

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2012 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (далі-постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі-споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №32689 (далі-договір), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору та додатків до нього.

Згідно пп. 2.2.2., 2.3.3. та 9.4. договору постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару. Споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку «Порядок розрахунків» та додатку «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Цей договір набирає чинності з дня йог підписання і укладається на строк до 31.12.2013. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місць до закінчення терміну договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Оскільки сторонами не було заявлено у передбачений договором строк наміру про припинення його дії або перегляд його умов, відповідний правочин продовжив свою дію на наступні 2014-2017 роки.

Так, з наданого позивачем розрахунку заборгованості слідує, що з листопада 2014 року по липень 2015 року, позивачем на об'єкт - склад-магазин по вул. Гончара, 8/5 у м. Києві поставлено електроенергію загальною вартістю 7 723,50 грн.

В підтвердження відповідних обставин щодо кількості спожитої відповідачем електроенергії суду надано акти про використану електроенергію та рахунки на оплату вартості відповідно спожитої електроенергії за спірні місяці.

До того ж, доказів наявності у відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору суду не надано.

Поряд з тим, відповідно до наданих позивачем пояснень, ним за заявою відповідача було здійснено перерахунок вартості спожитої у листопаді та грудні 2014 року електроенергії, внаслідок чого, беручи до уваги наявну станом на 01.11.2014 переплату у розмірі 497,56 грн, загальна вартість спожитої електричної енергії за спірні місяці становить 5 609,83 грн.

Натомість, згідно посилань позивача, відповідач свої обов'язки за договором в частині проведення повної оплати вартості спожитої електроенергії за спірні місяці належним чином не виконав, внаслідок чого за ФОП ОСОБА_1 утворилось 5 609,83 грн боргу.

В підтвердження відповідних обставин утворення відповідної суми заборгованості позивачем надано суду довідку за підписом начальника та фахівця з комерційних розрахунків ПАТ "Київобленерго".

Посилаючись на те, що відповідач розрахунки за договором не провів, позивач просить суд стягнути з відповідача 5 609,83 грн боргу за спожиту активну електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії №32689 від 29.12.2012.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 275, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч. 1 ст. 530, ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2, 2.2., 4, 4.2. та 4.3. додатку №2 до договору «Порядок розрахунків» розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місяць з 10 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.

Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати.

Остаточний розрахунок за спожиту електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за ер тікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами цього договору здійснюється на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, визначаються за показаннями розрахункових засобів обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених ПКЕЕ.

У разі неможливості отримання постачальником даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком в разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті споживачем за звітний розрахунковий період визначаються з урахуванням вимог пунктів 4.1. - 4.1.7 цього додатка та підтверджуються актом про використану електричну енергію за формою, що відображена у додатку до цього договору, який споживач надає постачальнику протягом доби після закінчення розрахункового періоду.

З огляду наведеного, споживання відповідачем протягом спірних місяців електроенергії, поставленої позивачем в передбачених договором обсягах та порядку, породжує для відповідача обов'язок з повної оплати вартості спожитої електроенергії у передбачені договором строки.

Поряд з тим, судом враховано, що неотримання відповідачем самостійно рахунків на оплату вартості спожитої електричної енергії в силу вимог закону та договірних положень не звільняє його від обов'язку здійснити розрахунки за отриманий товар.

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, що кореспондують з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки станом на день прийняття рішення відповідач вартість спожитої у листопаді, грудні 2014 року та січні-липні 2015 року електроенергії не оплатив, враховуючи арифметичну відповідність заявленої суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 5 609,83 грн боргу підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 275 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 5 609 (п'ять тисяч шістсот дев'ять) грн 83 коп. боргу та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 26.05.2017.

Суддя В.А. Ярема