Ухвала суду № 66746654, 26.05.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.05.2017 р. Справа№ 914/2092/15

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Горецької З.В., судді Бортник О.Ю., судді Фартушка Т.Б., за участю секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

а позовом: Заступника військового прокурора Львівського гарнізону, в інтересах держави в інтересах держави в особі

позивача 1: Міністерства оборони України, м. Київ;

позивача 2: Державного підприємства Міністерства оборони України Монтажник-Львів, м. Львів;

позивача 3: Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, м. Львів

до відповідача 1: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача 2: Львівської міської ради, м. Львів

про визнання права власності на нежитлові приміщення.

Представники сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1 - прокурор

від позивача 1: ОСОБА_2- представник (довіреність № 220/437/д від 22.12.16р.,),

від позивача 2: ОСОБА_3- представник (наказ № 17-ДП від 27.05.14р.)

від позивача 3: ОСОБА_4- представник за довіреністю

від відповідача 1: ОСОБА_5- представник (довіреність № 2302-вих-96 від 11.01.17р);

від відповідача 2: не з»явився.

Суть спору: Позов заявлено Заступником військового прокурора Львівського гарнізону, в інтересах держави в особі позивача 1: Міністерства оборони України, м. Київ; позивача 2: Державного підприємства Міністерства оборони України Монтажник-Львів, м. Львів; позивача 3: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів до відповідача 1: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів, до відповідача 2: Львівської міської ради, м. Львів про визнання права власності на нежитлові приміщення.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.11.2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Заступником військового прокурора Львівського гарнізону подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 24.11.2015 року.

Постановою Львівського апеляційного Господарського суду від 29.06.2016 року апеляційну задоволено, а рішення Господарського суду Львівської області від 24.11.2015 року у справі № 914/2092/15 скасовано.

Відповідачем 1 подано касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного Господарського суду від 29.06.2016 року.

Постановою Вищого Господарського суду України від 19.12.2016 року у справі № 914/2092/15 постанову Львівського апеляційного Господарського суду від 29.06.2016 року та рішення Господарського суду Львівської області від 24.11.2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області в іншому складі суду.

Внаслідок автоматизованого розподілу справу № 914/2092/15 при новому розгляді, розподілено судді Горецькій З.В.

Ухвалою суду від 05.01.17р. справу прийнято до нового розгляду та призначено до нового розгляду на 24.01.17р. В судових засіданнях 24.01.17р. розгляд справи відкладався на 08.02.17р. , 08.02.17р. на 20.02.17р., 20.02.17р. на 01.03.17р., 01.03.17р. на 13.03.17р. , 15.03.17р. на 05.04.17р., 05.04.17р. на 25.04.17р., 24.05.17р. на 17.05.17р. ,17.05.17р. на 26.05.17р.

Ухвалою від 13.03.2017 року призначено колегіальний розгляд справи № 914/2092/15 у складі трьох суддів.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 14.03.2017 року, склад колегії суддів у справі № 914/2092/15: ОСОБА_6 головуючий суддя, суддя - Бортник О.Ю., суддя - Фартушок Т.Б.

Прокуратура, позивач 1, позивач 2, позивач 3 явку повноважних представників в судове засідання забезпечили, позовні вимоги підтримують відповідно до заяви за вих. № 06-1630/2 вих.17 від 24.04.17р. (вх. № 15079/17 від 25.04.17р). та просять позов задоволити.

20.02.17р. за вх. № 736/17 в канцелярію Господарського суду Львівської області прокуратурою подано клопотання про продовження строків вирішення спору, у зв"язку із складністю справи.

01.03.17р. за вх. № 8352 прокурором подано в канцелярію Господарського суду додаткові пояснення від 28.02.17р.

25.04.17р. за вх. № 15079/17 прокурором подано в канцелярію Господарського суду заяву (вих. № 06-1630/2 вих.17 від 24.04.17р), відповідно до якої просить визнати за державою Україна в особі Міністерства оборони України право власності на нежитлові приміщення загальною площею 762,4 кв.м. (будівля адміністративного корпусу площею 514,5 кв.м. позначена в технічному паспорті літерою "А-2", будівля складського приміщення площею 180,1 кв.м. позначена в технічному паспорті літерою "В-1", будівля складського приміщення площею 67,8 кв.м. позначена в технічному паспорті літерою "Б-1"), що розташовані по вул. Т.Шевченка,11 у місті Львові.

20.02.17р. за вх. № 6728/17 (вих. № 51 від 17.02.17р.) в канцелярію Господарського суду Львівської області від позивача 1 поступили додаткові пояснення з додатками для долучення до матеріалів справи документів.

В судовому засіданні 24.01.17р. позивачем 3 подано в судовому засіданні супровідний лист (вих. № 239 від 24.01.17р.) з додатками для долучення до матеріалів справи документів.

На електронну адресу суду від позивача 1 (вих. № 59 від 27.02.17р.) поступили додаткові пояснення.

18.01.17р. за вх. № 1917/17 (вих. № 5 від 17.01.17р) в канцелярію Господарського суду Львівської області від позивача 2 поступили письмові пояснення з додатками для долучення до матеріалів справи документів.

01.03.17р. за вх. № 8353/17 позивачем 2 подано в канцелярію Господарського суду додаткові пояснення (вих. № 29 від 21.02.17р.).

03.04.17р. за вх. № 12553/17 позивачем 2 подано в канцелярію Господарського суду додаткові пояснення (вих. № 40 від 31.03.17р.).

13.03.17р. за вх. № 9860/17 позивачем 3 подано в канцелярію Господарського суду додаткові пояснення (вих. № 1004 від 13.03.17р.).

Відповідач 1 явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, позовні вимоги прокуратури та позивачів 1,2,3 заперечує та просить відмовити у задоволенні позову.

07.02.2017 року за вх. № 521 (вих. № 2302-вих-437 від 25.01.17р.) в канцелярію Господарського суду від відповідача 1 поступила заява про забезпечення позову.

01.03.2017 року за вх. № 8368/17 в канцелярію Господарського суду відповідачем 1 подано відзив з додатками для долучення до матеріалів справи документів.

13.03.17 року за вх. № 9818/17 в канцелярію Господарського суду відповідачем 1 подано клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання.

25.04.2017 року за вх. № 1862/17 в канцелярію Господарського суду відповідачем 1 подано клопотання про продовження строків вирішення спору.

10.05.17р. за вх. № 16634/17 в канцелярію Господарського суду відповідачем 1 подано супровідний лист з додатками для долучення до матеріалів справи документів.

19.05.17р. за вх. № 17962/17 в канцелярію Господарського суду відповідачем 1 подано супровідний лист з додатками для долучення до матеріалів справи документів.

06.02.17р. за вх. № 4657/17 (вих. № 337 від 03.02.17р.) матеріали інвентаризаційної справи надійшли на адресу суду.

В судовому засіданні 01.03.17р. розглянуто клопотання відповідача 1 про забезпечення позову від 07.02.17р. за вх. № 521/17 (вих. № 2302-вих-437від 25.01.17р.) та задоволено.

Відповідач 2 в судове засідання 26.05.17р. явку повноважного представника не забезпечив, причини неявки суду не повідомив.

Ознаки вимоги майнового і немайного характерну визначенні у розясненні п. 2.2. постанови пленуму Вищого Господарського суду України №7 від 21.02.2013 року, статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Відповідно до розяснень постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України, п. 2.2.1. судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (стаття 38, пункт 4 статті 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Згідно п.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Згідно ст. 41 ГПК України, для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути розяснені судовим експертом. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України Про судову експертизу.

Враховуючи вищевикладене, з метою визначення ціни спірного майна, колегія суддів дійшла до висновку про призначення судової експертизи. Представники сторін, присутні в судовому засіданні, проти призначення експертизи не заперечили. Оплату судової експертизи суд покладає на Міністерство оборони України. За результатами проведеної експертизи, при винесенні рішення, судові витрати, в тому числі за проведення експертизи, будуть розподілені між сторонами в залежності від задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою має право зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

У Х В А Л И ЛА:

1. Провадження у справі № 914/2092/15 - зупинити.

2. Призначити у справі № 914/2092/15 судову комплексну товарознавчу експертизу.

3. Проведення експертизи доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54).

4. На вирішення судової експертизи поставити наступні питання:

4.1. Яка вартість спірного майна, а саме нежитлових приміщень загальною площею 762,4 кв.м. (адміністативний корпус площею 514,5 кв.м.(позначені в технічному паспорті літерою А-2), складських приміщень площею 180,1 кв.м.(позначені в технічному паспорті літерою В-1) та 67,8 кв.м. (позначені в технічному паспорті літерою Б-1), що розташовані по вул.Т.Шевченка, 11 у м.Львові, на момент проведення експертизи?

5. Відповідно до статті 4 Закону України Про судову експертизу попередити експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України.

6. Витрати на проведення судової експертизи покласти на Міністерство оборони України.

7. Матеріали справи № 914/2092/15 скерувати експерту.

8. Зобов»язати експерта після проведення дослідження копію висновку направити сторонам у справі.

9. Про поновлення провадження у справі сторони будуть повідомлені додатково після отримання висновку експерта.

Головуючий суддя Горецька З. В.

суддя Бортник О.Ю.

суддя Фартушок Т.Б.