Рішення № 66746576, 23.05.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/13/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2017 Справа № 908/478/17

за первісним позовом: Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69096, м.Запоріжжя, вул. Каховська, 26)

до відповідача-1: Комунального підприємства Наше місто Запорізької міської ради (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-а)

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Телесвіт (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, поверх 3)

про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні господарського договору,

за зустрічним позовом: Комунального підприємства Наше місто Запорізької міської ради (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-а)

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69096, м.Запоріжжя, вул. Каховська, 26)

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Телесвіт (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, поверх 3)

про визнання недійсним договору № 1610-2773 про приєднання до електричних мереж (нестандартне приєднання) від 24.11.2016 р.

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача (за первісним позовом): ОСОБА_1 довіреність № 229 від 06.02.2017 р., ОСОБА_2 довіреність № 57 від 06.02.2017 р.

від відповідача-1 (за первісним позовом): ОСОБА_3 довіреність № 17-02 від 03.02.2017 р., ОСОБА_4 довіреність № 16-31 від 28.12.2016 р.

від відповідача-2 (за первісним позовом): не зявився (в судовому засіданні 28.03.2017 р. був присутній представник ОСОБА_5 631/17-т від 10.01.2017 р.)

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго, м. Запоріжжя звернулося в господарський суд Запорізької області з позовною заявою до Комунального підприємства Наше місто Запорізької міської ради, м. Запоріжжя та до Товариства з обмеженою відповідальністю Телесвіт, м. Київ про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладанні договору про приєднання до електричних мереж (нестандартне приєднання) №1610-2773 від 24.11.2016 р. між ВАТ Запоріжжяобленерго, ТОВ Телесвіт та КП Наше місто Запорізької міської ради шляхом викладення окремих умов договору в редакції ПАТ Запоріжжяобленерго, а саме: пункт 8 Додатка № 1 Договору: Прогнозована межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності встановлюється в точці приєднання електроустановок; третє речення підпункту 9.7.3. Додатка № 1 Договору: Місце розрахункового обліку електричної енергії за погодженням із КП Наше місто визначити по одному з двох нижченаведених варіантів: - у ВРП 0,4 кВ житлового будинку №3а по вул. Героїв 93 бригади, м. Запоріжжя; - у ВРП 0,4 кВ Замовника, але після загального (окрім населення) розрахункового обліку основного споживача (КП Наше місто).

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що до ВАТ «Запоріжжяобленерго» надійшла заява ТОВ «Телесвіт» про приєднання електроустановок певної потужності за адресою: вул. Героїв 93 бригади (вул. Гудименка), будинок 3а, приміщення 3, м. Запоріжжя. Згідно даної заяви відповідачем-2 було заявлено величину максимального розрахункового прогнозованого навантаження потужності - 8 кВт. В свою чергу, основним споживачем відповідача-2 є Комунальне підприємство «Наше місто», яке ОСОБА_2 згодою від 27.10.2016 р. № 1356/01-05 повідомило, що не заперечує в збільшенні потужності електроустановок ТОВ «Телесвіт» за адресою: вул. Героїв 93 бригади, 3а, прим. 3 до 8,0 кВт (існуюча потужність 5,0 кВт) за умови виконання проекту електропостачання у відповідності з вимогами ДБН В. 2.5-23:2010 та ПКЕЕ. Позивачем на адресу відповідача-1 та відповідача-2 було направлено проект договору про приєднання до електричних мереж № 1610-2773 від 24.11.2016 р., який зі сторони відповідачів було підписано з протоколом розбіжностей. Згідно даного протоколу розбіжностей вбачаться, що відповідачі не згодні з наступними умовами договору: підпункт 1.2. «Технічні умови Виконавця 2» пункту 8.9. Договору запропоновано змінити на підпункт 1.2. «Лист-згода Виконавця 2» та вилучити підпункти 2.2., 3.2., 4.2.; пункт 8 ТУ викладено в наступній редакції: «Прогнозована межа балансової належності встановлюється в точці приєднання електроустановок. Межа експлуатаційної відповідальності встановлюється відповідно до п.2.1.ПКЕЕ». Третє речення підпункту 9.7.3 ТУ викладено в наступній редакції: «Місце розрахункового обліку електричної енергії за погодженням із КП «Наше місто» визначити відповідно до 1.5.6. ПУЕ, П.3.7ПКЕЕ, гл.11 ДБНВ.2.5.-23:2010». За доводами позивача, прийняття пропозиції про зміну пункту 8 та підпункту 9.7.3 ТУ призведе до порушення чинного законодавства в сфері електроенергетики. Вказує, що не визначення в ТУ чіткого місця встановлення розрахункового обліку є порушенням п.1.3 типової форми ТУ на нестандартне приєднання (додаток 5 до Правил), додержання якої передбачена абз. 2 п.3.1.2. Правил. Щодо третього речення підпункту 9.7.3 ТУ позивач зазначає, що місце встановлення розрахункового приладу обліку повинно бути визначено одразу в ТУ, які розробляються енергопостачальною організацією згідно пункту 3.1.2 Правил, за типовою формою, визначеною у додатку 5 до Правил, з дотриманням Замовником пункту 1.3 Правил. Посилаючись на наведене позивач стверджує, що редакція пункту 8 та підпункту 9.7.3. ТУ, викладена в протоколі розбіжностей відповідача-1 та відповідача-2, суперечить пунктам 1.2.11, 1.5.6 розділу 1 глави 1.5 ПУЕ, пунктам 1.3, 3.1.2 Правил і тому не може бути прийнята позивачем. Разом з тим, позивач зазначає, що оскільки ВАТ «Запоріжжяобленерго» є монополістом на ринку приєднання електроустановок споживачів до місцевих (локальних) електромереж і в жодній формі не повинен зловживати своїм монопольним становищем, не врегулювання всіх умов Договору призведе до його не укладення. Як вбачається з пункту 1.3. Правил, електропередавальна організація не має права відмовити в приєднанні до її мереж електроустановки замовника за умови дотримання ним вимог цих Правил. Оскільки між позивачем та відповідачами питання щодо укладення Договору про приєднання до електричних мереж не досягнуто згоди з усіх умов договору, позивач був змушений звернутись до суду щодо урегулювання розбіжностей.

Посилаючись на приписи статей 6, 11 ЦК України та статей 20, 181 ГК України, Закону України Про електроенергетику, Правил користування електричною енергією, Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, Правил улаштування електроустановок, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.03.2017 р. порушено провадження у справі № 908/478/17, розгляд якої призначено на 28.03.2017 р.

КП «Наше місто» Запорізької міської ради у письмовому відзиві вимоги первісного позову заперечує та вказує, що договір №1610-2773 від 24.11.2016 р. підписано не уповноваженою особою, оскільки головний енергетик підприємства ОСОБА_6 не мав повноважень щодо підписання цього договору та протоколу розбіжностей до нього. Наведене, за твердженням відповідача-1 за первісним позовом, є підставою для визнання договору недійсним на підставі ч. 3 ст. 215 ЦК України. Відносно направленого протоколу розбіжностей до Договору зазначає наступне. Пунктом 3.7 ПКЕЕ, зокрема, встановлено, що місця та умови встановлення розрахункових засобів обліку визначаються згідно з ПУЕ та проектними рішеннями. Засоби обліку мають бути встановлені таким чином, щоб для контролю за обсягом споживання електричної енергії забезпечити технічну можливість безперешкодного доступу до засобів обліку: 1) які встановлені на об'єктах електропередавальної організації, - відповідальних працівників Держенергонагляду, постачальника електричної енергії та споживача; 2) які встановлені на об'єктах споживача (основного споживача), - відповідальних працівників Держенергонагляду, постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та субспоживача; 3) які встановлені на об'єктах субспоживача, - відповідальних працівників Держенергонагляду, постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та основного споживача". Відповідно до п. 11.2 ДБН Розрахункові засоби обліку електричної енергії слід установлювати на межах експлуатаційної відповідальності між споживачами і електропередавальною організацією: на вводах ВРП, ГРЩ і на вводах нижчої напруги силових трансформаторів ТП, потужність яких повністю використовується споживачами будинків, а також у квартирах житлових будинків. Пунктом 11.3 ДБН встановлено При живленні від загального вводу декількох споживачів, що мають різне адміністративно-господарське підпорядкування, допускається встановлення загального розрахункового засобу обліку у основного споживача і розрахункових засобів обліку у субспоживачів. Посилаючись на наведене, просить у задоволенні первісного позову відмовити.

27.03.2017 р. до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява Комунального підприємства Наше місто Запорізької міської ради (відповідача-1 за первісним позовом) до Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго та до Товариства з обмеженою відповідальністю Телесвіт про визнання недійсним договору №1610-2773 про приєднання до електричних мереж (нестандартне приєднання) від 24.11.2016 р.

В обґрунтування зустрічного позову КП «Наше місто» зазначає, що про підписання договору №1610-2773 від 24.11.2016р. КП «Наше місто» стало відомо 16 березня 2017 р. із тексту позовної заяви ВАТ «Запоріжжяобленерго» про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладанні господарського договору. Відповідно до преамбули Договору та розділу 9 договору «Юридичні адреси та банківські реквізити сторін» з боку комунального підприємства «Наше місто» його підписантом має бути генеральний директор підприємства ОСОБА_7, який діє на підставі Статуту. Розділом 4 Статуту визначено, що безпосереднє управління діяльністю комунального підприємства здійснює генеральний директор, який призначається на посаду за встановленим законом порядку. Генеральний директор підприємства без доручення виконує дії від імені підприємства, у тому числі представляє інтереси у відносинах з фізичними та юридичними особами, органами державної влади і органами місцевого самоврядування, судовими органами та іншими установами, організаціями та підприємствами, передає деякі свої повноваження з правом підпису директорам за напрямком. Наказом від 24.10.2016р. №80 «Про визначення меж компетенції посадових осіб підприємства та затвердження Матриці повноважень» визначено межі компетенції посадових осіб підприємства та затверджено Матрицю повноважень, дотримання якої повинно забезпечуватися Директорами за напрямками діяльності та керівниками структурних підрозділів при організації роботи. За фактом підписання договору №1610-2773 про приєднання до електричних мереж (нестандартне приєднання) від 24.11.201бр. між ВАТ «Запоріжжяобленерго», КП «Наше місто» та ТОВ «Телесвіт», а також протоколу розбіжностей до зазначеного Договору на підприємстві було проведено службове розслідування, за результатами якого складено акт. В результаті розслідування було встановлено, що на спірному договорі та протоколі розбіжностей стоїть відбиток печатки №8. Відповідно до пункту 8 додатку №1 до наказу №110 від 10.11.2016р. відповідальною особою за зберігання печатки №8 КП «Наше місто» є головний енергетик ОСОБА_6; місце зберігання печатки - кабінет відповідальної особи, за адресою м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 13. В ході розслідування у зазначеної особи були відібрані пояснення, згідно яких Договір та протокол розбіжностей до нього дійсно підписані ОСОБА_6 На виконання наказу №80 від 24.10.2016р. головному енергетику ОСОБА_6 була видана довіреність №16-3 від 26.10.2016р. з наступними повноваженнями: ведення листування з енергопостачаючими організаціями з технічних питань; отримання погодження, підписання технічної документації з питань забезпечення/постачання енергоресурсів, в тому числі, але не виключно, актів меж балансової та експлуатаційної відповідальності сторін; підписання актів (рапортів) за спожиті енергоресурси; представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах з будь-якими фізичними та юридичними особами, в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах; отримували будь-які необхідні документи, які повязані з реалізацією повноважень за цією довіреністю (будь-які ліцензії, дозволи, довідки, сертифікати, тощо), підписувати та подавати від імені підприємства листи, повідомлення, заяви, декларації, відповіді на запити, які пов'язані з реалізацією повноважень за цією довіреністю. Термін дії довіреності до 31.12.2016р. Наведене, за доводами КП «Наше місто», свідчить, що головний енергетик підприємства ОСОБА_6 є не уповноваженою особою на підписання договорів та протоколів розбіжностей. Посилаючись на норми ч. 3 ст.92, п. 2 ст.203, ч. 1, 3 ст. 215, 216 ЦК України, КП «Наше місто» просить визнати недійсним договір № 1610-2773 про приєднання до електричних мереж (нестандартне приєднання) від 24.11.2016 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.03.2017 р. прийнято зустрічну позовну заяву Комунального підприємства Наше місто Запорізької міської ради для спільного розгляду з первісним позовом Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго у справі № 908/478/17, розгляд справи відкладено на 18.04.2017 р.

ПАТ «Запоріжжяобленерго» надано відзив на зустрічний позов, в якому позовні вимоги КП «Наше місто» вважає нормативно необґрунтованими та безпідставними. Відзначає, що 13.02.2017 р. на адресу ПАТ «Запоріжжяобленерго» надійшов підписаний сторонами договір з протоколом розбіжностей. У звязку із неприйняттям пропозиції про зміну пункту 8 та підпункту 9.7.3 ТУ ( додаток № 1 до Договору) та з метою врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору від 24.11.2016 р. № 1610-2773, ПАТ «Запоріжжяобленерго» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ «Телесвіт» та КП «Наше місто». За доводами ПАТ «Запоріжжяобленерго», зважаючи на те, що до теперішнього часу сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору та судом не прийнято остаточного рішення щодо врегулювання розбіжностей, договір від 24.11.2016р. № 1610-2773 є неукладеним, а чинне законодавство України не передбачає визнання неукладеного договору недійсним. Крім того, звертає увагу, що в преамбулі договору Виконавцем-2 за цим договором зазначено КП «Наше місто» в особі генерального директора ОСОБА_7, який діє на підставі Статуту, отже, жодних порушень з боку ПАТ «Запоріжжяобленерго» при укладенні договору не допущено. Також зазначає, що згідно довіреності від 26.10.2016 р. № 16-3, виданої КП «Наше місто» головному енергетику ОСОБА_6, підпис головного енергетика підприємства ОСОБА_6 на договорах та договірних документах дійсний за наявності відповідної печатки КП «Наше місто», що свідчить про наявність у останнього відповідних повноважень.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.04.2017 р. розгляд справи відкладено на 10.05.2017 р.

На підставі ст. 69 ГПК України, за клопотанням позивача (за первісним позовом) ухвалою від 10.05.2017 р. строк розгляду справи продовжено на 15-ть днів - до 25.05.2017р., розгляд справи відкладено на 23.05.2017 р.

Представники позивача (за первісним позовом) в судовому засіданні в повному обсязі підтримали доводи, викладені у позові та наданих суду додаткових поясненнях. Проти доводів зустрічного позову заперечили. Наголошують, що згідно із новою редакцією п. 1.5.6 Правил улаштування електроустановок розрахункові ВК потрібно встановлювати на межі поділу мережі за балансовою належністю або на визначенні межі експлуатаційної відповідальності, тобто, встановлено обовязковість дій при підключенні до електромережі.

Представники відповідача-1 (за первісним позовом) в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечили в повному обсязі та підтримали доводи, викладені у письмовому відзиві на позов. Наголошують, що прийняття пунктів Договору у визначеній ПАТ «Запоріжжяобленерго» редакції призведе до порушення прав споживачів, оскільки згідно із п.1.5.6 ПУЕ засоби обліку треба встановлювати таким чином, щоб забезпечити можливість безперешкодного доступу до них, а КП «Наше місто» не має в достатній кількості штатних одиниць для забезпечення виконання цих правил. Вимоги зустрічного позову підтримують в повному обсязі.

Відповідач-2 (за первісним позовом) представника у судове засідання 23.05.2017 р. не направив, натомість письмовою заявою від 17.05.2017 р. (вих. № б/н) заявив клопотання про розгляд справи без участі його представника у судовому засіданні. У письмовому відзиві ТОВ «Телесвіт» проти доводів, викладених у первісному та зустрічному позові, заперечує. Позовні вимоги ПАТ «Запоріжжяобленерго» відповідач-2 (за первісним позовом) не визнає та зазначає, що договір про приєднання до електричних мереж № 1610-2773 від 24.11.2016 р. зі сторони ТОВ «Телесвіт» не був підписаний і розрахунки по даному договору не проводились, відповідно, до цього договору не може бути складений протокол розбіжностей. Стосовно вимог за зустрічним позовом ТОВ «Телесвіт» вказує, що неукладені договори слід відрізняти від недійсних договорів, а в даному випадку договір є неукладеним. Стосовно неукладеного договору не можуть бути заявлені вимоги про визнання його недійсним.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеним законом процесуальним строком (25.05.2017р. є останнім днем продовженого судом на підставі ст. 69 ГПК України строку вирішення спору) та зважаючи на те, що про час та місце судового розгляду справи відповідач-2 (за первісним позовом) був повідомлений належним чином, приймаючи до уваги клопотання ТОВ «Телесвіт» про розгляд справи без участі його представника у судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача-2 (за первісним позовом).

За письмовим клопотанням представників позивача (за первісним позовом) та відповідача-1 (за первісним позовом) фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

В судовому засіданні 23.05.2017 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача (за первісним позовом) та відповідача-1 (за первісним позовом), суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову.

Матеріали справи свідчать, що до ВАТ «Запоріжжяобленерго» надійшла заява ТОВ «Телесвіт» (відповідача-2 за первісним позовом) про приєднання електроустановок певної потужності за адресою: вул. Героїв 93 бригади (вул. Гудименка), будинок 3а, приміщення 3, м. Запоріжжя. Згідно даної заяви відповідачем-2 було заявлено величину максимального розрахункового прогнозованого навантаження потужності - 8 кВт.

Відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» ВАТ «Запоріжжяобленерго» змінило найменування (тип) на Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», яке є правонаступником всіх прав та обов'язків ВАТ «Запоріжжяобленерго».

Комунальне підприємство «Наше місто» Запорізької міської ради ОСОБА_2 згодою від 27.10.2016 р. № 1356/01-05 повідомило про відсутність заперечень у збільшенні потужності електроустановок ТОВ «Телесвіт» за адресою: вул. Героїв 93 бригади, 3а, прим. 3 до 8,0 кВт (існуюча потужність 5,0 кВт) за умови виконання проекту електропостачання у відповідності з вимогами ДБН В. 2.5-23:2010 та ПКЕЕ.

24.11.2016 р. між ВАТ Запоріжжяобленерго (Виконавцем-1, позивачем за первісним позовом), Комунальним підприємством «Наше місто» Запорізької міської ради (Виконавцем-2, відповідачем-1 за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Телесвіт» (Замовником, відповідачем-2 за первісним позовом) було укладено Договір №1610-2773 про приєднання до електричних мереж (нестандартне приєднання) (надалі Договір).

Підписаний з боку Виконавця-1 проект Договору було направлено на адресу Виконавця-2 та Замовника для узгодження та підписання.

Підписаний та скріплений печатками підприємств Договір № 1610-2773 від 24.11.2016р. повернуто на адресу ПАТ «Запоріжжяобленерго» з Протоколом розбіжностей.

Згідно із пунктом 1.1 укладеного сторонами Договору за цим Договором до електричних мереж Виконавців згідно технічних умов від 24.11.2016 р. №1610-2773-Спутник (надалі - ТУ), що є Додатком №1 до цього Договору, приєднується нежиле приміщення (надалі - Об'єкт), який розташований за адресою: вул. Героїв 93 бригади (вул. Гудименка), будинок 3а, приміщення 3, м. Запоріжжя.

Відповідно до п. 1.4 Договору точка приєднання електричних мереж (існуючі або проектуємі межі балансової належності електричних мереж згідно ТУ):

1.4.1. У мережі Виконавця-1: на кабельних накінцівках КЛ 0,4кВ в ВРП 0,4кВ

житлового будинку №3а по вул. Героїв 93 бригади (вул. Гудименка), м. Запоріжжя;

1.4.2. У мережі Виконавця-2: на кабельних накінцівках КЛ 0,4кВ в ВРП 0,4кВ житлового будинку №3а по вул. Героїв 93 бригади (вул. Гудименка), м. Запоріжжя.

Згідно п. 1.5 Договору тип приєднання обєкта замовника не стандартне.

Замовлена замовником до приєднання потужність усього 8,0 кВт, в т.ч. існуюча 5,0 кВт, 0,22 кВ (переводиться на напругу 0,4 кВ), додаткова 8,0 кВт ( п.1.6 Договору).

Пунктом 1.9 Договору передбачено, що ступінь напруги в точках приєднання визначається напругою на межі балансової належності і буде становити: у мережі Виконавця-1 0,4 кВ, ІІ класу (п. 1.9.1); у мережі Виконавця-2 0,4 кВ, ІІ класу (п.1.9.2).

За умовами пунктів 2.1, 2.3 Договору Виконавці послуг надають Замовнику послугу з приєднання електроустановок Обєкта (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання Обєкта Замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання мереж Виконавця-2) відповідно до схеми зовнішнього електропостачання і проектної документації та здійснюють підключення Обєкта до електричних мереж Виконавця-2 на умовах цього Договору. Замовник оплачує Виконавцю-1 послуг вартість послуги з приєднання на умовах цього договору.

Фактом виконання зобовязання Виконавця-1 з приєднання Обєкта Замовника (будівництва електричних мереж зовнішнього електропостачання Обєкта Замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання) сторони вважатимуть факт подачі напруги в узгоджену точку приєднання мереж Замовника до мереж Виконавця-2 (п. 8.2 Договору).

Згідно із п. 8.9 Договору невідємними додатками до Договору є:

1. Додаток 1.1 Технічні умови Виконавця-1; 1.2 Технічні умови Виконавця-2.

2. Додаток 2.1 Розрахунок вартості послуги з приєднання Виконавця-1 (оформлюється під час виконання договору); 2.2 Розрахунок вартості послуги з приєднання відконавця-2 (оформлюється під час виконання договору);

3. Додаток 3.1 Графік надання послуги з приєднання Виконавця-1 (оформлюється під час виконання договору); 3.2 Графік надання послуги з приєднання Виконавця-2 (оформлюється під час виконання договору);

4. Додаток 4.1 Графік платежів Виконавцю-1 (оформлюється під час виконання договору); 4.2 Графік платежів Виконавцю-2 (оформлюється під час виконання договору).

Технічними умовами приєднання (надалі ТУ), яке не є стандартним (Додаток № 1 до Договору) передбачено величину максимального розрахункового навантаження з урахуванням існуючої дозволеної потужності 8,0 кВт. Категорія з надійності електропостачання струмоприймачів ІІІ (п. 3 ТУ).

Джерелом електропостачання є ПС 150/35/10 кВ Спутник (Ф43), ТП-636 Рб.8,18 ЗМЕМ (п. 4 ТУ).

Точка забезпечення потужності: РП 0,4 кВ ТП-636 Рб.8,18, ВРП 0,4 кВ житлового будинку № 3а по вул. Героїв 93 бригади (вул. Гудименка), м. Запоріжжя (п.5 ТУ).

Точки приєднання: основного споживача (КП «Наше місто» ЗМР) до мереж ВАТ Запоріжжяобленерго: на кабельних накінцівках КЛ 0,4 кВ в ВРП 0,4 кВ житлового будинку № 3а по вул. Героїв 93 бригади (вул. Гудименка), м. Запоріжжя (п. 6.1 ТУ); Замовника (ТОВ Телесвіт) до мереж КП «Наше місто» ЗМР: на кабельних накінцівках КЛ 0,4 кВ в ВРП 0,4 кВ житлового будинку № 3а по вул. Героїв 93 бригади (вул. Гудименка), м. Запоріжжя (п. 6.2 ТУ). Напруга в точці приєднання: 0,4 Кв.

Пунктом 8 ТУ визначено, що прогнозована межа балансової належності і експлуатаційної відповідальності встановлюються в точці приєднання електроустановок.

Пунктом 9.7 ТУ визначено вимоги до розрахункового обліку електричної енергії, зокрема:

- п. 9.7.3 ТУ: розрахунковий засіб обліку активної електричної енергії встановити в спеціальній шафі з віконцем на рівні циферблату (для можливості зняття показів), в якій змонтувати лічильник та забезпечити її закриття і пломбування. Вікно повинно бути закрите склом, яке неможливо демонтувати без порушення пломб та цілісності шафи. Місце розрахункового обліку електричної енергії за погодженням із КП Наше місто визначити по одному з двох нижченаведених варіантів:

- у ВРП 0,4 кВ житлового будинку №3а по вул. Героїв 93 бригади, м. Запоріжжя;

- у ВРП 0,4 кВ Замовника але після загального (окрім населення) розрахункового обліку основного споживача (КП Наше місто).

Як встановлено, договір № 1610-2773 від 24.11.2016 р. про приєднання до електричних мереж (нестандартне приєднання) і Додаток №1 (Технічні умови) відповідач-1 та відповідач-2 підписали з протоколом розбіжностей, в якому підпункт 1.2. «Технічні умови Виконавця-2» пункту 8.9. Договору запропоновано змінити на підпункт 1.2. «Лист-згода Виконавця-2» та вилучити підпункти 2.2., 3.2., 4.2.; пункт 8 викладено в наступній редакції: «Прогнозована межа балансової належності встановлюється в точці приєднання електроустановок. Межа експлуатаційної відповідальності встановлюється відповідно до п.2.1.ПКЕЕ»; третє речення підпункту 9.7.3 ТУ викладено в наступній редакції: «Місце розрахункового обліку електричної енергії за погодженням із КП «Наше місто» визначити відповідно до 1.5.6. ПУЕ, П.3.7ПКЕЕ, гл.11 ДБНВ.2.5.-23:2010».

Позовні вимоги про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладанні договору про приєднання до електричних мереж (нестандартне приєднання) № 1610-2773 від 24.11.2016 р. між ВАТ Запоріжжяобленерго, ТОВ Телесвіт та КП Наше місто Запорізької міської ради шляхом викладення окремих умов договору в редакції ПАТ Запоріжжяобленерго, а саме: пункт 8. додатка №1 Договору: Прогнозована межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності встановлюється в точці приєднання електроустановок; третє речення підпункту 9.7.3. додатка №1 Договору: Місце розрахункового обліку електричної енергії за погодженням із КП Наше місто визначити по одному з двох нижченаведених варіантів: - у ВРП 0,4 кВ житлового будинку №3а по вул. Героїв 93 бригади, м. Запоріжжя; - у ВРП 0,4 кВ Замовника але після загального (окрім населення) розрахункового обліку основного споживача (КП Наше місто), стали предметом судового розгляду у даній справі (за первісним позовом).

Статтею 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

За приписами статей 627, 628 та 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 3, 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом , іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частин першої, другої статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно із частинами 1 5 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони

Відповідно до частини сьомої статті 181 Господарського кодексу України, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

ПАТ «Запоріжжяобленерго», як сторона за Договору, яка не згодна з запропонованою КП «Наше місто» ЗМР та ТОВ «Телесвіт» в протоколі розбіжностей, редакцією пунктів 8 та 9.3.7 додатка № 1 до Договору (ТУ) скористалось своїм правом для звернення до суду з позовом про врегулювання розбіжностей до договору.

Вимоги ч. 5 ст. 181 ГК України щодо двадцятиденного строку розгляду протоколу розбіжностей ПАТ «Запоріжжяобленерго» дотримано.

Особливості укладення типових договорів встановлено статтею 184 ГК України. Так, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору. Аналогічні положення містить ст.630 ЦК України.

Матеріали справи свідчать, що сторони погодили умови Договору, окрім спірних пунктів: підпункт 1.2. «Технічні умови Виконавця 2» пункту 8.9. Договору, п. 8 та п п. 9.7.3 Додатку № 1 до Договору (ТУ). Договір про приєднання до електричних мереж № 1610-2773 від 24.11.2016 р. зі сторони відповідачів було підписано з протоколом розбіжностей.

Згідно даного протоколу розбіжностей вбачаться, що відповідачі не згодні з наступними умовами договору та додатку № 1 до Договору:

- підпункт 1.2. «Технічні умови Виконавця 2» пункту 8.9. Договору запропоновано змінити на підпункт 1.2. «Лист-згода Виконавця 2» та вилучити підпункти 2.2., 3.2., 4.2.;

- пункт 8 ТУ викладено в наступній редакції: «Прогнозована межа балансової належності встановлюється в точці приєднання електроустановок. Межа експлуатаційної відповідальності встановлюється відповідно до п. 2.1.ПКЕЕ»;

- третє речення підпункту 9.7.3 ТУ викладено в наступній редакції: «Місце розрахункового обліку електричної енергії за погодженням із КП «Наше місто» визначити відповідно до 1.5.6. ПУЕ, П.3.7ПКЕЕ, гл.11 ДБНВ.2.5.-23:2010».

Позивач зазначає, що редакція пункту 8 та підпункту 9.7.3. додатка № 1 Договору Технічні умови, яка викладена в протоколі розбіжностей вiдповiдача-1 та відповідача-2, суперечить пунктам 1.2.11, 1.5.6 розділу 1 глави 1.5 Правил улаштування електроустановок, пунктам 1.3, 3.1.2 Правил приєднання .електроустановок до електричних мереж, і тому не може бути прийнята позивачем..

Посилаючись на приписи частини сьомої статті 181 Господарського кодексу України, ПАТ «Запоріжжяобленерго» просить суд врегулювати розбіжності, які виникли при укладанні договору про приєднання до електричних мереж (нестандартне приєднання) №1610-2773 від 24.11.2016 р.

Правовідносини Споживачів та Постачальників електричної енергії регулюються, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. №28 (надалі - ПКЕЕ), Правилами улаштування електроустановок, в редакції затвердженої Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 20.06.2014 р. №469 (далі - ПУЕ), Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж, затвердженими постановою НКРЕ від 17.01.2013 №32 (надалі Правила приєднання) та іншими нормативно-технічними документами, які регулюють правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці та відносини, пов'язані з постачанням і використанням електричної енергії.

За приписами частини 1 статті 275 Господарського кодексу України окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України Про засади функціонування ринку електричної енергії України та Про електроенергетику.

Правила користування електричною енергією (ПКЕЕ) регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Згідно з пунктом 5.1 ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до ст.4 Закону України Про електроенергетику, регулювання відносин в електроенергетиці має особливості, визначені цим Законом. Ці особливості викликані обєктивними умовами функціонування галузі постійним і безперервним збалансуванням виробництва і споживання електричної енергії, для забезпечення якого встановлюється єдине централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління обєднаною енергетичною системою України.

Згідно ч. 6 ст. 24 Закону України "Про електроенергетику", електропередавальна організація, що здійснює передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, не має права відмовити замовнику, який має намір приєднати електроустановки до цих мереж, у наданні послуг з приєднання.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про електроенергетику", Споживачі електричної енергії, зокрема, мають право на приєднання та підключення до електричної мережі, за умови виконання правил приєднання електроустановок до електричних мереж.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17.01.2013 N 32 затверджені Правила приєднання електроустановок до електричних мереж, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2013 р. за N236/22768, що регулюють відносини, які виникають під час приєднання новозбудованих, реконструйованих чи технічно переоснащених електроустановок замовників (крім когенераційних установок) до електричних мереж (п. 1.1 Правил приєднання).

Відповідно до п. 1.2 Правил приєднання, замовником є особа, яка письмово повідомила електропередавальній організації про намір приєднати до електричних мереж новозбудовані електроустановки, а договором про приєднання до електричних мереж є письмова домовленість сторін, що є документом встановленої форми, який визначає зміст та регулює правовідносини між сторонами щодо приєднання електроустановок замовника до електричних мереж власника електромереж (далі - договір про приєднання).

За змістом п. 1.3 Правил приєднання, електропередавальна організація не має права відмовити в приєднанні до її мереж електроустановки замовника за умови дотримання ним вимог цих Правил. Послуга з приєднання надається на підставі договору про приєднання, що укладається за типовою формою (додаток 1).

Пунктом 1.3 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 р. № 258, встановлено, що усі діючі електроустановки споживачів, а також ті, що проектуються, споруджуються, реконструюються чи модернізуються повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, чинним правилам улаштування електроустановок та іншим нормативно-технічним документам.

Підпунктом 10 пункту 8.1 ПКЕЕ визначено, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право надавати обов'язкові до виконання вимоги щодо приведення належних споживачу розрахункових засобів обліку і схем їх підключення у відповідність до вимог цих Правил та нормативно-технічних документів.

Згідно із п. 1.2 Правил приєднання точка приєднання електроустановки - існуюча або запроектована межа балансової належності електроустановок споживача або замовника.

В пункті 1.5.6. Правил улаштування електроустановок (надалі ПУЕ) із змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Про внесення змін та доповнень до розділу 1 Правил улаштування електроустановок № 469 від 20.06.2014 р., зазначено, що розрахункові ВК потрібно встановлювати на межі поділу мережі за балансовою належністю або на визначеній межі експлуатаційної відповідальності (за винятком випадків, передбачених 1.5.10-1.5.11).

Пунктом 3.1. розділу 3 ПКЕЕ встановлено, що розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень.

Згідно із визначеннями термінів, наведених у пункті 1.2 розділу 1 ПКЕЕ, межа балансової належності точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання; межа експлуатаційної відповідальності точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації тих чи інших ділянок або елементів, встановлюється за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності.

Згідно з п. 1.1.1 ПУЕ (в редакції внесених змін та доповнень) ці Правила є обов'язковими для застосування під час проектування нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення або капітального ремонту електроустановок.

Відповідач-2 звернувся до ВАТ Запоріжжяобленерго з заявою про приєднання електроустановки певної потужності у зв'язку зі збільшенням існуючої потужності, що передбачає реконструкцію електроустановки. Наведене є підставою для обов'язкового застосування в даному випадку п. 1.5.6 ПУЕ.

Тобто, з урахування умов п. 1.5.6 ПУЕ, розрахунковий засіб обліку необхідно встановлювати на межі поділу мережі за балансовою належністю або на визначеній межі експлуатаційної відповідальності.

Державними будівельними нормами України (ДБН) В.2.5-23:2010 Інженерне обладнання будинків і споруд. Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення, які затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 15 лютого 2010 р. № 64, чинні з 1 жовтня 2010 р.), встановлено наступне:

- п. 6.1 ВРП повинні встановлюватись в електрощитових, доступних тільки для обслуговуючого персоналу;

- п. 11.1 Облік електроенергії слід здійснювати відповідно до вимог глави 1.5 ПУЕ, розділу 2.7 НПАОП 40.1-1.32, Правил користування електричною енергією і додаткових вимог цього розділу;

- п. 11.2 Розрахункові засоби обліку електричної енергії слід установлювати на межах експлуатаційної відповідальності між споживачами і електропередавальною організацією: на вводах ВРП, ГРЩ і на вводах нижчої напруги силових трансформаторів ТП, потужність яких повністю використовується споживачами будинків, а також на вводах у квартири житлових будинків.

Наведені в п. 11.2 умови розповсюджується на взаємовідносини між споживачами і електропередавальними організаціями, КП «Наше місто» ЗМР у даному випадку є основним споживачем, а ТОВ Телесвіт - субспоживачем.

Відповідно до п. 11.3 ДБН В 2.5-23:2010, при живленні від загального вводу декількох споживачів, що мають різне адміністративно-господарське підпорядкування, допускається встановлення загального розрахункового засобу обліку у основного споживача і розрахункових засобів обліку у субспоживачів. Посилання на цей пункт лише наголошує на можливості встановлення розрахункових обліків у субспоживачів, але за умови обліку цієї електричної енергії лічильником основного споживача.

Пунктом 11.4 ДБН В 2.5-23:2010 передбачено, що для споживачів приміщень громадського призначення, вбудованих у житлові будинки чи прибудованих до них, розрахункові засоби обліку слід установлювати на вводах кожного з них незалежно від джерела живлення - ТП, ВРП житлового будинку чи ВРП одного зі споживачів.

Даний пункт вимагає встановлення розрахункового засобу обліку на вводі. Ввід виконується лінією живлення, яка має 2 кінцівки - один із яких у основного споживача (КП «Наше місто», другий у субспоживача (ТОВ «Телесвіт»). Отже, наведені ПАТ «Запоріжжяобленерго» в п. 9.7.3 Договору вимоги щодо встановлення місця розрахункового засобу обліку ніяким чином не суперечить п. 11.4 ДБН В2.5-23:2010.

Слід також враховувати, що не визначення в ТУ прогнозованої межі експлуатаційної відповідальності між сторонами та чіткого місця встановлення розрахункового приладу обліку є порушенням п. 1.3 типової форми ТУ на нестандартне приєднання (додаток 5 до Правил), необхідність додержання якого передбачено абз. 2 п. 3.1.2 Правил.

Таким чином, ПАТ «Запоріжжяобленерго» дотримано умови законодавства при укладенні договору про приєднання, яке не є стандартним, до електричних мереж, натомість умови, викладені КП «Наше місто» ЗМР та ТОВ «Телесвіт» в протоколі розбіжностей суперечить вимогам чинного законодавства, тому суд вважає позовні вимоги первісного позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, спірні пункти Додатку № 1 до Договору слід визначити в редакції ПАТ «Запоріжжяобленерго», а саме:

- пункт 8 Додатка № 1 Договору: «Прогнозована межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності встановлюється в точці приєднання електроустановок»;

- третє речення підпункту 9.7.3. Додатка № 1 Договору: «Місце розрахункового обліку електричної енергії за погодженням із КП «Наше місто» визначити по одному з двох нижченаведених варіантів: - у ВРП 0,4 кВ житлового будинку №3а по вул. Героїв 93 бригади, м. Запоріжжя; - у ВРП 0,4 кВ Замовника, але після загального (окрім населення) розрахункового обліку основного споживача (КП Наше місто).

Доводи представників КП «Наше місто» щодо відсутності на підприємства штатних одиниць у достатній кількості для забезпечити можливості безперешкодного доступу споживачів до засобів обліку, що передбачено п. 1.5.6 ПУЕ, суд вважає безпідставними внаслідок того, що в чинному на даний час законодавстві відбулися зміни, які є обовязковими під час проектування нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення або капітального ремонту електроустановок.

На час підключення електроустановок відповідача-1 у 2007 році до електроживлення вимог щодо вставлення розрахункових засобів обліку у певних точках не було, з 2014 року вимоги до розміщення приладу обліку змінилися. Тобто, розрахунковий засіб обліку необхідно встановлювати на межі поділу мережі за балансовою належністю або на визначеній межі експлуатаційної відповідальності.

Крім того, суд звертає увагу, що п. 1.5.6 ПУЕ передбачає забезпечення саме технічної можливості безперешкодного доступу до засобів обліку відповідальних працівників зацікавлених сторін, а не взагалі вільного доступу споживачів.

Таким чином, з урахуванням положень Правил користування електроенергією, Закону України "Про електроенергетику", Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, Правил улаштування електроустановок, судом встановлено, що пункт 8 та третє речення пункту 9.3.7 додатку № 1 Договору № 1610-2773 від 24.11.2016 р. про приєднання до електричних мереж (нестандартне приєднання) повинні бути викладені в редакції позивача за первісним позовом.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати за первісним позовом покладаються порівну на відповідача-1 та відповідача-2 (за первісним позовом), оскільки спір доведено до суду з їх вини.

Щодо зустрічного позову КП «Наше місто» ЗМР про визнання недійсним договору №1610-2773 про приєднання до електричних мереж (нестандартне приєднання) від 24.11.2016 р., суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту порушеного права (охоронюваного законом інтересу), який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України (ст.215 ЦК України). Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону; орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

На підставі абз. 2 ч. 3 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і є також загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема, відповідно до Першої директиви Ради Європейських Співтовариств від 9 березня 1968 року (68/151/ЄЕС/).

Отже, всі обмеження на здійснення дієздатності юридичної особи її органом є чинними за умови, якщо юридична особа доведе, що третя особа знала або за всіма обставинами не могла не знати про встановлені обмеження.

Третя особа має визнаватись такою, що знала чи за всіма обставинами не могла не знати про обмеження повноважень відповідного органу товариства, в наступних випадках: 1) коли такі обмеження встановлені законом; 2) коли відомості про такі обмеження, встановлені статутом чи засновницьким договором, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (абзац одинадцятий ч. 2 ст. 17 Закону Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців); 3) коли надані інші докази, які підтверджують, що третя особа під час вчинення оспорюваного правочину знала про обмеження, які встановлені для виконавчого органу юридичної особи на здійснення дієздатності останньої.

Таким чином, якщо від імені юридичної особи діяла посадова особа орган юридичної особи, діє презумпція наявності повноважень у посадової особи представляти юридичну особу. Усі обмеження на здійснення дієздатності юридичної особи її органом є чинними за умови, якщо юридична особа доведе, що третя особа знала або за всіма обставинами не могла не знати про встановлені обмеження.

Частиною другою статті 207 Господарського кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними вирішуючи спори, пов'язані з представництвом юридичної особи у вчиненні правочинів, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Припис абзацу першого ст. 92 ЦК України зобовязує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обовязку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абз. другий ч.3 ст 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

У зв'язку з наведеним господарському суду слід виходити з того, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо: такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України); про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

КП «Наше місто» ЗМР просить суд визнати договір № 1610-2773 про приєднання до електричних мереж (нестандартне приєднання) від 24.11.2016 р. недійсним, оскільки відповідно до тексту договору (преамбули та розділу 9 договору Юридичні адреси та банківські реквізити сторін) з боку КП Наше місто підписантом має бути генеральний директор ОСОБА_7, який діє на підставі Статуту, а фактично Договір та протокол розбіжностей до нього підписані головним енергетиком підприємства ОСОБА_6

Як вже зазначалося вище, згідно із приписами ст.92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Розділом 4 Управління підприємством Статуту комунального підприємства Наше місто визначено, що безпосереднє управління діяльністю комунального підприємства здійснює генеральний директор, який призначається на посаду за встановленим законом порядку. Підприємство очолює генеральний директор. Генеральний директор підприємства без доручення виконує дії від імені підприємства, у тому числі представляє інтереси у відносинах з фізичними та юридичними особами, органами державної влади і органами місцевого самоврядування, судовими органами та іншими установами, організаціями та підприємствами, передає деякі свої повноваження з правом підпису директорам за напрямком.

Пунктом 4.11 розділу 4 Статуту підприємства для виконання зазначених повноважень генеральному директору підприємства надається право підпису всіх договорів, угод, зобов'язань листів, позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, претензій та інших процесуальних документів.

24.10.2016 р. на підприємстві було створено наказ №80 Про визначення меж компетенції посадових осіб підприємства та затвердження Матриці повноважень, відповідно до якого було визначено межі компетенції посадових осіб підприємства та затверджено Матрицю повноважень; Директора за напрямками діяльності, керівники структурних підрозділів при організації роботи зобов'язані забезпечити дотримання затвердженої Матриці повноважень.

Наказом по підприємству №110 від 10.11.2016 Про зберігання та використання печаток було призначено відповідальними особами за цільове використання та зберігання печаток комунального підприємства Наше місто згідно додатку №1 до наказу.

За фактом підписання договору №1610-2773 про приєднання до електричних мереж (нестандартне приєднання) від 24.11.2016 р. та Протоколу розбіжностей до договору на підприємстві було проведено службове розслідування, за результатами якого складено акт. В результаті розслідування було встановлено, що на спірному договорі та протоколі розбіжностей стоїть відбиток печатки №8. Відповідно до пункту 8 додатку №1 до наказу №110 від 10.11.2016 р. відповідальною особою за зберігання печатки №8 КП Наше місто є головний енергетик ОСОБА_6; місце зберігання печатки - кабінет відповідальної особи, за адресою м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 13. В ході розслідування у головного енергетика ОСОБА_6 були відібрані пояснення, згідно яких спірний Договір та Протокол розбіжностей до нього дійсно підписані ОСОБА_6 За результатами службового розслідування головному енергетику ОСОБА_6 була оголошена догана.

На виконання наказу №80 від 24.10.2016 головному енергетику ОСОБА_6 була видана довіреність №16-3 від 26.10.2016 з наступними повноваженнями: ведення листування з енергопостачаючими організаціями з технічних питань; отримання погодження, підписання технічної документації з питань забезпечення/постачання енергоресурсів, в тому числі, але не виключно, актів меж балансової та експлуатаційної відповідальності сторін; підписання актів (рапортів) за спожиті енергоресурси; представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах з будь-якими фізичними та юридичними особами, в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах; отримувати будь-які необхідні документи, які пов'язані з реалізацією повноважень за цією довіреністю (будь-які ліцензії, дозволи, довідки, сертифікати, тощо), підписувати та подавати від імені підприємства листи, повідомлення, заяви, декларації, відповіді на запити, які пов'язані з реалізацією повноважень за цією довіреністю. Термін дії довіреності до 31.12.2016 р.

Наявна в матеріалах справи довіреність на головного енергетика ОСОБА_6 № 16-3 від 26.10.2016 р. (арк. справи 114, том 1) уповноважує вказану особу представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах з будь-якими фізичними та юридичними особами та містить положення про те, що підпис гр. ОСОБА_6 на договорах та договірних документах дійсний лише за наявності відповідної печатки КП Наше місто. Договір №1610-2773 про приєднання до електричних мереж (нестандартне приєднання) від 24.11.2016 р. скріплений печаткою КП «Наше місто». Таким чином, навіть якщо прийняти до уваги, що спірний договір підписано замість генерального директора ОСОБА_7 головним енергетиком ОСОБА_6, наявність печатки підприємства свідчить про дійсність його підпису на Договорі.

Разом з тим суд наголошує, що навіть у разі перевищення особою своїх повноважень при вчиненні правочину, проте за відсутності доведеності факту обізнаності з цією обставиною третьої особи (відповідача), таке перевищення не має юридичної сили і не є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Позивачем за зустрічним позовом не надано до суду документальних доказів того, що про обставини підписання спірного договору головним енергетиком ОСОБА_6 було відомо ПАТ «Запоріжжяобленерго».

ПАТ «Запоріжжяобленерго», в свою чергу, стверджує, що йому було невідомо про жодні обставини щодо підписання спірного договору замість генерального директора ОСОБА_7, як то зазначено в преамбулі Договору та у розділі 9 Договору «Реквізити сторін», головним енергетиком ОСОБА_6, а це в свою чергу має наслідком відсутність юридичної сили таких обставин, навіть у разі їх існування, по відношенню до ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Оцінивши усі обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність у ПАТ «Запоріжжяобленерго» можливості знати про наявність порушень Порядку проходження та погодження проектів договорів на КП «Наше місто», отже, наведені позивачем за зустрічним позовом обставини підписання спірного договору у даному випадку не мають юридичної сили.

До того ж суд звертає увагу на п.3.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, згідно до якого наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Доказами такого схвалення, в тому числі, можуть бути: прийняття правочину до виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т.ін.

Крім того, згідно із матеріалами справи до ВАТ «Запоріжжяобленерго» надійшов підписаний зі сторони КП «Наше місто» ЗМР та ТОВ «Телесвіт» Договір з протоколом розбіжностей. Згідно даного протоколу розбіжностей вбачаться, що КП «Наше місто» ЗМР та ТОВ «Телесвіт» не згодні з п. 8.9 Договору, п. 8 додатку № 1 до Договору та п. 9.7.3 додатку № 1 до Договору.

Таким чином, направлення на адресу ВАТ «Запоріжжяобленерго» підписаного та скріпленого печатками підприємств договору з Протоколом розбіжностей підтверджує схвалення договору (крім наведених у Протоколі розбіжностей пунктів) з боку КП «Наше місто».

Суд вважає за необхідне також зазначити наступні обставини. У якості правового обгрунтування підстави зустрічного позову в позовній заяві позивач послався на ст. ст. 215, 216 ЦК України.

За змістом ст. ст. 1, 21 ГПК України позивачами в господарському суді є підприємства та організації, що подали позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Згідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009р. № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними, відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Тобто, при зверненні із зустрічним позовом до суду, КП «Наше місто» повинно довести також факт порушення оспорюваним правочином (договором №1610-2773 про приєднання до електричних мереж (нестандартне приєднання) від 24.11.2016 р.) його прав або охоронюваних законом інтересів.

Однак, позивачем за зустрічним позовом при зверненні із позовом до господарського суду взагалі не зазначено в чому полягає порушення його прав (охоронюваних законом інтересів) при укладенні оспорюваного договору № 1610-2773 про приєднання до електричних мереж (нестандартне приєднання) від 24.11.2016 р.

Зустрічний позов є необґрунтованим і безпідставним.

При дослідженні наданих сторонами по справі доказів та умов укладеного договору №1610-2773 від 24.11.2016 р. суд не встановив наявності підстав для визнання договору недійсним в силу статті 203 Цивільного кодексу України, внаслідок чого в задоволенні зустрічного позову відмовляється.

Судові витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом відносяться на позивача (за зустрічним позовом).

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Врегулювати розбіжності, які виникли при укладанні договору про приєднання до електричних мереж (нестандартне приєднання) №1610-2773 від 24.11.2016 р. між ВАТ «Запоріжжяобленерго», ТОВ «Телесвіт» та КП «Наше місто» Запорізької міської ради шляхом викладення окремих умов договору в редакції ВАТ «Запоріжжяобленерго», а саме:

- пункт 8 додатка № 1 до Договору про приєднання до електричних мереж №1610-2773 від 24.11.2016 р. - Технічні умови приєднання, яке не є стандартним, до електричних мереж ВАТ «Запоріжжяобленерго» через мережі КП «Наше місто» Запорізької міської ради електроустановок нежитлового приміщення ТОВ «Телесвіт» викласти в наступній редакції: «Прогнозована межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності встановлюється в точці приєднання електроустановок»;

- третє речення підпункту 9.7.3. Додатка № 1 до Договору про приєднання до електричних мереж №1610-2773 від 24.11.2016 р. - Технічні умови приєднання, яке не є стандартним, до електричних мереж ВАТ «Запоріжжяобленерго» через мережі КП «Наше місто» Запорізької міської ради електроустановок нежитлового приміщення ТОВ «Телесвіт» викласти в наступній редакції: «Місце розрахункового обліку електричної енергії за погодженням із КП «Наше місто» визначити по одному з двох нижченаведених варіантів: - у ВРП 0,4 кВ житлового будинку №3а по вул. Героїв 93 бригади, м. Запоріжжя; - у ВРП 0,4 кВ Замовника, але після загального (окрім населення) розрахункового обліку основного споживача (КП «Наше місто»).

Стягнути з Комунального підприємства «Наше місто» Запорізької міської ради (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-а, код ЄДРПОУ 40545596) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26, код ЄДРПОУ 00130926) суму 800 (вісімсот) грн. 00 коп. судового збору за первісним позовом.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесвіт» (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, поверх 3, код ЄДРПОУ 33103969) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26, код ЄДРПОУ 00130926) суму 800 (вісімсот) грн. 00 коп. судового збору за первісним позовом.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 25.05.2017р.

Суддя М.В. Мірошниченко