Постанова № 66745728, 23.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" травня 2017 р. м. Київ К/800/47161/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шведа Е.Ю.,

суддів: Донця О.Є.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за

касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Метизний завод «Шплінт.УА»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року

у справі № 804/7149/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метизний завод «Шплінт.УА»

до Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метизний завод «Шплінт.УА» (далі - ТОВ «Метизний завод «Шплінт.УА») звернулось до суду з адміністративним позовом до Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області (далі - Інспекція), в якому просило визнати протиправними дії Інспекції щодо здійснення позапланової перевірки та складання акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове соціальне страхування від 06 лютого 2015 року № 04-03-48/3 на підставі постанови слідчого СВ Дніпродзержинського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції Чаусової Н.О.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що перевірка проведена всупереч вимогам п. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, відповідно до якого перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки. За відсутності вказаних умов перевірка є незаконною. Зазначає, що Постанова Кабінету Міністрів України № 408 від 13 серпня 2014 року, відповідно до якої не потребується додаткових дозволів для проведення перевірки на підставі постанови слідчих органів, діє тільки до кінця 2014 року та є підзаконним актом. Наказ про проведення перевірки не міг бути оскаржений позивачем, оскільки не направляється йому, суди не витребували вказаний наказ, відповідно і не досліджували. Вказує, що направлення на проведення перевірки містить помилки в частині періоду проведення перевірки, а внесення до нього виправлень не передбачено законодавством. Крім того, звертає увагу, що вказаний наказ на проведення перевірки підписаний начальником відділу Інспекції, в той час як законодавство вимагає підпису такого наказу керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю), що свідчить про незаконність проведення перевірки.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Судами встановлено, що 10 листопада 2014 року слідчим СВ Дніпродзержинського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Чаусовою Н.О. прийнято постанову в рамках кримінального провадження № 120140404040160000222 про призначення перевірки додержання вимог та положень чинного законодавства України на ТОВ «Метизний завод «Шплінт.УА» за період починаючи з січня 2014 року по день прийняття вказаної постанови.

06 лютого 2015 року Інспекцією на підставі зазначеної постанови проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 04-03-48/3 від 06 лютого 2015 року.

Перевіркою встановлено, що відповідно до журналу є відмітки про систематичні виходи на роботу робітників, що не перебувають у трудових відносинах з підприємством, що є порушенням ст.ст. 24, 48 КЗпП України.

Цього ж числа відповідачем видано припис № 04-03-48/3-3, згідно з яким також встановлено, що на підприємстві позивача працювали робітники без оформлення трудових відносин та яким зобов'язано позивача усунути виявлені порушення, дотримуватись вимог законодавства.

Позивач, не погодившись з такими діями відповідача, вважаючи їх незаконними, звернувся до суду з цим позовом про визнання дій Інспекції щодо проведення перевірки протиправними.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем перевірку підприємства позивача проведено правомірно, за наявності передбачених законом підстав, у спосіб передбачений законом, а будь-які незначні порушення порядку проведення перевірки з боку суб'єкта владних повноважень, які не вплинули на результати перевірки, не можуть бути підставою для звільнення позивача від відповідальності за порушення законодавства, що встановлені під час перевірки.

Суд касаційної інстанції в більшій мірі не погоджується з наведеними висновками судів, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

П. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII від 28.12.2014 установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, як зазначено в ч. 1 ст. 2 вказаного закону.

Перелік підстав для здійснення позапланового заходу (позапланової перевірки) визначено в ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Вказаний перелік є вичерпним і не містить в собі такої підстави для проведення перевірки як відповідна постанова слідчого, про що правильно вказано судом апеляційної інстанції.

Разом з тим, постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, відповідно до ч. 7 ст. 110 КПК України, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Отже, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не регулює відносини, пов'язані з призначенням органами державного нагляду (контролю) позапланових перевірок на підставі постанов слідчих, прийнятих в порядку КПК України.

З огляду на вказане законодавче врегулювання спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що обмеження на проведення перевірок, встановлене нормою П. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII від 28.12.2014, стосується тих перевірок, що проводяться з підстав, визначених ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та відповідно, не впливає на ті перевірки, які проводяться з інших підстав, зокрема, і на підставі постанови слідчого.

Відтак, оскільки перевірку ТОВ «Метизний завод «Шплінт.УА» проведено на виконання постанови слідчого в порядку КПК України, слід вважати, що така перевірка проведена за наявності передбачених законодавством підстав.

Попри це, порядок проведення заходів зі здійснення державного нагляду (контролю), незалежно від підстав його проведення, повинен відбуватись з дотриманням Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Обов'язковою умовою для проведення заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) є наявність розпорядчих документів, необхідних для їх здійснення та оформлених відповідно до вимог законодавства.

Так, за змістом ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Зі змісту наведених норм вбачається, що обов'язковими умовами проведення планового або позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) є видання відповідного наказу, на підставі якого оформляється посвідчення (направлення) на проведення такого заходу. При цьому, норма ч. 2 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» імперативно вказує на обов'язкове підписання вказаного посвідчення (направлення) керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові).

Як встановлено судами, направлення на проведення перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Метизний завод «Шплінт.УА» підписано Начальником відділу Інспекції О.В. Соловйовою, а не керівником чи заступником керівника Інспекції відповідно до норми ч. 2 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Суд першої інтонації правильно зазначив, що будь-які незначні порушення порядку проведення перевірки з боку суб'єкта владних повноважень, які не вплинули на результати перевірки, не можуть бути підставою для звільнення позивача від відповідальності за порушення законодавства, що встановлені під час перевірки. Проте, оскільки вказане порушення порядку проведення заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) з боку Інспекції не дозволяло відповідачу приступити до проведення самої перевірки, так як останній не мав для цього належним чином оформленого документу відповідно до вимог закону, таке порушення порядку проведення перевірки не може вважатись незначним та таким, що не могло вплинути на результати її проведення.

Наведена обставина є достатньою правовою підставою для визнання протиправними дій Інспекції щодо здійснення позапланової перевірки ТОВ «Метизний завод «Шплінт.УА», що відбулась 06 лютого 2015 року.

За таких обставин, давати оцінку іншим доводам позивача, якими він обґрунтовує позовні вимоги, необхідності не має, оскільки це не вплине на результат розгляду справи.

Судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи встановлено повно для ухвалення рішення в цій справі, але неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Таким чином, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову, оскільки позивач в касаційній скарзі не погоджується з висновками судів саме в частині підстав та порядку проведення позапланової перевірки, а суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги відповідно до ст. 220 КАС України.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метизний завод «Шплінт.УА» задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області щодо проведення 06 лютого 2015 року позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Метизний завод «Шплінт.УА».

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: