Ухвала суду № 66745646, 22.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

К/800/13290/17

22 травня 2017 року м. Київ

Суддя Вищого адміністративного суду України Донець О.Є., перевіривши касаційну скаргу Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Бориспільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області подано касаційну скаргу на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року у справі № 359/6937/16-а.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 квітня 2017 року касаційну скаргу Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області в порядку, передбаченому статтею 213 Кодексу адміністративного судочинства України, було залишено без руху для виправлення недоліків.

У встановлений судом строк скаржником було усунуто недоліки касаційної скарги.

Після дослідження змісту оскаржуваних судових рішень суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у неврахуванні розмірів отриманої матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань і матеріальної допомоги на оздоровлення при визначенні розмірів пенсії та зобов'язати відповідача здійснити донарахування і перерахунок пенсії з урахуванням розмірів отриманої ним матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально - побутових питань в сумі 21520,77 грн. в розмірі 90 %.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Бориспільського об'єднаного управління Пенсій-ного фонду України Київської області, що полягає у неврахуванні ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань при визначенні розміру пенсії за віком. Зобов'язано Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком в розмірі 90% від заробітної плати державного службовця, визначеної з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

У касаційній скарзі Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про державну службу", заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця, крім того, суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна позиція викладена і в постановах Верховного Суду України від 20.02.2012р. у справі №21-430а11, від 28.05.2013р. у справі №21-97а13, від 04.03.2014р. у справі №21-14а14.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя О.Є. Донець