Постанова № 66745453, 16.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" травня 2017 р. м. Київ К/800/46571/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В.,

Горбатюка С.А.,

Кравцова О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року у справі № 820/6322/15 за позовом ОСОБА_4 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в Публічному акціонерному товаристві "Банк Золоті Ворота" Єрмак Валерія Олександровича, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОШУК+", про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії , -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в Публічному акціонерному товаристві "Банк Золоті Ворота" Єрмак Валерія Олександровича, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОШУК+", в якому, з урахуванням уточнень, просила:

- визнати протиправним п.2 Наказу Уповноваженої особи Фонду № 79-1 від 23.10.2014 року;

- визнати протиправною фактичну відмову, оформлену листом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмака Валерія Олександровича від 19.01.2015 року № 164 щодо включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку від 10.06.2014 року б/н;

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмака Валерія Олександровича щодо не включення позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмака Валерія Олександровича вчинити дії та включити позивача ОСОБА_4 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмака Валерія Олександровича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_4, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- визнати неправомірними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо блокування виплат гарантованої суми відшкодування на підставі Рішення, оформленого Протоколом засідання Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб №226/14 від 16.10.2014 року для вкладників ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" та скасувати його в частині блокування виплат гарантованої суми відшкодування.

Позовні вимоги мотивовано тим, що всупереч нормам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідачами не включено ОСОБА_4 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, ОСОБА_4 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, що між ОСОБА_4 та ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" 10.06.2014 року було укладено договір банківського рахунку, відповідно до якого банк відкрив для позивача поточний рахунок в національній валюті.

24.06.2014 року на поточний рахунок, відкритий за вищезазначеним договором банківського рахунку, були перераховані кошти в сумі 180000,00 грн.

На підтвердження прийняття банком від вкладника грошових коштів позивачем надано договір безвідсоткової позики № 2 від 16.06.2014 року, що укладений між ТОВ "Пошук+" та ОСОБА_4.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 31.07.2014 року №456 "Про віднесення ПАТ"БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.08.2014 року прийнято рішення №67 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", згідно з яким з 04.08.2014 року по 04.11.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ"БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА".

01.08.2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 67 про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" строком на 3 місяці з 04.08.2014 року по 04.11.2014 року та призначення уповноваженої особи Фонду".

31.10.2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 114 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" строком на 1 місяць до 04.12.2014 року та призначення уповноваженої особи Фонду".

ОСОБА_4 звернулася із проханням про виплату належних їй коштів, проте отримала відмову.

Тимчасова адміністрація ПАТ «Банк Золоті ворота» листом № 5938 від 19.11.2014 року повідомила позивача, що виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення тимчасово не здійснювати виплати вкладникам - фізичним особам, на рахунки яких внаслідок сумнівних операцій з пов'язаними юридичними особами отримані грошові кошти в період, коли Банком не у повній мірі виконувались зобов'язання перед вкладниками та у провадженні СУ УМВС України у Харківській області перебуває кримінальне провадження за вищевказаним фактом, а з огляду на те, що остаточного рішення по кримінальному провадженню не прийнято, підстав для ініціювання перегляду прийнятого рішення Фонду на даний час не вбачається.

Листом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмака Валерія Олександровича від 19.01.2015 року № 164 позивачу відмовлено у перевірці даних щодо обсягу належних виплат та включення до переліку вкладників ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", що ліквідується.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що в даному випадку відсутні ознаки протиправності дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ "Банк Золоті Ворота" Єрмак В.О. стосовно невнесення позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк Золоті Ворота", які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та позивачем не надано доказів, що грошові кошти в сумі 180000,00грн., є саме вкладом ОСОБА_4.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з цього приводу звертає увагу на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ( далі - Закон № 4452-VI ), Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 р. №14 ( далі - Положення № 14 ), Інструкцією про касові операції в банках України, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 р. № 174 (далі - Інструкція № 174 ) та Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492 ( далі - Інструкція № 492 ).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до положень частини першої статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI (далі Закон № 4452-VI) Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Судом встановлено, що між позивачем та ПАТ «Банк Золоті Ворота» укладено договір банківського рахунку № Б/Н від 10.06.2014 року. Відповідно до договору відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій.

16.06.2014 року між ОСОБА_4 та ТОВ "Пошук+" укладено договір безвідсоткової позики № 2.

Колегія суддів звертає увагу на те, що пунктом 2 Наказу Уповноваженої особи Фонду №79-1 від 23.10.2014 року визнано нікчемними всі транзакції та інші правочини відповідно до переліку зазначеного наказу, у тому числі договір банківського рахунку № Б/Н від 10.06.2014 року.

Крім того, зазначеним Наказом визнано нікчемним договір безвідсоткової позики №2 від 16.06.2014 року.

Разом з тим, а ні в поясненнях відповідачів, а ні в Наказі №79-1 від 23.10.2014 року не було зазначено конкретної підстави нікчемності Договору позики №2 від 16.06.2014 року, яка передбачена частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та не зазначено, з яких підстав вбачається, що Договір позики є нікчемним. Те ж саме стосується і тверджень Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в Публічному акціонерному товаристві "Банк Золоті Ворота" Єрмак Валерія Олександровича про те, що укладенню вказаного правочину передувала обізнаність сторін правочину про проблеми із платоспроможністю ПАТ «Банк Золоті Ворота», а також про наявність досудового розслідування по кримінальному провадженню щодо дій підприємства та позивача.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2. ст. 38 Закону №4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Абзацом 2 ч.3 ст. 38 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

За матеріалами справи встановлено, що нормативно-правовий акт Фонду гарантування вкладів, який би визначав порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій фонду у разі їх виявлення - відсутній.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи правомірність прийнятого Уповноваженою особою наказу, колегія суддів звертає увагу на те, що рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.

За змістом ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог: банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України: здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Із вищезазначеного слідує, що Уповноважена особа Фонду наділена розпорядними повноваженнями реагування за наслідками перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

В той же час слід зазначити, що таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вкладу.

Відповідно, посилання Уповноваженої особи Фонду на те, що кошти на поточному рахунку позивача перераховані внаслідок дроблення великого рахунку іншого клієнта банку, не є підставою для визнання правочину нікчемним відповідно до ст.38 Закону №4452-VI.

Крім того, колегія суддів зазначає, що рішення суб'єкта владних повноважень має бути належним чином обґрунтованим, із посиланнями на конкретні обставини та норми законодавства, які регулюють дані правовідносини.

Аналізуючи вищезазначене в контексті вимог ст.2 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про те, що посилання відповідача на факт нікчемності правочину як на підставу невнесення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є необґрунтованим та таким що суперечить нормам чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Частина перша статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачає, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Статтею 27 Закону №4452-VI встановлений порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.

Згідно вказаної статті уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що Уповноважена особа Фонду Єрмак В.О. не вчиняв дії, направлені на передачу Фонду інформації про наявність у позивача вкладу, а ПАТ «Банк «Золоті Ворота», про розмір вкладу, та про наявність підстав для здійснення відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду.

Таким чином Уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Банк Золоті Ворота" не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є протиправною.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

В силу ч.6 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 73,08 грн., що підтверджується квитанцією від 16.06.2015 року (а.с. 4), за подання апеляційної скарги в сумі 36,54 грн., що підтверджується квитанцією від 21.08.2015 року (а.с. 205), та за подання касаційної скарги в сумі 584,64 грн., що підтверджується квитанцією від 24.10.2015 року.

З огляду на це, колегія суддів дійшла висновку про необхідність присудження на користь ОСОБА_4 документально підтверджених судових витрат, а саме, сплаченого судового збору у розмірі 694,26 грн.

За правилами частини першої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 94, 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року скасувати.

Постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Скасувати пункт 2 Наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмака Валерія Олександровича № 79-1 від 23.10.2014 року в частині визнання нікчемними договору банківського рахунку № Б/Н від 10.06.2014 року укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", договору безвідсоткової позики №2 від 16.06.2014 року укладеного між ТОВ "Пошук+" та ОСОБА_4 та транзакції з переказу 24.06.2014 ТОВ "ПОШУК +" 180000,00 грн. безвідсоткової позики на поточний рахунок ОСОБА_4.

Визнати протиправною фактичну відмову, оформлену листом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмака Валерія Олександровича від 19.01.2015 року № 164 щодо включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку від 10.06.2014 року № Б/Н.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмака Валерія Олександровича щодо не включення ОСОБА_4 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмака Валерія Олександровича (код 20015529) вчинити дії та включити ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмака Валерія Олександровича (код 20015529) подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Визнати неправомірними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо блокування виплат гарантованої суми відшкодування на підставі Рішення, оформленого Протоколом засідання Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №226/14 від 16.10.2014 року для вкладника ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» ОСОБА_4 та скасувати його в частині блокування виплат гарантованої суми відшкодування.

Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмака Валерія Олександровича (код 20015529) на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; паспорт НОМЕР_3, виданий Ленінським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 06,11.1998 року, адреса проживання: АДРЕСА_1) судові витрати в розмірі 694,26 грн.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: