Постанова № 66745296, 25.05.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Щербаченко І.В.

Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.

ПОСТАНОВА

іменем України

"25" травня 2017 р. Справа № 280/1680/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від "22" лютого 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, Житомирського обласного військового комісаріату про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги ,

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2016 року ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до суду у якому просив:

- визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про призначення йому одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 03 березня 2014 року, внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, у розмірі меншому ніж передбачено законодавством, в сумі 96 600 гривень, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 16 вересня 2016 року № 79;

- зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити йому одноразову грошові допомогу, як інваліду 2 групи, внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 03 березня 2014 року, з урахуванням проведених виплат, в сумі 147 000 гривень;

- визнати протиправним і скасувати наказ Військового комісаріату Житомирського обласного військового комісаріату від 10 листопада 2016 року № 313 в частині виплати йому як інваліду 2 групи з 03 березня 2014 року, внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, у розмірі меншому ніж передбачено законодавством, в сумі 96 600 гривень.

- зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу, як інваліду 2 групи, внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 03.03.2014 року з урахуванням проведених виплат, в сумі 147 000 грн.

- зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання постанови суду протягом п'ятнадцяти діб з дня набрання постановою законної сили.

Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 22 лютого 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України про призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 03 березня 2014 року, внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 16 вересня 2016 року №79.

Визнано протиправним і скасовано наказ Військового комісару Житомирського обласного військового комісаріату від 10 листопада 2016 року № 313 в частині виплати ОСОБА_3 як інваліду 2 групи з 03 березня 2014 року внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, у розміру меншому, ніж передбачено законодавством, у сумі 96 600 гривень.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Судами встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністартивного суду від 01 червня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_3 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 03 березня 2014 року, внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, оформлене протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 22 квітня 2016 року № 27.

Зобов'язано Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду 2 групи з 03 березня 2014 року внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку відповідно до постанови КМУ від 25 грудня 2013 року № 975.

На виконання вказаного рішення суду позивачем 10 серпня 2016 року було подано заяву до Коростишівського ОМВК про виплату йому одноразової грошової допомоги.

16 вересня 2016 року комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (далі - Комісія) прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги позивачу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності у сумі 96 600 гривень.

10 листопада 2016 року наказом військового комісара Житомирського обласного військового комісаріату № 313 було перераховано кошти, отримані для виплати одноразової допомоги ОСОБА_3

Відповідно до довідки № Ф/6998 від 25 листопада 2016 року, виданої Житомирським обласним військовим комісаріатом, ОСОБА_3 були перераховані кошти в сумі 96600 гривень.

Однак, не погодивши з даним рішенням позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідачів, щодо нарахування та виплати позивачу вказаної допомоги у розмірі меншому ніж передбачено законодавством.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до положень пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок) одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Сторонами не заперечується той факт, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Спірним є питання з якого моменту рахувати встановлення інвалідності позивачу та відповідно який прожитковий мінімум застосовувати.

Судом встановлено, що Житомирською обласною кардіологічною медико-соціальною експертною комісією позивачу встановлено третю групу інвалідності з 05 жовтня 2005 року, яка настала внаслідок загального захворювання.

28 лютого 2006 року Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 позивачу повторно встановлено третю групу інвалідності, з 28 лютого 2006 року, яка настала внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов"язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку.

Міністерство оборони України вважає, що саме 28 лютого 2006 року і є датою встановлення інвалідності, а тому при розрахунку суми виплати за основу бере прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений в період з 01 січня 2006 року по 31 березня 2006 року у розмірі 483 грн., відповідно сума обрахована відповідачем до виплати становить 96600 грн.(483 х 200).

Однак колегія суддів зазначає, що позивач, як інвалід 3 групи, внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, одноразову грошову допомогу, інших компенсаційних виплат не отримував.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААВ №830138 від 18 березня 2014 року ОСОБА_3 встановлено другу групу інвалідності з 03 березня 2014 року внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку.

20 березня 2014 року Коростишівським управлінням праці та соціального захисту населення позивачу встановлений статус інваліда війни другої групи довічно та видане відповідне посвідчення.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2 п.3 Порядку № 975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Надаючи офіційне тлумачення положень ст.58 Конституції України Конституційний Суд України в рішенні від 09 лютого 1999 року у справі № 1-рп/99 зазначив, що принцип, закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно - правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, право позивача на отримання одноразової грошової допомоги по 2 групі інвалідності виникло з моменту встановлення йому цієї інвалідності з 03 березня 2014 року.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2014 року № 21-446а14 та від 21 квітня 2015 року № 21-135а15.

Окрім того, згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 10.03.2015 року по справі №21-563-а-14, у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов'язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги (див. рішення Верховного Суду України від 10.03.2015 року по справі № 21-563 а 14 в Єдиному Державному реєстрі судових рішень за номером 43721148).

Відповідно до ч.1 ст.244 - 2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Зі змісту п.4 ст.16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції Закону від 04 липня 2012 року № 5040Л/І та пункту 8 Порядку № 975 слідує, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Зазначене положення Закону стосується виключно доплати до виплаченої раніше суми одноразової грошової допомоги військовослужбовцю у разі встановлення йому вищої групи інвалідності.

Відповідно до п.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 03 березня 2014 року складав 1 218 грн.

Отже, розмір належної позивачу грошової допомоги, як інваліду 2 групи з 03 березня 2014 року складає 243 600 грн. (200 x 1218).

Враховуючи той факт, що грошову допомогу по третій групі інвалідності позивач не отримував, тому він має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності 2 групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на дату встановлення інвалідності, а саме 03 березня .2014 року в сумі 243 600 грн., а отже недоплата позивачу даної допомоги складає 147000 грн. (243 600-96 600).

З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправними дій відповідачів, щодо нарахування та виплати позивачу даної допомоги.

Однак, суд першої інстанції визнавши дії відповідачів протиправними не зобов'язав їх вчинити дії направлені на відновлення порушеного права позивача.

Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог суд першої інстанції не врахував, що спір по справі № 806/816/16 та справі № 280/1680/16-а не є тотожним, оскільки предмет, підстави та сторони по справах різні.

За таких обставин колегія суддів вважає, що з метою відновлення порушених прав позивача, рішення суду першої інстанції слід змінити та зобов'язати відповідачів донарахувати та виплатити позивачу недоплачену суму коштів у розмірі 147 000 грн.

Щодо втручання суду у дискреційні повноваження органу державної влади то колегія суддів зазначає, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тож, якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб'єкта владних повноважень за законом не існує, суд має повне право зобов'язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист законних прав і свобод позивача, оскільки це і є основним завданням адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково. Постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від "22" лютого 2017 р. скасувати в частині відмови в задоволенні позову та прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу, як інваліду 2 групи, внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 03.03.2014 року з урахуванням проведених виплат, в сумі 147000 грн.

Зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу, як інваліду 2 групи, внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 03.03.2014 року з урахуванням проведених виплат, в сумі 147000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: М.М. Капустинський

Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,12501

3-представнику позивача: ОСОБА_4 - АДРЕСА_2., м. Житомир, 10000

4- відповідачу: Міністерство оборони України проспект Повітрофлотський,6,м.Київ,03168

5- відповідачу: Житомирський обласний військовий комісаріат вул.С.Параджанова,4,м.Житомир,10001

- ,